Вирок від 22 жовтня 2026 р. у справі №524/12735/26 — Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/12735/26

Провадження № 1-кп/524/834/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2026 року Автозаводський районний суд м.Кременчука в складі:

Головуючої судді – ОСОБА_1

при секретарі – ОСОБА_2

за участю прокурора – ОСОБА_3

обвинуваченого – ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Кременчук Полтавської області кримінальне провадження, що зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12026170500001560, по обвинуваченню:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Кременчука, Полтавської області, українця, громадянина України, освіта середня, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

23.09.2023 Автозаводським районним судом м.Кременчука за ч.4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75,76 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку на 1 рік;

13.09.2024 року Автозаводським районним судом м.Кременчука за ч.1 ст. 190 КК України до 200 годин громадських робіт;

10.12.2025 року Автозаводським районним судом м.Кременчука за ч.2 ст. 389, ч.1 ст. 309, ст. 70 КК України до 1 року 20 днів обмеження волі;

22.09.2026 року Кременчуцьким районним судом Полтавської області за ч.2 ст. 190 КК України до 1 року 20 днів обмеження волі,

у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 194 КК України, -

в с т а н о в и в:

В провадженні Автозаводського районного суду м.Кременчука перебуває обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 за ч.2 ст. 194 КК України.

В судовому засіданні встановлено, що 17.08.2026 приблизно о 10:00 годині обвинувачений ОСОБА_4 перебував за адресою: Полтавська область, м.Кременчук, вул. Рудницька біля буд. 48, де побачив автомобіль марки «IVECO 50C13», державний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , 2001 року випуску, володільцем якого є ОСОБА_5 .

Маючи на меті прямий умисел, спрямований на умисне пошкодження чужого майна шляхом підпалу, обвинувачений ОСОБА_4 підійшов до автомобіля марки «IVECO 50C13», державний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , 2001 року випуску, володільцем якого є ОСОБА_5 , та із використанням заздалегідь заготовленої пластикової ємності з пально-мастильною речовиною, з метою пошкодження автомобіля, свідомо виконав дії, спрямовані на виникнення пожежі, шляхом застосування джерел вогню до певних об`єктів, а саме: свідомо вилив з пластикової ємності пально-мастильну речовину на передню праву частину автомобіля марки «IVECO 50C13», після чого, підпалив вилиту пально-мастильну речовину, в результаті чого сталося загорання та пожежа, що мало наслідком пошкодження автомобіля марки «IVECO 50C13», державний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , 2001 року випуску.

Відповідно до висновку судової пожежно-технічної експертизи від 07.10.2026 року № СЕ-19/117-26/18082-ПТ причиною виникнення пожежі автомобіля марки «IVECO 50C13», державний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , 2001 року випуску, було джерело запалювання занесене ззовні з ознаками попередньої підготовки.

Ринкова вартість у гривнях автомобіля марки «IVECO 50C13», державний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , 2001 року випуску, станом на 17.08.2026, тобто на час пошкодження транспортного засобу, складає 183110 грн. 00 коп.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінальному правопорушенні визнав повністю та пояснив, що скоїв його так, з таких причин і мотивів як це вказано в описовій частині вироку.

Потерпілий ОСОБА_5 в судове засідання не з`явився, до суду надав письмову заяву в якій просив слухати справу без його присутності, цивільний позов ним не заявлявся, щодо міри покарання покладався на розсуд суду.

Вислухавши думку прокурора, обвинуваченого, які вважають за можливе проводити судовий розгляд у відсутність потерпілого, суд вважає за можливе провести судовий розгляд без його участі, оскільки можливо з`ясувати всі обставини під час судового розгляду.

Показання обвинуваченого повністю відповідають фактичним обставинам справи, які він не заперечує. З урахуванням повного визнання вини у вчиненні вищенаведеного кримінального правопорушення, а також враховуючи думку учасників судового провадження, за відсутністю заперечень та сумнівів у добровільності їх позицій, суд на підставі ч.3 ст. 349 КПК України визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Крім повного визнання обвинуваченим своєї вини, його вина у вчиненні встановленого судом злочину повністю доведена доказами, що містяться в обвинувальному акті та матеріалах, які ніким з учасників процесу не оспорюються, є належними і допустимими.

Обвинувачений ОСОБА_4 вірно розуміє зміст обставин справи і у суду немає сумнівів в добровільності та істинності його позицій.

Суд дійшов до переконання, що вина ОСОБА_4 доведена повністю.

Дії обвинуваченого ОСОБА_4 , суд кваліфікує за ч.2 ст. 194 КК України, як умисні дії, що виразились в умисному пошкодженні чужого майна, вчиненому шляхом підпалу.

Обираючи вид та міру покарання обвинуваченому суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним кримінального правопорушення, які відповідно до ст.. 12 КК України є умисним тяжким злочином; також положення ст.. 50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не лише кару, а й виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим так і іншими особами, та згідно до положень ст.. 65 КК України відповідно до якої особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне та достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого відповідно до ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, активне сприяння у розкритті кримінальних правопорушень.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого відповідно до ст.67 КК України, суд визнає рецедив злочину.

Відповідно до Постанови Пленуму ВССУ від 24.10.2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» зазначено, що досліджуючи дані про особу, суд повинен з`ясувати його вік, стан здоров`я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле, склад сім`ї, його матеріальний стан тощо.

Враховуючи обставини справи, особу винного, який є раніше судимий, не працює, посередньо характеризується за місцем проживання, на обліку у лікаря-нарколога не перебуває, звертався за медичною допомогою до лікарі-психіатра з 03.2012 по 12.2021, з діагнозом неврозоподібне заїкання, вважає себе працездатним, і тому суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_4 можливе лише в умовах ізоляції його від суспільства, з призначенням покарання в межах санкції статті передбачаючої відповідальність за скоєне.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього кодексу.

Отже, за наведених вище обставин, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання відповідно до правил ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання за вироком Кременчуцького районного суду Полтавської області більш суворим покаранням за казаним вироком.

Запобіжний захід відносно особи не застосовувався, у суду відсутні підстави для його обрання. Інші заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

По кримінальному провадженню маються процесуальні витрати на проведення експертизи в сумі 76140,72 грн., які відповідно до положень ст. 124 КПК України підлягають стягненню з ОСОБА_4 в повному обсязі.

Цивільний позов не зявлено.

Долю речових доказів, приєднаних до матеріалів кримінального провадження, необхідно вирішити в порядку ст.100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 373,374 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Визнати винним ОСОБА_4 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 194 КК України і призначити покарання у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі.

Відповідно до ч.4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань за вироком Кременчуцького районного суду Полтавської області від 22.09.2026 року, та покаранням, що призначене даним вироком, визначити ОСОБА_4 остаточне покарання у вигляді 3 років 7 місяців позбавлення волі.

Строк відбування покарання рахувати з моменту фактичного затримання.

Крім того, на підставі ч. 7 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_4 у строк відбування покарання, строк перебування під цілодобовим домашній арештом з 24.08.2026 року по 20.10.2026 року включно, виходячи з співвідношення - три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на залучення експерта в сумі 76140,72 грн.

Речові докази – 2 DVD-R диски з наявними на них файлами – залишити на зберіганні при матеріалах кримінального провадження.

Речові докази – пляшку прозору, що поміщена до сейф-пакету експертної служби № 6203524, пляшку чорного кольору, що поміщена до сейф-пакету експертної служби № 6203522 – знищити.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до Полтавського апеляційного суду через Автозаводський районний суд м. Кременчука протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію даного вироку.

Суддя ОСОБА_6