Рішення від 01 листопада 2026 р. у справі №370/2819/26 — Макарівський районний суд Київської області

Суд: Макарівський районний суд Київської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про розірвання шлюбу

Дата: 01 листопада 2026 р.

Справа: №370/2819/26

Суддя: Бізяєва Н. О.

"02" листопада 2026 р. Справа № 370/2819/26

Провадження № 2/370/1505/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2026 рік с-ще Макарів

Макарівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Бізяєвої Н.О.,

за участю секретаря судового засідання Мінасян Я.А.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Прокопенка М.С. звернулася до Макарівського районного суду Київської області з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

На обґрунтування заявленої позовної вимоги у позовній заяві зазначено, що 29 червня 2011 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Макарівського районного управління юстиції у Київській області між сторонами було укладено шлюб, про що в Книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий запис № 70. Від шлюбу позивач з відповідачем мають одну спільну неповнолітню дитину, а саме доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спору щодо місця проживання спільної з відповідачем неповнолітньої дитини між ними немає, за домовленістю дитина буде проживати разом з позивачкою. Протягом останнього часу стосунки позивача з відповідачем розладились, зникло взаєморозуміння і взаємоповага, стали частими сварки. Причиною погіршення шлюбних відносин є ті обставини, що під час сімейного життя в них все більше стала проявлятись несумісність характерів, принципова відмінність поглядів на сімейне життя, тобто шлюб з відповідачем виявився невдалим. Як наслідок, це призвело до поступового зникнення почуттів взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, позивач з відповідачем стали зовсім чужими людьми, а їхній шлюб існує лише формально. Протягом останнього року кожен з них живе окремим життям та своїми інтересами, між ними взагалі припинені шлюбні відносини та спільне ведення господарства, тобто фактично сім`я припинила своє існування. Позивач з відповідачем сімейного життя не ведуть з червня 2024 року до дня подання вказаного позову, шлюбних стосунків не підтримують, проживають окремо одне від одного. Викладені обставини свідчать про те, що подальше збереження шлюбу неможливе. Примирення та збереження шлюбу між сторонами неможливе. Крім того, перебування у шлюбі суперечить інтересам позивачки розвиватися фізично, розумово, морально, духовно та у соціальному відношенні здоровим і нормальним шляхом в умовах свободи та гідності. З огляду на викладене, позивач просить шлюб розірвати.

Ухвалою Макарівського районного суду Київської області від 14 вересня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі разом із копією позовної заяви та доданими до неї документами було надіслано судом на адресу зареєстрованого місця проживання відповідача ОСОБА_2 , яка зазначена в позовній заяві та підтверджена уповноваженим органом зняття та реєстрації місця проживання фізичних осіб.

Проте, на адресу суду повернувся поштовий конверт із копією ухвали про відкриття провадження та позовним матеріалом, адресований відповідачу ОСОБА_2 , який не був йому вручений оператором поштового зв`язку та повернутий до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

У встановлений судом строк від відповідача ОСОБА_2 відзиву на позовну заяву, заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи будь-яких інших заяв чи клопотань на адресу суду не надходило.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає відповідача належним чином повідомленим про розгляд справи з огляду на таке.

Відповідно до пунктів 3, 4 частини шостої статті 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, або за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Аналогічний підхід закріплений у сталій практиці Верховного Суду. Зокрема, у постановах Верховного Суду від 12 березня 2020 року у справі № 757/44627/18-ц та від 18 березня 2021 року у справі № 911/1413/20 зазначено, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання судової кореспонденції є процесуальним обов`язком сторони.

Зважаючи на те, що відповідач у встановлений процесуальний строк відзиву на позов не подав, суд розглядає справу за наявними матеріалами на підставі частини другої статті 271 ЦПК України.

Суд, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, вважає, що в матеріалах справи достатньо даних для вирішення спору, та приходить до наступного.

Судом встановлено, що 29 червня 2011 року між ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , було укладено шлюб, який зареєстровано відділом державної реєстрації актів цивільного стану Макарівського районного управління юстиції у Київській області, про що в Книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий запис № 70, та що підтверджується оригіналом свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим 29.06.2011 року.

Від спільного шлюбу сторони мають неповнолітню дитину - доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 27.03.2012 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Макарівського районного управління юстиції у Київській області.

Спору щодо визначення місця проживання дитини між сторонами немає, за їх домовленістю донька проживатиме разом із матір`ю.

Спору про поділ спільно нажитого майна сторонами у межах цього провадження заявлено не було.

Згідно ч. 1 ст. 24 Сімейного кодексу України (далі СК України) шлюб ґрунтується на вільній згоді дружини та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Відповідно до ч. 3 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.

Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього кодексу.

Відповідно до статті 112 СК України шлюб розривається, якщо судом буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Шлюб це сімейний добровільний та рівноправний союз жінки та чоловіка, їх спільність, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану та спрямований на створення сім`ї. Добровільність шлюбу одна з основних його засад.

Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії реєстрації шлюбу. Добровільність шлюбу, тобто наявність вільної згоди, - це його довічна риса. Саме добровільністю шлюбу зумовлена можливість його розірвання.

Судом встановлено, що шлюбно-сімейні відносини сторонами не підтримуються, вони не ведуть спільне господарство, а подальше збереження шлюбу суперечить інтересам подружжя.

Згідно ч.2 ст.114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.

Враховуючи зазначені норми права та встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про розірвання шлюбу підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки шлюб існує лише формально, а його збереження суперечить інтересам сторін.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується статтями 133, 141 ЦПК України.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги позивачки ОСОБА_1 про розірвання шлюбу підлягають задоволенню у повному обсязі, сплачений нею при поданні позову судовий збір у розмірі 1331,20 гривень підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_2 на користь позивачки.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 76-81, 141, 142, 206, 258, 259, 263-265, 274, 279, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 29 червня 2011 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Макарівського районного управління юстиції у Київській області, актовий запис № 70.

Після набрання рішенням суду законної сили шлюб вважається припиненим.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн 20 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або уразі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення в повному обсязі складено 02.11.2026 року.

Сторони по справі:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП): НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП): не відомий.

Суддя: Н.О. Бізяєва

Оригінал: reyestr.court.gov.ua