Вирок від 02 листопада 2026 р. у справі №531/2481/26 — Карлівський районний суд Полтавської області

03.11.2026

єдиний унікальний номер справи 531/2481/26

номер провадження 1-кп/531/181/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2026 року м. Карлівка

Карлівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого – судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря – ОСОБА_2 ,

прокурора – ОСОБА_3 ,

обвинуваченого – ОСОБА_4 ,

потерпілого – ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Карлівка обвинувальний акт кримінального провадження за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Карлівка Полтавської області, зареєстрований та проживаючий АДРЕСА_1 , громадянин України, освіта середня, не одружений, працює в ТОВ ЛТД «ВІКОЙЛ», не депутат, раніше не судимий згідно ст. 89 КК України,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 20.09.2026 року, близько 03 години 00 хвилин, перебуваючи поблизу магазину «ПОСАД», що знаходиться в м. Карлівка Полтавського району Полтавської області по вул. Полтавський шлях 48, де на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, умисно, з метою заподіяння тілесного ушкодження, усвідомлюючи суспільну небезпеку свого діяння, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, в ході сварки з ОСОБА_5 , наніс останньому один удар кулаком правої руки в область обличчя. В результаті протиправних дій ОСОБА_4 , потерпілий ОСОБА_5 , відповідно до висновку експерта від 25.09.2026 року, отримав тілесні ушкодження у вигляді забійної рани верхньої губи зліва, крововилив з осадненням слизової рота, які згідно «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження що спричинили короткочасний розлад здоров`я (пункт 2.3.3. Наказу № 6 МОЗ України від 17.01.1995 року).

Дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 2 ст. 125 КК України, як умисне нанесення легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

30 вересня 2026 року між обвинуваченим та потерпілим, була укладена угода про примирення у кримінальному провадженні № 12026175450000184 від 20.09.2026 року у відповідності до вимог ст. ст. 468, 469, 471 та 473 КПК України.

Згідно угоди про примирення від 14 березня 2025 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 2 ст. 125 КК України, як умисне нанесення легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

Цим кримінальним правопорушенням потерпілій стороні матеріальну шкоду не спричинено. Зважаючи на викладене, та беручи до уваги те, що обвинувачений примирився з потерпілим, враховуючи обставину, що пом`якшує покарання та істотно знижує ступінь тяжкості вчиненого проступку, а саме: щире каяття та активне сприяння розкриттю проступку, сторони угоди узгодили покарання за вчинення кримінального правопорушення у вигляді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Під час підготовчого судового засідання обвинувачений свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, визнав повністю, щиро розкаявся, підтвердив обставини вчиненого ним кримінального правопорушення, просив суд затвердити угоду про примирення та призначити узгоджену міру покарання, при тому вказав, що йому у повній мірі зрозуміло характер обвинувачення, він повністю розуміє права, надані йому законом та наслідки укладення і затвердження вказаної угоди.

Потерпіла угоду про примирення підтримує в повному обсязі, наслідки укладення угоди, передбачені частиною 5 та частиною 6 статті 474 КПК України, розуміє в повному обсязі.

Розглядаючи питання про можливість затвердження даної угоди про примирення, суд виходить з наступного.

Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду.

Відповідно п. 1 ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно з ч. 3 ст. 469 КПК України, угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Суд, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Подана на розгляд суду угода відповідає вимогам кримінального процесуального закону, правова кваліфікація кримінального правопорушення вірна, умови угоди не порушують права, свободи та інтереси сторін, укладення угоди було добровільним, очевидна можливість виконання обвинуваченим взятих на себе зобов`язань.

Відповідно до частини 1 статті 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального проступку.

Обставин які обтяжують покарання – не встановлено.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про примирення від 30 вересня 2026 року.

У зв`язку з тим, що на досудовому слідстві запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався, враховуючи особу обвинуваченого, суд вважає за недоцільне обирати відносно нього міру запобіжного заходу.

Речові докази, цивільний позов та процесуальні витрати по кримінальному провадженню відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 395, 475 КПК України, суд –

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду від 30 вересня 2026 року у кримінальному провадженні № 12026175450000184 від 20.09.2026 року про примирення між обвинуваченим ОСОБА_4 та потерпілим ОСОБА_5 .

ОСОБА_4 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України та призначити узгоджене сторонами покарання у вигляді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 850 грн.

Міру запобіжного заходу обвинуваченому до набрання вироком законної сили не обирати.

Судові витрати відсутні.

Речові докази, цивільний позов – відсутні.

Вирок суду на підставі угоди про примирення може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду в порядку, передбаченому частиною 3 статті 394 КПК України.

Апеляційна скарга може бути подана через Карлівський районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя ОСОБА_1