Постанова від 02 листопада 2026 р. у справі №920/237/26 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" листопада 2026 р. Справа№ 920/237/26

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сковородіної О.М.

суддів: Тищенко А.І.

Колесника Р.М.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Квартирно-експлуатаційного відділу м. Суми

на рішення Господарського суду Сумської області від 27.04.2026 у справі №920/237/26 (суддя - Заєць С.В.)

за позовом: Головного управління Національної поліції в Сумській області

до відповідача: Квартирно-експлуатаційного відділу м. Суми

про стягнення 149 059,61 грн

без виклику сторін

ВСТАНОВИВ:

27.01.2026 позивач звернувся до суду з позовом, відповідно до вимог якого просив суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у сумі 149 059,61 грн, з яких: 117 093,06 грн відшкодування витрат за спожиту електричну енергію, 24 351,94 грн інфляційні втрати, 7 614 грн 61 коп. 3% річних.

Ухвалою суду від 27.02.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №920/237/26.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 27.04.2026 у справі №920/237/26 позовні вимоги були задоволені повністю, стягнуто 117 093,06 грн заборгованості з відшкодування витрат за надання послуг з електропостачання за червень-грудень 2023 року, 24 351,94 грн інфляційних втрат та 7 614,61 грн 3% річних.

Не погоджуючись з вказаними рішенням Квартирно-експлуатаційний відділ м. Суми у встановлений процесуальний строк через електронний кабінет подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що договір відшкодування вартості спожитих комунальних послуг з постачання електричної енергії між сторонами укладено не було. Саме ця обставина має істотне значення для правильного вирішення спору, оскільки за відсутності окремого договору відшкодування не було погоджено порядок визначення обсягів споживання електроенергії, порядок виставлення рахунків, строки оплати, порядок погодження актів, підстави для взяття бюджетного зобов`язання та момент виникнення прострочення.

Договір №26/59/23-Б прямо визначений сторонами як договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності. Суд першої інстанції не мав належних підстав змінювати правову природу договору на договір позички без повного аналізу його змісту, умов, волі сторін та спеціального законодавства про оренду державного майна.

Суд першої інстанції не встановив, чи погоджував КЕВ м. Суми зазначений договір у частині покладення на нього обов`язку з компенсації витрат балансоутримувача за електричну енергію, чи підписував КЕВ м. Суми такий договір як сторона відповідного грошового зобов`язання, а також чи була належним чином оформлена згода КЕВ м. Суми на прийняття саме такого фінансового обов`язку.

Суд першої інстанції відхилив доводи КЕВ м. Суми, посилаючись на правові позиції про те, що відсутність бюджетного фінансування не звільняє від виконання зобов`язання. Однак, позиція КЕВ м. Суми полягала не у відсутності коштів як такій. КЕВ м. Суми зазначав, що за відсутності укладеного договору відшкодування витрат у 2023 році у нього не було належної правової та бюджетної підстави для взяття бюджетного зобов`язання, реєстрації такого зобов`язання в органах Державної казначейської служби України та проведення відповідних видатків.

Позивач не довів належними доказами обсяг електроенергії, спожитої саме Військовою частиною НОМЕР_1 .

Суд першої інстанції не встановив строк виконання грошового зобов`язання та момент прострочення.

Суд першої інстанції неповно дослідив доводи відповідача та формально відхилив заперечення КЕВ м. Суми.

Ухвалою апеляційного суду від 25.05.2026 було відкрито апеляційне провадження у письмовому провадженні без виклику сторін, встановлено учасникам справи строки (15 днів) на подання відзиву, заперечення на відзив, заяв, клопотань.

28.05.2026 через систему «Електронний суд» позивачем був наданий відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить апеляційний суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Враховуючи наявність у матеріалах справи доказів повідомлення сторін про розгляд апеляційної скарги у порядку письмового провадження, а також закінчення встановлених ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.05.2026 строків на подання учасниками справи документів, колегія суддів вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги по суті.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.

09.06.2023 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях (далі за текстом - Орендодавець) та Військовою частиною № НОМЕР_1 (далі за текстом - Орендар) та Головним управлінням Національної поліції в Сумській області (далі за текстом - Балансоутримувач, ГУНП в Сумській області, Позивач) укладено Договір №26/59/23-Б оренди нерухомого майна, що належить до державної власності (далі за текстом - Договір).

Відповідно до п. 1.1. незмінюваних умов Договору Орендодавець і Балансоутримувач передають, а Орендар приймає у строкове платне користування майно, зазначене у пункті 4 Умов, вартість якого становить суму, визначену у пункті 6 Умов.

Інформація про Об`єкт оренди - нерухоме майно міститься у п. 4.1. змінюваних умов Договору.

Згідно з п. 3.1. незмінюваних умов Договору орендна плата становить суму, визначену у пункті 9 Умов. Нарахування податку на додану вартість на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством.

До складу орендної плати не входять витрати на утримання орендованого майна (комунальних послуг, послуг з управління об`єктом нерухомості, витрат на утримання прибудинкової території та місць загального користування, вартість послуг з ремонту і технічного обслуговування інженерного обладнання та внутрішньо-будинкових мереж, ремонту будівлі, у тому числі: покрівлі, фасаду, вивіз сміття тощо), а також компенсація витрат Балансоутримувача за користування земельною ділянкою. Орендар несе ці витрати на основі окремих договорів, укладених із Балансоутримувачем та/або безпосередньо з постачальниками комунальних послуг в порядку, визначеному пунктом 6.5 цього Договору.

Пунктом 9.2. змінюваних умов Договору встановлено, що витрати щодо надання житлово-комунальних послуг компенсуються Квартирно-експлуатаційним відділом м. Суми (далі за текстом - КЕВ м. Суми, Відповідач) Балансоутримувачу в порядку, передбаченому пунктом 6.5 Договору.

Згідно з п. 6.5. незмінюваних умов Договору протягом п`яти робочих днів з дати укладення цього Договору Балансоутримувач зобов`язаний надати Орендарю для підписання:

- два примірники договору про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого Майна та надання комунальних послуг Орендарю відповідно до примірного договору, затвердженого наказом Фонду державного майна, та/або

- проєкти договорів із постачальниками комунальних послуг, якщо стосовно об`єкта оренди такими постачальниками комунальних послуг відкриті окремі особові рахунки або якщо окремі особові рахунки були відкриті на попереднього користувача Майном.

Орендар зобов`язаний протягом десяти робочих днів з моменту отримання примірників договору про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого Майна та надання комунальних послуг Орендарю:

- підписати і повернути Балансоутримувачу примірник договору; або

- подати Балансоутримувачу обґрунтовані зауваження до сум витрат, які підлягають відшкодуванню Орендарем за договором.

09.06.2023 на виконання Договору №26/59/23-Б оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, відповідно до Акту приймання-передачі нерухомого майна, що належить до державної власності, Балансоутримувач передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування нерухоме майно, що належить до державної власності.

Строк дії Договору згідно з п. 12.1. змінюваних умов Договору: на період дії воєнного стану та 1 рік після його припинення чи скасування.

09.06.2023 на виконання Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, відповідно до акту приймання-передачі нерухомого майна, що належить до державної власності, Балансоутримувач передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування нерухоме майно, що належить до державної власності.

23.10.2023 між сторонами укладено Договір про внесення змін до Договору №26/59/23-Б оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, відповідно до якого сторони внесли зміни до пункту 4.1. змінюваних умов Договору.

27.11.2023 Позивачем було надано Відповідачу проєкт договору про відшкодування витрат за надання послуг електропостачання у 2-х примірниках.

КЕВ м. Суми відмовилося від обов`язку укладення договору про відшкодування витрат за комунальні послуги та енергоносії.

Вказані обставини, зокрема встановлені у рішенні Господарського суду Сумської області від 12.06.2025 у справі №920/425/24, яке набрало законної сили (залишено без змін постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.03.2026 у справі №920/425/24).

Для здійснення виробничої діяльності та забезпечення електроенергією об`єктів нерухомості, які перебувають у володінні ГУНП в Сумській області, зокрема й Об`єкта оренди за спірним Договором, ГУНП в Сумській області було укладено Договори про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти (електрична енергія) з постачальником електричної енергії - Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРА СУМИ" (далі за текстом - ТОВ "ЕНЕРА СУМИ") № 301015/9 від 25.01.2023, №301015/629 від 22.08.2023, № 301015/1188 від 25.12.2023.

Відповідно до рахунків електропостачальника - ТОВ "ЕНЕРА СУМИ" та актів приймання-передавання електричної енергії, виписки з рахунків, Позивачем понесені у спірний період червень-грудень 2023 року витрати за спожиту електричну енергію, фактично використану Орендарем:

- за червень 2023 року спожито 2090 кВт*год. за ціною 6,235632 грн на суму 13032,47 грн (підтверджується Актом приймання-передавання електричної енергії за період з 20.05.2023 по 19.06.2023, випискою з рахунку ГУНП в Сумській області за 28.06.2023, рахунком ТОВ "ЕНЕРА СУМИ" за червень 2023, Актом приймання-передавання товарної продукції - активної електричної енергії №1020257-2306-1 від 26.06.2023);

- за липень 2023 року спожито 881 кВт*год. за ціною 6,587976 грн на суму 5804,01 грн (підтверджується Актом приймання-передавання електричної енергії за період з 20.06.2023 по 19.07.2023, випискою з рахунку ГУНП в Сумській області за 28.07.2023, рахунком ТОВ "ЕНЕРА СУМИ" за липень 2023, Актом приймання-передавання товарної продукції - активної електричної енергії від 27.07.2023 № 1020257-2307-1);

- за серпень 2023 року спожито 1108 кВт*год. за ціною 7,043727 грн на суму 7804,45 грн (підтверджується Актом приймання-передавання електричної енергії за період з 20.07.2023 по 19.08.2023, випискою з рахунку ГУНП в Сумській області за 30.08.2023, рахунком ТОВ "ЕНЕРА СУМИ" за серпень 2023, Актом приймання-передавання товарної продукції - активної електричної енергії № 1020257-2308-1 від 29.08.2023);

- за вересень 2023 року спожито 1615 кВт*год. за ціною 7,836492 грн на суму 12655,93 грн (підтверджується Актом приймання-передавання електричної енергії за період з 20.08.2023 по 19.09.2023, випискою з рахунку ГУНП в Сумській області за 27.09.2023, рахунком ТОВ "ЕНЕРА СУМИ" за вересень 2023, Актом приймання-передавання товарної продукції - активної електричної енергії № 1020257-2309-14 від 25.09.2023);

- за жовтень 2023 року спожито 1991 кВт*год. за ціною 8,362008 грн на суму 16648,76 грн (підтверджується Актом приймання-передавання електричної енергії за період з 20.09.2023 по 19.10.2023, випискою з рахунку ГУНП в Сумській області за 27.10.2023, рахунком ТОВ "ЕНЕРА СУМИ" за жовтень 2023, Актом приймання-передавання товарної продукції - активної електричної енергії № 1020257-2310-1 від 26.10.2023);

- за листопад 2023 року спожито 2748 кВт*год. за ціною 8,612316 грн на суму 23666,64 грн (підтверджується Актом приймання-передавання електричної енергії за період з 20.10.2023 по 19.11.2023, випискою з рахунку ГУНП в Сумській області за 25.11.2023, рахунком ТОВ "ЕНЕРА СУМИ" за листопад 2023, Актом приймання-передавання товарної продукції - активної електричної енергії № 1020257-2311-1 від 23.11.2023);

- за грудень 2023 року спожито 4352 кВт*год. за ціною 8,612316 грн на суму 37480,80 грн (підтверджується Актом приймання-передавання електричної енергії за період з 20.11.2023 по 19.12.2023, виписки з рахунку ГУНП в Сумській області за 21.12.2023, рахунку ТОВ "ЕНЕРА СУМИ" за грудень 2023, Актом приймання-передавання товарної продукції - активної електричної енергії № 1020257-2312-1 від 20.12.2023).

Загальна сума спожитої електричної енергії Військовою частиною № НОМЕР_1 за період з 09.06.2023 по 31.12.2023 складає 117093,06 грн.

05.01.2026 з метою відшкодування в добровільному порядку витрат за спожиту електричну енергію ГУНП в Сумській області на адресу КЕВ м. Суми засобами поштового зв`язку було направлено претензію вих. № 1524-2026 від 05.01.2026 про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію.

КЕВ м. Суми було надано відповідь вих. № 568/311 від 27.01.2026 на претензію, згідно з якою Відповідач вказує, що проти існування заборгованості за спожиту Військовою частиною № НОМЕР_1 електричну енергії за період червень-грудень 2023 року в сумі 117 093,06 грн не заперечує, контррозрахунку не надає, однак зазначає про відсутність правових підстав для сплати зазначеної заборгованості, з огляду на відсутність укладеного між КЕВ м. Суми та ГУНП в Сумській області договору відшкодування витрат за користування електричною енергією в 2023 року, а також через відсутність бюджетних коштів на сплату заборгованості за 2023 рік.

Суд першої інстанції визнав позовні вимоги обгрунтованими та стягнув 117 093,06 грн заборгованості з відшкодування витрат за надання послуг з електропостачання за червень-грудень 2023 року, 24 351,94 грн інфляційних втрат та 7 614,61 грн 3% річних.

Також, кваліфікував спірний договір за своєю правовою природою договором безоплатної позички будівлі із відшкодуванням платником (КЕВ м. Суми) всіх витрат позичкодавця (ГУНП в Сумській області) на оплату комунальних послуг, які були отримані користувачем.

Апеляційний суд не погоджується з кваліфікацією спірного договору, як договору безоплатної позички, оскільки, пунктом 9.1 змінюваних умов договору передбачена річна орендна плата в розмірі 1,00 грн на рік, тому, спірні правовідносини склались між Сторонами на підставі Договору №26/59/23-Б від 09.06.2023 оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, які регулюються Главою 58 Цивільного кодексу України.

Судова колегія звертає увагу, що кваліфікація спірних правовідносин, як безоплатної позички, не впливає на результат розгляду та не спростовує факту наявності/відсутності основної заборгованості.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Водночас, відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Згідно з ч. 1 ст. 760 ЦК України предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

Право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права (ч. 1 ст. 761 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.

Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ч. 5 ст. 762 ЦК України).

Статтею 793 ЦК України визначені вимоги до форми договору найму будівлі або іншої капітальної споруди, згідно з якими договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі. Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню, крім договору, предметом якого є майно державної або комунальної власності, який підлягає нотаріальному посвідченню у разі, якщо він укладений за результатами електронного аукціону строком більше ніж на п`ять років.

Відповідно до ч. 1 ст. 795 ЦК України передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.

Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 827 ЦК України за договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов`язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку.

Користування річчю вважається безоплатним, якщо сторони прямо домовилися про це або якщо це випливає із суті відносин між ними (ч. 2 ст. 827 ЦК України).

За приписами ч. 3 ст. 828 ЦК України договір позички будівлі, іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у формі, яка визначена відповідно до статті 793 цього Кодексу.

Щодо доводів апеляційної скарги.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження примірних договорів оренди державного майна" №820 від 12.08.2020 року затверджено примірний договір оренди нерухомого майна, іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності.

Відповідно до частини 2 статті 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" укладений сторонами договір оренди в частині істотних умов повинен відповідати типовому договору оренди відповідного майна. Типові договори оренди державного майна розробляє і затверджує Фонд державного майна України, типові договори оренди майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, затверджують відповідно Верховна Рада Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування.

Відповідно до положень частини 1 статті 16 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» договір оренди майна державної власності формується на підставі примірного договору оренди, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Наказом Фонду державного майна України від 23.08.2000 року № 1774 "Про затвердження договорів оренди" затверджено примірний договір про відшкодування витрат балансотримача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю, який міг бути використаний сторонами при визначенні умов відповідного проекту договору.

Відповідно до частини 2 статті 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються для об`єктів, що перебувають у державній власності, Кабінетом Міністрів України. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються органами, уповноваженими Верховною Радою Автономної Республіки Крим (для об`єктів, що належать Автономній Республіці Крим), та органами місцевого самоврядування (для об`єктів, що перебувають у комунальній власності) на тих самих методологічних засадах, як і для об`єктів, що перебувають у державній власності.

Відповідно до пунктів 4 та 5 Методики розрахунку орендної плати за державне майно, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України №630 від 28.04.2021 року до плати за оренду іншого окремого індивідуально визначеного майна не включаються витрати на утримання орендованого майна та плата за послуги, які відповідно до укладеного договору зобов`язується надавати орендарю балансоутримувач. Відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна (у тому числі місць загального користування та прибудинкової території) та надання комунальних послуг орендарю здійснюється відповідно до договору, укладеного між балансоутримувачем та орендарем, примірна форма якого затверджується Фондом державного майна.

Положення про організацію квартирно-експлуатаційного забезпечення Збройних Сил України, затверджене наказом Міністерства оборони України від 03.07.2013 № 448, визначає організацію та завдання квартирно-експлуатаційного забезпечення Збройних Сил України (далі за текстом - Положення).

Організація квартирно-експлуатаційного забезпечення ЗС України (далі за текстом - квартирно-експлуатаційне забезпечення) - це комплекс заходів, спрямованих на безпечну експлуатацію, утримання казармено-житлового фонду, об`єктів соціально-культурного призначення, комунальних споруд та інженерних мереж військових містечок, забезпечення військових частин квартирним майном.

Згідно з п. 2.4. Положення, КЕВ (КЕЧ) здійснює безпосереднє квартирно-експлуатаційне забезпечення військових частин, дислокованих у межах відповідальності.

Пунктом 5.1. Положення визначено, що розквартирування військових частин проводиться квартирно-експлуатаційними органами ЗС України згідно із затвердженими штатами і нормами розквартирування військових частин ЗС України.

Згідно п. 5.2. Положення військові частини розміщуються у військових містечках.

Відповідно до п. 5.3. Положення до складу фондів військових містечок входять: будівлі та споруди, що перебувають у державній власності і знаходяться на балансі військових частин та квартирно-експлуатаційних органів; орендовані будівлі та споруди. Оренда нерухомого майна проводиться згідно з чинним законодавством України.

Згідно п. 5.12. Положення оренда нерухомого майна державної та комунальної власності, яке необхідне для розміщення військових частин, здійснюється відповідно до чинного законодавства.

У відповідності до п. 8.7. Положення КЕВ (КЕЧ) або військові частини оформляють договори про надання військовим частинам комунальних послуг та енергоносіїв з відповідними підприємствами та організаціями. Договори до підписання перевіряються та візуються головним бухгалтером і юрисконсультом КЕВ (КЕЧ). За своєчасне укладення договорів відповідає начальник КЕВ (КЕЧ).

Відповідно до п. 8.8. Положення оплата спожитих комунальних послуг та енергоносіїв за військові частини, які розміщуються (у тому числі тимчасово) на фондах, що орендовані МО України, здійснюється за договорами про постачання (відшкодування вартості спожитих) комунальних послуг та енергоносіїв квартирно-експлуатаційними органами, у зоні відповідальності яких знаходяться займані об`єкти, на підставі укладених договорів оренди згідно із пунктом 5.12 розділу V цього Положення.

Обов`язок Відповідача підписати договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна, зокрема й на відшкодування витрат з надання послуг електропостачання, передбачений у пункті 6.5 Договору оренди №26/59/23-Б від 09.06.2023 року.

Як було зазначено вище, Позивачем було надано уповноваженій особі Відповідача два примірники проєкту договору про відшкодування витрат з надання послуг електропостачання, дана обставина сторонами не заперечується, однак Відповідач ухилявся від його укладення, що підтверджується відповіддю №383 від 22.02.2024 на претензію №38/117/05/26-2024 від 07.02.2024.

В контексті аргументів КЕВ м. Суми щодо відсутності договору відшкодування витрат з надання послуг електропостачання у 2023 році слід зазначити, що однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність. Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Учасники цивільних відносин при здійсненні своїх прав зобов`язані діяти добросовісно, утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Зі змісту статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Положеннями статей 525-526 ЦК України унормовано, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Факт не підписання договору про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію у 2023 році не позбавляє КЕВ м. Суми обов`язку відшкодувати вартість спожитої за Договором оренди військовою частиною електричної енергії у період з 09.06.2023 по 31.12.2023.

Враховуючи, що КЕВ м. Суми не виконав самостійно свої зобов`язання відповідно до 6.5, 9.2 Договору оренди щодо відшкодування витрат за користування військовою частиною у період з 09.06.2023 по 31.12.2023, посилання КЕВ м. Суми на те, що відсутній договір відшкодування витрат за користування електричною енергією за 2023 рік як на підставу для звільнення його від виконання своїх зобов`язань за Договором, є необґрунтовані та безпідставні, оскільки законодавцем був визначений типовий зразок договору, яким визначено обов`язок КЕВ забезпечити військові частини комунальними послугами та енергоносіями, шляхом укладання з відповідними підприємствами та організаціями договорів. Обов`язок своєчасного укладення таких договорів покладено на начальника КЕВ.

Обов`язок щодо відшкодування відповідачем на користь позивача витрат на електричну енергію у період з 09.06.2023 по 31.12.2023, також, було встановлено в межах справи №920/425/24 (постанова Північного апеляційного господарського суду від 08.12.2025).

Апелянт вказує, що суд першої інстанції відхилив доводи КЕВ м. Суми, посилаючись на правові позиції про те, що відсутність бюджетного фінансування не звільняє від виконання зобов`язання. Однак, позиція КЕВ м. Суми полягала не у відсутності коштів як такій. КЕВ м. Суми зазначав, що за відсутності укладеного договору відшкодування витрат у 2023 році у нього не було належної правової та бюджетної підстави для взяття бюджетного зобов`язання, реєстрації такого зобов`язання в органах Державної казначейської служби України та проведення відповідних видатків.

З огляду на те, що, як судом першої інстанції, так і апеляційної інстанції був встановлений обов`язок відповідача з відшкодування на користь позивача витрат на електричну енергію у період з 09.06.2023 по 31.12.2023, а відмова відповідача від укладання була неправомірною, тому, останній зобов`язаний вчинити дії з виконання бюджетного зобов`язання.

Щодо зауважень про обсяг спожитої електричної енергії.

У пункті 4.1 договору оренди №26/59/23-Б від 09.06.2023 чітко визначена будівля та її адреса, яка передається на користь військової частини.

Кожен акт приймання-передавання електричної енергії містить перелік об`єктів (адреси).

За переліком об`єктів в актах приймання-передавання, спірне нежитлове приміщення за договором оренди №26/59/23-Б від 09.06.2023 містить порядковий номер 24, та в кожному акті чітко визначено обсяг спожитої електричної енергії вказаним нежитловим приміщенням.

Тому, обсяг спожитої електричної енергії є визначеним.

Щодо періодів нарахування 3% річних та інфляційних втрат.

Положеннями ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За текстом позовної заяви, позивач не обгрунтовує на підставі чого ним встановлені початкові дати нарахування 3% річних та інфляційних втрат, а лише посилається на свій розрахунок, який доданий до позовної заяви.

З огляду на те, що між позивачем та відповідачем не існує договору за яким би встановлювались строки виконання грошових зобов`язань, тому, у даному випадку підлягають застосуванню приписи частини 2 статті 530 ЦК України, яка передбачає, що у випадку коли строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У матеріалах справи наявна претензія №1524-2026 від 05.01.2026 про погашення заборгованості в розмірі 149 059,61 грн та відповідь відповідача на претензію №568/311 від 27.01.2026.

Позивачем не надано доказів відправки/отримання відповідачем претензії №1524-2026 від 05.01.2026, тому, судова колегія дійшла висновку, що слід вважати доведеним факт отримання претензії не раніше, ніж дата відповіді на неї, а саме - 27.01.2026, та, відповідно, встановлює початкову дату виникнення прострочення з виконання грошового зобов`язання з урахування частини 2 статті 530 ЦК України - 04.02.2026.

З розрахунку 3% річних та інфляційних втрат вбачається, що кінцевою датою нарахування є 31.12.2025 (включно).

Тому, позовні вимоги про стягнення 24 351,94 грн інфляційних втрат та 7 614,61 грн 3% річних не підлягають задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню в цій частині, оскільки, прострочення виконання грошового зобов`язання не існувало у період, визначений позивачем.

Частиною 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Оскільки доводи, викладені Квартирно-експлуатаційним відділом м. Суми на рішення Господарського суду Сумської області від 27.04.2026 у справі №920/237/26, знайшли своє часткове підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку, апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - скасуванню із прийняттям нового рішення про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача основної суми заборгованості в розмірі 117 093,06 грн, а в іншій частині позову необхідно відмовити.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати на оплату судового збору за звернення з апеляційною скаргою покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог апеляційної скарги.

Керуючись статтями 129, 232-241, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м. Суми на рішення Господарського суду Сумської області від 27.04.2026 у справі №920/237/26 - задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Сумської області від 27.04.2026 у справі №920/237/26 в частині стягнення 24 351,94 грн інфляційних втрат та 7 614,61 грн 3% річних - скасувати.

Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Головного управління Національної поліції в Сумській області (вул. Г. Кондратьєва, буд. 23, м. Суми, 40000, код ЄДРПОУ 40108777) про стягнення з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Суми (вул. Г. Кондратьєва, 165, м. Суми, 40021, код ЄДРПОУ 26622590) задовольнити частково, стягнути 117 093,06 грн заборгованості з відшкодування витрат за надання послуг з електропостачання за червень-грудень 2023 року, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:

"1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Суми (вул. Г. Кондратьєва, 165, м. Суми, 40021, код ЄДРПОУ 26622590) на користь Головного управління Національної поліції в Сумській області (вул. Г. Кондратьєва, буд. 23, м. Суми, 40000, код ЄДРПОУ 40108777) 117 093,06 грн заборгованості з відшкодування витрат за надання послуг з електропостачання за червень-грудень 2023 року, 2 614,29 грн витрат на сплату судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.".

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Сумській області (вул. Г. Кондратьєва, буд. 23, м. Суми, 40000, код ЄДРПОУ 40108777) на користь Квартирно-експлуатаційного відділу м. Суми (вул. Г. Кондратьєва, 165, м. Суми, 40021, код ЄДРПОУ 26622590) судові витрати за звернення з апеляційною скаргою в розмірі 1 070,56 грн.

Видачу наказів у справі №920/237/26 доручити Господарському суду Сумської області.

Матеріали справи №920/237/26 повернути до Господарського суду Сумської області.

Повний текст постанови складено та підписано 03.11.2026.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом 20 (двадцяти) днів до Верховного Суду відповідно до статей 287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя О.М. Сковородіна

Судді А.І. Тищенко

Р.М. Колесник