Рішення від 03 листопада 2026 р. у справі №554/11241/26 — Шевченківський районний суд міста Полтави

Суд: Шевченківський районний суд міста Полтави

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення аліментів

Дата: 03 листопада 2026 р.

Справа: №554/11241/26

Суддя: Черняєва Т. М.

Дата документу 04.11.2026Справа № 554/11241/26

Провадження № 2/554/5334/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 листопада 2026 року м. Полтава

Шевченківський районний суд міста Полтави у складі:

головуючого судді - Черняєвої Т.М.,

за участі секретаря - Кравченко А.А.,

позивачки – ОСОБА_1 ,

представника відповідача – адвоката Алпенідзе К.Т.

представника служби у справах дітей ПМР – Зубченко І.О.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження у режимі відео конференції цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Полтавської міської ради про стягнення аліментів,-

ВСТАНОВИВ:

28 липня 2026 року ОСОБА_1 звернулася до Шевченківського районного суду міста Полтави із позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Полтавської міської ради про стягнення аліментів, та визначення місця проживання дитини, в якому просила визначити місце проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з матір?ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Просила стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 (однієї чверті) частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви до суду і до досягнення дитиною повноліття.

В обґрунтування позову вказала, що 08 серпня 2020 року вона зареєструвала шлюб із ОСОБА_2 , у Подільському районному у місті Полтаві відділі реєстрації актів цивільного стану Полтавського міського управління юстиції, актовий запис № 220, майновий спір - відсутній.

Від указаного шлюбу мають спільну дитину – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зазначила, щодо вимоги про місце проживання дитини відповідач заперечень не має.

Позивачка зазначає, що через відсутні спільних інтересів з чоловіком, наявність різних поглядів на сімейне життя та обов?язки, відсутність взаєморозуміння, через те, що відповідач не бере участі у вихованні дитини, виникла необхідність у стягненні аліментів.

Позивачкою зазначається, що вона не здійснює перешкод до виконання відповідачем своїх батьківських обов?язків.

Вказує, що відповідач є працездатною особою, має офіційне місце роботи та стабільний середньомісячний дохід у розмірі близько 100 000 грн. Будь-яких інших осіб на своєму утриманні відповідач не має, хронічних захворювань чи інших обставин, що перешкоджали б виплаті аліментів у відповідача не має.

Стягнення аліментів у розмірі частини від усіх видів доходу відповідача вважає повністю виправданими, законними та такими, що забезпечать належний рівень життя дитини.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Полтави від 12.08.2026 року відкрито провадження по справі, ухвалено проводити розгляд справи в прядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

07.10.2026 року від представника відповідача – адвоката Алпенідзе К.Т. надійшов до суду відзив на позовну заяву в якому вона зазначила, що ОСОБА_2 08.08.2020 зареєстрував шлюб з ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище дружини ОСОБА_4 ) у Подільському районному у місті Полтаві відділі державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), про що складений актовий запис № 220 від 08.08.2020 р.

Від даного шлюбу сторони мають малолітнього сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження, яке видане Київським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), про що складений актовий запис № 129 від 18.02.2022р.

Своє батьківство щодо сина відповідач не оспорює.

Як зазначає сама позивачка в позовній заяві, спору щодо визначення місця проживання сина разом з нею не має, оскільки відповідач не має заперечень з приводу цього.

Представник відповідача у відзиві зазначила, що право позивачки щодо визначення місця

проживання сина разом із нею не порушено з боку відповідача, а тому в цій частині відсутній спір між сторонами і провадження у справі підлягає закриттю згідно п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Щодо стягнення аліментів представник позивача зазначила, що відповідач не заперечує свого обов`язку щодо утримання сина, однак заперечує проти визначення розміру аліментів у частці від доходу, вважає обґрунтованим і таким, що повністю відповідає потребам дитини розмір

аліментів у твердій грошовій сумі – 17 000 грн., які не заперечує сплачувати щомісячно.

Також представник відповідача зазначає, що аліментів 34 000 грн. (по 17 000грн. з кожного з батьків) є більш ніж достатнім для гармонійного розвитку, фізичного, розумового, духовного та культурного розвитку сина та задоволення потреб дитини у віці 5 років та забезпечить стабільність, прогнозованість та належний захист інтересів дитини незалежно від коливань доходу

відповідача.

Вважає, що даний розмір аліментів (по 17 000 грн. з кожного з батьків) відповідає розумним

потребам дитини з урахуванням його віку, стану здоров`я, фактичних щомісячних витрат на харчування, дитячий садок, одяг, дозвілля, медичне обслуговування, тощо. Окрім того, дана сума в 5 разів перевищує мінімально рекомендований розмір аліментів, встановлений ч. 2 ст. 182 СК України.

Вказує, що відповідач з лютого 2022 року перебуває у лавах Збройних Сил України та на сьогоднішній день проходить службу у Військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджується наданою позивачкою копією довідки від 26.11.2025 № 2084/12647.

З довідки про доходи відповідача від 12.08.2026 № 2084/2391/15/4904 вбачається, що розмір його доходу в порівнянні з початком року зменшився. Також, після припинення шлюбних стосунків з позивачкою, відповідач вимушений був виїхати з місця своєї реєстрації і винаймає житло, середня вартість якого становить 16 000 грн. без врахування витрат на комунальні послуги.

Отже, відповідач заперечує проти стягнення з нього аліментів у частці від доходу, а саме щодо стягнення частини, і не заперечує проти стягнення аліментів у розмірі 17 000 грн., що відповідає вимогам ст. 182, 184 СК України.

У разі, якщо позивачка не погодиться на стягнення аліментів у твердій грошовій сумі, просила суд відповідно до положень ч. 1 ст. 183 СК України зменшити розмір частки з до 1/6 частини, з урахуванням вказаних вище обставин щодо наявності у відповідача інших витрат, які мають бути враховані при визначенні розміру аліментів.

Позивачка у судовому засіданні не заперечувала щодо закриття провадження по справі в частині позовних вимог щодо визначення місця проживання дитини. Також не заперечувала щодо стягнення аліментів в твердій грошовій сумі в розмірі 17000 грн. щомісячно. Надала пояснення по суті позову.

Відповідач в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справ.

Представник відповідача – адвокат Алпенідзе К.Т. просила закрити провадження в частині позовних вимог щодо визначення місця проживання дитини з матір`ю, також просила стягувати аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 17000 грн. Надала пояснення по суті справи.

Представник третьої особи покладався на розсуд суду.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Полтави від 30.10.2026 року закрито провадження в справі в частині визначення місця проживання дитини.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Суд, заслухавши позивачку, представника відповідача, представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.1ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Обов`язок батьків по утриманню дітей до досягнення ними повноліття закріплений в ч.2 ст.51 Конституції України та ст. 180 Сімейного кодексу України.

Згідно з ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебувають в зареєстрованому шлюбі з 08.08.2020 р., що підтверджується свідоцтвом про шлюб Серії НОМЕР_2 виданого Подільським районним у місті Полтаві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми).

Сторони мають сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується Свідоцтвом про народження Серії НОМЕР_3 виданого Київським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми).

Відповідно до зазначеного свідоцтва про народження, позивач ОСОБА_1 зазначена матір`ю дитини, відповідач ОСОБА_2 зазначений батьком дитини.

Відповідно до частин 2, 3 статті 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно статті 3 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яку ратифіковано Постановою ВР№ 789-XIIвід 27.02.1991 р. та яка набула чинності в Україні з 27 вересня 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держава зобов`язана забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Відповідно положень вказаної Конвенції кожна дитина має невід`ємне право на життя. Держава забезпечує у максимально можливій мірі виживання і здоровий розвиток дитини.

Згідно із частинами 1, 2 статті 141 Сімейного Кодексу України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Статтею 150 Сімейного Кодексу України передбачено, що батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину.

Відповідно до статті 180 Сімейного Кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно із частиною 3 статті 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Приписами статті 182 Сімейного кодексу України встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Частинами 1, 2статті 183 Сімейного Кодексу України передбачено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину (частина 5 цієї статті). Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.

Частиною 1 статті 191 Сімейного Кодексу України визначено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Суд зауважує, що згідно з приписами чинного законодавства, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно із частиною 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частини 4 статті 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Неповнолітня дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає разом зі своєю матір`ю та знаходиться на її утриманні, що не оспорюється відповідачем.

Докази, які свідчать про наявність підстав для звільнення відповідача від обов`язку утримувати дитину в матеріалах справи відсутні.

Враховуючи рівний обов`язок батьків щодо утримання дітей, суд вважає необхідним встановити розмір аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, у розмірі твердої грошової суми у розмірі 17000,00 гривень, щомісячно, починаючи із дня пред`явлення позову до суду, а саме з 28.07.2026 року і до досягнення дитиною повноліття, що на думку суду є необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

При цьому суд враховує, що такий розмір аліментів, повністю визнаний відповідачем.

За змістом ч. 1 ст. 191 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

На підставі ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що позивачка звільнена від сплати судового збору, тому у порядку ст. 141 ЦПК України суму судового збору необхідно стягнути із відповідача у дохід держави у розмірі 1 331,20 грн.

Керуючись ст. 4, 7, 12, 141, 247, 263, 265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Полтавської міської ради про стягнення аліментів – задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, щомісячно, починаючи з 28 липня 2026 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять три) грн. 20 коп.

Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони по справі:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП - НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП – НОМЕР_5 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 .

Суддя Т.М. Черняєва

Оригінал: reyestr.court.gov.ua