Суд: Північний апеляційний господарський суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Господарське
Категорія: поставки товарів, робіт, послуг, з них
Дата: 01 листопада 2026 р.
Справа: №910/6499/26
Суддя: Коробенко Г.П.
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"02" листопада 2026 р. Справа№ 910/6499/26
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Коробенка Г.П.
суддів: Колесника Р.М.
Михальської Ю.Б.
розглянувши в порядку письмового провадження, без виклику сторін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Буський консервний завод"
на ухвалу Господарського суду міста Києва
від 07.07.2026
у справі № 910/6499/26 (суддя Сташків Р.Б.)
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Профітрейд"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Буський консервний завод"
про стягнення 4 269 680,86 грн
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст первісного та зустрічного позовів
Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Профітрейд" (далі - ТОВ "Компанія "Профітрейд", позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Буський консервний завод" (далі - ТОВ "Буський консервний завод", відповідач) про стягнення 4 269 680,86 грн, з яких: 1 996 284,70 грн - основний борг, 168 556,07 грн - 3 % річних, 418 915,64 грн - інфляційні втрати, 1 685 924,44 грн - пеня.
Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем грошового зобов`язання з оплати товару, поставленого позивачем у період з 03.11.2025 по 26.12.2025 за договором поставки товару № ПТ-011125 від 01.11.2025 (далі - Договір поставки) на загальну суму 161 406 166,98 грн, який оплачено відповідачем частково, у сумі 159 409 882,28 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.06.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/6499/26, вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 08.07.2026, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення ухвали.
02.07.2026 ТОВ "Буський консервний завод" подало зустрічну позовну заяву до ТОВ "Компанія "Профітрейд" про стягнення 1 765 166,23 грн збитків у вигляді штрафних санкцій.
Зустрічні позовні вимоги обґрунтовано тим, що товар за Договором поставки закуповувався відповідачем для виконання державних контрактів з продовольчого забезпечення військовослужбовців, укладених з Державним підприємством Міністерства оборони України "Державний оператор тилу" (далі - ДП "ДОТ"), зокрема № 175/07-25-ХП від 21.07.2025 та № 164/06-25-ХП від 20.06.2025. Того ж дня, що й Договір поставки, - 01.11.2025 - сторони уклали Угоду про партнерство (далі - Угода), за пунктом 1.3 якої зобов`язалися нести відповідальність за порушення договірних зобов`язань перед ДП "ДОТ" на умовах рівнозначності, у частці 50 % від загального розміру пред`явленої вимоги.
За доводами відповідача, внаслідок допущених ТОВ "Компанія "Профітрейд" як фактичним постачальником порушень строків, обсягів та якості поставки товару молочної групи військовими частинами складено 151 акт про порушення договірних зобов`язань за державним контрактом № 175/07-25-ХП від 21.07.2025, на підставі яких ДП "ДОТ" нарахувало відповідачу санкції у сумі 3 530 332,47 грн. Вимогу відповідача № 189-03/26 від 04.03.2026 про сплату зазначеної суми позивач не виконав. Ціна зустрічного позову становить 50 % нарахованих санкцій.
Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.07.2026 зустрічну позовну заяву ТОВ "Буський консервний завод" повернуто заявнику.
Постановляючи вказану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що правовідносини за первісним позовом стосуються виконання відповідачем обов`язку з оплати товару, поставленого за Договором поставки, тоді як правовідносини за зустрічним позовом стосуються збитків, понесених відповідачем унаслідок невиконання ним власних обов`язків перед державним замовником за державними контрактами.
Суд зазначив, що відповідачем не надано пояснень і доказів на підтвердження причинно-наслідкового зв`язку між порушеннями, зафіксованими в актах державного замовника, та порушенням позивачем зобов`язань за Договором поставки, а також не надано пояснень щодо причин відсутності в нього актів відвантаження, про витребування яких заявлено окреме клопотання.
За висновком суду, вимоги первісного та зустрічного позовів виникають з різних правовідносин, задоволення зустрічного позову не виключатиме задоволення первісного позову повністю або частково, а спільний розгляд позовів є недоцільним, оскільки значно ускладнить розгляд справи і призведе до порушення встановлених законом строків її розгляду.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погодившись з ухвалою, ТОВ "Буський консервний завод" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження та скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.07.2026 у справі № 910/6499/26.
Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що оскаржувану ухвалу постановлено з порушенням статті 180 ГПК України. При цьому скаржник наголошує, що первісний і зустрічний позови випливають з Договору поставки: за його пунктом 1.1 товар використовується для забезпечення продуктами харчування військовослужбовців на виконання державного контракту, укладеного покупцем з ДП "ДОТ", а Угода відповідно до її пункту 1.5 виконується в рамках зазначених державних контрактів та Договору поставки. Приймання товару в місцях поставки здійснювалося на підставі актів відвантаження, на які містяться посилання у видаткових накладних, долучених позивачем до первісного позову (зокрема, у видаткових накладних № 3377 від 17.12.2025 та № 3966 від 25.12.2025).
Апелянт також зазначає, що задоволення зустрічного позову призведе до зарахування зустрічних однорідних вимог і зменшення суми, що підлягає стягненню за первісним позовом, а конструкція частини другої статті 180 ГПК України позбавляє суд широкого розсуду щодо доцільності прийняття зустрічного позову. На обґрунтування своїх доводів скаржник посилається на висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 у справі № 910/2987/18, Верховного Суду від 27.01.2021 у справі № 908/1688/20, від 17.05.2021 у справі № 910/18778/20.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.07.2026 апеляційну скаргу ТОВ "Буський консервний завод" у справі № 910/6499/26 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Коробенко Г.П., судді: Тарасенко К.В., Колесник Р.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.07.2026 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/6499/26 та відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до їх надходження.
27.08.2026 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали оскарження у справі № 910/6499/26.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.09.2026 апеляційну скаргу залишено без руху.
17.09.2026 до суду від апелянта надійшло клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги.
Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 24.09.2026, у зв`язку з перебуванням судді Тарасенко К.В. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/6499/26.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.09.2026, апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Коробенко Г.П., судді: Колесник Р.М., Михальська Ю.Б.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2026 поновлено ТОВ "Буський консервний завод" строк на апеляційне оскарження. Відкрито апеляційне провадження. Апеляційний перегляд оскаржуваного рішення підлягає здійсненню без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.
Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів сторін
Згідно статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, дійшов до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Згідно з пунктом 3 частини другої статті 46 ГПК України крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
Відповідно до частин першої - третьої статті 180 ГПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом.
Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи (частина шоста статті 180 ГПК України).
Як вбачається з матеріалів оскарження, ухвалою від 18.06.2026 суд першої інстанції встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення ухвали. Зустрічну позовну заяву подано відповідачем 02.07.2026, тобто в межах зазначеного строку. Порушення вимог частини першої статті 180 ГПК України судом першої інстанції не встановлювалось, а підставою для повернення зустрічної позовної заяви стали висновки суду про недотримання вимог частини другої цієї статті.
Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі №916/3245/17 зазначено, що ознаками зустрічного позову є його взаємопов`язаність із первісним позовом і доцільність його спільного розгляду з первісним позовом, зокрема коли позови виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом можуть різнитися з вимогами первісного позову, але вони об`єднуються в одне провадження з первісним позовом ухвалою суду. Взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах, вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись.
Аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20.03.2019 у справі №910/2987/18, зазначивши також, що зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним за умови не лише їх взаємопов`язаності, а й доцільності їх спільного розгляду.
Верховний Суд у постанові від 28.09.2021 у справі №910/6070/21 виснував, що взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів та доцільність їх спільного розгляду може виявлятись у такому: повністю чи частково співпадають підстави обох позовів (фактичні обставини), при цьому правові підстави цих позовів можуть бути різними; для підтвердження підстав позову сторонами надані переважно або частково одні ті самі докази; вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись (при цьому предмети та підстави таких позовів можуть бути не пов`язаними, доцільність розгляду в одному провадженні спрямована на процесуальну економію, уникнення процедури примусового виконання одночасно двох судових рішень); задоволення зустрічного позову виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову; спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору (спорів) між сторонами.
У постановах Верховного Суду від 22.04.2019 у справі №914/2236/18, від 17.05.2021 у справі №910/18778/20, від 07.08.2023 у справі №909/161/23 зазначено, що конструкція частини другої статті 180 ГПК України вказує на її імперативність, тобто суд позбавлений широкого розсуду щодо доцільності прийняття зустрічного позову.
Відповідно до частини 11 статті 238 ГПК України у разі часткового задоволення первісного і зустрічного позовів про стягнення грошових сум суд проводить зустрічне зарахування таких сум та стягує різницю між ними на користь сторони, якій присуджено більшу грошову суму. Верховний Суд у постанові від 22.04.2021 у справі № 904/1583/20 виснував, що можливість застосування цієї норми не ставиться у залежність від тотожності правової природи вимог про стягнення грошових сум за первісним і зустрічним позовами.
Застосовуючи наведені висновки, Верховний Суд у постановах від 26.12.2024 у справі №910/7248/24 та від 18.04.2025 у справі №920/815/24 скасував судові рішення про повернення зустрічних позовних заяв, поданих у спорах, що виникли з одних договірних правовідносин, зазначивши, зокрема, у справі №910/7248/24, що судами не надано належної оцінки тій обставині, що взаємні грошові вимоги сторін за первісним та зустрічним позовами можуть зараховуватися.
Судом встановлено, що предметом первісного позову у даній справі є вимога про стягнення з відповідача основного боргу, пені, 3 % річних та інфляційних втрат, підставою якої є неналежне виконання відповідачем обов`язку з оплати товару, поставленого позивачем за договором поставки товару № ПТ-011125 від 01.11.2025 у період з 03.11.2025 по 26.12.2025.
Предметом зустрічного позову є вимога про стягнення з позивача 1 765 166,23 грн збитків, підставою якої відповідач визначає неналежне, за його твердженням, виконання позивачем як постачальником зобов`язань щодо строків, обсягів та якості поставки товару, а також умови Угоди щодо розподілу між сторонами відповідальності перед державним замовником.
З матеріалів справи вбачається, що 01.11.2025 між ТОВ "Буський консервний завод" та ТОВ "Компанія "Профітрейд" було укладено Угоду про партнерство, де сторони домовились та зобов`язались в майбутньому нести відповідальність за порушення договірних зобов`язань перед Державним підприємством Міністерства оборони України "Державний оператор тилу" на умовах рівнозначності, тобто виконуючи кожною із сторін цієї Угоди зобов`язання в певній частці, що дорівнює 50% від загального розміру пред`явленої вимоги на виконання певного зобов`язання.
Колегія суддів зауважує, що за змістом пункту 1.1 договору поставки № ПТ-011125 від 01.11.2025 товар, поставлений за цим договором, використовується для організації та забезпечення продуктами харчування військовослужбовців на виконання державного контракту (договору) про закупівлю продуктів харчування на 2025 рік, укладеного між покупцем (ТОВ "Буський консервний завод") та ДП "ДОТ". У свою чергу, пунктом 1.5 Угоди передбачено, що вона виконується в рамках державних контрактів № 175/07-25-ХП від 21.07.2025 та № 164/06-25-ХП від 20.06.2025, укладених ТОВ "Буський консервний завод" з ДП "ДОТ", та відповідного Договору поставки, укладеного між сторонами Угоди.
З наведеного слідує, що первісний та зустрічний позови ґрунтуються на обставинах виконання сторонами договору поставки протягом одного періоду: первісний - на обставинах поставки товару та його оплати, зустрічний - на обставинах належності (своєчасності, повноти та якості) такої поставки, а також на пов`язаній з договором поставки Угоді. За таких обставин фактичні підстави позовів частково збігаються, а для їх підтвердження можуть використовуватися частково одні й ті самі докази, зокрема документи, якими оформлювалася поставка товару.
Крім того, вимоги за первісним та зустрічним позовами є вимогами про стягнення грошових коштів між тими самими сторонами, тобто є однорідними. Таким чином, у разі повного або часткового задоволення обох позовів суд відповідно до частини 11 статті 238 ГПК України має провести зустрічне зарахування присуджених сум, що безпосередньо вплине на обсяг задоволення вимог первісного позову. Наведене відповідає ознакам взаємопов`язаності позовів, визначеним у згаданій вище практиці Верховного Суду, та свідчить про доцільність їх спільного розгляду з метою процесуальної економії і уникнення примусового виконання одночасно двох судових рішень між тими самими сторонами.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що зустрічний позов стосується виключно правовідносин відповідача з державним замовником, оскільки та обставина, що розмір заявлених до стягнення збитків визначено відповідачем з урахуванням санкцій, нарахованих ДП "ДОТ" за державним контрактом, не змінює того, що вимоги зустрічного позову звернені до позивача за первісним позовом та обґрунтовуються саме неналежним, за твердженням відповідача, виконанням позивачем зобов`язань постачальника за Договором поставки.
Стосовно висновків суду першої інстанції про неподання відповідачем доказів наявності причинно-наслідкового зв`язку між діями позивача та понесеними відповідачем збитками і відсутності в нього актів відвантаження, колегія суддів зазначає, що питання доведеності зустрічних позовних вимог, зокрема наявності підстав для відшкодування збитків, їх розміру, належності, допустимості, достовірності та достатності доказів, підлягають з`ясуванню під час розгляду справи по суті і не можуть вирішуватися на стадії вирішення питання про прийняття зустрічного позову до спільного розгляду з первісним. До того ж частина шоста статті 180 ГПК України не передбачає повернення зустрічної позовної заяви з мотивів недоведеності або необґрунтованості заявлених у ній вимог, а клопотання про витребування доказів підлягає вирішенню в порядку статті 81 цього Кодексу.
Колегія суддів також не погоджується з висновком суду першої інстанції на те, що спільний розгляд позовів значно ускладнить розгляд справи та призведе до порушення строків її розгляду, оскільки на момент подання зустрічного позову справа перебувала на стадії підготовчого провадження, завданнями якого відповідно до пунктів 1, 3 частини першої статті 177 ГПК України є, зокрема, остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу, а також визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів. Збільшення обсягу доказів, що підлягають дослідженню, саме по собі не свідчить про недоцільність спільного розгляду взаємопов`язаних позовів, а наведені судом мотиви не спростовують установлених вище апеляційним судом ознак взаємопов`язаності первісного та зустрічного позовів, за наявності яких, з огляду на імперативний характер частини другої статті 180 ГПК України, суд позбавлений широкого розсуду щодо доцільності прийняття зустрічного позову.
За наведеного вище, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для прийняття зустрічного позову ТОВ "Буський консервний завод" до спільного розгляду з первісним позовом та повернення зустрічної позовної заяви заявнику, на підставі ч. 6 ст. 180 ГПК України.
Отже, доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду.
Разом з цим, суд апеляційної інстанції враховує, що за відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень Господарський суд міста Києва 28.10.2026 ухвалив у справі №910/6499/26 рішення, яким первісний позов задоволено частково. У свою чергу, законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали перевіряється судом апеляційної інстанції станом на момент її постановлення, а наступне ухвалення судом першої інстанції рішення за первісним позовом не усуває допущеного порушення права відповідача на пред`явлення зустрічного позову, гарантованого пунктом 3 частини другої статті 46 ГПК України, та не може бути підставою для залишення без змін ухвали, постановленої з порушенням вимог статті 180 цього Кодексу. Питання подальшого руху зустрічної позовної заяви підлягає вирішенню судом першої інстанції з урахуванням стадії розгляду справи.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У даній справі сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами процесуального права.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
У випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство (неплатоспроможність), про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство (неплатоспроможність), зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство (неплатоспроможність) без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції (частина 3 статті 271 Господарського процесуального кодексу України).
Статтею 275 Господарського процесуального кодексу України передбачено право суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до статті 280 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
За результатами перегляду даної справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Буський консервний завод" підлягає задоволенню, ухвала Господарського суду міста Києва від 07.07.2026 у справі №910/6499/26 - скасуванню, а матеріали оскарження - направленню на розгляд до суду першої інстанції зі стадії вирішення питання про можливість прийняття до розгляду зустрічної позовної заяви.
Оскільки апеляційна скарга підлягає задоволенню, а справа - направленню на розгляд до суду першої інстанції, то з урахуванням положень статті 129 ГПК України розподіл судових витрат у справі має здійснити господарський суд, який прийматиме рішення по суті спору, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.
Керуючись ст.ст. 129, 255, 267-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Буський консервний завод" задовольнити.
Ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.07.2026 у справі №910/6499/26 скасувати.
Матеріали оскарження ухвали у справі №910/6499/26 передати на розгляд до Господарського суду міста Києва за стадії вирішення питання про можливість прийняття до розгляду зустрічної позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Буський консервний завод".
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Г.П. Коробенко
Судді Р.М. Колесник
Ю.Б. Михальська
Оригінал: reyestr.court.gov.ua