Постанова від 02 листопада 2026 р. у справі №564/814/26 — Костопільський районний суд Рівненської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 564/814/26

03 листопада 2026 року

Суддя Костопільського районного суду Рівненської області Цвіркун О. С. розглянувши матеріали, що надійшли з ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 за ч.2 ст.172-10 КУпАП

ВСТАНОВИВ:

На адресу суду надійшов протокол ЛВР № 612 про військове адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-10 КУпАП від 11.02.2026 року відносно ОСОБА_1 .

Згідно з цим протоколом військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_1 , під час збройної агресії рф проти України, під час дії особливого періоду, всупереч вимогам саттей 9 та 11 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України, в частині невиконання наказів командирів (начальників), відмовився виконувати вимоги командира, а саме 22.12.2025 року не виконав наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 22.12.2025 №17421, в частині відмови від складання присяги та у період з 22.12.2025 по даний час відмовляється виконувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 22.12.2025 № 17422, в частині відмови від проходження базової загальновійськової підготовки (відмова від отримання та вдягання військової форми, відмова від відвідування навчань, відмова від виконання вимог Статуту внутрішньої служби ЗС України), які було видано відповідно до статті 35 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України, в частині прийняття військової присяги, тим самим намагається ухилитись від виконання конституційного обов`язку захисту Вітчизни.

Вказано, що таким чином курсант 3 навчальної роти 1 навчального батальйону військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_1 , не виконуючи накази командира військової частини НОМЕР_1 , як військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ), вчинив військове адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-10 КУПАП.

Захисник ОСОБА_1 – адвокат Трачук О.Д. в судовому засіданні вказав, що він та його довіритель не визнають факту вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 172-20 КУпАП, оскільки останній не є суб`єктом цього адміністративного правопорушення. Вказав, що ОСОБА_1 звертався до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_3 , військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, де просив визнати протиправним та скасувати наказ (розпорядження) ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації та направлення до військової частини, визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 про зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 . Враховуючи, що рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 07.08.2026 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково, а саме визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо призову під час мобілізації ОСОБА_1 , а у задоволенні решти позовних вимог відмовлено, то вказане рішення оскаржується позивачем та 31.08.2026 року Сьомим апеляційним адміністративним судом відкрито апеляційне провадження.

Враховуючи викладене просив суд зупинити провадження у справі до розгляду апеляційної скарги у Сьомому апеляційному адміністративному суді, справа № 560/347/26 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 .

Судом встановлено, що справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 172-10 КУпАП у провадження Костопільського районного суду Рівненської області надійшла ще 23.02.2026 року.

Відповідно до статті 6 параграф 1 Конвенції, суди мають дотримуватися вимоги розумного строку оскільки обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України").

Таким чином, враховуючи практику Європейського суду з прав людини та з метою розгляду справи в межах розумного строку, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання захисника про зупинення розгляду справи.

Суд дослідивши матеріали справи, приходить до таких висновків.

Статтею 7 КУпАП встановлено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Так, відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинення, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Так, відповідно до диспозиції ч. 2 ст. 172-10 КУпАП адміністративним правопорушенням вважається відмова від виконання законних вимог командира (начальника), вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні"», на всій території України введено воєнний стан, який до теперішнього часу триває.

Таким чином, встановлені під час розгляду обставини свідчать про те, що ОСОБА_1 ставиться у вину відмова від виконання вимог командира, вчинена в умовах воєнного стану.

Водночас диспозиція ч. 2 ст. 172-10 КУпАП передбачає відповідальність за відмову від виконання законних вимог командира (начальника), вчинену в умовах особливого періоду, крім воєнного стану.

На час інкримінованого ОСОБА_1 діяння в Україні діяв воєнний стан, запроваджений Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 та продовжений у встановленому законом порядку. Отже, обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення не відповідають об`єктивній стороні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-10 КУпАП.

При цьому суд не вправі самостійно змінювати формулювання обставин правопорушення чи перекваліфіковувати дії особи на іншу норму, оскільки це означало б зміну обсягу та суті пред`явленого особі обвинувачення та порушувало б її право на захист.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюються, зокрема, наявність або відсутність адміністративного правопорушення та винність особи в його вчиненні. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Згідно зі ст. 280 КУпАП під час розгляду справи суд зобов`язаний з`ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа в його вчиненні.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин, оскільки описане у протоколі діяння вчинене в умовах воєнного стану, тоді як ч. 2 ст. 172-10 КУпАП не поширюється на такі правовідносини, у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого цією нормою.

Враховуючи викладене та аналізуючи надані докази, суд приходить до висновку, що провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.172-10 КУпАП підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі наведеного та керуючись ст.172-10, 247, 251, 255 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В:

Справу відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.172-10 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю в його діях події і складу адміністратвиного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі скарги через Костопільський районний суд.

СуддяО. С. Цвіркун