Суд: Миргородський міськрайонний суд Полтавської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: споживчого кредиту
Дата: 01 листопада 2026 р.
Справа: №541/3675/26
Суддя: Городівський О. А.
Справа № 541/3675/26
Номер провадження 2/541/2539/2026
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
(заочне)
02 листопада 2026 року м. Миргород
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді Городівського О.А.,
за участю секретаря судового засідання Ніколаєнко М.В.,
розглянувши у м. Миргороді в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
установив:
31 серпня 2026 року представник ТОВ «Бізнес Позика» звернувся до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області з вищевказаною позовною заявою. В обґрунтування позову зазначив, що 26.01.2026 року між позивачем та ОСОБА_1 було укладено договір № 578557-КС-001 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу кошти у розмірі 17 000,00 грн. У зв`язку з неналежним виконанням позичальником умов кредитного договору позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитом, розмір якої станом на 06 серпня 2026 року становив 37 998,24 грн, з яких: 14 898,20 грн заборгованість за тілом кредиту; 14 600,04 грн заборгованість за простроченими відсотками; 8 500,00 грн заборгованість за відсотками за ст. 625 ЦК України; а також понесені позивачем при зверненні з позовом до суду судові витрати.
Представник позивача у позові просив проводити розгляд справи без його участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Інших заяв та клопотань по справі не надійшло.
Ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 03 вересня 2026 року справу за вищевказаним позовом постановлено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін (а.с. 153).
Згідно з ч. 2 ст. 191 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі.
Ключовими принципами статті 6 Конвенції є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.
Так, у справі Delcourt v. Belgium Європейський суд з прав людини (далі Суд) зазначив, що «у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення».
У справі Bellet v. France Суд зазначив, що «стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».
Як свідчить позиція Суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Статтею 6 Конвенції також гарантується право на розгляд справи судом у «розумні строки». Слід відмітити, що у своїй практиці Суд підходив до цієї проблеми дуже індивідуально. Разом із тим, були встановлені певні критерії, в світлі яких слід оцінювати тривалість провадження це: складність справи; поведінка заявника; дії відповідних органів. Ці питання аналізувались судом у справі «Странніков проти України», де Суд дійшов висновку, що тривалість оскаржуваного процесу була надмірною та не відповідала вимозі «розумності строку».
З урахуванням зазначеного особа, яка не була присутньою під час розгляду справи, має право на адекватну, скорочену процедуру скасування рішення, а тому суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних доказів.
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об`єктивно та всебічно з`ясувавши обставини справи, дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що ТОВ «Бізнес Позика» 26.01.2026 року направило ОСОБА_1 пропозицію укласти договір (оферта) № 578557-КС-001 про надання кредиту (споживчий кредит в електронній формі), паспорт споживчого кредиту.
26.01.2026 року відповідач прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення договору, що підтверджується його електронним підписом.
ТОВ «Бізнес Позика» направлено відповідачу через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-0129 на номер телефону, що зазначений позичальником в анкеті в особистому кабінеті, який відповідачем було введено/відправлено.
Таким чином, 26.01.2026 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 було укладено договір № 578557-КС-001 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», відповідно до якого позивач надав відповідачу грошові кошти у розмірі 17 000,00 грн строком до 13.07.2026 року, з процентною ставкою 0,87 процентів у день, орієнтовною загальною вартістю кредиту 41 981,03 грн, загальними витратами за кредитом 24 981,03 грн (п.п. 2.1-2.12 договору).
26.01.2026 року ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов`язання за договором кредиту виконало та надало відповідачу кошти в розмірі 17 000,00 грн, що підтверджується інформаційною довідкою ТОВ «ПрофітГід», номер транзакції 46943-75449-86053, час здійснення переказу 26.01.2026 16:25.
З розрахунку заборгованості за кредитом встановлено, що відповідач здійснила часткове повернення боргу на загальну суму 17 450,00 грн, з яких в рахунок погашення заборгованості за тілом кредиту було зараховано 2 101,80 грн, в рахунок погашення заборгованості за відсотками було зараховано 11 948,20 грн, та 3 400,00 грн було зараховано на погашення комісії.
Згідно з розрахунком заборгованості внаслідок неналежного виконання ОСОБА_1 своїх зобов`язань по вчасному поверненню кредитних коштів, 06 серпня 2026 року виникла заборгованість за кредитом в розмірі 37 998,24 грн, з яких: 14 898,20 грн заборгованість за тілом кредиту; 14 600,04 грн заборгованість за простроченими відсотками; 8 500,00 грн заборгованість за відсотками за ст. 625 ЦК України.
Електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа (ч.ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»). Відповідно до ч. 1 ст. 7 цього Закону оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».
З врахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. В силу ст. 12 цього Закону, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Згідно зі ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Згідно зі ст. 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч. 2 ст. 1054, ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути кредит частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
У відповідності до вимог ст.ст. 526, 530, 525 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Судом було встановлено, що зобов`язання відповідачем виконувалися не належним чином, не регулярно, не в повному обсязі, чим істотно були порушені умови кредитного договору.
Оскільки з матеріалів справи вбачається, що позичальник користувалася кредитними коштами, частково здійснювала погашення заборгованості за кредитним договором та не надала доказів відсутності заборгованості по отриманим кредитним коштам, суд вбачає підстави для задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитом у розмірі 29 498,24 грн станом на 06 серпня 2026 року, з яких: сума заборгованості по тілу кредиту – 14 898,20 грн та сума заборгованості по процентах – 14 600,04 грн.
Щодо вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за відсотками в розмірі 8 500,00 грн за ст. 625 ЦК України суд зазначає наступне.
17 березня 2022 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ, яким були внесені зміни до Цивільного кодексу України та Закону України «Про споживче кредитування», а Національним банком України прийнято Правила роботи банків у зв`язку з введенням в Україні воєнного стану, затверджені постановою правління НБУ від 25 березня 2022 року № 23 «Про деякі питання діяльності банків України та банківських груп». «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено п. 18, який передбачає, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Враховуючи викладене, позов в частині стягнення з відповідача заборгованості за відсотками за ст. 625 ЦК України в розмірі 8 500,00 грн задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2 066,82 грн (77,63%).
Крім того, позивач ТОВ «Бізнес Позика» 15.05.2026 року уклав договір про надання професійної правничої допомоги з адвокатським об`єднанням «Правовий Баланс».
На підтвердження понесених витрат на правову допомогу адвоката позивачем подано: копію договору про надання професійної правничої допомоги від 15.05.2026 року укладений між ТОВ «Бізнес Позика» та адвокатським об`єднанням «Правовий Баланс», копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №330/10 виданого 31.08.2017 року Глуховецькому О.С., рахунок-фактура № 05-578557-КС-001 від 15.05.2026 р. про перерахунок коштів ТОВ «Бізнес Позика» на рахунок адвокатського об`єднання «Правовий Баланс» за надання правої послуги адвоката в сумі 10 000,00 грн.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 137 ЦПК України відшкодуванню підлягає не будь-яка допомога, а та, що пов`язана зі справою (представництво в суді, підготовка до її розгляду, збір доказів тощо). Відповідно до частини четвертої цієї ж статті, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини п`ятої статті 137 ЦПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті, суд може за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу.
Відповідно до п. 35 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справі «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» №10 від 17 жовтня 2014 року, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати положення ЦПК та керуватися тим, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві - пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
В свою чергу при встановленні гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19), у додатковій постанові Верховного Суду від 30.09.2020 в справі № 201/14495/16-ц (провадження № 61-22962св19).
У цьому контексті слід зазначити, що факт погодження між адвокатським об`єднанням та клієнтом значного розміру гонорару сам по собі не є підставою для автоматичного стягнення цієї суми з іншої сторони спору. Домовленості між адвокатом і клієнтом не можуть визначати розмір компенсації судових витрат, якщо такий розмір є неспівмірним, невиправданим та суперечить принципу розумної необхідності. Верховний Суд неодноразово підкреслював, що суд зобов`язаний здійснювати контроль за співмірністю таких витрат, забезпечуючи баланс прав сторін і запобігаючи будь-яким проявам непропорційного фінансового навантаження (див. постанови ВС у справах №907/357/16, №910/4881/18, №826/841/17).
Отже, згідно зі ст. 137 ЦПК України, суд вважає, що заявлена представником позивача сума витрат на професійну правничу допомогу 10 000,00 грн не відповідає критерію розумності, неминучості та співмірності, встановленому ст. 141 ЦПК України. Такий розмір витрат не відповідає характеру та складності спору, оскільки справа належить до категорії незначної складності, судова практика у цій категорії справ є усталеною, обсягу фактично виконаних у суді процесуальних дій, а також загальній практиці визначення гонорарів у подібних справах. Крім того, розмір витрат на професійну правничу допомогу 10 000,00 грн є не спів мірним з ціною позову .
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що справедливим, обґрунтованим і таким, що відповідає реальній необхідності, є зменшення суми витрат на правничу допомогу до 5000,00 грн, що забезпечує належний баланс між правами та інтересами сторін, унеможливлює надмірне покладення фінансового тягаря на відповідача та відповідає стандартам, сформованим Верховним Судом.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 62, 81, 141, 258, 264, 265, 280, 281, 354 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», код ЄДРПОУ: 41084239, Місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 411, IBAN № НОМЕР_2 в АТ «ОТП БАНК», 21685166, МФО: 300528) заборгованість за кредитним договором від 26.01.2026 року № 578557-КС-001 в розмірі 29 498 (двадцять дев`ять тисяч чотириста дев`яносто вісім) гривень 24 копійки, з яких: сума заборгованості по тілу кредиту – 14 898,20 грн та сума заборгованості по процентах – 14 600,04 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», код ЄДРПОУ: 41084239, Місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 411, IBAN № НОМЕР_2 в АТ «ОТП БАНК», 21685166, МФО: 300528) судові витрати в розмірі 7 066 (сім тисяч шістдесят шість) гривень 82 копійки, з яких витрати пов`язані зі сплатою судового збору 2 066,82 грн та витрати на правничу допомогу 5 000,00 грн.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя О. А. Городівський
Оригінал: reyestr.court.gov.ua