Постанова від 02 листопада 2026 р. у справі №357/18021/26 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/18021/26

3/357/5317/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2026 року cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Ірина Дубановська

за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 ,

законного представника неповнолітньої потерпілої ОСОБА_2 – ОСОБА_3 ,

розглянувши в м. Біла Церква справу про адміністративне правопорушення за протоколом ЕПР1 № 785587 від 01 жовтня 2026 року стосовно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНКОПП: НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше до адміністративної відповідальності не притягався,

за ст. 124 КУпАП (далі - протокол),

У С Т А Н О В И В:

27 вересня 2026 року о 20 год 24 хв в м. Біла Церква, шосе Сквирське та вул. Січневого прориву, водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем ВАЗ 2108, н.з. НОМЕР_2 , проявив не уважність до дорожньої обстановки, не вибрав безпечну швидкість руху та не дотримався безпечного бокового інтервалу, в результаті чого здійснив зіткнення з автобусом ПАЗ 4234, н.з. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_4 , який рухався в зустрічному напрямку.

Автомобіль ВАЗ 2108, н.з. НОМЕР_2 , від інерції удару здійснив самовільний рух назад та скоїв наїзд на зелену зону, а саме на зелені насадження.

В наслідок ДТП завдано механічні пошкодження та матеріальні збитки, тілесні ушкодження отримали ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Вищевказаними діями водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 1.5, 10.1, 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.

У ході судового розгляду, ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушення визнав та пояснив, що дійсно 27 вересня 2026 року о 20 год 24 хв у м. Біла Церква, на перехресті шосе Сквирське та вул. Січневого прориву, керуючи транспортним засобом ВАЗ 2108, д.н.з. НОМЕР_2 , порушив Правила дорожнього руху, внаслідок чого вчинив дорожньо-транспортну пригоду.

Зазначив, що під час руху транспортного засобу відволікся на мобільний телефон, через що допусти виїзд на зустрічну смугу руху, пошкодження транспортних засобів, спричинив небезпеку для пасажирів автобуса.

Просив не застосовувати до нього адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, оскільки він працює в Державній службі України з надзвичайних ситуацій у м. Києві і йому необхідно оперативно прибувати на службу за викликом, а можливість користуватися громадським транспортом чи послугами таксі відсутня.

Також зазначив, що неофіційно працює кур`єром на авто з метою додаткового заробітку.

На уточнюючі запитання не змін чітко пояснити траєкторію свого руху та обставини події на місці ДТП, оскільки його покази суперечили наявним у матеріалах справи документам (зокрема, щодо смуги руху, в якій він перебував до моменту зіткнення, швидкості руху).

При цьому ОСОБА_1 підтвердив, що документи в матеріалах справи відповідають дійсним обставинам ДТП.

Зауважив, що після ДТП був доставлений до медичного закладу у зв`язку з отриманими ним ушкодженнями.

Повідомив, що керував транспортним засобом у тверезому стані, пройшовши відповідний медичний огляд.

Законний представник неповнолітньої потерпілої ОСОБА_2 – ОСОБА_3 в судовому засіданні повідомила, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди її неповнолітній доньці ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка була пасажиром автобуса ПАЗ 4234, н.з. НОМЕР_3 , було завдано тілесних ушкоджень.

Так, її доньку ОСОБА_2 було госпіталізовано із місця дорожньо-транспортної пригоди до Комунального некомерційного підприємства Київської обласної ради «Київська обласна дитяча лікарня №2».

Спочатку було зроблено рентген щелепи, після чого оглянуто черговим лікарем та накладено чотири шви на внутрішню поверхню губи, оскільки був розрив, після чого доньку залишили на стаціонарному лікуванні у вищезазначеній лікарні.

Черговим лікарем рекомендовано звернутися до щелепно-лицьового хірурга у зв`язку із підозрою на перелом щелепи у двох місцях, що підтверджується медичними документами.

28 вересня 2026 року вона забрала доньку із вказаної лікарні та направила її до Комунального некомерційного підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківська міська лікарня №1», оскільки щелепно-лицьового хірурга в дитячій лікарні не було, де поставлено діагноз забій верхньої та нижньої губи, стан після ПХО нижньої губи від 27 вересня 2026, що підтверджується відповідною довідкою.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що відбулася 27 вересня 2026 року, її донька зазнала фізичної і психологічної травми та глибокого емоційного стресу.

Повідомила, що пережитий її дитиною під час аварії страх за власне життя та здоров`я спровокував психологічну травму, яка, навіть на час розгляду справи, вплинула на її емоційний стан, що супроводжується підвищеною тривожністю, розладами сну та панічними атаками при кожному разі сідання до транспортного засобу.

Зазначила, що з наявних матеріалів справи вбачається, що водієві автобуса ПАЗ 4234, н.з. НОМЕР_3 ОСОБА_4 було проведено огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора Alcotest Drager результат огляду 0,00 %, а водієві ОСОБА_1 даний огляд не проводився, хоча свідки на місці стверджували, що дана особа була у нетверезому стані.

Зауважила, що схема ДТП та обставини події чітко вказують на порушення ОСОБА_7 вимог пункту 8.4 «ґ» Правил дорожнього руху України, що підтверджується фотокопіями дорожніх знаків та дорожньої розмітки з місця події, які вона надала, проте посадовою особою, яка складала протокол, вказаний факт було проігноровано, так як і було проігноровано проведення освідування учасника ДТП на стан алкогольного сп`яніння.

Окрім того, ОСОБА_1 жодного разу не цікавився здоров`ям дитини, хоча було відомо, що вона постраждала та будь-яких вибачень чи допомоги вона не отримувала з моменту ДТП до часу розгляду справи в суді, що вважає свідчить про відсутність у ОСОБА_1 щирого каяття за вчинене.

Просила призначити максимальну міру адміністративного стягнення у виді позбавлення волі на строк один рік.

За результатами розгляду, суддя керується такими положеннями закону та дійшла до таких висновків.

Відповідно до абз. 1 ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353-XII, учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.

Згідно з п. 1.5 Правил дорожнього руху, Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Особа, яка створила такі умови, зобов`язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху, повідомити уповноважений підрозділ Національної поліції, власника дороги або уповноважений ним орган.

Згідно п. 10.1 Правил дорожнього руху, перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

Відповідно до п. 12.1 Правил дорожнього руху, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Відповідно до п. 13.1 Правил дорожнього руху, водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Згідно з ст. 124 КУпАП, порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.

Отже, у разі, якщо внаслідок порушення водієм Правил дорожнього руху, сталася дорожньо-транспортна пригода, у результаті якої зазнали пошкоджень транспортні засоби, вантаж, автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди, дорожні споруди чи інше майно, він підлягає відповідальності за ст. 124 КУпАП.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 251 КУпАП, … ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Суддя, заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, законного законного представника неповнолітньої потерпілої, дослідивши протокол, надані до нього докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, дійшов висновку про те, що в діях ОСОБА_1 є подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, що, окрім його пояснень, стверджується:

- протоколом, де зазначено, що «27 вересня 2026 року о 20 год 24 хв в м. Біла Церква, шосе Сквирське та вул. Січневого прориву, водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем ВАЗ 2108, н.з. НОМЕР_2 , проявив не уважність до дорожньої обстановки, не вибрав безпечну швидкість руху та не дотримався безпечного бокового інтервалу, в результаті чого здійснив зіткнення з автобусом ПАЗ 4234, н.з. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_4 , який рухався в зустрічному напрямку.

Автомобіль ВАЗ 2108, н.з. НОМЕР_2 , від інерції удару здійснив самовільний рух назад та скоїв наїзд на зелену зону, а саме на зелені насадження.

В наслідок ДТП завдано механічні пошкодження та матеріальні збитки, тілесні ушкодження отримали ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Вищевказаними діями водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 1.5, 10.1, 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП».

Вказаний протокол ОСОБА_1 засвідчив підписами та в графі пояснення зазначив «надам в суді»;

- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 27 вересня 2026 року о 20 год 24 хв в м. Біла Церква, шосе Сквирське та вул. Січневого прориву, із схемою та фототаблицями до нього;

- запитом слідчого та відповіддю медичного директора Комунального некомерційного підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківська міська лікарня №2» ОСОБА_8 від 30 вересня 2026 року про надання інформації згідно якої, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 27 вересня 2026 року зверталась до цілодобового травматологічного пункту ВЕ(Н)МД, після огляду черговим лікарем був встановлений діагноз: забій м`яких тканин обличчя. Інформацію надано згідно запису № 10586 журналу реєстрації нещасних випадків невиробничого характеру;

- письмовим поясненням ОСОБА_4 від 27 вересня 2026 року, згідно якого, зокрема, він рухався на зелене світло, на перехресті шосе Сквирське та Січений прорив автомобіль ВАЗ 2108 вилетів на зустрічну смугу і протаранив автобус на його полосі;

- результатами тесту на прилад Drager відносно водія ОСОБА_4 , згідно якого результат, 0,00%;

- випискою Комунального некомерційного підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківська міська лікарня №1» від 28 вересня 2026 року відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , основний діагноз: поверхнева травма губи та ротової порожнини, забій, рекомендації, зокрема, шви зняти на 7-й день, якщо посилиться біль або набряк чи підніметься температура, звернутися повторно;

- довідкою Комунального некомерційного підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківська міська лікарня №2» № 4382 від 27 вересня 2026 року дана ОСОБА_2 , діагноз: ЗЧМТ, струс ГМ, відкриті рани слизової тканини нижньої губи та десни;

- дисками із відеозаписи, згідно яких, зокрема, установлені обставини учиненого адміністративного правопорушення викладені у суті протоколу.

Відомості зафіксовані наданими відеозаписами в достатній мірі відображають обставини вчиненого правопорушення та фіксацію даного порушення, а також узгоджуються з іншими доказами наявними в матеріалах справи.

Отже, ОСОБА_1 має бути підданим адміністративному стягненню, передбаченому ст. 124 КУпАП.

Окрім того, судом витребувалось, за клопотанням законного представника неповнолітньої потерпілої ОСОБА_2 – ОСОБА_3 , відеозапис з камер відеоспостереження на момент скоєння ДТП, яка відбулася 27 вересня 2026 року о 20 год 24 хв на перехресті шосе Сквирське та вул. Січневого прориву за участю транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , однак запитувані відеозаписи у полку патрульної поліції в м. Біла Церква та Білоцерківському районі Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції у Київській області відсутні.

Суддя встановив, що невиконання водієм ОСОБА_1 вимог п. 1.5, 10.1, 12.1, 13.1 ПДР України перебувають у прямому причинному зв`язку із дорожньо-транспортною пригодою, наслідками у виді спричинення пошкодження транспортних засобів, отриманими тілесними ушкодженнями двома потерпілими.

Водночас суддя зазначає, що можливі неточності та неповнота, викладені у протоколі та доданих до нього доказах, не є суттєвими та такими, що спростовують дійсні обставини дорожньо-транспортної пригоди чи винуватість ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення, а саме про те, що він 27 вересня 2026 року о 20 год 24 хв в м. Біла Церква, шосе Сквирське та вул. Січневого прориву, керуючи автомобілем ВАЗ 2108, н.з. НОМЕР_2 , проявив не уважність до дорожньої обстановки, не вибрав безпечну швидкість руху та не дотримався безпечного бокового інтервалу, в результаті чого здійснив зіткнення з автобусом ПАЗ 4234, н.з. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_4 , який рухався в зустрічному напрямку. Автомобіль ВАЗ 2108, н.з. НОМЕР_2 , від інерції удару здійснив самовільний рух назад та скоїв наїзд на зелену зону, а саме на зелені насадження. В наслідок ДТП завдано механічні пошкодження та матеріальні збитки, тілесні ушкодження отримали ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

У рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціє проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року суд зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Згідно з ч. 1 ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 КУпАП, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).

Так, при накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 , суддя враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, а також наявність обставин, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Отже, зважаючи на обставини та характер вчиненого ОСОБА_1 порушення Правил дорожнього руху, а саме одночасне грубе порушення чотирьох пунктів ПДР України, що свідчить про умисне ігнорування особою встановлених норм безпеки дорожнього руху, виїзд на зустрічну смугу руху, яка виникла через користування мобільним телефоном, суттєві механічні пошкодження, які отримали транспортні засоби, а також тілесні ушкодження, заподіяні двом потерпілим, які перебували в якості пасажирів автобуса, суддя дійшла висновку про високу ступінь суспільної небезпеки даного правопорушення.

При визначенні виду стягнення суддею враховуються відомі дані про особу правопорушника, зокрема те, що ОСОБА_1 раніше до адміністративної відповідальності не притягався, а обставини, які б пом`якшували чи обтяжували адміністративну відповідальність особи, відсутні.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , будучи обізнаним про те, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди постраждала неповнолітня дитина, не вчинив жодних дій, спрямованих на добровільне відшкодування збитків, не попросив вибачень та не надав будь-якої матеріальної допомоги потерпілій з моменту ДТП до часу постановлення рішення в суді, зокрема судом призначалось у справі три судові засідання, - 19, 27 жовтня та 03 листопада 2026 року.

Зазначені обставини у своїй сукупності спростовують наявність у ОСОБА_1 щирого каяття та реального прагнення усунути, зокрема, завдані матеріальні збитки.

При цьому думка законного представника неповнолітньої потерпілої ОСОБА_2 - ОСОБА_3 щодо необхідності призначення суворого адміністративного стягнення враховується судом, проте не є вирішальною під час постановлення рішення.

Суддя зазначає, що користування мобільним телефоном ОСОБА_1 за кермом та викликане у зв`язку з цим ДТП, а саме виїздом на зустрічну смугу руху, є проявом умисного та грубого ігнорування ПДР, безпеки на дорозі.

Суддею враховано доводи ОСОБА_1 про незастосування до нього стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами у зв`язку з необхідністю поїздок до місця роботи в ДСНС та здійснення додаткового неофіційного заробітку у сфері доставки, однак не знаходить законних підстав для їх задоволення, оскільки трудова діяльність особи чи потреба у використанні автомобіля в побутових і службових цілях не можуть бути підставою для звільнення від справедливої відповідальності за грубе порушення ПДР, яке потягло за собою суттєве пошкодження транспортних засобів та отримання тілесних ушкоджень двох потерпілих. Обмеження, пов`язані з позбавленням права керування, є прямим та належним наслідком вчиненого ним адміністративного правопорушення за вищевикладених обставин. Отримуючи посвідчення водія, ОСОБА_1 реалізував своє право на керування транспортним засобом, а отже, погодився виконувати додаткові обов`язки та нести відповідальність у правовому полі.

За таких обставин, призначення покарання ОСОБА_1 у виді штрафу не буде належним заходом впливу та виховання винного, оскільки не відповідатиме тяжкості вчиненого, не дозволить повною мірою усвідомити суть правопорушення та буде явно несправедливим і неспівмірним.

На підставі викладеного суддя вважає, що досягнення мети адміністративного стягнення, визначеної ст. 23 КУпАП, а саме виховання винного в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню ним та іншими особами нових правопорушень, можливе виключно шляхом призначення ОСОБА_1 адміністративного стягнення, передбаченого санкцією ст. 124 КУпАП, у виді позбавлення права керування транспортними засобами у верхній межі санкції - строком на один рік.

Таке стягнення є співрозмірним вчиненому адміністративному правопорушенню, а також необхідним і достатнім для попередження подібних правопорушень у майбутньому як самим правопорушником, так і іншими особами.

Таким чином, адміністративне стягнення у виді штрафу не застосовується до ОСОБА_1 , оскільки покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами є співрозмірним вчиненому адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та відповідає досягнення меті адміністративного стягнення.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Згідно з ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» від 03 грудня 2025 року № 4695-IX, прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня становить 3328 гривні.

Отже, відповідно до ст. 40-1 КУпАП, з правопорушника на користь держави необхідно судовий збір в розмірі 3328 х 0,2 = 665,60 грн.

Керуючись ст. 40-1, 124 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В:

визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665,60 грн.

Відповідно до ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно із ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Київського апеляційного суду, через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області, протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.

Згідно із ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02 червня 2016 року, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути пред`явлена до виконання – протягом трьох місяців.

Суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської областіІрина ДУБАНОВСЬКА