Рішення від 03 листопада 2026 р. у справі №339/517/26 — Болехівський міський суд Івано-Франківської області

Справа №339/517/26

38

2/339/344/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 листопада 2026 року м. Болехів Болехівський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Скригун В.В.

при секретарі Ганчар Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «СМАРТ ПЕЙ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

Представник позивача Ю.В. Рудзей звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 11 475,53 грн. за кредитним договором №2001363998701 від 31 липня 2019 року та судових витрат.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що 31 липня 2019 року між АК «Перший Український Міжнародний Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №2001363998701.

Кредитний договір було укладено шляхом власноручного підписання позичальником заяви про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, за умовами якої клієнт беззастережно підтверджує, що приймає публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (надалі за текстом ДКБО), яка розміщена на сайті АТ «ПУМБ»: www.pumb.ua, в повному обсязі, з урахуванням умов надання всіх послуг, як обраних безпосередньо при прийнятті ДКБО, так і послуг, що можуть бути надані клієнту в процесі обслуговування (з урахуванням всіх змін) і погоджується з тим, що може обирати будь-які передбачені ДКБО послуги, зокрема, і через дистанційні канали обслуговування (за наявності технічної можливості у Банку).

На підставі зазначеного Кредитного договору позичальнику надано грошові кошти в якості кредиту у сумі, зазначеній у розрахунку заборгованості, на умовах строковості, поворотності та оплатності. Розмір процентної ставки відображено у розрахунку заборгованості. Факт отримання відповідачем кредитних коштів підтверджується відповідним банківським документом, який додається, а також випискою з банківського рахунку позичальника, яка є первинним бухгалтерським документом, оформленим відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність". Такий кредит у формі відновлювальної кредитної лінії, хоч і є споживчим кредитом, проте не надається на рахунок позичальника одноразово з подальшим його поверненням частинами згідно графіку до повного погашення. Кредит на кредитній картці використовується клієнтом кожного разу з можливістю у разі сплати повторного використання цих коштів. За даних обставин, ніяких інших документів (як-от платіжна інструкція про одноразове перерахування кредиту клієнту на поточний рахунок), крім виписки по рахунку та/або довідки про встановлення/збільшення кредитного ліміту неможливо надати чи взагалі виготовити.

Відповідачем не подавались заяви (листи) про незгоду з розміром кредитного ліміту, встановленого банком.

Пунктом 2.2.5 Розділу І Публічної пропозиції АТ «ПУМБ», яку розміщено у вільному доступі у мережі інтернет передбачено, що підписанням заяви на приєднання до договору, клієнт беззастережно підтверджує, що на момент укладення договору клієнт ознайомився з повним текстом договору (в тому числі Тарифами), повністю зрозумів його зміст та погоджується зі всіма умовами Договору.

Текст Публічної пропозиції АТ “ПУМБ” на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб оприлюднений на веб - сайті банку та не існує в паперовому вигляді, а має лише електронну форму без накладення електронного підпису. Тому роздруківка з сайту банку не є копією електронного документу, оскільки його верифікація та справжня редакція може бути здійснена судом, лише шляхом огляду відповідної веб-сторінки за посиланням https://about.pumb.ua/support/archive за умови наявності заперечень відповідача.

Розмір річної процентної ставки за користування коштами чітко визначений в заяві про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, яка власноручно підписана відповідачем.

Відповідач довготривалий строк не виконував належним чином свої кредитні зобов`язання перед банком. Заборгованість відповідача перед банком станом на 26 червня 2026 р. складала 11475,53 грн., з яких: 7104,56 грн. – заборгованість за кредитом; 4370,97 грн. – заборгованість по процентам.

26 червня 2026 року між «Перший український міжнародний банк» та ТзОВ «Фінансова компанія «СМАРТ ПЕЙ» укладено договір факторингу №1, згідно якого ТОВ «ФК «СМАРТ ПЕЙ» отримало (набуло) право грошової вимоги до боржників банку, вказаних у реєстрі боржників, в тому числі і до відповідача.

Згідно реєстру боржників, загальна сума заборгованості відповідача станом на дату укладання договору факторингу, за кредитним договором склала 11 475,53 грн, з яких: 7104,56 грн сума заборгованості за основною сумою боргу та 4370,97 грн сума заборгованості за відсотками. Вказана сума боргу була нарахована та не змінювалась позивачем з дати відступлення права вимоги.

На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання зобов`язання і заборгованість за договором не погашає.

Дії відповідача свідчать про відмову від добровільного повернення боргу, в зв`язку з чим виникла необхідність у зверненні до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 12 жовтня 2026 року відкрито провадження у справі та вирішено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з викликом до суду сторін по справі.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, однак подав клопотання, в якому просив проводити розгляд справи без участі представника позивача. Проти заочного розгляду справи та ухвалення судом заочного рішення не заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, подав письмове клопотання, в якому позовні вимоги в розмірі 11 475,53 грн за кредитним договором № 2001363998701 від 31 липня 2019 року визнає в повному обсязі. Однак, позовні вимоги в частині стягнення 10 000 грн витрат пов`язаних на професійну правничу допомогу не визнає, оскільки вважає, що ця сума не відповідає рівню складності справи.

Вказує, що за висновками Об`єднаної Палати Верховного Суду у справі №922/445/19 (постанова від 03.10.2018р.) зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо не співмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

У постановах Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 910/15621/19 та від 28.04.2021 у справі № 910/12591/18 вказано, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, визначеними частинами третьою – п`ятою, дев`ятою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

А тому, просить зменшити розмір витрат на правову допомогу до 2000 грн, що у більшій мірі відповідає обсягу наданої допомоги, її реальній складності, оскільки заявлена до стягнення сума витрат в розмірі 10 000 грн не відповідає рівню складності справи, оскільки позовна заява містить лише короткий переказ змісту вказаних договорів та в основному складається з посилань на норми права. Розгляд справи просить слухати без його участі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, встановивши суть спірних правовідносин, що склалися між сторонами, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку про задоволення позову, виходячи із наступного.

Відповідно до ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

За змістом ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 5 ЦПК України передбачено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За правилами ст.ст. 2, 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Вимоги ст. 264 ЦПК України зобов`язують суд під час ухвалення рішення вирішити чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Звертаючись із позовом до суду, позивач за власним розсудом обирає спосіб захисту і, діючи на засадах змагальності, повинен переконливими, належними та допустимими доказами довести правову та фактичну підставу заявлених ним вимог. Розглядаючи справу, суд має забезпечити сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

За правилом ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Як вбачається з матеріалів справи, що 31 липня 2019 року ОСОБА_1 власноруч підписав заяву № 2001363998701 про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, за умовами якої підтвердив, що він приймає публічну пропозицію АТ "ПУМБ" на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та просив відкрити кредитний ліміт на суму 10 000 грн. Реальна річна процентна ставка складає 47,88 % (а.с.15 зв.).

Згідно із довідкою про збільшення кредитного ліміту по договору №2001363998701 від 31 липня 2019 року, ОСОБА_1 збільшувався кредитний ліміт, востаннє 11 грудня 2019 року до 13 500 грн (а.с.8).

Із виписки по особовому рахунку за період 31 липня 2019 року по 25 червня 2026 року слідує, що ОСОБА_1 активно користувався грошовими коштами, погашав кредит та нараховані проценти (а.с. 9-13).

Згідно розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за договором № 2001363998701 від 31 липня 2019 року, станом на 25 червня 2026 року загальна заборгованість за наданим кредитом становить 11 475,53 грн, із яких: 7104,56 грн - заборгованість за кредитом, 4370,97 грн - заборгованість за процентами (а.с. 14).

26 червня 2026 року між АТ «ПУМБ» та ТОВ «ФК «Смарт Пей» укладено договір факторингу № 1, за яким ТОВ «ФК «Смарт Пей» отримало (набуло) право грошової вимоги до боржників Банку, вказаних у реєстрі боржників, в тому числі і до відповідача (а.с.24-26.

На підтвердження здійснення сплати за договором факторингу № 1 від 26 червня 2026 року позивач надав відповідну платіжну інструкцію (а.с.23).

Згідно реєстру боржників, загальна сума заборгованості, відповідача станом на дату укладання договору факторингу, за кредитним договором № 2001363998701 від 31 липня 2019 року склала 11 475,53 грн., в тому числі: заборгованість за сумою кредиту 7104,56 грн (а.с.15).

Таким чином, між сторонами виник спір щодо належного виконання умов кредитного договору, право вимоги за яким перейшло до позивача, непогашення відповідачкою заборгованості за цим договором, що є відповідно до статті 611 ЦК України тягне за собою правові наслідки, встановлені Кредитним договором або законом.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Отже, судом встановлено, що відповідач не виконав взяті на себе договірні зобов`язання, а саме у встановлений договором термін не сплатив заборгованість по кредиту, відсотки за його користування.

Щодо вимог позивача у частині стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частин 1-3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Частиною 1 статті 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до частин 3 та 4 статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Отже, ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, необхідність, розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Верховний Суд у постанові 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц зазначив, що при застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, однак, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 137 ЦПК України.

Для визначення суми відшкодування необхідно послуговуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано копію договору про надання правничої допомоги від 26 березня 2026 року, укладений між ТОВ «Фінансова компанія «Смарт Пей» та адвокатом Рудзей Ю.В., копію акта наданих послуг з детальним описом наданих послуг д від 01 жовтня 2026 року (а.с.27-30).

За результатами розгляду питання про розподіл судових витрат та дослідження поданих на їх підтвердження доказів, суд враховує, що дана справа є типовою та нескладною за своєю суттю.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» заява № 58442/00, зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані представником позивача документи та доводи на обґрунтування суми заявлених витрат, пов`язаних із розглядом справи, взявши до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду документів, їх значення для спору (справи), суд дійшов висновку про те, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10 000,00 грн не є цілком співмірним із складністю справи, обсягом виконаних адвокатським об`єднанням робіт (наданими послугами, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг).

Крім того, відповідач просив витрати на правничу допомогу зменшити з 10 000 грн до 2000 грн, посилаючись на завищеність такої суми.

Згідно зі ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Таким чином, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Але, за наявності заперечень учасника справи, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обгрунтованою.

Таким чином, з врахуванням обсягу виконаної адвокатськими об`єднанням роботи, враховуючи категорію справи, а також беручи до уваги принципи пропорційності, співмірності та розумності судових витрат, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3500 грн.

Окрім того, згідно положень ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 2662,40 грн (сплачений судовий збір при подачі до суду позовної заяви).

На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 526, 546, 553, 554, 559, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 141, 263-265 ЦПК України, суд

У х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт Пей» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовільнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Смарт Пей» заборгованість за кредитним договором № 2001363998701 від 31 липня 2019 року у розмірі 11 475 (одинадцять тисяч чотириста сімдесят п`ять) грн 53 копі., з яких:

7104,56 грн – заборгованість за кредитним договором;

4370,97 грн – заборгованість за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Смарт Пей» судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3500 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Смарт Пей» 2662,40 грн сплаченого судового збору.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт Пей», місцезнаходження: м. Київ, вул. Іонна Павла ІІ, буд.4/6, корпус А, офіс 303, код ЄДРПОУ: 43696954.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платників НОМЕР_1 .

Суддя Скригун В. В.