Рішення від 01 листопада 2026 р. у справі №359/8798/26 — Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Провадження №2/359/5976/2026

Справа №359/8798/26

РІШЕННЯ

Іменем України

02 листопада 2026 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Журавського В.В.

при секретарі Алфімовій І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог.

В липні 2026 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» звернулось до суду з вказаним позовом, який обґрунтовує тим, що 06 травня 2023 року ТОВ «Мілоан» уклав з ОСОБА_1 кредитний договір №8726529. За яким ТОВ «Мілоан» зобов`язався надати ОСОБА_1 кредит у розмірі 5000 гривень, а ОСОБА_1 зобов`язався протягом 105 днів повернути кредит та сплатити відсотки за користування грошовими коштами у розмірі 3,00% в день. ТОВ «Мілоан» виконав своє зобов`язання за кредитним договором та надав ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 5000 гривень. Відповідач неналежним чином виконувала грошові зобов`язання, тому у неї виник борг по поверненню кредиту у розмірі 17442 гривень 50 копійки.

27 жовтня 2023 року ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» уклали договір факторингу №27102023/1. За умовами якого, до ТОВ «ФК «ЄАПБ» перейшло право грошової вимоги за кредитним договором №8726529 від 06 травня 2023 року. Відповідач відмовляється добровільно сплатити заборгованість. Тому позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 17442 гривень 50 копійки, що складається: з заборгованості за основною сумою боргу – 4000 гривень 00 копійки, заборгованості за відсотками – 12942 гривень 50 копійок, заборгованість комісії за видачу кредиту – 500 гривень 00 копійок.

2. Заяви (клопотання) учасників справи.

Представник позивача Кудіна А.В. направила до суду заяву, якою підтримала пред`явлений позов та просила суд його задовольнити.

ОСОБА_1 у судове засідання з`явився, просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, та повідомив що на даний час перебуває на військовій службі, є діючим військовослужбовцем Збройних Сил України, а тому відповідно до п.15 ст. 14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, пеня а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

3. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 28 липня 2026 року було відкрито провадження у цивільній справі та вирішено розгляд цивільної справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження.

4. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Встановлено, що 06 травня 2023 року ТОВ «Мілоан» уклав з ОСОБА_1 кредитний договір №8726529. За яким ТОВ «Мілоан» зобов`язався надати ОСОБА_1 кредит у розмірі 5000 гривень, а ОСОБА_1 зобов`язався протягом 105 днів повернути кредит та сплатити відсотки за користування грошовими коштами у розмірі 3,00% в день (а.с.10-20).

ТОВ «Мілоан» виконав своє зобов`язання за кредитним договором та надав ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 5000 гривень. Вказана обставина підтверджується платіжним дорученням №99844694 від 06.05.2023 року (а.с.26).

Між сторонами по справі виникли правовідносини, які регулюються гл.48 «Виконання зобов`язання» та гл.71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України.

5. Норми права, якими керується суд при вирішенні спору.

Згідно з п.5 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч.3, ч.6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно з вимогами ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

За змістом ч.12 ст.11 цього Закону України електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

У відповідності до ч.2 ст.1050, ч.2 ст.1054 ЦК України позичальник зобов`язується повертати кредит та сплачувати проценти за користування ним у розмірах та на умовах, встановлених договором. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути кредит частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Згідно з ч.1 ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч.1 ст.514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

В силу положення ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Постанова Верховного Суду від 26 грудня 2018 року у справі №522/12270/15-ц та

Постанова Верховного Суду від 11 грудня 2019 року у справі №521/7927/16-ц.

Постанова Верховного Суду від 14.05.2021 р. у справі № 502/1438/18.

Відповідно до п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Згідно з ч.1 та ч.6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

6. Мотиви, якими керується суд при вирішенні спору.

Встановлено, що 27 жовтня 2023 року ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» уклали договір факторингу №27102023-1 (а.с.32-41). За умовами якого сторони домовились про передачу права грошових вимог по сплаті суми боргу за договорами позики, строк платежу за якими настав, від ТОВ «Мілоан» до ТОВ «ФК «ЄАПБ».

27 жовтня 2023 року ТОВ «Мілоан» передав ТОВ «ФК «ЄАПБ» право вимоги, яке мав до ОСОБА_1 за кредитним договором №8726529 від 06 травня 2023 року. Дана обставина підтверджується копією Акту прийому-передачі Реєстру Боржників №1 від 27 жовтня 2023 року. (а.с.42).

У такий спосіб ТОВ «ФК «ЄАПБ» набув прав кредитора у зобов`язаннях, які виникли на підставі кредитного договору №8726529 від 06 травня 2023 року.

ОСОБА_1 належним чином не виконував грошове зобов`язання за кредитним договором, тому у нього виникла заборгованість за кредитним договором у розмірі 17442 гривень 50 копійки, що складається: з заборгованості за основною сумою боргу – 4000 гривень 00 копійки, заборгованості за відсотками – 12942 гривень 50 копійок, заборгованість комісії за видачу кредиту – 500 гривень 00 копійок (а.с.28-30).

В матеріалах цивільної справи відсутні докази на підтвердження того, що відповідач добровільно сплатив заборгованість за кредитним договором.

Тому суд вважає, що з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» належить стягнути заборгованість за кредитним договором у розмірі 4000 гривень 00 копійок.

За змістом п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, а також Указу Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року, яким на території України з 24 лютого 2022 року строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.

Починаючи з 24 лютого 2022 року та до завершення введеного на території України воєнного стану, нарахування інфляційних втрат та трьох відсотків річних за прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання не здійснюється.

Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

У статті 1, 2 даного Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» закріплені гарантії соціального і правового захисту військовослужбовців та членів їх сімей, за якими військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

В частині 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» визначено, що військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов`язаним - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду, штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

Вищевказаний пункт Закону є самостійною нормою і будь-якого посилання про можливість застосування вказаного пункту лише при наявності у військовослужбовця відповідного статусу (учасника бойових дій) закон не передбачає. Крім цього, дія зазначеної норми поширюється на всіх військовослужбовців без виключення.

Таким чином, на відповідача поширюються пільги, передбачені частиною 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а саме - він звільнений від нарахування і сплати процентів за споживчим кредитом, тому під час дії особливого періоду кредитор не мав права нараховувати відсотки, а у випадку нарахування - зобов`язані їх списати.

Тому в задоволенні позовних вимог ТОВ «ФК «ЄАПБ» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за відсотками – 12942 гривень 50 копійок, заборгованість комісії за видачу кредиту – 500 гривень 00 копійок належить відмовити.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що з ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 4000 гривень 00 копійок.

7. Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ч.1 та п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За правилами з ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З платіжної інструкції №168255 від 21 липня 2026 року (а.с.74) вбачається, що при пред`явленні позову ТОВ «ФК «ЄАПБ» сплатив судовий збір у розмірі 2662 гривень 40 копійок. Позов ТОВ «ФК «ЄАПБ» задоволений частково, а саме на 22,93% (4000 / 17442,50 ? 100%). З огляду на це, з ОСОБА_1 на користь позивача слід примусово стягнути витрати на оплату судового збору у розмірі 610 гривень 49 копійки (2662,40 / 100% ? 22,93%).

На підставі викладеного та керуючись п.1 ч.1 ст.512, ч.1 ст.514, ч.1 ст.526, ч.2 ст.1050, ч.2 ст.1054 ЦК України, ч.1 та п.1 ч.3 ст.133, ч.1 та ч.2 ст.141, п.2 ч.1 ст.258, ч.1-ч.2 ст.259, ст.263-265, ст.268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором у розмірі 4000 гривень 00 копійок, витрати на оплату судового збору у розмірі 610 гривень 49 копійки.

В задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором у більшому розмірі – відмовити.

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», що розташовується за адресою: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд.30, код ЄДРПОУ 35625014, п/р НОМЕР_1 в АТ «ТАСкомбанк».

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

З оригіналом згідно:

Суддя Бориспільського міськрайонного суду В.В. Журавський