Постанова від 28 жовтня 2026 р. у справі №910/1149/26 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" жовтня 2026 р. Справа№ 910/1149/26

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сковородіної О.М.

суддів: Скрипки І.М.

Коробенка Г.П.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпобутбрухт"

на рішення Господарського суду міста Києва від 29.05.2026 у справі №910/1149/26 (суддя - Бойко Р.В.)

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Львівська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпобутбрухт"

про стягнення 3% річних, інфляційних втрат та пені у загальному розмірі 88 894,14 грн

без виклику сторін

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2026 року Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Львівська залізниця" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпобутбрухт" про стягнення 3% річних, інфляційних втрат та пені у загальному розмірі 88 894,14 грн.

В обґрунтування позовних вимог Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Львівська залізниця" вказує, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрпобутбрухт" було порушено своє зобов`язання за Договором купівлі-продажу металобрухту №Л/П-25448п/НЮ від 23.09.2025 із перерахування позивачу першої попередньої оплати за товар у розмірі 40%, що становить 2 533 882,12 грн, у зв`язку з чим наявні правові підстави для нарахування відповідачу за період з 08.10.2025 по 04.11.2025 пені у розмірі 60 257,80 грн, інфляційних втрат у розмірі 22 804,94 грн та 3% річних у розмірі 5 831,40 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.02.2026 відкрито провадження у справі №910/1149/26; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін (без проведення судового засідання).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.05.2026 у справі №910/1149/26 позовні вимоги були задоволені повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпобутбрухт" на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Львівська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" пеню у розмірі 60 257, 80 грн, 3% річних у розмірі 5 831,40 грн, інфляційні втрати у розмірі 22 804, 94 грн.

Не погоджуючись з вказаними рішенням Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрпобутбрухт" звернулося з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, а у разі незгоди суду з доводами апеляційної скарги - зменшити розмір пені на підставі ст. 551 Цивільного кодексу України з урахуванням принципів розумності, справедливості та пропорційності.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд неправильно застосував норми ст. 538 Цивільного кодексу України щодо зустрічних зобов`язань та ст. 692 Цивільного кодексу України.

Також, апелянт вказує, що позивачем не були доведені збитки, та суд першої інстанції з власної ініціативи міг зменшити розмір штрафних санкцій.

Ухвалою апеляційного суду від 22.06.2026 було відкрито апеляційне провадження у письмовому (спрощеному) провадженні без виклику сторін, встановлено учасникам справи строки (15 днів) на подання відзиву, заперечення на відзив, заяв, клопотань.

03.07.2026 через систему «Електронний суд» відповідачем був наданий відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить апеляційний суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Враховуючи наявність у матеріалах справи доказів повідомлення сторін про розгляд апеляційної скарги у порядку письмового провадження, а також закінчення встановлених ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.06.2026 строків на подання учасниками справи документів, колегія суддів вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги по суті.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, доводи апеляційної скарги та відзиву, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.

23.09.2025 між Акціонерним товариством "Українська залізниця" (далі за текстом -продавець або позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрпобутбрухт" (далі за текстом - покупець або відповідач) укладено Договір купівлі-продажу металобрухту №Л/П-25448п/НЮ (далі за текстом - Договір), у відповідності до п. 1.1 якого продавець зобов`язується передати у власність, покупець прийняти та оплатити металобрухт (брухт металів чорних вторинних згідно з діючим ДСТУ 4121:2022). Сторони дійшли згоди, що покупець звертається до продавця за наданням послуги щодо організації навантаження товару в обсягах, що визначені Додатком 6 до Договору - Специфікацією(-ями) щодо організації навантаження товару. Продавець зобов`язаний надати такі послуги, а покупець зобов`язаний оплатити такі послуги. Для надання послуг щодо організації навантаження товару, покупець направляє продавцю відповідне звернення на електронну адресу та у строк, які зазначені у п. 3.7 та п. 3.16 цього Договору.

Загальна кількість товару становить 822,689 тонн. Допустиме відхилення загальної ваги за Договором - до мінус 5% від загальної кількості товару (п. 1.2 Договору).

У пункті 2.1 Договору вказано, що ціна Договору складається з сукупної вартості товару відповідно до Специфікації (Додаток 1 до Договору) та вартості послуг щодо організації навантаження товару відповідно до Специфікації(-й) щодо організації навантаження товару (Додаток 6 до Договору) та становить: вартість товару - 6 334 705,30 грн без ПДВ, вартість послуг щодо організації навантаження товару - 1 106 108,65 грн, у тому числі ПДВ 184 351,44 грн, загальна ціна Договору складає 7 440 813,95 грн. Відповідно до пункту 23 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України ПДВ на вартість товару не нараховується. Вартість товару визначається за результатами аукціону і зазначена в Специфікації до цього Договору (Додаток 1 до Договору). Вартість послуг щодо організації навантаження товару визначається продавцем і зазначена в Специфікаціях щодо організації навантаження товару (Додаток 6 до Договору).

Згідно пункту 2.4 Договору оплата вартості товару здійснюється покупцем трьома частинами у такому порядку:

2.4.1 Сума першої попередньої оплати 40%, яка становить 2 533 882,12 грн (без ПДВ), сплачується покупцем на поточний рахунок продавця, вказаний у реквізитах для розрахунків за товар, протягом 10 робочих днів з дати підписання сторонами Договору на підставі надісланого продавцем рахунку.

2.4.2 Сума другої оплати 30%, яка становить 1 900 411,59 грн (без ПДВ), сплачується покупцем на поточний рахунок продавця, вказаний у реквізитах для розрахунків за товар, протягом 5 робочих днів з дати надсилання продавцем відповідного рахунку.

2.4.3 Сума третьої оплати 30%, яка становить 1 900 411,59 гри (без ПДВ), сплачується покупцем на поточний рахунок продавця, вказаний у реквізитах для розрахунків за товар, протягом 5 робочих днів з дати надсилання продавцем відповідного рахунку.

Кожна наступна оплата здійснюється покупцем після відвантаження товару на не менш ніж 80% від суми останньої попередньо здійсненої оплати відповідно до частин оплати як вказано в цьому пункті вище.

У пункті 2.5 Договору вказано, що послуги щодо організації навантаження товару покупець оплачує продавцю трьома частинами в такому порядку:

2.5.1 Сума першої попередньої оплати 40%, яка становить 442 443,46 грн, у тому числі ПДВ 73 740,58 грн, сплачується покупцем на поточний рахунок продавця, вказаний у реквізитах для розрахунків за послуги щодо організації навантаження, протягом 5 робочих днів з дати надсилання продавцем відповідного рахунку.

2.5.2 Сума другої оплати 30%, яка становить 331 832,60 грн, у тому числі ПДВ 55 305,43 грн, сплачується покупцем на поточний рахунок продавця, вказаний у реквізитах для розрахунків за послуги щодо організації навантаження, протягом 5 робочих днів з дати надсилання продавцем відповідного рахунку.

2.5.3 Сума третьої оплати 30%, яка становить 331 832,59 грн, у тому числі ПДВ 55 305,43 грн, сплачується покупцем на поточний рахунок продавця, вказаний у реквізитах для розрахунків за послуги щодо організації навантаження, протягом 5 робочих днів з дати надсилання продавцем відповідного рахунку.

Кожна наступна оплата здійснюється покупцем після надання послуг по відвантаженню товару на не менш ніж 80% від суми останньої попередньо здійсненої оплати відповідно до частин оплати як вказано в цьому пункті вище.

У пункті 2.6 Договору сторони погодили, що рахунки для оплати вартості товару та послуг щодо організації навантаження товару надсилаються покупцеві на адресу електронної пошти, що зазначена в реквізитах покупця в розділі 12 цього Договору. Продавець протягом 3 робочих днів з дати підписання сторонами Договору надає покупцю рахунки на оплату вартості товару у розмірі, визначеному у пунктах 2.4, 2.5 цього Договору, в залежності від етапу оплати.

Відповідно до п. 5.2 Договору за порушення покупцем строків оплати за товар та/або послуги щодо організації навантаження товару, визначених пунктами 2.4, 2.5, цього Договору, продавець має право стягнути з покупця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення виконання зобов`язання, за кожен день прострочки від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання. За порушення покупцем строків надання листа-повідомлення відповідно до п. 3.7 цього Договору, продавець має право стягнути з покупця штраф у розмірі 0,1% від ціни Договору за кожен випадок порушення.

У Специфікації №1 до Договору сторонами погоджено постачання Акціонерним товариством "Українська залізниця" Товариству з обмеженою відповідальністю "Укрпобутбрухт" брухту виду №9 згідно ДСТУ 4121:2022 у кількості 822,689 т вартістю 6 334 705,30 грн.

23.09.2025 о 17 год. 03 хв. Акціонерним товариством "Українська залізниця" було направлено на електронну адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпобутбрухт" рахунок №24/001 від 23.09.2025 на суму 2 533 882,12 грн для оплати попередньої оплати за металобрухт згідно п. 2.4.1 Договору.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрпобутбрухт" було сплачено на підставі рахунку №24/001 від 23.09.2025 попередню оплату за металобрухт згідно п. 2.4.1 Договору 05.11.2025, що підтверджується платіжними інструкціями №89 від 05.11.2025 на суму 1 013 552,85 грн та №224 від 05.11.2025 на суму 1 520 329,27 грн.

Зміст укладеного між позивачем та відповідачем Договору, за своєю правовою природою є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання, в тому числі Глави 54 Цивільного кодексу України.

Положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 693 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Статтею 253 Цивільного кодексу України унормовано, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Сторонами було погоджено строк сплати попередньої оплати у робочих днях, Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрпобутбрухт" повинне було сплатити Акціонерному товариству "Українська залізниця" суму першої попередньої оплати у розмірі 2 533 882,12 грн до 07.10.2025 включно.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Пунктом 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання зобов`язання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрпобутбрухт" було з простроченням виконано свої зобов`язання зі сплати на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" суми попередньої оплати.

Після виконання відповідачем свого зобов`язання зі сплати попередньої оплати за товар з простроченням, правовідносини сторін за Договором продовжились, Акціонерним товариством "Українська залізниця" було поставлено передбачений Договором товар, а Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрпобутбрухт" було його оплачено повністю.

Судом першої інстанції було встановлено, що відповідач обов`язку по сплаті коштів у визначений Договором строк не виконав, допустивши прострочення виконання зобов`язання, чим порушив договірні зобов`язання (ст. 610 Цивільного кодексу України), та застосував встановлені законом та договором відповідальність, стягнувши з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпобутбрухт" на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Львівська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" пеню у розмірі 60 257, 80 грн, 3% річних у розмірі 5 831,40 грн, інфляційні втрати у розмірі 22 804, 94 грн.

Щодо посилань Відповідача на позиції Верховного Суду.

Доводи апеляційної скарги містять посилання на висновок Верховного Суду, який міститься у постановах від 14.03.2018 у справі № 903/333/17, від 20.05.2019 у справі № 908/523/18.

Така позиція Верховного Суду не є актуальною, у зв`язку з її подальшою зміною (уточненням), згідно з п. 79 постанови від 18.08.2023 у справі № 927/211/22 об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду відступила від вказаного висновку Верховного Суду на який посилається Відповідач, зазначивши зокрема наступне: «Системне тлумачення ст. 538, ч. 2 ст. 625, ч. 1 ст. 655, ст. 692, ч. 1 ст. 697 ЦК дозволяє дійти висновку про те, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати від покупця оплати товару, сплати процентів за користування чужими грошовими коштами та інфляційних втрат, навіть якщо товар ще не був переданий продавцем у власність покупця».

Такий висновок Об`єднаної палати вказує на те, що у разі прострочення покупцем платежу у вигляді попередньої оплати, продавець має право вимагати у покупця здійснення як суми такої оплати, так і процентів річних, інфляційних втрат тощо, незалежно від того чи передано товар у власність покупця.

Правовідносини у справі № 927/211/22 та у справі № 910/1149/26, що розглядається є подібними, адже ґрунтуються на вимозі продавця до покупця сплатити, зокрема, інфляційні втрати і проценти річних за користування чужими грошовими коштами у вигляді попередньої оплати, у випадку коли товар ще не був переданий продавцем у власність покупця, а покупець є стороною, яка порушила таке грошове зобов`язання.

Здійснення покупцем попередньої оплати, яке відбулось із простроченням, не припиняє вчиненого ним порушення та не позбавляє продавця права вимагати оплати інфляційних втрат та відсотків річних, як форми компенсації майнових втрат, пов`язаних із таким порушенням згідно із положеннями ч. 2 ст. 625, ч. 3 ст. 692 ЦК України за весь час прострочення.

Зазначене стосується й вимоги про стягнення пені, як форми відповідальності за неналежне виконання Відповідачем грошового зобов`язання, в розумінні ч. 3 ст. 549 ЦК України та п. 5.2 Договору.

Отже, підставою для стягнення коштів, які є предметом спору у справі, є саме факт вчинення Відповідачем порядку здійснення попередньої оплати, а не факт пред`явлення Позивачем вимоги до Відповідача про сплату (стягнення) коштів такої попередньої оплати.

Під час розгляду справи № 910/1149/26 та ухвалення рішення, суд першої інстанції правомірно керувався та застосував до спірних правовідносин позицію Об`єднаної палати, яка міститься у постанові від 18.08.2023 у справі № 927/211/22.

Щодо дій сторін під час виконання Договору.

Посилаючись на ч. 3 ст. 538 Цивільного кодексу України Відповідач залишає поза увагою абзац 2 ч. 2 цієї статті кодексу, згідно з положеннями якого, сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов`язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону.

Після укладення Договору, у справі відсутні докази повідомлення Відповідачем Позивача про те, що останній не зможе виконати свій обов`язок з оплати вартості товару у передбачений Договором спосіб.

На підставі листа № 23/09 від 23.09.2025 Відповідач згідно з пунктом 3.16 Договору повідомив Позивача про те, що він, як переможець аукціону власними силами буде здійснювати завантаження та вивезення металобрухту.

Уклавши з Відповідачем Договір та отримавши від нього листа № 23/09 від 23.09.2025 про намір забрати товар, а також не отримавши повідомлення в розумінні абзацу 2 ч. 2 ст. 538 Цивільного кодексу України, Позивач мав достатні та об`єктивні підстави розраховувати на виконання Відповідачем обов`язку з оплати вартості цього товару.

Відтак, очевидних підстав вважати, що Відповідач не виконає грошове зобов`язання у Позивача не було.

Будучи зацікавленим у виконанні Договору, Позивач розглядав прострочення оплати виключно як факт неналежного виконання Відповідачем грошового зобов`язання, результатом чого є настання відповідних наслідків у вигляді пені, інфляційних втрат і 3 % річних. Однак, таке порушення не є підставою для припинення зобов`язань, не перешкоджає подальшому виконанню сторонами умов Договору та не свідчить про зміну Позивачем в односторонньому порядку умов цього Договору щодо строків оплати, про що безпідставно зазначає Відповідач.

Умови Договору в частині порядку і строку здійснення розрахунків не змінювались, у зв`язку із чим такі умови та зобов`язання є дійсними та обов`язковими до виконання Відповідачем.

Твердження Відповідача про зупинення умов Договору та зміну строку здійснення попередньої оплати є абсолютно безпідставними, необґрунтованими та суперечать дійсним обставинам справи.

Щодо позиції Відповідача про можливість суду першої інстанції з власної ініціативи зменшити суму пені.

Згідно з практикою Верховного Суду щодо застосування, зокрема, ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом, а не обов`язком суду. За відсутності в законі вичерпного переліку виняткових обставин господарський суд, оцінивши докази та обставини справи у їх сукупності, у кожному конкретному випадку вирішує питання про наявність або відсутність підстав для такого зменшення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2024 у справі № 911/952/22, постанови Верховного Суду від 08.07.2025 у справі № 922/3697/24, від 29.04.2025 у справі № 922/2249/24, від 11.02.2025 у справі № 902/1131/23).

При цьому, вирішуючи питання про зменшення неустойки, господарський суд повинен встановити, чи є відповідний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, причин неналежного виконання зобов`язання, наслідків порушення, співвідношення розміру неустойки з такими наслідками та поведінки боржника (постанови Верховного Суду від 08.07.2025 у справі № 922/3697/24, від 10.06.2025 у справі № 925/585/24, від 17.04.2025 у справі № 910/7827/24, від 26.02.2025 у справі № 911/168/24).

Отже, зменшення розміру заявленої до стягнення суми неустойки є правом, а не обов`язком суду. Водночас, таке зменшення можливе лише за наявності винятковості випадку, з урахуванням фактичних обставин справи та на підставі наявних доказів у їх сукупності.

Обов`язок з доведення таких обставин в розумінні ст. 74 Господарського процесуального кодексу України покладається на Відповідача, як боржника у зобов`язанні.

Слід зауважити, що під час розгляду справи у суді першої інстанції, відповідач не заявляв клопотання про зменшення розміру неустойки, а також у своїй апеляційній скарзі Відповідач не наводить будь-яких обставин, які вказують на винятковість випадку у спірних правовідносинах, як підстави для зменшення пені, а також не подає жодних доказів на підтвердження цих обставин.

Доводи апеляційної скарги по суті зводяться до посилань Відповідача на судову практику щодо правових підстав для можливості зменшення судом штрафних санкцій, без зазначення при цьому фактичної наявності таких підстав у спірних правовідносинах.

Таким чином, будь-які обставини, які можуть виступити підставами для зменшення пені у спірних правовідносинах відсутні.

Причиною порушення грошового зобов`язання є наявність вини Відповідача, за відсутності при цьому будь-яких порушень чи перешкод зі сторони Позивача для належного виконання Відповідачем такого зобов`язання, що додатково підтверджує відсутність правових підстав для зменшення суми пені та законність рішення суду першої інстанції про її стягнення у повному обсязі, відповідно до умов Договору.

Дослідивши матеріали, наявні у справі, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам у справі та виніс законне і обґрунтоване рішення, яке відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду.

Колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, апеляційний суд погоджується із рішенням Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпобутбрухт" на рішення Господарського суду міста Києва від 29.05.2026 у справі №910/1149/26, отже підстав для його скасування або зміни в межах доводів та вимог апеляційної скарги не вбачається.

Враховуючи вищевикладене та вимоги апеляційної скарги, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпобутбрухт" на рішення Господарського суду міста Києва від 29.05.2026 у справі №910/1149/26 задоволенню не підлягає.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України та покладаються на апелянта.

Керуючись статтями 129, 232-241, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпобутбрухт" на рішення Господарського суду міста Києва від 29.05.2026 у справі №910/1149/26 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 29.05.2026 у справі №910/1149/26 - залишити без змін.

3. Судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на апелянта.

4. Матеріали справи №910/1149/26 повернути до місцевого господарського суду.

5. Повний текст постанови складено та підписано 29.10.2026.

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку у випадках, передбачених ст. 287 ГПК України, та у строки, встановлені ст. 288 ГПК України.

Головуючий суддя О.М. Сковородіна

Судді І.М. Скрипка

Г.П. Коробенко