Суд: Богородчанський районний суд Івано-Франківської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: за законом.
Дата: 02 листопада 2026 р.
Справа: №338/1507/26
Суддя: Решетов В. В.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Справа №338/1507/26
Провадження №2/338/1312/26
03 листопада 2026 року селище Богородчани
Богородчанський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Решетова В.В.
за участю секретаря судового засідання Смеречук Х.В.
Сторони по справі
позивачка ОСОБА_1
представник позивача-адвокат Попович М.М.
відповідач ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті її матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_3 , 1963 року народження, до 04 вересня 2000 року проживала та була зареєстрована у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , разом зі своєю матір`ю ОСОБА_4 та іншими родичами. У вересні 2000 року у зв`язку з погіршенням стану здоров`я ОСОБА_5 була влаштована до Делятинського психоневрологічного інтернату, одночасно знята з реєстрації у с. Грабовець та зареєстрована за місцем перебування у селищі Делятин.
Позивачка зазначає, що житловий будинок по АДРЕСА_2 , який надалі перейменовано на АДРЕСА_1 , за життя належав ОСОБА_4 , її бабі, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Також, позивачка зазначає, що її мати ОСОБА_3 фактично прийняла спадщину після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до статей 548–549 ЦК УРСР, шляхом проживання, однак своїх спадкових прав юридично не оформила.
Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, до складу якої входить, зокрема, житловий будинок у с. Грабовець Івано-Франківського району Івано-Франківської області. Позивачка має намір прийняти спадщину за законом. Відповідачем у справі є її дядьком ОСОБА_2 , який, як зазначає позивачка, також звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.
05 серпня 2026 року позивачка звернулася до Надвірнянської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом. Листом державного нотаріуса від 05 серпня 2026 року їй повідомлено про неможливість видачі свідоцтва у зв`язку з пропуском строку для подання заяви про прийняття спадщини та рекомендовано звернутися до суду.
Як зазначає позивачка, їй було відомо про встановлений законом шестимісячний строк для прийняття спадщини, однак вона була переконана, що її мати, хоча й перебуває у Делятинському психоневрологічному інтернаті, залишається зареєстрованою у с. Грабовець, тобто не знята з реєстрації за попереднім місцем проживання. Саме з огляду на це позивачка не звернулася своєчасно до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.
Ухвалою Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 31 серпня 2026 року позовну заяву, прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено у ній підготовче засідання.
Ухвалою Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 12 жовтня 2026 року підготовче провадження по справі закрито, призначено справу до судового розгляду.
У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представник-адвокат Поповч М.М. позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити. Пояснили, що у зв`язку з психічним захворюванням матері позивачка вважала, що мама зареєстрована за місцем її проживання в АДРЕСА_1 , однак виявилося, що мама була зареєстована за адресою Делятинського психоневрологічного інтернату, у зв`язку з чим пропустила строк на прийняття спадщини. ОСОБА_1 також пояснила, що від народження проживає у будинку за адресою АДРЕСА_1 , народила та виростила двох дітей у цьому будинку.
Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позов визнав в повному обсязі, не заперечував щодо визначення додаткового строку для прийняття спадщини ОСОБА_1 та висловив бажання про прийняття нею спадщини після смерті її матері.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, суд вважає, що позов слід задовольнити.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 , долученим до матеріалів справи. З моменту смерті спадкодавця відкрилася спадщина.
Відповідно до частини першої статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Частиною другою цієї статті передбачено, що часом відкриття спадщини є день смерті особи.
Згідно зі статтями 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла, до інших осіб - спадкоємців. Спадкування здійснюється за заповітом або за законом та до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини та не припинилися внаслідок його смерті.
Позивачка ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_3 , а тому належить до спадкоємців за законом першої черги відповідно до статті 1261 ЦК України.
Судом установлено, що на момент смерті ОСОБА_3 була зареєстрована та проживала у Делятинському психоневрологічному інтернаті. Позивачка була зареєстрована та проживала у АДРЕСА_1 . Отже, для прийняття спадщини вона повинна була подати нотаріусу заяву про її прийняття.
Відповідно до статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Частиною першою статті 1269 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Згідно з частиною першою статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Отже, у даному випадку строк для подання позивачкою заяви про прийняття спадщини сплив 13 червня 2026 року.
З листа Надвірнянської державної нотаріальної контори від 05 серпня 2026 року вбачається, що позивачка звернулася після спливу шестимісячного строку. Нотаріус зазначив, що видати свідоцтво про право на спадщину неможливо у зв`язку з пропуском строку на подання заяви про прийняття спадщини.
Із копію спадкової справи №105/2026, наданої приватним нотаріусом Острогляд Я.В., встановолено що інші спадкоємці крім ОСОБА_2 відсутні.
Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом наведеної норми поважними причинами пропуску строку є причини, пов`язані з об`єктивними, істотними труднощами для спадкоємця щодо вчинення відповідних дій. При вирішенні питання про надання додаткового строку суд має оцінити конкретні обставини, які перешкоджали спадкоємцю своєчасно подати заяву, їх тривалість, характер та поведінку спадкоємця після того, як йому стало відомо про необхідність оформлення спадщини.
Судом встановлено, що позивачка не посилається на незнання встановленого законом шестимісячного строку як на єдину причину його пропуску. Вона зазначає, що була переконана у продовженні реєстрації матері за місцем її попереднього проживання у с. Грабовець, тоді як фактично ОСОБА_5 з вересня 2000 року була знята з реєстрації у с. Грабовець та зареєстрована за місцем перебування у Делятинському психоневрологічному інтернаті. Така обставина безпосередньо пов`язана з визначенням місця відкриття спадщини та порядком її прийняття.
Суд бере до уваги, що позивачка проживає у житловому будинку в с. Грабовець, який, за її твердженням та долученими документами, пов`язаний із спадковим майном після смерті її баби ОСОБА_4 . При цьому її мати тривалий час перебувала у психоневрологічному інтернаті. Сукупність цих обставин, а також особливості сімейної ситуації, пов`язані з фактичним прийняттям матір`ю позивачки спадщини після смерті баби позивачки, об`єктивно могли сформувати у позивачки помилкове уявлення про належність матері до кола осіб, зареєстрованих за адресою спадкового будинку.
Суд також враховує, що після з`ясування неможливості оформити спадщину у нотаріальному порядку позивачка звернулася до суду з відповідним позовом. Її поведінка свідчить про намір реалізувати спадкове право, а не про свідоме ухилення від його прийняття.
З урахуванням конкретних обставин справи, характеру причин пропуску строку, поданих доказів, факту звернення позивачки до нотаріуса після виявлення пропуску строку та відсутності даних про те, що надання додаткового строку призведе до порушення прав інших спадкоємців, суд приходить до висновку, що причини пропуску строку є поважними.
При цьому суд зазначає, що визначення додаткового строку не означає визнання за позивачкою права власності на спадкове майно та не вирішує питання про склад спадщини чи остаточне коло спадкоємців. Наслідком задоволення позову є лише надання можливості подати заяву про прийняття спадщини у встановлений судом додатковий строк.
Враховуючи наведене, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, а ОСОБА_1 слід визначити додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини після смерті її матері ОСОБА_3 , тривалістю два місяці з дня набрання рішенням суду законної сили. Такий строк є достатнім для звернення до нотаріуса та не створює надмірного втручання у права інших осіб.
У постанові Верховного Суду від 17 березня 2021 року у справі № 638/17145/17 наголошено, що необхідно встановити реальні перешкоди для своєчасного подання заяви. Суд враховує цю вимогу та вважає, що сукупність фактичних обставин цієї справи виходить за межі простої юридичної необізнаності.
У постанові Верховного Суду від 26 жовтня 2022 року у справі № 522/17925/16-ц зазначено, що оцінка поважності причин першочергово стосується періоду від відкриття спадщини до спливу шестимісячного строку. Саме цей період суд оцінює щодо обставин проживання, реєстрації та фактичного статусу спадкодавця.
У постанові Верховного Суду від 18 червня 2024 року у справі № 173/903/22 підтверджено, що саме по собі незнання місця відкриття спадщини або неправильне розуміння порядку її прийняття не є достатнім. Суд враховує цей висновок, однак у цій справі встановлює сукупність додаткових фактичних обставин та доказів, пов`язаних із тривалим перебуванням ОСОБА_3 у спеціалізованому закладі та зміною її реєстрації.
У постанові Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 681/203/17-ц наголошено на індивідуальній оцінці причин та принципі пропорційності. Суд враховує також поведінку позивачки після спливу строку, зокрема після з`ясування неможливості нотаріального оформлення вона звернулася до нотаріуса, а потім реалізувала право на судовий захист.
Отже, суд не визнає саму помилку позивачки щодо реєстрації матері достатньою підставою. Водночас у сукупності з тривалим перебуванням спадкодавця у психоневрологічному інтернаті, зміною місця реєстрації, фактичним користуванням сім`єю спадковим будинком, необхідністю з`ясування попередньої спадщини та подальшим оперативним зверненням позивачки до нотаріуса і суду ці обставини свідчать про наявність істотних труднощів для своєчасного оформлення спадкових прав.
Суд враховує визнання позову відповідачем та добросовісну поведінку позивачки, відсутність відмови від спадщини та її намір реалізувати спадкове право. Надання додаткового строку не встановлює право власності на спадкове майно та не визначає остаточний склад спадкоємців, а лише надає можливість подати заяву про прийняття спадщини.
За таких обставин суд приходить до висновку про поважність причин пропуску строку та наявність правових підстав для задоволення позову. Достатнім є додатковий строк тривалістю два місяці з дня набрання рішенням законної сили.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Оскільки відповідач не подавав заперечень проти позову, а спір фактично не виник з його вини, судові витрати слід залишити за позивачкою, якщо інше не випливає з матеріалів справи.
Керуючись статтями 12, 13, 76–81, 89, 141, 247, 258–259, 263–265, 354 ЦПК України, статтями 1216–1218, 1220, 1261, 1268–1270, 1272 ЦК України, суд
у х в а л и в:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини — задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , додатковий строк, достатній для подання нею до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини за законом після смерті її матері ОСОБА_3 , 1963 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , - два місяці з дня набрання цим рішенням суду законної сили.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили, якщо протягом строку, встановленого ЦПК України, апеляційну скаргу не подано, а в разі подання апеляційної скарги — якщо рішення не скасовано, після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований: АДРЕСА_1 .
Суддя В. В. Решетов
Оригінал: reyestr.court.gov.ua