Суд: Карлівський районний суд Полтавської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Відмова від виконання законних вимог командира (начальника)
Дата: 26 жовтня 2026 р.
Справа: №531/2238/26
Суддя: Фисун Л. С.
єдиний унікальний номер справи 531/2238/26
номер провадження 3/531/375/26
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 жовтня 2026 року м. Карлівка
Суддя Карлівського районного суду Полтавської області Фисун Л.С., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Вінниця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.172-10 КУпАП,
в с т а но в и л а:
09.08.2026 о 15 год 00 хв біля АДРЕСА_2 солдат ОСОБА_1 військовослужбовець по мобілізації під час воєнного стану, тимчасово виконуючий обов`язки командира міномета 3 мінометного розрахунку 2 мінометного взводу мінометної батареї 2 механізованого батальону військової частини НОМЕР_1 , на посаді від 16.07.2026 згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 16.07.2026 №205 відмовився від складання Військової присяги на вірність Українському народові на тимчасово погодженій ділянці місцевості підготовки військової частини НОМЕР_1 згідно наказу командира військової частини № НОМЕР_3 від 07.08.2026.
В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином та завчасно.
Відповідно до ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення може бути розглянута за відсутності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, за наявності її належного повідомлення в матеріалах справи та якщо на момент розгляду справи від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, присутність особи-правопорушника при розгляді справи про адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 172-10 КУпАП не є обов`язковим, тому суд вважає, можливим розглянути справу за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи, пояснення правопорушника, його захисника, суддя вважає, що в діях ОСОБА_1 , є склад адмінстративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.172-10 КУпАП виходячи з наступного.
Частиною 1 статті 172-10 КУпАП встановлено відповідальність за відмову від виконання законних вимог командира (начальника).
Частиною 2 статті 172-10 КУпАП встановлено відповідальність за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану.
За змістом ст. 1 Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Суд зазначає, що Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. Строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався та діє на теперешній час.
Особливий період закінчується з прийняттям Президентом України відповідного рішення про переведення усіх інституцій України на функціонування в умовах мирного часу.
Виходячи із вищевикладеного вбачається, що починаючи з 24 лютого 2022 року і до теперішнього часу в Україні діє режим воєнного стану, який є особливим періодом.
Згідно зі ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військову службу і військовий обов`язок», захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.
Відповідно до ч. 1 статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
Статтею 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV (зі змінами), (надалі Статут внутрішньої служби) передбачені обов`язки військовослужбовців, зокрема, необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканості, а також завдань, визначених міжнародними зобов`язаннями України; свято і непорушно отримуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок.
Стаття 16 Статуту внутрішньої служби встановлює, що кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
Відповідно до ст. 37 Статуту внутрішньої служби військовослужбовець після отримання наказу відповідає: «Слухаюсь» і далі виконує його. Військовослужбовець зобов`язаний неухильно виконати відданий йому наказ у зазначений термін. Про виконання або невиконання наказу військовослужбовець зобов`язаний доповісти командирові (начальникові), який віддав наказ, і своєму безпосередньому командирові (начальникові), а також вказати причини невиконання наказу або його несвоєчасного (неповного) виконання.
Відповідно до п.п. 1-3 Положення про порядок складання Військової присяги, який є Додатком 1 до Статуту внутрішньої служби (стаття 67) (надалі Положення), кожен громадянин України, який поступає на військову службу, особисто складає Військову присягу на вірність Українському народові та скріплює її власноручним підписом. Військова присяга покладає на військовослужбовця всю повноту відповідальності за виконання ним військового обов`язку. Військову присягу складають, зокрема, військовослужбовці, які прибули до військової частини для проходження військової служби і раніше не складали Військової присяги, - після проходження ними програми підготовки, вивчення основних положень військового законодавства України, військових статутів стосовно їх прав та обов`язків, виконання вправи стрільби із стрілецької зброї, але не пізніше ніж через місяць від дня прибуття до військової частини; курсанти військових навчальних закладів, військових відділень, кафедр та факультетів цивільних навчальних закладів, які раніше не складали Військової присяги, - в той самий термін; приписані до військової частини військовозобов`язані, які раніше не складали Військової присяги, - не пізніше ніж протягом п`яти днів після прибуття до військової частини для проходження навчальних зборів.
Згідно з п. 5 Положення час і місце складання Військової присяги встановлюються окремим наказом командира військової частини й оголошуються всьому особовому складові.
За правилами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються: протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, показаннями потерпілих, свідків, тощо.
Обставини вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-10 КУпАП підтверджується матеріалами справи, а саме:
- протоколом А5003 №872 про військове адіміністративне правопорушення від 09.08.2026, в якому викладені обставини скоєного ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-10 КУпАП, який його підписав та пояснив, що відмовляється складати присягу за релігійними переконаннями, просить адміністративний матеріал розглядати за його відсутності;
- службовою характеристикою;
- медичною характеристикою;
- копією паспорта ОСОБА_1 ;
- витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по строєвій частині) від 16.07.2026 №205;
- витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 07.08.2026 №5141 про складання військової присяги військовослужбовцями військової частини НОМЕР_1 ;
- списком до наказу від 07.08.2026 №5141 військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 , які прибули для проходження військової служби по мобілізації під час воєнного стану, для складання Військової присяги на вірність Українському народові 09.08.2026.
Вказані докази є узгодженими між собою, отримані у встановленому законом порядку та не викликають сумнівів у їх належності, допустимості та достовірності.
Суддя, повно та всебічно дослідивши адміністративний матеріал, дійшов висновку про те, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-10 КУпАП.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення за правопорушення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.
Вирішуючи питання щодо міри адміністративного стягнення, яке необхідно призначити ОСОБА_1 , враховуючи особу правопорушника, який є військовослужбовцем, враховуючи ступінь його вини у скоєному ним адміністративному правопорушенні, яка доведена матеріалами справи, а також враховуючи обставини, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, яким є визнання своєї вини порушником у скоєнні вказаного адміністративного правопорушення та відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, суд прийшов до висновку про необхідність піддати ОСОБА_1 адміністративному стягненню у межах санкції ч. 2 ст. 172-10 КУпАП у вигляді штрафу, саме ця міра покарання буде достатньою для виправлення порушника та запобігання вчинення ним нових адміністративних правопорушень.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 40-1, 172-20, 221, 268, 280, 283, 284 КУпАП, суддя,-
п о с т а н о в и л а:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-10 КУпАП та застосувати до нього стягнення у виді штрафу у розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500,00 гривень (вісім тисяч п`ятсот гривень 00 коп).
Роз`яснити, що відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України.
У разі несплати штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення документ, що підтверджує його сплату, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення цього штрафу.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Карлівський районний суд протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Постанова набирає чинності після закінчення строку на її оскарження, а у разі її оскарження після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Повний текст постанови виготовлено 02 листопада 2026.
Суддя Л.С.Фисун
Оригінал: reyestr.court.gov.ua