Рішення від 02 листопада 2026 р. у справі №361/9853/26 — Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/9853/26

Провадження № 2/361/5038/26

03.11.2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

03 листопада 2026 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області у складі головуючої судді Гізатуліної Н.М., за участю секретаря судових засідань Тропіної О.Ю., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 подала зазначений позов.

Позов мотивувала тим, що від зареєстрованого 23 вересня 2025 року шлюбу сторони мають доньку – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Дитина проживає разом із нею за адресою: АДРЕСА_1 , перебуває на її утриманні та потребує постійного матеріального забезпечення.

Відповідач не надає належної та регулярної матеріальної допомоги на утримання дитини. Добровільної домовленості щодо утримання дитини між сторонами досягнуто не було.

З огляду на потреби малолітньої дитини та необхідність її належного утримання позивачка вважає обґрунтованим стягнення з відповідача аліментів у твердій грошовій сумі 8 000 грн щомісячно.

На підставі викладеного, просила суд стягнути з ОСОБА_2 на її користь на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у твердій грошовій сумі 8 000 грн щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви до суду і до досягнення дитиною повноліття, стягнути з відповідача судовий збір та допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

У порядку автоматизованого розподілу справ між суддями справу передано на розгляд судді Гізатуліній Н.М.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 10 вересня 2026 року відкрито провадження у цивільній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Копія зазначеної ухвали суду направлена на адресу позивачки, яка зазначена у позовній заяві засобами поштового зв`язку Акціонерного товариства «Укрпошта».

За адресою місця проживання відповідача направлялась ухвала суду про відкриття провадження у справі та копія позовної заяви з додатками, які повернулись до суду з відміткою «За закінченням терміну зберігання».

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 дійшов висновку про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду.

Близькі за змістом висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17, постановах Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б.

Позивачка не подавала додаткових заяв чи клопотань, відповідач не використав право подання відзиву на позовну заяву.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України), у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З огляду на ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи положення ст. ст. 223, 280 ЦПК України, за відсутності заперечень позивачки, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача на підставі наявних доказів, провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Суд дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Суд встановив, що від зареєстрованого 23 вересня 2025 року шлюбу сторони мають доньку – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 .

Факт проживання дитини разом із позивачкою підтверджується витягом з реєстру територіальної громади від 05 лютого 2026 року № 2026/001878821, згідно з яким місце проживання дитини зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , що збігається із зареєстрованим місцем проживання позивачки (витяг від 31 жовтня 2025 року № 2025/016096834).

Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України, ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

З огляду на ч. 8 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим врахуванням інтересів дитини.

За змістом ст. 18 Конвенції про захист прав дитини, суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.

Таким чином, обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька.

Оскільки дитина проживає з матір`ю, батько – відповідач у справі зобов`язаний надавати матеріальну допомогу на її утримання та виховання.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше.

Статтею 182 СК України встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Прожитковий мінімум для дітей віком до шести років з 01 січня 2026 року становить 2 817 грн, тож мінімальний гарантований розмір аліментів на дитину цього віку становить 1 408,50 грн.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Згідно зі ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивачка просить стягнути аліменти у твердій грошовій сумі 8 000 грн щомісячно, що перевищує як мінімальний гарантований розмір (1 408,50 грн), так і мінімальний рекомендований розмір (2 817 грн), який може бути присуджений лише у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Розмір аліментів має бути виправданий дійсними потребами дитини та здійснюватись з урахуванням матеріального становища сторін. Позивачка не надала суду доказів на підтвердження необхідності стягнення аліментів саме в розмірі 8 000 грн щомісячно для забезпечення належного розвитку та належного рівня життя дитини, виходячи з рівного обов`язку батьків брати участь у її матеріальному утриманні, не надала доказів конкретних витрат, які вона здійснює на утримання дитини, а також доказів розміру доходу, майнового стану та матеріальної можливості відповідача сплачувати аліменти в заявленому розмірі.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Твердження позивачки про необхідність стягнення аліментів у розмірі 8 000 грн щомісячно, не підтверджене належними та допустимими доказами, є припущенням, а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ст. 81 ЦПК України). Заявлений розмір аліментів є завищеним, а позов у частині стягнення аліментів у розмірі, що перевищує 1 408,50 грн щомісячно, задоволенню не підлягає.

Водночас відсутність доказів доходу відповідача не звільняє його від обов`язку утримувати дитину, який є безумовним. Відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_2 , є особою працездатного віку. Доказів того, що відповідач має на утриманні інших осіб, не може працювати або має інші обставини, які обмежують його можливість сплачувати аліменти, до суду не надано.

Спосіб стягнення аліментів у твердій грошовій сумі обрано позивачкою, тому суд визначає розмір аліментів у межах цього способу.

За таких обставин суд вважає за необхідне стягнути з відповідача аліменти у розмірі мінімального гарантованого розміру, визначеного ч. 2 ст. 182 СК України, – 1 408,50 грн щомісячно, що забезпечує мінімально необхідні потреби дитини. Зазначений розмір не перешкоджає позивачці в разі надання доказів доходу відповідача звернутися до суду з позовом про зміну розміру аліментів на підставі ст. 192 СК України.

Згідно з ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову. Тому аліменти слід стягувати, починаючи з дня пред`явлення позову, а саме з 17 серпня 2026 року, і до досягнення дитиною повноліття.

Оскільки позивачка при зверненні до суду звільнена від сплати судового збору за категорією спору відповідно до Закону України «Про судовий збір», судовий збір 1 331,20 грн має бути стягнутий з відповідача на користь держави відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у справі про стягнення аліментів – у межах суми платежу за один місяць.

Керуючись ст. 180, 181, 182, 184, 191 СК України, ст. 12, 13, 76, 81, 89, 141, 189, 263-265, 280-285, 352, 430 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у твердій грошовій сумі 1 408,50 грн щомісячно, починаючи з 17 серпня 2026 року і до досягнення дитиною повноліття.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1 331,20 грн.

У решті позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивачка: ОСОБА_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Повний текст рішення складений 03 листопада 2026 року.

Суддя Н.М. Гізатуліна