Вирок від 22 жовтня 2026 р. у справі №524/12191/26 — Автозаводський районний суд м. Кременчука

Суд: Автозаводський районний суд м. Кременчука

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Грабіж

Дата: 22 жовтня 2026 р.

Справа: №524/12191/26

Суддя: Обревко Л. О.

Справа № 524/12191/26

Провадження № 1-кп/524/818/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2026 року Автозаводський районний суд м.Кременчука в складі:

Головуючої судді – ОСОБА_1

при секретарі – ОСОБА_2

за участю прокурора – ОСОБА_3

обвинуваченого – ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Кременчук Полтавської області кримінальне провадження, що зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12026170500001548, по обвинуваченню:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Кременчука, Полтавської області, громадянина України, освіта середня, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

04.02.2026 року Автозаводським районним судом м.Кременчука за ч.4 ст. 185 КК України до покарання у вигляді 100 годин громадських робіт.

у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 185, ч.4 ст. 186 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В проваджені Автозаводського районного суду м.Кременчука перебуває обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 185, ч.4 ст. 186 КК України.

В судовому засіданні встановлено, що 15.08.2026 року, близько 22 год. 15 хв., обвинувачений ОСОБА_4 перебував біля 1-го під`їзду будинку 7-а по Кварталу 278 в м.Кременчуці.

В цей час у обвинуваченого ОСОБА_4 виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, а саме велосипеду, який знаходився у зачиненій на замок комірці двірника, розташованого поруч із 1-м під`їздом будинку 7-а п Кварталу 278 в м.Кременчуі, про який він раніше знав, як власність його знайомого ОСОБА_5 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, обвинувачений ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи а бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, керуючись корисливим мотивом, з метою таємного викрадення чужого майна, повторно, в умовах воєнного стану, шляхом зриву замку проник до вказаного комірного приміщення та здійснив крадіжку майна потерпілого ОСОБА_5 , а саме: велосипеду марки «Ardis Pro 24 Fitness Limited Color MTB Exрerience» чорно-сірого кольору з помаранчевими вставками, вартість якого згідно висновку експерта СЕ-19/117-26/1653-ТВ від 04.09.2026 становить 15166,66 грн.

Після вчинення кримінального правопорушення обвинувачений ОСОБА_4 з місця вчинення злочину зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, тим самим спричинив потерпілому ОСОБА_5 матеріального збитку на суму 15166,66 грн.

04.09.2026 близько 20 год. 15 хв. обвинувачений ОСОБА_4 сидів на лавці разом з ОСОБА_6 біля 2-го під`їзду буд. 138 по проспекту Лесі Українки в м.Кременчуці.

Під час спілкування обвинувачений ОСОБА_4 помітив як ОСОБА_6 користувався своїм мобільним телефоном Infinix HOT 60i синього кольору.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, керуючись корисливим мотивом та метою відкритого викрадення чужого майна, повторно, в присутності ОСОБА_6 вихопив з його рук мобільний телефон Infinix HOT 60i синього кольору, вартість якого, згідно висновку експерта СЕ-19/117-26/17463-ТВ від 14.09.2026 становить 4180 грн. та з місця вчинення злочину зник, не реагуючи на заклики і прохання ОСОБА_6 про повернення телефону.

У подальшому обвинувачений ОСОБА_4 розпорядився викраденим мобільним телефоном на власний розсуд, тим самим спричинив потерпілому ОСОБА_6 матеріального збитку на суму 4180 грн.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях визнав повністю та пояснив, що скоїв їх так, з таких причин і мотивів, як це вказано в описовій частині вироку. В скоєному щиро розкаюється та просить суворо не карати.

Потерпілий ОСОБА_6 в судове засідання не з`явився, до суду надав письмову заяву в якій просив слухати справу без його присутності, матеріальних та моральних претензій до обвинуваченого не має, завданий збиток відшкодовано в повному обсязі, цивільний позов до обвинуваченого заявляти не буде.

Потерпілий ОСОБА_5 в судове засідання не з`явився, до суду надав письмову заяву в якій просив слухати справу без його присутності, матеріальних та моральних претензій до обвинуваченого не має, завданий збиток відшкодовано в повному обсязі, цивільний позов до обвинуваченого заявляти не буде.

Вислухавши думку прокурора, обвинуваченого, які вважають за можливе проводити судовий розгляд у відсутність потерпілих, суд вважає за можливе провести судовий розгляд без їх участі, оскільки можливо з`ясувати всі обставини під час судового розгляду.

Показання обвинуваченого повністю відповідають фактичним обставинам справи, які він не заперечує. З урахуванням повного визнання вини у вчиненні вищенаведеного кримінального правопорушення, а також враховуючи думку учасників судового провадження, за відсутністю заперечень та сумнівів у добровільності їх позицій, суд на підставі ч.3 ст. 349 КПК України визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Крім повного визнання обвинуваченим своєї вини, його вина у вчиненні встановленого судом злочину повністю доведена доказами, що містяться в обвинувальному акті та матеріалах, які ніким з учасників процесу не оспорюються, є належними і допустимими.

Обвинувачений ОСОБА_4 вірно розуміє зміст обставин справи і у суду немає сумнівів в добровільності та істинності його позицій.

З урахуванням вищевикладеного суд дійшов до переконання, що вина ОСОБА_4 доведена повністю.

Дії обвинуваченого ОСОБА_4 , суд кваліфікує за ч.4 ст. 185 КК України, як умисні дії, що виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, в умовах воєнного стану, поєднаному з проникненням в інше приміщення.

Дії обвинуваченого ОСОБА_4 , суд кваліфікує за ч.4 ст. 186 КК України, як умисні дії, що виразились у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненому потворно, в умовах воєнного стану.

Обираючи вид та міру покарання обвинуваченому суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчинених ним кримінальних правопорушень, які відповідно до ст.. 12 КК України є умисними тяжкими злочинами; також положення ст.. 50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не лише кару, а й виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим так і іншими особами, та згідно до положень ст.. 65 КК України відповідно до якої особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне та достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, активне сприяння у розкритті кримінальних правопорушень, відшкодування шкоди в повному обсязі.

При цьому, суд не враховує обтяжуючою обставиною рецидив вчинення злочину, як про це зазначено стороною обвинувачення в обвинувальному акті, виходячи з наступного.

Пункт 1 ч. 1 ст. 67 КК України передбачає як обставину, що обтяжує покарання, вчинення злочину повторно та рецидив злочинів.

Відповідно до ч. 4 ст. 67 КК України, якщо будь-яка обставина, що обтяжує покарання, передбачена в статті Основної частини КК України як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію, суд не може ще раз врахувати її при призначенні покарання як таку, що його обтяжує.

Як вбачається з формулювання обвинувачення, висунутого ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 185 КК України, ч.4 ст. 186 КК України, останній вчинив злочини, повторно, в умовах воєнного стану, поєднаному з проникненням в інше приміщення та повторно, в умовах воєнного стану відповідно.

Згідно зі ст. 34 КК України рецедивом є вчинення нового умисного злочину особою, яка має судимість за умисний злочин.

Вказана обставина як органом досудового розслідування так і судом врахована при кваліфікації дій ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 185, ч.4 ст. 186 КК України, як кваліфікуюча ознака - повторність. В даному випадку рецидив злочинів одночасно утворює і їх повторність, так як виникає із даних фактичних обставин справи.

Згідно з абзацом 2 п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 04.06.2010 «Про практику застосування судами кримінального законодавства про повторність, сукупність, і рецедив злочинів та їх правові наслідки», якщо рецедив злочинів утворює одночасно і їх повторність, яка передбачена у статті чи частині статті особливої частини КК України як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію, то змістом частини четвертої статті КК як повторність, так і рецедив злочинів суд не може ще раз враховувати при призначенні покарання як обставину, що його обтяжує.

Таким чином, у вчинених ОСОБА_4 кримінальних правопорушеннях, передбачених ч.4 ст. 185, ч.4 ст. 186 КК України, рецидив утворює повторність, що передбачена як ознака цього кримінального правопорушення, а відтак не може бути врахована у якості обставини, що обтяжує покарання.

Відповідно до Постанови Пленуму ВССУ від 24.10.2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» зазначено, що досліджуючи дані про особу, суд повинен з`ясувати його вік, стан здоров`я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле, склад сім`ї, його матеріальний стан тощо.

Обвинувачений ОСОБА_4 раніше судимий, посередньо характеризується за місцем проживання, не одружений, на обліках у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, вважає себе працездатним.

Беручи до уваги вище викладене, та те, що ОСОБА_4 скоїв новий злочин в період відбування покарння за попереднім вироком, суд вважає за необхідне призначити йому покарання у виді позбавлення волі з реальним його відбуттям в межах санкції статті, яке на думку суду, буде необхідне та достатнє для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Застосування більш м`якшого покарання до обвинуваченого суд вважає недоцільним зважаючи на його особу та відношення до вчиненого кримінального правопорушення.

Оскільки обвинувачений ОСОБА_4 скоїв кримінальне правопорушення в період відбування покарання за попереднім вироком Автозаводського районного суду м.Кременчука від 04.02.2026 року, тому суд до покарання, призначеного за новим вироком частково приєднує не відбуту частину покарання за попереднім вироком на підставі ст. 71, 72 КК України.

Суд прийшов до переконання, що дана міра покарання є необхідною і достатньою для виправлення та попередження нових злочинів.

Разом з тим, суд приходить до висновку, що встановлені судом ряд обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого, відсутність обтяжуючих покарання обставин, з урахуванням особи обвинуваченого, а також ту обставину, що кримінальне правопорушення за ч.4 ст. 186 КК України не спричинило жодних тяжких наслідків, оскільки даним злочином спричинено лише майнову шкоду потерпілому, яка є незначною та добровільно відшкодована обвинуваченим, потерпілий не має претензій до обвинуваченого, істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.

Відповідно до ст. 69 КК України, за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429, 437-439, 442, 442-1 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, за катування, вчинене представником держави, у тому числі іноземної, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу.

Згідно висновку, викладеному в постанові колегії суддів Першої судової палати ККС ВС від 17.09.2019 у справі № 744/884/17 (провадження № 51-8413км18), застосування ст. 69 КК можливе, якщо певні обставини або сукупність обставин одночасно відповідають двом умовам, визначеним в законі: вони (1) можуть бути визнані такими, що пом`якшують покарання відповідно до частин 1 та/або 2 статті 66 КК, і (2) істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину. Обставини чи сукупність обставин, які відповідно до ст. 69 КК надають суду повноваження вийти за межі мінімального покарання, встановленого законом, мають бути такого ж характеру і сили, які зумовили створення привілейованих складів злочинів.

Вищенаведені обставини вказують на можливість виправлення і перевиховання ОСОБА_4 у більш короткий термін, ніж визначено санкцією ч. 4 ст. 186 КК України, а тому суд призначає покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 4 ст. 186 КК України, із застосуванням ч.1 ст. 69 КК України.

На думку суду, застосування ст. 69 КК України та призначення покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 4 ст. 186 КК України, буде необхідним, достатнім і відповідати основній меті покарання - виправлення засудженого та запобіганню ним та іншими особами вчинення нових кримінальних правопорушень та відповідатиме принципам законності, справедливості, індивідуалізації покарання і вимогам ст.ст. 50, 65 КК України.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 у вигляді цілодобового домашнього арешту необхідно залишити попереднім до вступу вироку в законну силу.

По кримінальному провадженні маються процесуальні витрати на проведення експертизи в сумі 19346,66 грн., які відповідно до положень ст. 124 КПК України підлягають стягненню з ОСОБА_4 в повному обсязі.

Цивільний позов не заявлявся.

Долю речових доказів, приєднаних до матеріалів кримінального провадження, необхідно вирішити в порядку ст.100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 373,374 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у вчинені кримінальних правопорушень передбачених ч.4 ст. 185, ч.4 ст. 186 КК України і призначити покарання6

за ч.4 ст. 185 КК України – 5 років позбавлення волі;

за ч.4 ст. 186 КК України з застосуванням ст. 69 КК України – 5 років 1 місяць позбавлення волі.

У відповідності до ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 1 місяць.

На підставі ч.1 ст. 71, ст. 72 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного покарання за новим вироком повністю приєднати невідбуте покарання за вироком Автозаводського районного суду м.Кременчука від 04.02.2026 року та остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді 5 років 1 місяць 12 днів позбавлення волі.

Запобіжний захід, що обраний ОСОБА_4 у вигляді цілодобового домашнього арешту – залишити попереднім до вступу вироку в законну силу.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту фактичного затримання.

Крім того, на підставі ч. 7 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_4 у строк відбування покарання, строк перебування під цілодобовим домашній арештом з 29.09.2026 року по день вступу вироку в законну силу, виходячи з співвідношення - три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на залучення експерта в сумі 19346,66 грн.

Речові докази – 2 DVD-R диски, DVD-R диск з відеозаписом слідчого експерименту за участю ОСОБА_4 , DVD-R диск з відеозаписом допиту потерплого ОСОБА_6 , DVD-R диск з відеозаписом допиту неповнолітнього свідка ОСОБА_7 – залишити на зберіганні при матеріалах кримінального провадження.

Речові докази – велосипед «Ardis Pro 24 Fitness Limited Color MTB Exрerience» чорно-сірого кольору з помаранчевими вставками, мобільний телефон марки Infinix HOT 60i синього кольору – залишити на зберіганні власників.

Речові докази – сліди рук – знищити.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбаченихст. 394 КПК України до Полтавського апеляційного суду через Автозаводський районний суд м. Кременчука протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію даного вироку.

Суддя ОСОБА_8

Оригінал: reyestr.court.gov.ua