Рішення від 21 жовтня 2026 р. у справі №549/220/26 — Чорнухинський районний суд Полтавської області

Cправа №549/220/26

Провадження№2/549/198/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

Іменем України

22 жовтня 2026 року Чорнухинський районний суд Полтавської області

у складі: головуючого - судді Крєпкого С.І.

за участю: секретаря судового засідання – Бойка В.С.

розглянувши в режимі відеоконференції у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Чорнухи в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба-Нова» (далі – СТОВ "Дружба-Нова") про стягнення заборгованості за договором оренди та розірвання договору,

установив:

Рішенням Чорнухинського районного суду Полтавської області від 17.09.2026 позов ОСОБА_1 до СТОВ "Дружба-Нова" про стягнення заборгованості за договором оренди та розірвання договору задоволено частково.

Стягнуто з СТОВ "Дружба-Нова" на користь ОСОБА_1 824,54 гривні заборгованості по виплаті орендної плати за Договором оренди землі від 20 квітня 2018 року з відрахуванням необхідних обов`язкових податків і платежів.

Відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог до СТОВ "Дружба-Нова" про розірвання договору оренди землі від 20.04.2018 щодо земельної ділянки площею 2,11 га, кадастровий номер 5325182600:00:018:0048, укладеного між ОСОБА_1 та СТОВ "Дружба-Нова"

Стягнуто з СТОВ "Дружба Нова" на користь ОСОБА_1 248,93 гривень судового збору.

Призначено судове засідання для вирішення питання про судові витрати на 13 год 10 хв 22 жовтня 2026 року у приміщенні Чорнухинського районного суду Полтавської області.

Роз`яснено позивачу та представнику відповідача, що відповідні докази про розмір вказаних витрат вони повинні подати протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

В установлений судом строк представником позивача Якимовою О.В. направлено заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 15000 грн, а також договір про надання правничої допомоги від 24.04.2026, детальний опис робіт за договором, акт приймання послуг у справі №549/220/26, квитанцію від 24.04.2026 (а.с.106-110).

Представник відповідача Литвиненко Д.Г. в установлений судом строк направила клопотання про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5000 грн, а також акт надання послуг №78 від 22.09.2026 згідно з договором про надання правничої (правової) допомоги (а.с.35-36, 112-113).

В судові засідання представники сторін не з`явились, направили заяви про розгляд заяв про ухвалення додатковог рішення без їх участі.

При вирішенні питання про судові витрати суд виходить з такого.

Відповідно до ст.246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, визначеному частиною першою цієї статті, суд вирішує питання про судові витрати без повідомлення учасників справи. Якщо суд вважатиме за необхідне, для вирішення питання про судові витрати він може призначити судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

Згідно з п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Статтею 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать в тому числі витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Відповідно до приписів ч.1, п.3 ч.2, ч.3 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

З аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Такий висновок міститься у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).

За правилами ч.ч.1-6 ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок щодо попереднього (орієнтовного) визначення суми судових витрат встановлено ст.134 ЦПК України.

Таким чином відсутність документального підтвердження надання професійної правничої допомоги (договору надання правової допомоги, детального опису виконаних доручень клієнта, акту прийому-передачі виконаних робіт, платіжних доручень на підтвердження фактично понесених витрат клієнтом тощо) є підставою для відмови у задоволенні заяви про розподіл судових витрат у зв`язку з недоведеністю їх наявності.

Згідно пунктів 1, 2, 4, 5, 6, 12 частини третьої статті 2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, верховенство права; повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Зі змісту статей 10, 11, 12, 13 ЦПК України вбачається, що при вирішенні цивільного спору, у тому числі і при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів.

При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України).

Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.

Витрати на надану професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг (виконаних робіт) та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/ третьою особою, чи тільки має бути сплачено.

Зазначене відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 22.01.2021 при розгляді справи №925/1137/19.

Представництво інтересів позивача ОСОБА_1 у суді здійснювалося адвокатом Якимовою О.В. на підставі договору про надання правової допомоги в цивільній справі №б/н від 24.04.2026.

Сторони погодили проведення оплати в розмірі 15000 грн за ознайомлення з матеріалами справи, складання процесуальних документів, подання та представництво інтересів Клієнта у цій справі.

21 вересня 2026 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 складено детальний опис робіт за договором про надання правничої допомоги в цивільній справі, акт приймання послуг у справі №549/220/26, де вказано, що в межах надання правової допомоги були виконані такі роботи: вивчення документів для складення позовної заяви – 2000 грн, складення та направлення позову до суду – 8000 грн, участь в судових засіданнях – 5000 грн.

17 червня 2026 року відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву з клопотанням про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, за змістом якого, серед іншого зазначено, що обсяг наданих адвокатом послуг є завищеним (а.с.27-33).

Враховуючи положення статті 141 ЦПК України, зважаючи на співмірність витрат на правову допомогу та складність даної справи, з урахуванням характеру виконаної адвокатом роботи та обсяг фактично витраченого часу за надані послуги, суд дійшов до висновку, що заявлені представником позивача витрати у розмірі 15000 грн не є співрозмірними із складністю виконаної роботи, а їх відшкодування, за відсутності достатнього обґрунтування з огляду на обставини справи, матиме надмірний характер.

З огляду на зазначене у сукупності наявні підстави для зменшення витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги, до 6000 грн, які підлягають розподілу, що відповідатиме принципу пропорційності, критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, конкретним обставинам справи, з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони.

Представництво інтересів відповідача у суді здійснювалося адвокатом Литвиненко Д.Г. згідно з договором про надання правничої (правової) допомоги від 18.11.2024, укладеного між адвокатським об`єднанням "Правнича колегія" та СТОВ "Дружба-Нова" представництво інтересів СТОВ "Дружба-Нова".

Згідно з додатковою угодою №38 до вказаного договору, акту надання послуг №78 від 22 вересня 2026 року сторони погодили проведення оплати в розмірі 5000 грн, проведені роботи: ознайомлення з матеріалами справи, формування правової позиції, подання відзиву та заперечення, пошук, підготовка та подання доказів, участь у судових засіданнях – 5000 грн.

Вказаний розмір судових витрат доведений, документально, обґрунтований та підлягає розподілу за результатами розгляду справи.

Від позивача заперечень щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу не надходило, тому вказаний розмір підлягає розподілу за результатами розгляду справи.

Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони (постанова Верховного Суду у справі №275/150/22 від 13 березня 2025 року).

З урахуванням розміру задоволених вимог підлягають розподілу витрати відповідача на правничу допомогу в сумі 5 000 грн.

Таким чином стягненню з відповідача на користь позивача підлягало б 1122 грн витрат на професійну правничу допомогу (6000 грн х 18,7%), з позивача на користь відповідача - 4065 грн таких витрат (6000 грн х 81,3%).

Водночас необхідно зазначити, що підпунктами 1, 2 пункту 1 ч.2 ст.4 Закону №3674-VI передбачено, що судовий збір справляється за подання позовної заяви як майнового, так і немайнового характеру.

Ставка судового збору за подання фізичною особою до суду позовної заяви немайнового характеру складає 0,4% розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на час подання позову складає 1331,20 грн.

Відповідно до ч.3 ст.6 Закону №3674-VІ за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Позивачем за при подачі позову, який має одночасно майновий і немайновий характер, сплачено судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Пропорційність задоволених вимог позивача складає 18,7%, що складає 497,86 грн від суми судового збору в загальному розмірі 2662,40 грн, який підлягав сплаті за подання позивачем позовної заяви.

Таким чином підлягало б стягненню з відповідача на користь позивача 497,86 грн судового збору (1331,20 грн х 18,7%/100).

Водночас згідно з ч.10 ст.141 ЦПК України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

З огляду на викладене, враховуючи пропорційність позовних вимог, вирішення питання щодо стягнення з СТОВ "Дружба-Нова" на користь ОСОБА_1 248,93 гривень судового збору рішенням Чорнухинського районного суду від 22 жовтня 2026 року у цій справі, на відповідача покладається сплата позивачу 1122 грн витрат на професійну правничу допомогу, 248,93 грн судового збору (497,86 грн - 248,93 грн), на позивача на користь відповідача - 4065 грн витрат на професійну правничу допомогу, у порядку зарахування присуджених сум підлягає стягненню з відповідача на користь держави 1331,20 гривень недоплаченого позивачем судового збору за вимогу немайнового характеру, з позивача на користь відповідача - 4025,27 грн (4065 грн – 39,73 грн (1370,93 1122 грн +248,93 грн = 1370,93 грн - 1331,20 грн) різниці в понесених судових витратах.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст.133, 141, 246, 270 ЦПК України, суд,

ухвалив:

1.Доповнити рішення Чорнухинського районного суду Полтавської області від 17 вересня 2026 року у цивільній справі №549/220/26 за позовом ОСОБА_1 до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба-Нова» про стягнення заборгованості за договором оренди та розірвання договору.

2.Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) на користь сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба-Нова» (місцезнаходження: 17600, м.Варва Прилуцького району Чернігівської області, вул.Кропиви Костянтина, 59, код ЄДРПОУ 31333767) 2694,07 гривень судових витрат.

3.Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба-Нова» на користь держави 1331,20 гривень судового збору.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складення повного судового рішення – 02.11.2026.

Суддя С.І.Крєпкий