Суд: Західний апеляційний господарський суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Господарське
Категорія: про відшкодування шкоди
Дата: 03 листопада 2026 р.
Справа: №914/2927/25
Суддя: Орищин Ганна Василівна
ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 листопада 2026 рокум. ЛьвівСправа № 914/2927/25
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючої судді Орищин Г.В.
суддів Галушко Н.А.
Желіка М.Б.
розглянув без повідомлення (виклику) сторін апеляційну скаргу Державного підприємства «Мостиське військове лісництво»
на рішення Господарського суду Львівської області від 13.07.2026 (повне рішення складено 23.07.2026, суддя Мазовіта А.Б.)
у справі № 914/2927/25
за позовом Державної екологічної інспекції у Львівській області, м. Львів
до відповідача Державного підприємства «Мостиське військове лісництво», с. Боляновичі, Львівська область
про стягнення 577 284,15 грн
Господарський суд Львівської області в рішенні від 13.07.2026 у справі № 914/2927/25 ухвалив: - задоволити повністю позов Державної екологічної інспекції у Львівській області; - стягнути з Державного підприємства «Мостиське військове лісництво» шкоду, завдану порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в розмірі 577 284,15 грн до спеціального фонду місцевого бюджету Шегинівської територіальної громади "грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності" з подальшим перерозподілом до бюджетів відповідних рівнів; - стягнути з Державного підприємства «Мостиське військове лісництво» на користь Державної екологічної інспекції у Львівській області сплачений судовий збір в розмірі 8659,26 грн.
При ухваленні рішення місцевий суд виходив із того, що відповідач як постійний лісокористувач зобов`язаний забезпечувати охорону, захист і збереження лісових насаджень відповідно до вимог лісового та природоохоронного законодавства. Факт незаконної рубки 50 дерев понад кількість, дозволену лісорубним квитком, підтверджується актом перевірки та іншими матеріалами справи, які відповідач належними й допустимими доказами не спростував. Суд також врахував, що відповідач не довів відсутності своєї вини, не спростував розрахунку завданої шкоди та не надав належних доказів на підтвердження своїх заперечень. З огляду на встановлені обставини, зокрема наявність протиправної поведінки, заподіяної шкоди та причинного зв`язку між ними, місцевий суд дійшов висновку про наявність підстав для цивільно-правової відповідальності відповідача за неналежне виконання обов`язків щодо охорони лісу, задовольнив позовні вимоги в повному обсязі та поклав на відповідача судові витрати.
Не погодившись із ухваленим судовим рішенням місцевого господарського суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, подавши апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати повністю рішення Господарського суду Львівської області від 13.07.2026 у справі № 914/2927/25; - ухвалити нове рішення, яким відмовити повністю у задоволенні позову Державної екологічної інспекції у Львівській області до Державного підприємства «Мостиське військове лісництво» про стягнення 577284,15 грн.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Західного апеляційного господарського суду від 05.08.2026, склад колегії з розгляду справи № 914/2927/25 визначено: головуюча суддя Орищин Г.В., судді Галушко Н.А., Желік М.Б.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 07.08.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства «Мостиське військове лісництво» на рішення Господарського суду Львівської області від 13.07.2026 у цій справі.
18.08.2026 на адресу Західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 914/2927/25.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги Державного підприємства «Мостиське військове лісництво» зазначено, що:
- суд першої інстанції безпідставно відхилив Наукове обґрунтування щодо законності проведення рубок від 23.12.2021 (далі – Наукове обгрунтування), складене доцентом Національного лісотехнічного університету України, обмежившись посиланням на відсутність у нього статусу висновку судового експерта. Зазначений документ містить результати безпосереднього обстеження спірної ділянки, встановлює істотні розбіжності в обліку зрубаних дерев та підлягає оцінці як доказ. Крім того, його висновки враховано органом досудового розслідування під час прийняття постанови від 11.07.2025 про закриття кримінального провадження № 42021141410000051 у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення. Відхилення цього документа виключно з формальних підстав, без дослідження його змісту та наведених розрахунків, є порушенням вимог процесуального законодавства щодо повної та всебічної оцінки доказів;
- висновок місцевого господарського суду про доведеність розміру шкоди є необґрунтованим та не відповідає фактичним обставинам справи. Відповідно до Наукового обґрунтування, після виключення пнів, які не належать до рубки 2021 року або не відповідають нормативним вимогам щодо обліку, перевищення дозволеної кількості зрубаних дерев становить лише 8 дерев породи вільха чорна замість визначених позивачем 50 дерев чотирьох порід. При цьому, 4 із зазначених дерев є сухостійними, що потребує застосування зменшених такс відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665. За альтернативним розрахунком, розмір шкоди становить 44 943,75 грн, а не заявлену позивачем суму 577 284,15 грн. Відтак, суд безпідставно визнав розрахунок позивача доведеним, не надавши належної оцінки доказам, що спростовують кількість незаконно зрубаних дерев та визначений розмір шкоди;
- місцевим господарським судом залишено без належної оцінки встановлені Науковим обґрунтуванням розбіжності між площею ділянки за матеріалами лісовпорядкування (0,90 га) та результатами фактичних замірів (0,94 га), проведення у 2016 році на суміжній території площею 3,3 га вибіркової санітарної рубки, а також наявність серед 280 облікованих пнів 41 пня із третім–четвертим ступенем розкладу деревини. Зазначені обставини ставлять під сумнів можливість достовірного віднесення всіх облікованих пнів до рубки 2021 року та правильність вихідних даних, використаних позивачем для розрахунку шкоди. Невстановлення цих обставин свідчить про неповноту судового дослідження та є підставою для скасування рішення;
- суд першої інстанції не надав належної оцінки доводам відповідача щодо походження частини облікованих пнів із рубки 2016 року та їх технічного пониження під час проведення лісозаготівельних робіт у 2021 році. Частина пнів залишилася після вибіркової санітарної рубки, проведеної на підставі лісорубного квитка від 16.10.2016 № 448259, а їх подальше обрізання для забезпечення проїзду техніки спричинило зовнішню подібність до свіжозрубаних дерев. Суд суперечливо оцінив відповідні обставини, оскільки, посилаючись на матеріали кримінального провадження, визнав доводи відповідача недоведеними, не врахувавши відсутності їх належного спростування позивачем. Крім того, суд не з`ясував питання щодо вилучених в межах кримінального провадження перелікових нумераційних відомостей, які відповідач не мав можливості самостійно подати.
Скориставшись своїм правом, наданим ст.263 ГПК України, позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому висловлено заперечення проти доводів апелянта, зокрема, з огляду на таке:
- за результатами позапланової перевірки, проведеної у листопаді 2021 року, Інспекцією встановлено перевищення дозволеної лісорубним квитком серії ЛЬ ЛРК № 009735 від 15.04.2021 кількості зрубаних дерев на 50 одиниць, зокрема 36 дерев породи граб, 5 — дуб, 8 — вільха та 1 — бук. Зазначені порушення зафіксовано в акті перевірки від 16.11.2021 за № 880/06/1146 та польовій переліковій відомості пнів зрізаних дерев 10.11.2021 у якій висвітлено характеристики пнів, розміщених на ділянці дерев, складеній за участю представників відповідача. Розмір шкоди обчислено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665 та визначено в сумі 577 284,15 грн. При цьому, акт перевірки не оскаржувався та не скасовувався, а відповідачем не надано належних доказів на спростування встановлених порушень і здійсненого розрахунку;
- суд першої інстанції обґрунтовано відхилив Наукове обґрунтування щодо законності проведення рубок від 23.12.2021, а закриття кримінального провадження не виключає цивільно-правової відповідальності відповідача. Вказаний документ, складений фахівцем Національного лісотехнічного університету України, не є висновком судового експерта в розумінні ГПК України та Закону України «Про судову експертизу», а тому місцевий господарський суд правомірно не визнав його належним доказом. Водночас, постанова слідчого від 11.07.2025 про закриття кримінального провадження № 42021141410000051 у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення не спростовує встановленого факту порушення лісового законодавства та не звільняє постійного лісокористувача від обов`язку відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу;
- доводи відповідача щодо походження частини облікованих пнів із рубки 2016 року та їх технічного пониження є необґрунтованими. Під час перевірки проведено суцільний перелік пнів за участю представників лісництва, при цьому до обліку включено лише пні, які за зовнішніми ознаками віднесено до рубки 2021 року, тоді як пні від попередніх рубок не враховувалися. Посилання відповідача на здійснення у 2016 році вибіркової санітарної рубки та подальше обрізання старих пнів для забезпечення проїзду лісозаготівельної техніки, на переконання Інспекції, ґрунтуються на припущеннях і не спростовують результатів перевірки. При цьому, чинним лісовим законодавством не передбачено проведення такого технічного пониження пнів, а відповідач як постійний лісокористувач був зобов`язаний забезпечити належний облік дерев і розмежування наслідків рубок різних років;
- ДП «Мостиське військове лісництво» як постійний лісокористувач несе відповідальність за незабезпечення охорони та захисту лісових насаджень від незаконних рубок. Згідно положень Лісового кодексу України, Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та ЦК України, постійний лісокористувач зобов`язаний забезпечувати охорону лісів і відшкодовувати шкоду, заподіяну внаслідок порушення природоохоронного законодавства, а у відповідності до правових висновків Верховного Суду, відповідальність постійного лісокористувача може наставати не лише за безпосереднє здійснення незаконної рубки, а й за протиправну бездіяльність щодо її недопущення. В даному випадку, відповідач не довів відсутності своєї вини у заподіянні шкоди, а тому підстави для звільнення його від цивільно-правової відповідальності відсутні.
З огляду на приписи ч.10 ст.270 ГПК України, з врахуванням ціни позову, розгляд апеляційної скарги Державного підприємства «Мостиське військове лісництво» здійснюється Західним апеляційним господарським судом без виклику представників сторін.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази в сукупності, судова колегія встановила такі обставини:
15.04.2021 Державному підприємству «Мостиське військове лісництво» видано лісорубний квиток серії ЛЬ ЛРК № 009735 на проведення суцільної рубки головного користування у кварталі 21, виділі 29, на ділянці 1 площею 0,9 га Мостиського лісництва ДП «Мостиське військове лісництво». Спосіб обліку визначено за площею, строк закінчення заготівлі — 31.12.2021.
25.10.2021 громадянин Груник В.П. звернувся зі скаргою щодо можливих незаконних рубок лісу в ДП «Мостиське військове лісництво». На підставі цього звернення Державна екологічна інспекція України надала погодження від 02.11.2021 № 3.1/2132ПГ на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю).
Наказом Державної екологічної інспекції у Львівській області від 08.11.2021 № 627-1/п «Про проведення позапланової перевірки» доручено начальнику відділу державного екологічного нагляду (контролю) природно-заповідного фонду, лісів та рослинного світу — старшому державному інспектору з охорони навколишнього середовища Львівської області та головним спеціалістам зазначеного відділу — державним інспекторам з охорони навколишнього середовища Львівської області провести у період з 09.11.2021 по 22.11.2021 позапланову перевірку дотримання ДП «Мостиське військове лісництво» вимог природоохоронного законодавства в частині ведення лісогосподарської діяльності.
На виконання зазначеного наказу 08.11.2021 видано направлення № 880 на проведення позапланової перевірки дотримання ДП «Мостиське військове лісництво» вимог природоохоронного законодавства.
У польовій переліковій відомості пнів зрізаних дерев від 10.11.2021 зафіксовано характеристики пнів, розміщених на відповідній ділянці, та обліковано загалом 278 пнів.
16.11.2021 проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання ДП «Мостиське військове лісництво» вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення й охорони природних ресурсів, під час якого розглянуто скаргу громадянина ОСОБА_1 від 25.10.2021 щодо можливих незаконних рубок лісу.
Під час перевірки проведено суцільний перелік пнів зрізаних дерев та відведених у рубку сироростучих дерев на ділянці суцільної рубки головного користування 2021 року у кварталі 21, виділі 29.1, площею 0,9 га, рубку на якій дозволено лісорубним квитком серії ЛЬ ЛРК № 009735 від 15.04.2021. На час перевірки рубку дерев проведено на всій площі ділянки та здійснювалося її очищення від порубкових решток.
Перелік пнів проводився за участю спеціалістів підприємства — майстра лісу та заступника директора, які здійснювали паралельний облік. Згідно з матеріалами перевірки, до переліку включали лише свіжозрізані пні дерев рубки 2021 року. Пні дерев, які за характерними ознаками були зрізані раніше та не належали до рубки 2021 року, спеціалісти до переліку не включали.
За результатами суцільного переліку обліковано 278 пнів зрізаних дерев, з яких: дуба — 59, граба — 203, вільхи — 12, бука — 1, клена — 1, берези — 2. Крім того, на ділянці залишилися незрізаними два дерева породи граб, відведені в рубку.
Шляхом зіставлення кількості та діаметрів дерев, дозволених до рубки лісорубним квитком серії ЛЬ ЛРК № 009735 від 15.04.2021, із кількістю та діаметрами облікованих пнів і дерев Інспекцією встановлено, що на ділянці суцільної рубки головного користування у кварталі 21, виділі 29.1, площею 0,9 га зрубано на 50 дерев більше, ніж дозволено зазначеним лісорубним квитком, а саме: граба — 36, дуба — 5, вільхи — 8, бука — 1. Інспекція кваліфікувала зазначене як порушення п.5 ч.1 ст.64 Лісового кодексу України та Правил використання лісових ресурсів, що має наслідком деградацію лісових насаджень.
Результати перевірки оформлено актом № 880/06/1146. В акті міститься примітка про надання заступником директора Державного підприємства «Мостиське військове лісництво» заперечень щодо результатів перевірки, однак, самі заперечення до матеріалів справи не долучено.
19.11.2021 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості за № 42021141410000051 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України. Досудове розслідування у зазначеному кримінальному провадженні здійснював Яворівський районний відділ поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області.
В межах досудового розслідування встановлювалися обставини неналежного виконання посадовими особами ДП «Мостиське військове лісництво» службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що полягало у нездійсненні належного контролю за рубкою, внаслідок чого вирубано дерева кубомасою, яка значно перевищувала дозволену лісорубним квитком, із заподіянням тяжких наслідків.
З метою досудового врегулювання спору, позивач направив відповідачу претензію від 30.11.2021 за № 13-6715, у якій повідомив про порушення законодавства про охорону та раціональне використання природних ресурсів і запропонував у місячний строк відшкодувати завдані державі збитки у розмірі 577 284,15 грн.
Вказана претензія залишена відповідачем без задоволення.
У період з 20.01.2022 по 28.01.2022 Державним підприємством «Мостиське військове лісництво» проведено службове розслідування з метою встановлення наявності або відсутності ознак дисциплінарного проступку в діях осіб, задіяних у відведенні дерев у рубку, розробці та реалізації деревини у кварталі 21, виділі 29.1, на площі 0,9 га, що також відображено в матеріалах кримінального провадження.
Під час службового розслідування встановлено, що відповідачем укладено договір із Національним лісотехнічним університетом України щодо підготовки наукового обґрунтування законності проведення суцільної рубки головного користування в ДП «Мостиське військове лісництво». Крім того, встановлено, що у 2016 році на відповідній лісосіці здійснювалися лісогосподарські заходи.
11.07.2025 Яворівським районним відділом поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області винесено постанову про закриття кримінального провадження № 42021141410000051 від 19.11.2021 на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України у зв`язку з відсутністю в діянні працівників ДП «Мостиське військове лісництво» складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України, оскільки орган досудового розслідування не встановив елементів складу цього кримінального правопорушення.
З вказаної постанови також вбачається зміст заперечень представників відповідача, долучених до акта позапланової перевірки. Зокрема, представники відповідача не погоджувалися з п.1 опису виявлених порушень вимог законодавства, посилаючись на те, що у 2016 році у кварталі 21, виділі 29, на площі 3,3 га на підставі лісорубного квитка серії 02 ЛЛБ № 44859 проведено вибіркову санітарну рубку, під час якої у рубку відводилися дерева порід граб, дуб та бук; під час вивезення лісопродукції в межах рубки головного користування, проведеної у 2021 році у кварталі 21, виділі 29, на підставі лісорубного квитка серії ЛЬ ЛРК № 009735, залишені після попередньої рубки пні зазнали пошкоджень, внаслідок чого, під час перевірки їх включили до переліку як свіжоспиляні. Крім того, до переліку включено обгорілі пні та пні тонкомірних дерев, діаметр яких на висоті 1,3 м під час відведення у рубку не досягав 8 см. Також вони посилалися на проведення на цій площі вибіркової санітарної рубки у 2012 році, після якої залишилися трухляві пні.
Акт перевірки № 880/06/1146 в судовому порядку не оскаржувався та не скасовувався. Позивач посилається на зазначену обставину як на підтвердження правомірності дій Інспекції.
Посилаючись на встановлені під час перевірки порушення та невідшкодування відповідачем завданої державі шкоди у розмірі 577 284,15 грн, позивач звернувся до господарського суду із цим позовом.
Перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла таких висновків:
За приписами ст. 19 Лісового Кодексу України , постійні лісокористувачі зобов`язані: забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку; дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів; вести лісове господарство на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснювати використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення; вести первинний облік лісів; дотримуватися встановленого законодавством режиму використання земель; забезпечувати охорону типових та унікальних природних комплексів і об`єктів, рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, рослинних угруповань, сприяти формуванню екологічної мережі відповідно до природоохоронного законодавства.
Положеннями ст. 63 ЛК України передбачено, що ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 64 ЛК України підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов`язані здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень.
Частиною 5 ст. 86 ЛК України передбачено, що забезпечення охорони і захисту лісів покладається на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства та органи місцевого самоврядування, власників лісів і постійних лісокористувачів відповідно до цього Кодексу.
Отже, організація і забезпечення охорони та захисту лісів, що передбачають здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається, зокрема, на постійних лісокористувачів.
За приписами ст.105 ЛК України, порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону.
Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у, зокрема, незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників.
Відповідно до ст.107 ЛК України, підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.
Статтею 69 ЗУ "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
Системний аналіз положень ст. 86, 105 та 107 Лісового кодексу України дає підстави для висновку, що на постійних лісокористувачів покладено обов`язок щодо організації та забезпечення охорони і захисту лісів, зокрема від незаконних рубок. Невиконання або неналежне виконання зазначеного обов`язку, що становить порушення встановлених законодавством вимог щодо ведення лісового господарства, може бути підставою для притягнення винних осіб до цивільно-правової відповідальності, зокрема у вигляді відшкодування шкоди, заподіяної лісу внаслідок такого порушення, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.
Порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності. При цьому, не важливо хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на підконтрольній лісокористувачу ділянці лісу.
Таким чином, обов`язок щодо забезпечення охорони лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які відповідають за невиконання або неналежне виконання таких обов`язків, в тому числі у разі незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок дерев.
Закон покладає на постійного лісокористувача не обов`язок виконати окремі формально визначені заходи, а обов`язок забезпечити належну охорону та захист лісів, як результат здійснення комплексу організаційних, контрольних і превентивних заходів. Верховний Суд неодноразово зазначав, що для покладення відповідальності на постійного лісокористувача не вимагається встановлення невиконання конкретної окремої дії, якщо відповідач не довів належного виконання покладених законом обов`язків щодо охорони лісу (постанови Верховного Суду від 18.05.2023 у справі № 914/669/22, від 24.01.2024 у справі № 907/449/22).
Правовий аналіз наведених вище приписів чинного законодавства свідчить про те, що організація і забезпечення охорони та захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається на постійних лісокористувачів.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.05.2020 у справі № 9901/93/19 зазначила, що, виходячи з вимог ч.2 ст.19, ст.63 і 86 Лісового кодексу України, лісокористувач є не потерпілою, а навпаки, відповідальною особою за шкоду, завдану внаслідок незаконної рубки лісу, перед державою як власником лісових ресурсів. Адже в цьому випадку, вина лісокористувача полягає у протиправній бездіяльності щодо невжиття належних заходів захисту й охорони лісових насаджень. Таким чином, право на відшкодування шкоди, завданої самовільним вирубуванням лісу, має держава, цивільно-правову відповідальність перед якою несуть безпосередні винуватці рубки нарівні з лісокористувачами.
Відповідно до частин першої, другої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа звільняється від відшкодування шкоди, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Отже, для покладення на відповідача обов`язку з відшкодування шкоди необхідно встановити протиправність його поведінки, наявність шкоди, її розмір та причинний зв`язок між такою поведінкою і заподіяною шкодою. Доведення зазначених обставин покладається на позивача, тоді як відповідач має довести відсутність своєї вини. Презумпція вини не замінює доказування інших елементів складу цивільного правопорушення.
Із встановлених судом обставин вбачається, що незаконна рубка дерев відбулася в межах лісової ділянки, яка перебуває у постійному користуванні відповідача. На постійного лісокористувача законом покладено обов`язок здійснювати комплекс організаційних, превентивних та контрольних заходів, спрямованих на збереження лісових насаджень і недопущення їх незаконного знищення. Такий обов`язок має активний характер і передбачає не формальне закріплення функцій охорони, а їх реальне виконання.
Факт незаконної рубки сам по собі не утворює автоматичної підстави для покладення відповідальності. Водночас, саме на відповідача покладається обов`язок довести, що ним вжито всіх залежних від нього заходів для належної організації охорони відповідної лісової ділянки та, що шкода виникла незалежно від його поведінки.
Матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про належне та ефективне здійснення відповідачем заходів охорони у період, коли була вчинена незаконна рубка, або про існування об`єктивних обставин, що виключали можливість запобігання такому правопорушенню. Відповідач не надав доказів, які б підтверджували системність контролю, достатність організаційних заходів чи неможливість запобігти заподіянню шкоди навіть за умов належного виконання обов`язків.
У спірних правовідносинах обов`язки відповідача охоплювали забезпечення належного обліку дерев та контролю за дотриманням умов лісорубного квитка під час проведення лісозаготівельних робіт. Тому оцінці підлягає дотримання відповідачем дозволених параметрів рубки, а також обґрунтованість віднесення облікованих Інспекцією пнів до рубки 2021 року.
Відповідно до загальних засад деліктної відповідальності, вина заподіювача шкоди презюмується. Обов`язок доведення відсутності вини покладається на особу, яка заперечує проти позову. Відповідач не довів, що вжив усіх необхідних і достатніх заходів для належного виконання покладених на нього функцій охорони лісу, а тому презумпція його вини не спростована.
Оцінюючи посилання апелянта на Наукове обґрунтування щодо законності проведення рубок від 23.12.2021, колегія суддів зазначає, що відсутність у цього документа статусу висновку експерта не виключає його оцінки як письмового доказу. Водночас, наведені в ньому відомості не мають наперед встановленої сили та підлягають перевірці у сукупності з актом перевірки, польовою переліковою відомістю й іншими матеріалами справи. Саме по собі врахування цього документа органом досудового розслідування не зумовлює обов`язковості викладених у ньому висновків для господарського суду.
Водночас, неоскарження акта перевірки не надає йому наперед встановленої доказової сили. Його відомості підлягають зіставленню з Науковим обґрунтуванням та іншими доказами, а перевага одних доказів над іншими має визначатися їх змістом, достовірністю та взаємним зв`язком.
Проведення у 2016 році вибіркової санітарної рубки підтверджує здійснення попередніх лісогосподарських заходів, однак саме по собі не доводить включення залишених після неї пнів до переліку пнів рубки 2021 року. При цьому, колегія суддів враховує, що за матеріалами перевірки перелік проводився за участю представників відповідача, які здійснювали паралельний облік, а пні попередніх рубок до нього не включалися.
Розбіжність між площею ділянки за матеріалами лісовпорядкування та результатами фактичних замірів також сама по собі не засвідчує помилковості обліку Інспекції.
Дослідивши Наукове обґрунтування від 23.12.2021, колегія суддів встановила, що його розрахунок містить внутрішню неузгодженість: із загальної кількості облікованих пнів виключено 41 пень із третім–четвертим ступенем розкладу як такі, що не належать до рубки 2021 року, однак чотири пні вільхи з такими самими ознаками включено до розрахунку шкоди як залишки незаконно зрубаних сухостійних дерев. При цьому, окремого обґрунтування такого розмежування та визначення часу зрізання цих дерев не наведено. Отже, застосований підхід не забезпечує послідовного віднесення пнів до рубок різних років, що ставить під сумнів обґрунтованість визначення перевищення дозволеної кількості лише на вісім дерев та розміру шкоди у сумі 44 943,75 грн.
Оцінивши докази в сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що результати суцільного переліку, проведеного Інспекцією за участю представників відповідача, із фіксацією кількості, порід, стану та діаметрів пнів і виключенням пнів попередніх рубок, у зіставленні з матеріалами відведення дерев у рубку підтверджують перевищення дозволеної кількості на 50 дерев та обґрунтованість розрахунку шкоди у сумі 577 284,15 грн. Наведені вище недоліки Наукового обґрунтування не дозволяють визнати запропоноване у ньому коригування кількості дерев і розміру шкоди достатньо обґрунтованим для спростування результатів перевірки.
Посилання на закриття кримінального провадження не є самостійною підставою для відмови у відшкодуванні шкоди. Постанова органу досудового розслідування від 11.07.2025 не має преюдиційного значення в розумінні ст.75 ГПК України, а відсутність складу кримінального правопорушення в діях окремих осіб, передбаченого ч.2 ст.367 КК України, не виключає встановлення підстав цивільно-правової відповідальності відповідача, як постійного лісокористувача, за результатами самостійної оцінки доказів господарським судом.
За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З врахуванням викладеного вище в сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення ухвалене відповідно до норм чинного законодавства та встановлених обставин справи.
Арґументи, наведені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції, не доводять порушення або неправильного застосування судом під час розгляду справи норм матеріального та процесуального права, а тому не можуть бути підставою для зміни чи скасування ухваленого у цій справі рішення.
Відповідно до ч.1 ст.2 ГПК України, завданням господарського судочинства є своєчасне вирішення спорів, а дотримання розумних строків розгляду справи є однією з основних засад судочинства незалежно від форми її розгляду.
Європейський суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження визначається з огляду на обставини справи з урахуванням, зокрема, її складності, поведінки учасників процесу та органів державної влади, а також значення предмета спору для заявника (рішення у справах «Савенкова проти України», «Папазова та інші проти України»).
Розумність строків залежить від об`єктивної необхідності для вчинення процесуальних дій і прийняття рішень із врахуванням зазначених критеріїв.
Відтак, судом апеляційної інстанції розглянуто апеляційну скаргу у розумний строк, тобто такий, що був об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій і вирішення справи.
Судові витрати за подання апеляційної скарги, у відповідності до ст. 129 ГПК України, покладаються на скаржника.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 276, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
У Х В А Л И В:
В задоволенні вимог апеляційної скарги Державного підприємства «Мостиське військове лісництво» відмовити.
Рішення Господарського суду Львівської області від 13.07.2026 у справі № 914/2927/25 залишити без змін.
Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст.287 ГПК України.
Справу повернути в місцевий господарський суд.
Головуюча суддя Г.В. Орищин
суддя Н.А. Галушко
суддя М.Б. Желік
Оригінал: reyestr.court.gov.ua