Суд: Крюківський районний суд м. Кременчука
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: завданої майну фізичних або юридичних осіб
Дата: 02 листопада 2026 р.
Справа: №537/5017/26
Суддя: ХІНЕВИЧ В. І.
Провадження № 2/537/2629/2026
Справа № 537/5017/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03.11.2026 року Крюківський районний суд міста Кременчука Полтавської області в складі головуючого судді - Хіневич В.І., при секретарі – Бакай М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування коштів в порядку регресу,
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до Крюківського районного суду м. Кременчука із позовною заявою до ОСОБА_2 , згідно якої просить суд ухвалити рішення, яким стягнути із ОСОБА_2 на її користь в регресному порядку кошти на утримання майна, що перебуває у спільній частковій власності в сумі 15876,07 грн. ( 1/2 частина витрат на опалення квартири та абонплата), за період з липня 2023 року по лютий 2026 року.
В обґрунтуванні позову вказала, що у неї, ОСОБА_1 , у спільній частковій власності (по 1/2 частині) з її бувшим чоловіком, ОСОБА_2 , знаходиться об`єкт житлової нерухомості - квартира, за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 66,4 м кв. Відповідач ОСОБА_2 у спільній квартирі не проживає, оскільки має іншу сім`ю і мешкає за іншою адресою. За час перебування квартири у спільній частковій власності, відповідач ніяким чином не приймає участі в утриманні спільного майна: не турбується за його збереження в належному стані, за належне функціонування внутрішніх мереж електро-водопостачання та водовідведення, тощо. Повний тягар утримання квартири щодо комунальних послуг лежить на позивачеві. Вона не має наміру стягувати з відповідача кошти за всі комунальні послуги, які отримує, але опалення квартири не залежить від того, чи взагалі в квартирі проживає хто-небудь, чи ні. Тож тягар сплати за опалення квартири лежить на всіх співвласниках, оскільки договору між ними щодо утримання квартири не укладалося. Позивач особисто сплачує ці кошти з самого початку визнання квартири спільною частковою власністю подружжя, однак, в даний час вартість комунальних послуг різко зросла і вона не в змозі самостійно нести тягар утримання квартири. За останні три роки, тобто з липня 2023 року по лютий 2026 року нею лише за оплату опалення було витрачено 31 752,13 грн., а половина від цієї суми складає 15876,07 гри. На її пропозицію добровільно відшкодувати вказані кошти співвласник відмовився. Вважає, що вона має право на відшкодування цієї суми в регресному порядку, оскільки одноособово сплатила заборгованість за опалення квартири, яка перебуває у їх спільній частковій власності.
Ухвалою суду від 23.09.2026 року за означеною позовною заявою відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 та її представник Гольдінова О.В. не з`явилися, подали до суду заяву про розгляд справи за відсутності сторони позивача, позовні вимоги підтримують та прохають задовольнити. Проти ухвалення заочного рішення у справі не заперечують.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, хоча про час, місце та день розгляду справи належним чином був повідомлений, жодних клопотань чи заяв до суду не подав, правом на подання відзиву не скористався.
Враховуючи, що відповідач, який був належним чином повідомлений про місце і час розгляду справи, не з`явився в судове засідання без повідомлення причин своєї неявки, відзиву до суду не подав та з урахуванням клопотання сторони позивача, суд вирішив на підставі ст. ст. 247, 280 ЦПК України, провести розгляд справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Суд, повно, обґрунтовано, всебічно та безпосередньо дослідивши всі наявні докази у справі, з`ясувавши всі обставини, приходить до наступного.
Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_2 , належить на праві спільної часткової власності в рівних частках, а саме по 1/2 частці, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Вказане підтверджується копією договору купівлі продажу квартири від 16.03.2004 року посвідченого приватним нотаріусом Кременчуцького районного округу Веселовським А.Г. зареєстрованого в реєстрі за №2272; копією рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 24.12.2014 року у справі №537/6639/13-ц; інформаційною довідкою №116976248 від 14.03.2018 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.
З наявних у матеріалах справи копій рахунків-квитанцій за період з липня 2023 року по лютий 2026 року вбачається, що позивачем були здійснені витрати на утримання квартири АДРЕСА_2 , а саме на послуги з постачання теплової енергії та абонплата в загальній сумі 31752,13 грн.
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відтак зазначена норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес.
Згідно зі статтею 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна (ч.1, ч.2 ст.317 ЦК України).
Нормами чч.1-4 ст.319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власність зобов`язує.
Відповідно до ст. 322 ЦК України, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом за власні кошти.
Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю (ч.1 ст.356 ЦК України).
Відповідно до статті 356 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.
Співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном (стаття 360 ЦК України).
Отже, кожен із власників спільної часткової власності несе витрати по утриманню майна відповідно до своєї частки у спільному майні.
Якщо у зобов`язанні беруть участь кілька кредиторів або кілька боржників, кожний із кредиторів має право вимагати виконання, а кожний із боржників повинен виконати обов`язок у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства (стаття 540 ЦК України).
Крім того, пунктом 1 ч.1 ст.20 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений п.5 ч.3 ст.20 цього Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників, кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі від усіх боржників разом або від будь-кого з них окремо.
Боржник, який виконав солідарний обов`язок, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього (ч.4 ст. 544 ЦК України).
Тлумачення наведених норм права дає підстави зробити висновок, що кожен співвласник зобов`язаний брати участь у витратах щодо утримання майна, що є у спільній частковій власності, незалежно від того, хто здійснює фактичні дії, спрямовані на утримання спільного майна.
Співвласник, який виконав солідарний обов`язок щодо сплати необхідних витрат на утримання майна, має право вимагати від іншого співвласника їх відшкодування (право зворотної вимоги регрес).
Якщо хтось із співвласників відмовляється брати участь у витратах, інші співвласники можуть здійснити їх самостійно і вимагати від цього співвласника відшкодування понесених витрат у судовому порядку або ж безпосередньо звернутись до суду з позовом про примусове стягнення з співвласника, який відмовився нести тягар утримання спільного майна, коштів для цієї мети.
Такий правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 13 березня 2019 року у справі № 521/3743/17-ц, від 19 серпня 2020 року у справі № 703/2200/15-ц.
Згідно з ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідачем ОСОБА_1 на користь ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» сплачено за послуги теплопостачання та абонплату в загальній сумі 31752,13 грн.
Відповідач не надав до суду доказів на спростування наявності в нього обов`язку з відшкодування понесених позивачем вищезазначених витрат.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо відшкодування комунальних послуг в порядку регресу є законними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги підлягають до задоволення у повному обсязі з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 1331,20 грн.
Керуючись статтями 5, 10, 13, 19, 76, 77, 81, 133, 141, 263, 264, 265, 280-282 Цивільного процесуального кодексу України, ст. 322,360, 543-544 Цивільного кодексу України, суд –
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування коштів в порядку регресу - задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_2 , виданий Крюківським РВ УМВС України у Полтавській області 18.04.1997 року,) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) в регресному порядку кошти на утримання майна, що перебуває у спільній частковій власності в сумі 15876,07 грн. (1/2 частина витрат на опалення квартири та абонплата), за період з липня 2023 року по лютий 2026 року та 1331,20 грн. сплаченого судового збору.
Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили протягом тридцяти днів з дня його проголошення, якщо не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя В.І. Хіневич
Оригінал: reyestr.court.gov.ua