Рішення від 07 вересня 2026 р. у справі №370/52/23 — Макарівський районний суд Київської області

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Димитрія Ростовського, 35, селище Макарів, Бучанський район, Київська область, 08001,

тел. (063)069-85-65, e-mail inbox@mk.ko.court.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" вересня 2026 р. Справа № 370/52/23

Провадження № 2/370/136/24

Макарівський районний суд Київської області у складі головуючого судді Білоцької Л.В., із секретарями судового засідання Хоменко О.В., Снитко А.А., Лузаном І.В., Гребінською Н.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у с-щі Макарів Київської області у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 про визнання батьківства та стягнення аліментів на неповнолітню дитину,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (далі-позивач) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі-відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 про визнання батьківства та стягнення аліментів на неповнолітню дитину.

В обґрунтування позову вказала, що в період з 2005 по 2007 роки вона мала романтичні та інтимні стосунки з ОСОБА_2 . Після припинення стосунків дізналася, що вона вагітна. Відповідачу повідомляла про свою вагітність та те що він є батьком дитини, оскільки ні з ким інших стосунків не мала. Проте відповідач відмовився визнавати своє батьківство. ІНФОРМАЦІЯ_1 вона народила сина – ОСОБА_3 . Оскільки у зареєстрованому шлюбі позивач не перебувала, а батько дитини не подав заяву про визнання батьківства, тому відомості про батька у свідоцтві про народження дитини записані відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України. Під час вагітності та після народження дитини відповідач не цікавився та не цікавиться життям дитини. Не допомагає виховувати дитину та не надає матеріальної допомоги на утримання дитини. Дитина проживає з позивачкою та перебуває на її утриманні.

Тому позивач просить:

визнати батьківство щодо дитини й встановити, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки доходу з усіх видів заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку;

судові витрати покласти на відповідача.

Ухвалою судді Мазки Н.Б. від 24.01.2023 позов ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд цивільної справи постановлено здійснювати в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання, встановлено відповідачу 15-тиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву відповідно до ст. 178 ЦПК України.

21.02.2023 від відповідача до суду надійшов відзив, в якому вказав про не визнання позовних вимог в повному обсязі.

24.02.2023 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив.

09.03.2023 від відповідача надійшли пояснення на відповідь на відзив.

Відповідно до Розпорядження №242 від 07.04.2023 та Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.04.2023 дану справу передано на розгляд судді Тандиру О.В.

Відповідно до Розпорядження №272 від 31.05.2023 та Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.05.2023 дану справу передано на розгляд судді Білоцькій Л.В.

Ухвалою суду від 01.11.2023 призначено судово-генетичну експертизу, провадження у справі зупинено.

19.04.2024 з експертної установи Київського науково-дослідницького експертно-криміналістичного центру МВС України надійшло повідомлення про неможливість проведення експертизи у зв`язку з неявкою відповідача ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 02.09.2024 провадження у справі поновлено, призначено підготовче засідання на 25.05.2024.

Ухвалою суду від 25.11.2024 призначено судово-генетичну експертизу, провадження у справі зупинено.

19.04.2024 з експертної установи Київського науково-дослідницького експертно-криміналістичного центру МВС України надійшло повідомлення про неможливість проведення експертизи у зв`язку з неявкою відповідача ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 08.04.2025 провадження у справі поновлено, призначено підготовче засідання на 03.06.2025, яке відкладено на 23.06.2025.

Ухвалою суду від 23.06.2025 за клопотанням представника позивача витребувано докази у справі, а також призначено судово-генетичну експертизу, провадження у справі зупинено.

01.09.2025 з експертної установи Київського науково-дослідницького експертно-криміналістичного центру МВС України надійшло повідомлення про неможливість проведення експертизи у зв`язку з неявкою відповідача ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 01.09.2025 провадження у справі поновлено, призначено підготовче засідання на 02.10.2025, яке відкладено на 10.11.2025.

У судовому засіданні 10.11.2025 за клопотанням представника позивача протокольною ухвалою залучено до участі у справі ОСОБА_3 як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору. Також ухвалою суду від 10.11.2025 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті на 03.12.2025.

У судовому засіданні 03.12.2025 допитана в якості свідка позивач ОСОБА_1 пояснила, що ще навчаючись у школі у 2005 році вона зустрічалася з ОСОБА_2 протягом двох років. В подальшому вони розлучилися, бо він став «крутим». Про вагітність вона не знала дізналася лише на 5,5 місяці. Як дізналася зателефонувала ОСОБА_4 , сказала йому, що вагітна, він сказав, що у нього є двоюрідній брат і він вирішить це питання. Коли вона була в школі на уроці зателефонував ОСОБА_4 і сказав щоб вона виходила, вони зараз все вирішать. Потім вони разом сіли до автомобіля, з ними ще була однокласниця і поїхали до Києва в приватну клініку. Лікар зробив УЗД і там було 5,5 місяців вагітності, сказав, що аборт робити неможливо. За УЗД заплатив двоюрідній брат ОСОБА_4 , але папірець з УЗД забрав ОСОБА_5 , щоб повідомити першим своїх батьків. Відповідач не повідомив одразу своїх батьків, бо не хотів їх засмучувати, оскільки у його брата було весілля, вирішив сказати як відгуляють весілля. Через місяць до неї в клас прийшла мати ОСОБА_4 та викликала на розмову, щоб вона прийшла до них ввечері додому. Прийшовши ввечері до них з нею почали розмовляти батьки ОСОБА_4 , батько почав кричати, казати, що вона показала дату та цифри, щоб підрахувати і переконував, що це не дитини ОСОБА_4 . Казали щоб вона привела своїх батьків, була репліка, що якщо вона народить дитину, то вони заберуть собі на виховання. Після цього вона пішла до себе додому і розповіла про все бабусі та хрещеній, а потім приїхали батьки, то розповіла і батькам. Тато сказав, що дитину самі виховають. Коли дитині виповнився рік він захворів на бронхіальну астму, їй було не до встановлення батьківства, з відповідачем вони не спілкувалися. Були чутки, що як тільки народиться дитина зроблять експертизу. Вони чекали, що пройде час, відповідач подорослішає, почне спілкуватися з дитиною, або просто зроблять експертизу, щоб він переконався, проте ніяких дій не було. Коли син почав дорослішати він почав задавати питання щодо батька, чому він не приходить. Коли дитина гралася на майданчику приходив його батько, не вітався, ігнорував. Дитина приходила додому в сльозах, казав «мама, давай доведемо, що це мій батько». Коли до дитини почали підходити і казати «твоя мама шахрайка, вона хотіла грошей» син сказав, давай щось робити, вона його почула і звернулася до суду.

У судовому засіданні 03.12.2025 відповідач позовні вимоги не визнав, надав пояснення по суті позову.

В подальшому судовий розгляд справи неодноразово відкладався, черговий раз на 25.02.2026.

Ухвалою суду від 25.02.2026 призначено судово-генетичну експертизу, провадження у справі зупинено.

16.06.2026 до суду надійшов висновок експерта від 05.06.2026 № СЕ-19/111-26/17605-БД за результатами проведеної експертизи.

Ухвалою суду від 17.06.2026 провадження у справі поновлено, призначено судовий розгляд на 18.08.2026, яке відкладено на 08.09.2026.

У судове засідання 08.09.2026 належним чином повідомлені учасники справи не з`явилися.

Представник позивача адвокат Красіловський В.С. подав заяву про розгляд справи без участі сторони позивача, вказавши про підтримання позовних вимог, які просив задовольнити в повному обсязі, при розподілі судових витрат просив врахувати клопотання від 18.08.2026.

Відповідач після надходження до суду висновку експертизи жодного разу у судове засідання не з`явився, причини неявки суд не повідомив, заперечень щодо заявлених стороною позивача судових витрат не подавав.

Третя особа ОСОБА_3 згідно поданої заяви позовні вимоги підтримав, справу просив розглянути у його відсутність.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши і проаналізувавши докази, які містяться в матеріалах справи, суд на основі повно і всебічно з`ясованих обставин дійшов наступних висновків.

Як вказала позивач, в період з 2005 по 2007 роки вона мала романтичні та інтимні стосунки з ОСОБА_2 від яких завагітніла.

ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_3 . Його батьками вказані: ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (а.с. 11 том 1).

Оскільки у зареєстрованому шлюбі позивач не перебувала, а батько дитини не подав заяву про визнання батьківства, тому відомості про батька у свідоцтві про народження дитини записані відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України.

22.04.2017 позивач зареєструвала шлюб з ОСОБА_8 та змінила прізвище на ОСОБА_9 (а.с. 19 том 1).

З довідки №16.9-33/593 від 16.12.2022 Макарівської селищної ради, позивач разом з сином ОСОБА_3 проживає без реєстрації за адресою:. АДРЕСА_1 (а.с. 13 том 1).

На підтвердження факту перебування з відповідачем у романтичних стосунках позивач надала спільні фото (а.с. 14-18 том 1).

Відповідач категорично заперечує своє батьківство щодо дитини ОСОБА_3 , тому з метою доведення чи спростування такого факту, судом призначалася експертиза.

Відповідно до висновку експерта від 05.06.2026 № СЕ-19/111-26/17605-БД за результатами проведеної експертизи, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ймовірно є біологічним батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , біологічною матір`ю якого є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Ймовірність даної події становить не менше ніж 99,99999999 % (а.с. 14-27 том 3).

Вирішуючи даний спір, суд керується також наступним.

Згідно зі ст. ст. 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Згідно зі ст. ст. 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.

Відповідно до ст. 128 СК України, за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 51 Конституції України та ст. 5 СК України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Зокрема, держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини (частини друга і третя статті 5 Сімейного кодексу України). При регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", відповідно до статей 213, 215 ЦПК (1618-15) рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина – містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).

Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ст. 212 ЦПК (1618-15), згідно з якою жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.

У разі коли ухилення сторони у справі зазначеної категорії від участі в експертизі або від подання необхідних матеріалів, документів тощо унеможливлює її проведення, суд відповідно до ст. 146 ЦПК (1618-15) може визнати факт, для з`ясування якого її було призначено, або відмовити в його визнанні (залежно від того, хто зі сторін ухиляється, а також яке значення має для них ця експертиза). Якщо відповідач у такій справі ухиляється від участі у проведенні судово-біологічної (судово-генетичної) експертизи, суд вправі постановити ухвалу про його примусовий привід.

Також, разом з цим, відповідно до Конвенції ООН про права дітей від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 № 789-X11) дитина, з огляду на її фізичну і розумову незрілість потребує спеціального захисту та турботи, включаючи належний правовий захист, як до, так і після народження.

Обов`язок батьків по утриманню дітей до досягнення ними повноліття закріплена в ч. 2 ст. 51 Конституції України.

Відповідно до ст.180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частиною 3 статті 181 СК України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Обставини, що враховуються при визначенні розміру аліментів, визначені ст. 182 СК України. Крім того, відповідно до ч. 2 вказаної статті розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1, п. 1, 2 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Позивач понесла витрати пов`язані зі сплатою судового збору у сумі 1073,60 грн, які слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Відповідно ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Крім того, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

При цьому, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Дана позиція є усталеною і підтверджується численними постановами Верховного суду, наприклад у справах № 923/560/17, № 329/766/18, № 178/1522/18.

Відповідно до ч. 6 ст. 139 ЦПК України, розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Так, правова допомога позивачу надавалася адвокатом Красіловським В.С. згідно договору про надання правової допомоги №69/22 від 12.12.2022. Також позивачем подано документи на підтвердження повноважень адвоката, попередній розрахунок судових витрат (а.с. 20-30 том 1).

Згідно Акту приймання-передачі послуг №01 від 18.08.2026 та банківських документів, за договором про надання правової допомоги №69/22 від 12.12.2022, позивач у зв`язку з розглядом даної справи понесла судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 78 300,00 грн (а.с. 40-46 том 3).

Також, позивач понесла витрати пов`язані з проведенням експертизи у сумі 16 278,19 грн, що підтверджується рахунком-фактурою від експертної установи (а.с. 47 том 3).

Враховуючи, що витрати позивача на професійну правничу допомогу у сумі 78 300,00 грн та витрати пов`язані з проведенням експертизи у сумі 16 278,19 грн підтверджуються належними та допустимими доказами, при цьому стороною відповідача клопотання про зменшення суми таких витрат до суду не надходило, а суд не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи, тому суд дійшов висновку про їх стягнення з відповідача на користь позивача.

Тож загальна сума судових витрат, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача складає 95 651,79 грн.

Керуючись ст.ст. ст. ст. 5, 76-81, 83, 95, 141, 247, 265, 268, 354-355 ЦПК України суд, -

у х в а л и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 про визнання батьківства та стягнення аліментів на неповнолітню дитину - задовольнити.

Визнати батьківство щодо дитини й встановити, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки доходу з усіх видів заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 05.01.2023 та до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 судові витрати у сумі 95 651,79 грн.

Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо воно не проголошувалося – з дати складання повного його тексту.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 273 ЦПК України.

Повний текст рішення виготовлено 08.09.2026.

Реквізити учасників справи:

ОСОБА_1 : АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

ОСОБА_2 : АДРЕСА_3 .

ОСОБА_3 : АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя Л.В. Білоцька