Рішення від 22 жовтня 2026 р. у справі №695/1057/26 — Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

Справа № 695/1057/26

номер провадження 2/695/1732/26

23 жовтня 2026 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді – Середи Л.В..

за участі секретаря с/з – Оніщенко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - ТОВ «ФК «ЄАПБ») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

1) 21.06.2025 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №9173055 за умовами якого відповідач отримав кредитні кошти в розмірі 10 000 грн. строком на 363 дні зі сплатою відсотків у розмірі, які обумовлені договором.

За договором факторингу №16012026 від 16.01.2026, укладеним між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» до останнього перейшло право вимоги до відповідача за договором №9173055 від 21.06.2025.

Позивач наполягає, що відповідач свої зобов`язання належним чином не виконував, а тому має заборгованість за договором №9173055 у розмірі 30 173,50 грн., яка складається з заборгованості за основною сумою боргу – 9 950 грн., заборгованість за відсотками – 15 223,50 грн., заборгованості за пенею, штрафами – 5 000 грн.

Вказаний розмір вимог до відповідача позивачем набуто відповідно до реєстру боржників до договору факторингу №16012026 від 16.01.2026 та з моменту отримання права вимоги до відповідача позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.

2) 17.03.2021 між ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №12304-03/2021 за умовами якого відповідач отримав кредитні кошти в розмірі 3 000 грн. строком на 14 днів зі сплатою відсотків у розмірі, які обумовлені договором.

За договором факторингу №30112021-1 від 30.11.2021, укладеним між ТОВ «ФК «Інвеструм» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» до останнього перейшло право вимоги до відповідача за договором №12304-03/2021 від 17.03.2021.

Позивач наполягає, що відповідач свої зобов`язання належним чином не виконував, а тому має заборгованість за договором №12304-03/2021 від 17.03.2021 у розмірі 9 864 грн., яка складається з заборгованості за основною сумою боргу – 3 000 грн., заборгованість за відсотками – 6 864 грн..

Вказаний розмір вимог до відповідача позивачем набуто відповідно до реєстру боржників до договору факторингу №30112021-1 від 30.11.2021 та з моменту отримання права вимоги до відповідача позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.

3) 12.03.2021 між ТОВ «Кредитна установа «Європейська кредитна група» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №3167923494/648622 відповідно до якого відповідач отримав кредитні кошти в розмірі 3 000 грн., строком на 15 днів, зі сплатою відсотків у розмірі, які обумовлені договором.

За договором факторингу №09122021 від 09.12.2021, укладеним між ТОВ «КУ «Європейська кредитна група» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» до останнього перейшло право вимоги до відповідача за договором №3167923494/648622 від 12.03.2021.

Позивач наполягає, що відповідач свої зобов`язання належним чином не виконував, а тому має заборгованість за договором №3167923494/648622 від 12.03.2021 у розмірі 10 875 грн., яка складається з заборгованості за основною сумою боргу – 3 000 грн., заборгованість за відсотками – 7 875 грн..

Вказаний розмір вимог до відповідача позивачем набуто відповідно до реєстру боржників до договору факторингу №091222021 від 09.12.2021 та з моменту отримання права вимоги до відповідача позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.

4) 15.03.2021 між ТОВ «Інфінанс» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №0989026783 відповідно до якого відповідач отримав кредитні кошти в розмірі 3 100 грн., строком на 8 днів, зі сплатою відсотків у розмірі, які обумовлені договором.

За договором факторингу №22/06-22 від 22.06.2022, укладеним між ТОВ «Інфінанс» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» до останнього перейшло право вимоги до відповідача за договором №0989026783 від 15.03.2021.

Позивач наполягає, що відповідач свої зобов`язання належним чином не виконував, а тому має заборгованість за договором №0989026783 від 15.03.2021 у розмірі 39 230,49 грн., яка складається з заборгованості за основною сумою боргу – 3 099.99 грн., заборгованість за відсотками – 36 130,50 грн..

Вказаний розмір вимог до відповідача позивачем набуто відповідно до реєстру боржників до договору факторингу №22/06-22 від 22.06.2022 та з моменту отримання права вимоги до відповідача позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що спірні кредитні договори укладено шляхом обміну електронними повідомленнями та підписано в порядку, визначеному с., ст. 11, 12 ЗУ «Про електронну комерцію». Наявність узгоджених істотних умов (розміру позики, валюти, строку та умов кредитування) та використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором свідчить про волевиявлення відповідача на укладення договорів, проте після отримання коштів останній взятих на себе зобов`язань ні перед новим ні перед старими кредиторами не виконав. Надалі позивач на підставі відповідних договорів правомірно набув право грошової вимоги до боржника, у зв`язку з чим звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в загальному розмірі 90 142,99 грн та судових витрат зі сплати судового збору в сумі 2 662,40 грн.

Ухвалою судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 06.04.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та вирішено справу розглядати з повідомленням (викликом) сторін.

У судове засідання представник ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» не з`явився, але у позовній заяві просив проводити розгляд справи без участі представника, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася судом належним чином шляхом направлення на адресу місця реєстрації відповідача копії ухвали про відкриття провадження у справі та судових викликів, які отримані відповідачем, що стверджується поштовими повідомленнями, що містяться в матеріалах справи.

Жодних клопотань, відзиву чи заперечень відповідач до суду не направив.

У зв`язку з тим, що належним чином повідомлений відповідач не з`явився в судове засідання, причини неявки не повідомив, відзив на позовну заяву не надав, суд вважає за можливе, відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України провести заочний розгляд справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

При вирішенні даної справи суд керується наступним.

Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 205, частинами першою, другою та третьою ст. 207 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або виражений за допомогою телетайпного, електронного чи іншого технічного засобу зв`язку. Використання електронного цифрового підпису чи іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом або за письмовою згодою сторін.

За змістом статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір — це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Відповідно до ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому цивільним законодавством. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями (або через заповнення заяви/форм чи вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції), підписаний у порядку ст. 12 цього Закону, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник такого документа є оригіналом. При цьому включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі шляхом перенаправлення (відсилання) до нього, якщо сторони мали змогу з ним ознайомитися, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона — підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (зокрема банківське обслуговування). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 («Позика. Кредит. Банківський вклад») цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом (частина друга статті 1054 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі; недодержання письмової форми має наслідком його нікчемність (стаття 1055 ЦК України).

У частинах першій, третій статті 509 та статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов`язана вчинити на користь другої певні дії (зокрема сплатити гроші), а зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного законодавства на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі статтями 1049, 1050 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, встановлені договором. Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу, а також проценти відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України (у разі відсутності іншої домовленості — щомісяця до дня повернення позики).

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно зі статтею 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).Відповідно до статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

У постановах Верховного Суду від 02 листопада 2021 року №905/306/17, від 29 червня 2021 року у справі №753/20537/18, від 21 липня 2021 року у справі №334/6972/17, від 27 вересня 2021 року у справі № 5026/886/2012 викладено висновки, що належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.

Згідно з вимогами частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/95/12 (провадження № 14-10цс18), припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики може бути застосовано лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України (оскільки в охоронних правовідносинах інтереси кредитора захищені частиною другою статті 625 ЦК України).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 квітня 2023 року (справа № 910/4518/16), уточнюючи попередні висновки, зазначила, що можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення залежить від підстав їх нарахування. Судам необхідно здійснювати тлумачення умов договорів: чи мали на увазі сторони встановити проценти як міру відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування (або пред`явлення вимоги), чи у відповідному розділі передбачено тільки проценти за правомірну поведінку («за користування кредитом»). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).

Згідно з практикою Верховного Суду (зокрема в постанові Об`єднаної палати КГС ВС від 02 жовтня 2020 року у справі № 911/19/19), суд має з`ясувати обставини, пов`язані з правильністю здійсненого позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких він ґрунтується. У разі неправильності розрахунку суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, не виходячи за межі визначеного позивачем періоду та максимального розміру.

Оцінюючи надані суду докази суд зазначає наступне.

1) Щодо кредитного договору №9173055.

Судом встановлено, що 21 червня 2025 року між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем був укладений кредитний договір № 9173055, за яким кредитодавець зобов`язався надати відповідачу кредит на споживчі потреби в сумі 10 000,00 грн шляхом перерахування грошових коштів на банківську картку відповідача № НОМЕР_1 (п. 1.3, 2.1 договору).

Строк кредиту 363 дні (п.1.4 договору).

Згідно з п. 1.5.1 договору стандартна процентна ставка становить 1,00% на день та застосовується у межах строку кредиту. Нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом, виходячи з фактичної кількості днів (п. 3.1). При цьому умовами договору (п. 1.5.2) також передбачена можливість застосування зниженої процентної ставки (0,01% на день) за певних умов.

Відповідно до розрахунків загальної вартості (п. 1.7–1.10 договору), загальні витрати за кредитом за стандартною ставкою становлять 36 300,00 грн, а загальна сума до повернення (основний борг + проценти) — 46 300,00 грн., при цьому реальна річна процентна ставка становить 3 546,38% річних.

Крім того, умовами договору (п. 6.4) передбачено нарахування штрафних санкцій та пені у разі невиконання зобов`язань, зокрема фіксовані штрафи за прострочення виконання зобов`язань (у розмірі 1 200,00 грн. на 4-й день прострочення та 300,00 грн. на 5-й день прострочення), а також пеню за кожен день прострочення виконання зобов`язань згідно із законодавством та умовами договору.

Зазначений договір підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором С7142.

Також відповідачем було підписано паспорт споживчого кредиту, згідно з яким останній підтвердив факт отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування, таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки.

Як встановлено із листа ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 16.01.2026 №71, останній здійснив транзакцію з перерахування коштів а саме ID № 780238797; дата операції 21.06.2025 22:24; № картки НОМЕР_1 ; сума зарахування 10 000 грн.; провайдер iPay.

Згідно Договору факторингу № 16012026 від 16.01.2026, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», ТОВ «Авентус Україна» відступило позивачу право вимоги до боржників, що стверджується також актом прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу №16012026 від 16.01.2026, згідно якого клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників від 16.01.2026, кількістю 4790, після чого, з урахуванням п. 1.2 договору факторингу №16012026 від клієнта до фактора переходять права вимоги заборгованості і фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу №16012026 від 16.01.2026 року ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 9173055 в сумі 30 173 грн. 50 коп., з яких 9 950 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 15 223 грн., 50 коп. сума заборгованості за відсотками та 5000 грн. пеня, штрафи.

Відповідно до розрахунку суми заборгованості за вказаним договором судом вбачається, що згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості за кредитним договором № 9173055 від 21 червня 2025 року, загальна сума заборгованості станом на 15 січня 2026 року становить 30 173,50 грн. Зокрема, розрахунок містить такі складові: початковий розмір наданих коштів (тіло кредиту) із урахуванням комісій та коригувань становить 9 950,00 грн; за період дії договору та прострочення позивачем нараховані проценти за користування кредитними коштами (із розрахунку базової ставки 99,50 грн на день) на загальну суму 15 223,50 грн. При цьому розмір заборгованості за вказаним договором розрахований з дати видачі кредиту 21.06.2025 до 24.11.2025 за ставкою 1%, після вказаної дати розрахунок суми боргу не проводився. Також вбачається нарахування первісним кредитором штрафу у розмірі 5 000 грн.

Надаючи правову оцінку вказаним доказам суд зазначає наступне.

Наданий договір є належним чином укладеним відповідно до чинного законодавства, оскільки містить одноразовий ідентифікатор як підтвердження погодження укладення договору. Факт ідентифікації відповідача підтверджується тим, що персональні дані боржника та реквізити його банківської картки (номер картки), що були використані для перерахування коштів, могли бути надані виключно самим боржником при реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитора та оформленні заявки. Це свідчить про усвідомлене волевиявлення відповідача на укладення правочину.

Матеріалами справи підтверджено, що фактична видача кредитних коштів відбулася, що підтверджується листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 16.01.2026 №71 про здійснення транзакцію з перерахування коштів а саме ID № НОМЕР_2 ; дата операції 21.06.2025 22:24; № картки НОМЕР_1 ; сума зарахування 10 000 грн.; провайдер iPay. Указана картка зазначена самим відповідачем у його анкеті-заяві та договорах, а тому є погодженим реквізитом для отримання коштів.

Надані позивачем документи містять усі обов`язкові реквізити - дату, суму операції, призначення платежу, реквізити платника й одержувача, код авторизації.

Доказів, які спростовують вказані обставини суду не надані.

Таким чином, позивач належними та допустимими доказами підтвердив факт перерахування кредитних коштів і розмір основної заборгованості.

Щодо вимоги про стягнення штрафу за умовами вказаного договору, суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 546 ЦК України визначено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (ч.1 ст.550 ЦК України).

Згідно з ст. 551 ЦК України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом.

Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Пунктом 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжено і триває по теперішній час.

Також, Верховний Суд у своїй постанові від 31.01.2024 року №183/7850/22 (61-14740св23) зазначив тлумачення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Враховуючи зазначене вище, стягнення пені, штрафу у сумі 5 000 грн 00 коп. за кредитним договором від 21.06.2025 №9173055 у період дії воєнного стану, не відповідає вимогам Закону, а тому позовні вимоги у цій частині задоволенню не підлягають.

Відтак суд стягує із відповідача тіло кредиту у розмірі 9 950 грн. та нараховані відсотки у розмірі 15 223,50 грн, а разом 25 173 грн. 50 коп.

2) Щодо кредитного договору №12304-03/2021.

Судом встановлено, що 17 березня 2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» та відповідачем був укладений договір про надання фінансового кредиту № 12304-03/2021, за яким товариство зобов`язалося надати відповідачу кредит в сумі 3 000,00 грн. на умовах строковості, зворотності та платності шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок відповідача (п. 1.1, 1.5).

Відповідно до умов Договору (п. 1.2) строк кредитування становить 14 днів, тобто до 30.03.2021.

Згідно з п. 1.3 договору стандартна процентна ставка за користування кредитом становить 2,20% на добу (або 803,00% річних). Нарахування процентів здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування коштами на залишок заборгованості за кредитом (п. 2.4).

При цьому умовами договору (п. 1.4) передбачено акційний період зі ставкою 0,01% на добу для клієнтів, яким кредит надається вперше, за умови повного повернення кредиту протягом 7 днів, проте у разі недотримання цієї умови або пролонгації нарахування процентів здійснюється на загальних умовах зі стандартної ставки з першого дня (п. 2.3).

Крім того, відповідно до п. 4.3 Договору, у разі несвоєчасного повернення кредиту проценти продовжують нараховуватися за кожний день користування кредитними коштами, але не більше ніж 90 календарних днів, починаючи з дня укладення Договору.

У п. 7 вказаного договору наведено рахунок позичальника, а саме №: 5168 - 75xx - xxxx - 4197

Зазначений договір підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором W15618.

Також відповідачем було підписано паспорт споживчого кредиту, згідно з яким останній підтвердив факт отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування, таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки.

Згідно Договору факторингу № 30112021-1 від 30.11.2026, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвеструм» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», ТОВ «ФК «Інвеструм» відступило позивачу право вимоги до боржників, що стверджується також актом прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу № 30112021-1 від 30.11.2026, згідно якого клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників кількістю 5893, після чого, з урахуванням п. 1.2 договору факторингу № 30112021-1 від клієнта до фактора переходять права вимоги заборгованості і фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу № 30112021-1 від 30.11.2026 року ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 12304-03/2021 в сумі 9 864 грн., з яких 3 000 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 6864 грн. сума заборгованості за відсотками.

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором № 12304-03/2021 від 17 березня 2021 року, наданим позивачем, нарахування заборгованості здійснювалося щомісячно за період з 30 листопада 2021 року по 28 лютого 2026 року (всього 52 розрахункові періоди).

Відповідно до структури цього розрахунку, загальна сума щомісячних грошових зобов`язань за договором становить 9 864,00 грн, при цьому сума заборгованості за тілом кредиту становить 3 000 грн., а сума заборгованості за відсотками 6 864,00 грн.

Оцінюючи надані суду докази, суд приходить до наступних висновків.

Виходячи з наведених договорів, надання коштів здійснюється шляхом перерахування коштів на банківський рахунок клієнта.

В обґрунтування заявлених вимог про стягнення заборгованості із за договором №12304-03/2021 про надання споживчого кредиту ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» надало суду копії вказаного договору, додатку до договору, паспорт споживчого кредиту, а також розрахунок заборгованості за вказаним договором та докази переходу прав вимоги, а саме договір факторингу №30112021-1 від 30.11.2021, Акт прийому-передачі Реєстру боржників за договором факторингу, витяг з реєстру боржників до договору факторингу №30112021-1 від 30.11.2021.

Разом з тим вказані документи не є належними та допустимим доказами надання ОСОБА_1 кредитних коштів за вказаним договором.

ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» не надало до суду жодних документів, якими б підтверджувалося перерахування коштів відповідачу на виконання умов кредитного договору первісним кредитором.

При цьому, позивач не скористався своїм правом на витребування доказів і не заявляв клопотань про витребування з банківських установ відомостей щодо перерахування сум кредитів на рахунки, відкриті на ім`я ОСОБА_1 ..

Суд враховує, що і позивач і первісний кредитор є небанківськими (фінансовими) установами, відповідно не здійснюють відкриття, обслуговування банківських рахунків фізичних осіб, та не мають обов`язку формувати облікові документи за кредитними зобов`язаннями позичальників згідно ЗУ «Про банки та банківську діяльність» в т. ч. Інструкції затвердженої Постановою НБУ від 27.12.2007 року за №481.

Поруч із цим позивачем не надано суду жодного іншого доказу надання коштів первісним кредитором відповідачу, як от платіжне доручення чи квитанції сервісу онлайн платежів «iPay.ua» чи будь-яких інших.

Положеннями ч. 1 ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

В частині 2 статті 78 ЦПК України зазначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

В п. 27 постанови № 2 Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз`яснено, що виходячи з принципу процесуального рівноправ`я сторін та враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.

Однак, всупереч вказаним положенням закону позивачем по справі не було надано суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження його позовних вимог, а саме надання коштів відповідачу первісним кредитором, а відтак і виникнення у відповідача обов`язку щодо їх повернення. Отже, у зв`язку з недоведеністю позовних вимог, суд приходить до висновку, що у позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №12304-03/2021 слід відмовити.

3) Щодо кредитного договору №3167923494/648622.

Судом встановлено, що 12 березня 2021 року між ТОВ «Кредитна установа «Європейська кредитна група» та відповідачем був укладений договір про надання фінансового кредиту № 3167923494/648622, за яким товариство зобов`язалося надати відповідачу кредит у сумі 3 000,00 грн на умовах строковості, зворотності та платності (п. 1.1).

Кредит надається у безготівковій формі в національній валюті шляхом перерахування коштів на реквізити платіжної банківської картки відповідача (картка № НОМЕР_3 xx-xxxx-8859), що підтверджується пунктом 1.4 та розділом 7 Договору.

Відповідно до умов Договору (п. 1.2) строк кредитування становить 15 днів, тобто до 26.03.2021. Згідно з п. 1.3 договору стандартна процентна ставка за користування кредитом становить 2,50% на добу (або 912,5% річних). Нарахування процентів здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування коштами на залишок заборгованості за кредитом (п. 2.3). Повернення кредиту та сплата процентів здійснюються шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок товариства (п. 2.2, розд. 7).

Крім того, відповідно до п. 4.3 Договору, у разі несвоєчасного повернення кредиту проценти продовжують нараховуватися за кожний день користування кредитними коштами, але в будь-якому випадку не більше 90 календарних днів, починаючи з дня укладення Договору.

Зазначений договір підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором R66462.

Також відповідачем було підписано паспорт споживчого кредиту, згідно з яким останній підтвердив факт отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування, таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки.

Згідно Договору факторингу № 09122021 від 09.12.2021, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитна установа «Європейська кредитна група» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», ТОВ «КУ «Європейська кредитна група» відступило позивачу право вимоги до боржників, що стверджується також актом прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу № 09122021 від 09.12.2021, згідно якого клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників кількістю 10 114, після чого, з урахуванням п. 1.2 договору факторингу № 09122021 від 09.12.2021 від клієнта до фактора переходять права вимоги заборгованості і фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу № 09122021 від 09.12.2021 року ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 3167923494/648622 в сумі 10 875 грн., з яких 3 000 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 7 875 грн. сума заборгованості за відсотками.

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором № 3167923494/648622 від 12 березня 2021 року, нарахування заборгованості здійснювалося щомісячно за період з 09 грудня 2021 року по 28 лютого 2026 року (всього 52 розрахункові періоди).

Відповідно до структури цього розрахунку, загальна сума щомісячних грошових зобов`язань за договором становить 10 875,00 грн, при цьому сума заборгованості за тілом кредиту становить 3 000 грн., а сума заборгованості за відсотками 7 875,00 грн.

Оцінюючи надані суду докази, суд приходить до наступних висновків.

Виходячи з наведених договорів, надання коштів здійснюється шляхом перерахування коштів на банківський рахунок клієнта.

В обґрунтування заявлених вимог про стягнення заборгованості із за договором № 3167923494/648622 від 12 березня 2021 року про надання споживчого кредиту ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» надало суду копії вказаного договору, додатку до договору, паспорт споживчого кредиту, а також розрахунок заборгованості за вказаним договором та докази переходу прав вимоги, а саме договір факторингу №09122021 від 09.12.2021, Акт прийому-передачі Реєстру боржників за договором факторингу, витяг з реєстру боржників до договору факторингу №09122021 від 09.12.2021.

Разом з тим вказані документи не є належними та допустимим доказами надання ОСОБА_1 кредитних коштів за вказаним договором.

Як і у випадку з кредитним договором № 12304-03/2021 від 17 березня 2021 року, позивачем не надано до суду жодних документів (виписок з банківського рахунку первісного кредитора, меморіальних ордерів, квитанцій сервісів онлайн платежів «iPay.ua» тощо), які б підтверджували перерахування 3 000,00 грн на банківську картку відповідача на виконання умов кредитного договору № 3167923494/648622.

Клопотань про витребування таких доказів суду від позивача також не надходило.

З огляду на те, що первісний кредитор зобов`язаний довести факт виконання свого обов`язку щодо надання кредиту, а матеріали справи не містять належних і достатніх доказів перерахування коштів (статті 76–81 ЦПК України), суд доходить висновку про недоведеність позовних вимог та відсутність підстав для стягнення заборгованості і за цим договором.

4) Щодо кредитного договору №0989026783.

Судом встановлено, що 15 березня 2021 року між ТОВ «Інфінанс» (програма «MoneyBOOM Loyal») та відповідачем було укладено договір надання позики (фінансового кредиту) № 0989026783/1 шляхом акцепту оферти та подачі заявки-анкети № 2369229, за яким кредитодавець зобов`язався надати відповідачу кредит на умовах строковості, зворотності та платності.

Відповідно до умов договору (акцепту оферти), сума кредиту становить 3 100,00 грн, а строк користування кредитом — 8 днів (при загальному строку дії договору 3 роки).

Згідно з умовами нарахування відсотків:

Базова (стандартна) відсоткова ставка становить 1,75% на день (або 638,75% річних) та застосовується за умови належного виконання умов договору та відсутності пролонгації. Загальна вартість кредиту за таких умов становить 434,00 грн.

Максимальна відсоткова ставка становить 3,50% на день (або 1 277,5% річних) та застосовується у разі неналежного виконання умов договору. Загальна вартість кредиту у такому випадку становить 868,00 грн.

Договір підписано в електронній формі з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором (2r7d8n). Невід`ємною частиною договору є Правила надання грошових коштів у позику.

Також відповідачем було підписано паспорт споживчого кредиту, згідно з яким останній підтвердив факт отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування, а також окремо підписану заяву-анкету на отримання кредиту № 2369229.

Згідно з квитанцією сервісу онлайн-платежів iPay.ua від 15 березня 2021 року о 14:35 (операція № 83137540), здійснено платіж на загальну суму 3 120,15 грн (де сума платежу становить 3 100,00 грн, а комісія — 20,15 грн). Платіж було спрямовано на користь ТОВ «ІНФІНАНС» (IBAN: НОМЕР_4 у АТ «ОТП Банк», код ЄДРПОУ 39083990) з призначенням: «Зачисление 3100 грн на карту НОМЕР_5 ». Еквайером операції виступив АТ «Альфа-Банк» через платіжний пристрій www.ipay.ua (технічний платник/агент — ТОВ «УПР»).

Згідно Договору факторингу № 22/06-22 від 22.06.2022, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інфінанс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», ТОВ «Інфінанс» відступило позивачу право вимоги до боржників, що стверджується також актом прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу № 22/06-22 від 22.06.2022, згідно якого клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників кількістю 5973, після чого, з урахуванням п. 1.2 договору факторингу № 22/06-22 від 22.06.2022 від клієнта до фактора переходять права вимоги заборгованості і фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу № 22/06-22 від 22.06.2022 року ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 0989026783 в сумі 39 230,49 грн., з яких 3 099,99 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 36 130,50 грн. сума заборгованості за відсотками.

Наданий договір є належним чином укладеним відповідно до чинного законодавства, оскільки містить одноразовий ідентифікатор як підтвердження погодження укладення договору. Факт ідентифікації відповідача підтверджується тим, що персональні дані боржника та реквізити його банківської картки (номер картки), що були використані для перерахування коштів, могли бути надані виключно самим боржником при реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитора та оформленні заявки. Це свідчить про усвідомлене волевиявлення відповідача на укладення правочину.

Матеріалами справи підтверджено, що фактична видача кредитних коштів відбулася, що підтверджується квитанцією сервісу онлайн-платежів iPay.ua від 15 березня 2021 року про те, що о 14:35 (операція № 83137540), здійснено платіж на загальну суму 3 120,15 грн (де сума платежу становить 3 100,00 грн, а комісія — 20,15 грн). Платіж було спрямовано на користь ТОВ «ІНФІНАНС» (IBAN: НОМЕР_4 у АТ «ОТП Банк», код ЄДРПОУ 39083990) з призначенням: «Зачисление 3100 грн на карту НОМЕР_5 ». Еквайером операції виступив АТ «Альфа-Банк» через платіжний пристрій www.ipay.ua (технічний платник/агент — ТОВ «УПР»). Указана картка зазначена самим відповідачем у його анкеті-заяві та договорах, а тому є погодженим реквізитом для отримання коштів.

Надані позивачем документи містять усі обов`язкові реквізити - дату, суму операції, призначення платежу, реквізити платника й одержувача, код авторизації.

Таким чином, позивач належними та допустимими доказами підтвердив факт перерахування кредитних коштів та виникнення відповідних зобов`язань у відповідача.

Разом із тим суд не погоджується із розрахунком заборгованості за відсотками, що наведений позивачем, виходячи із наступного.

Відповідно до умов вказаного правочину, товариство надало відповідачу кредитні кошти в сумі 3 100,00 грн на умовах строковості, зворотності та платності. Згідно з базовими умовами оферти, строк кредитування становив 8 днів (з 15.03.2021 по 23.03.2021 включно), а стандартна процентна ставка за користування кредитом була погоджена на рівні 1,75% на день.

Умовами договору передбачалося, що у разі прострочення виконання зобов`язань процентна ставка може збільшуватися до максимального розміру 3,5% на день.

Звертаючись до суду з позовом, позивач нарахував заборгованість за процентами за період з 15.03.2021 по 23.02.2022 (протягом 345 календарних днів) із застосуванням максимальної ставки прострочення, загальна сума яких за розрахунком кредитора склала 36 130,50 грн, що більш ніж у 11 разів перевищує розмір основного боргу (тіла кредиту).

Матеріали справи не містять доказів укладення між сторонами додаткових угод про пролонгацію договору або іншого підтвердження волі відповідача на зміну його умов. Розрахунок заборгованості та витяг з Реєстру боржників є документами, складеними первісним кредитором і позивачем, і самі по собі не підтверджують пролонгації договору.

Згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, у якій припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики в разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосовано лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Як наслідок, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи в разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України, оскільки в охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 цього Кодексу, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

У зазначеній постанові Верховний Суд, розглядаючи питання стягнення штрафних санкцій за договором споживчого кредитування, сформував низку правових висновків. Зокрема, Велика Палата розмежувала поняття «строк договору», «строк виконання зобов`язання» і «термін виконання зобов`язання».

Надаючи правову оцінку вказаним поняттям у частині нарахування штрафних санкцій за кредитним договором, Верховний Суд зазначив, що строк (термін) виконання зобов`язання може збігатися зі строком договору, а може бути відмінним від нього. Відрізняються терміни в тому випадку, коли сторони погодили строк (термін) виконання ними зобов`язання і визначили строк останнього, зазначивши, що він діє до повного виконання вказаного зобов`язання. Указаний висновок міститься у п. 35 Постанови.

Окрім того, в п. 54 Постанови Верховний Суд вказує, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України. Тобто, згідно з логікою Верховного Суду, припинення нарахування передбачених договором процентів можливо у двох випадках: закінчення строку кредитування, який визначений договором, та пред`явлення вимоги в порядку ч. 2 ст. 1050 ЦК України.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 квітня 2023 року (справа № 910/4518/16) не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. У цій же постанові Велика Палата Верховного Суду, уточняючи свій правовий висновок, який викладений у постанові від 18 січня 2022 року (справа 910/17048/17), щодо нарахування процентів до дня фактичного повернення кредиту відповідно до умов кредитного договору, незалежно від закінчення строку дії кредитних договорів, вказала на те, що можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).

Як вбачається з умов укладеного договору № 0989026783/1, сторони погодили базовий строк кредитування тривалістю 8 днів. Будь-яких законних підстав для нарахування підвищених процентів за користування кредитом протягом наступних майже 12 місяців (поза межами погодженого строку кредитування) не передбачалось, оскільки такі нарахування перетворюють плату за кредит на штрафну санкцію, що суперечить засадам справедливості і добросовісності (ст. 3 ЦК України).

При визначенні розміру відсотків за користування кредитом, суд бере до уваги, що відповідач неналежно виконував умови Договору, та приходить до висновку, що при обрахуванні відсотків потрібно виходити з ставки яка обумовлена сторонами в Договорі як максимальна відсоткова ставка 3,5 % за один день користуванні кредитом, яка застосовується за умов неналежного виконання умов Договору.

Таким чином, виходячи із установлених у договорі процентних ставок (3,5% за неналежне виконання умов Договору), заборгованість за відсотками становить

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне здійснити власний перерахунок належних до стягнення процентів за користування кредитом виключно в межах погодженого сторонами базового строку кредитування (8 днів), із розрахунку: 3 099,99 грн (тіло) ? 3,5% (ставка за день) ? 8 днів = 868,00 грн.

Отже, заборгованість за кредитним договором № 0989026783, яка підлягає стягненню з відповідача на користь ТОВ «Інфінанс» (з урахуванням правонаступництва), складається з основного боргу (тіла кредиту) у розмірі 3 099,99 грн та законно нарахованих процентів за 8 днів строку кредитування у розмірі 868,00 грн, а в решті позовних вимог у даному випадку та за вказаним договором слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач при подачі позову до суду сплатив судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та заявив позовні вимоги про стягнення 90 142,99 грн.

Суд задовольняє позовні вимоги на суму 29 141,49 грн, що становить 32,33% від ціни позову. Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 860,70 грн.

Керуючись ст. 12, 13, 247, 258, 259, 263-265, 280-282, 353-354 ЦПК України, ст. 526, 1048, 1054 ЦК України, суд

ВИРІШИВ :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість: - за кредитним договором №9173055 від 21.06.2025 у розмірі 25 173 грн. 50 коп., з яких: 9 950,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу та 15 223,50 грн. - сума заборгованості за відсотками; - за договором позики №0989026783/1 від 15.03.2021 у розмірі 3 967,99 грн., з яких 3 099,99 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу та 868 грн. – сума заборгованості за відсотками, а разом 29 141 грн. 49 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» витрати, понесені у зв`язку зі сплатою судового збору, у розмірі 860 грн. 70 коп..

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подана заява про перегляд заочного рішення або після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги заочне рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: 07400, Україна, Броварський р-н, Київська обл., місто Бровари, вулиця Лісова, будинок 2);

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 .

Суддя Середа Л.В.