Суд: Семенівський районний суд Полтавської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них
Дата: 02 листопада 2026 р.
Справа: №547/348/19
Суддя: Харченко В. Ф.
СЕМЕНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Шевченка, 41а, селище Семенівка, Кременчуцький район, Полтавська область, 38200
тел. (05341) 9 17 39,e-mail: inbox@sm.pl.court.gov.ua, web: https://sm.pl.court.gov.ua
ідентифікаційний код 02886143
Справа №547/348/19
Провадження №2/547/4/26
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 листопада 2026 року с-ще Семенівка, Полтавська область
Семенівський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді В.Ф.Харченка,
за участі секретаря судового засідання О.О.Харченко,
представника ОСОБА_1 – адвоката Л.В.Колода (у режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 1, за правилами загального позовного провадження, цивільну справу за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошової компенсації 1/2 частки вартості у спільному сумісному майні в порядку поділу майна: легкового автомобіля Mercedes-Benz, НОМЕР_1 ,
ВСТАНОВИВ:
11.05.2026 Семенівським районним судом Полтавської області поновлено провадження у справі на стадії підготовчого судового засідання, після набрання законної сили судовим рішенням у справі № 547/344/20.
02.07.2026 Семенівським районним судом Полтавської області закрито підготовче судове засідання. Судові засідання призначено 29.07.2026 о 13:10 год. та 24.08.2026 о 14:00 год. Надалі у справі оголошувалися перерви до 16.09.2026 о 09:40 год. і до 29.10.2026 о 14:00 год.
Після зміни головуючого судді, зміни позовних вимог, зупинення і поновлення провадження у справі, залишення без розгляду низки позовних вимог, часткової відмови від позову, закриття підготовчого судового засідання, залишенням без розгляду зустрічного позову, предметом позовних вимог за первісним позовом є стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошової компенсації вартості частки у спільному сумісному майні подружжя в порядку поділу майна подружжя: легкового автомобіля Mercedes-Benz, S500L, у сумі 282500,00 грн.
В обґрунтування первісного позову ОСОБА_1 зазначає, що автомобіль Mercedes-Benz, НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , свідоцтво про державну реєстрацію серія НОМЕР_3 , був придбаний сторонами 17.02.2010 і зареєстрований на ім`я ОСОБА_2 . У той час вони проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу, тому автомобіль є їх спільною сумісною власністю.
Після припинення сторонами фактичних шлюбних відносин, автомобіль залишився у володінні і користуванні ОСОБА_2 . Надалі вона продала автомобіль без згоди ОСОБА_1 як співвласника автомобіля.
Одним із способів поділу спільного сумісного майна – неподільного автомобіля Mercedes-Benz, S500L – є компенсація іншому співвласнику половини вартості майна.
Вартість автомобіля складає 565000,00 грн. Половину цієї вартості, що складає 282500,00 грн, ОСОБА_1 просить стягнути з ОСОБА_2 на свою користь.
І.І.Баберя проти первісного позову заперечує. Погоджується, що протягом 24.02.2010 – 08.09.2017 за нею було зареєстровано право власності на вказаний автомобіль. На момент придбання його вартість складала еквівалент 35550,00 доларів США. На момент продажу – еквівалент 22000,00 доларів США.
Протягом 01.01.2004 – 31.12.2008 ОСОБА_3 .Баберя сукупно отримала від ОСОБА_4 360000,00 доларів США на утримання дочки за договором про її утримання. Особисті кошти ОСОБА_2 і аліменти були джерелом коштів на придбання автомобіля. Тому автомобіль є особистою власністю ОСОБА_2 .
ОСОБА_1 не мав співмірних доходів, які міг би витратити на придбання автомобіля.
Неявка належно повідомлених про судове засідання сторін і їх представників у судове засідання 29.10.2026 і клопотання ОСОБА_5 про розгляд справи за її відсутності, відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 223 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК), не перешкоджає розглядає справу за їх відсутності незалежно від причини неявки.
29.10.2026 суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення до 03.11.2026 о 11:00 год.
Щодо змагальності цивільного судочинства
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
За змістом ст.ст. 12, 13 ЦПК цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК). Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ч. 1 ст. 83 ЦПК).
Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.
Тобто процесуальний обов`язок доведення позовних вимог, у т.ч. надання відповідних доказів (письмових, речових і електронних доказів; висновків експертів, показань свідків) покладено саме на позивача, якщо відповідач проти позову заперечує. Такий самий обов`язок зберігається і у разі відсутності заперечень на позов.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч.ч. 1, 2, ст. 89 ЦПК).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК).
Вивчивши матеріали справи і надані до суду дані і докази, вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив такі обставини та визначені відповідно до них правовідносини.
Згідно свідоцтва про державну реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_3 від 24.02.2010 ОСОБА_3 .Баберя є власником легкового автомобіля Mercedes-Benz, НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , 2006 рік випуску, номерний знак НОМЕР_4 .
ТСЦ МВС № 5341 довідкою від 13.11.2019 № 4255 повідомив, зокрема, що за ОСОБА_2 протягом 24.02.2010 – 08.09.2017 було зареєстровано вказаний автомобіль.
Згідно листа ТСЦ МВС № 5342 від 24.06.2026 № 31/32-5342 вказаний автомобіль із 25.09.2019 зареєстрований за ОСОБА_6 . Отже відчужено ОСОБА_2 .
Суб`єкт оціночної діяльності ОСОБА_7 довідкою від 15.11.2019 зазначив, що станом на 07.09.2017 середня вартість продажу аналогічних автомобілів складала 924410,00 грн.
Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 21.01.2025 у справі № 547/809/23, провадження № 2/554/460/2025 (позовне провадження), яке набрало законної сили, позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання у фактичних сімейно-шлюбних стосунках задоволено: встановлено факт проживання ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_6 ), однією сім?єю чоловіка та жінки без шлюбу у період з 01 вересня 2006 року по травень 2017 року.
Суд встановив, що в період спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_8 з 01.06.2006 по травень 2017 року придбали майно, що є спільною сумісною власністю.
Зокрема, 15.05.2008 між ОСОБА_9 та ОСОБА_10 був укладений договір купівлі-продажу відповідно до якого ОСОБА_8 придбала у власність 1/2 частину нежитлової будівлі критого ринку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка в цілому складається з критого ринку загальною площею 969,1 кв.м. Підтвердженням даного факту є договір купівлі-продажу 1/2 частини нежитлової будівлі критого ринку серії НМТ № 365855, посвідчений приватним нотаріусом Семенівського районного нотаріального округу Полтавської області Литвин M.I. Договір купівлі-продажу було укладено на ім?я дружини за спільною згодою подружжя.
04.08.2008 ними був придбаний автомобіль Wolkswagen Multivan, 2008 року випуску, VIN-код НОМЕР_7 , реєстраційний номер НОМЕР_8 . Право власності на вказаний автомобіль було оформлено на ОСОБА_1 . 17.02.2010 р. був придбаний автомобіль Mercedes-Benz, модель S 500L, 2006 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_4 . Право власності на цей автомобіль було оформлено за ОСОБА_2 .
Рішенням Семенівського районного суду Полтавської області від 05.11.2025 у справі № 547/735/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_11 про визнання договору дарування 1/2 частки громадського будинку недійсним, виділення та визнання права власності на 1/4 частку громадського будинку, встановлено, зокрема, що з урахуванням зазначених норм СК України, змісту рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 21.06.2017 у справі № 554/3947/17 (окреме провадження), рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 21.01.2025 у справі № 547/809/23 (позовне провадження), а також змісту зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 у цій справі, суд робить висновок, що усе майно, яке було придбане ОСОБА_1 та/або ОСОБА_2 упродовж вересня 2006 року – травня 2017 року, належить їм на праві спільної сумісної власності.
Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч. 4 ст. 82 ЦПК України).
Отже автомобіль Mercedes-Benz на час його придбання належав ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на праві їх спільної сумісної власності і був зареєстрований на ім`я ОСОБА_2 .
За загальним правилом власник самостійно розпоряджається своїм майном.
Розпорядження об`єктом спільної власності (часткової чи сумісної) має свої особливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 355 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).
За вимогами ч. 1 ст. 369 ЦК України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з ч. 3 ст. 65 СК України для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово. Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена.
Відповідно до ст. 74 СК України якщо жінка та чоловік проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.
За змістом ст.ст. 60-63, 65, 67, 69, 70 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. Для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово. Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена. Дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. Розмір часток майна дружини та чоловіка при поділі майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя У разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Автомобіль Mercedes-Benz є неподільною річчю.
На час подання позову до суду автомобіль відчужено ОСОБА_2 за відсутності згоди співвласника ОСОБА_1 . Останній не ініціює визнання недійсним договору про відчуження ОСОБА_2 вказаного автомобіля; ініціює стягнення з неї, як іншого співвласника, половини вартості автомобіля як компенсації втраченої ним частки майна.
ОСОБА_1 вважає, що вартість автомобіля складає 565000,00 грн. Половину цієї суми 282500,00 грн він просить стягнути з ОСОБА_2 як компенсацію свої частки права власності. Доказу визначення вартості автомобіля не надає. Вартість вказує лише у позовній заяві.
ОСОБА_2 , на противагу цьому, надала доказ більшої вартості автомобіля – 924410,00 грн. Половина цієї суми є більшою аніж сума (ціна позову) заявлена ОСОБА_1 .
За загальним правилом, при розгляді справ про поділ спільного майна вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між сторонами, а при недосягненні згоди – виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.
З огляду на вказане, суд під час вирішення спору, враховує вартість автомобіля, вказану ОСОБА_1 , тобто меншу аніж визначена ОСОБА_2 .
Ураховуючи зазначені обставини суд робить висновок про наявність достатніх правових підстав для повного задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 .
Щодо судових витрат
За загальним правилом ч. 1 ст. 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Суд повністю задоволив залишені позивачем позовні вимоги з ціною позову 282500,00 грн. Тому з ОСОБА_2 слід стягнути на користь ОСОБА_1 повністю витрати зі сплати судового збору 2825,00 грн (282500,00 * 1,00 %).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1-5, 10-13, 48, 49, 76-83, 89, 133, 141, 174, 182, 209, 211, 223, 258, 259, 264, 265, 272, 273, 351, 352, 354, 355 ЦПК, суд
УХВАЛИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 282500,00 грн грошової компенсації 1/2 частки вартості легкового автомобіля Mercedes-Benz, НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , 2006 рік випуску.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2825,00 грн витрат зі сплати судового збору.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку учасниками справи до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи
Позивач – ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_5 ).
Відповідач – ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_9 ).
Повне рішення складене 03.11.2026.
Суддя Віктор ХАРЧЕНКО
Оригінал: reyestr.court.gov.ua