Рішення від 02 листопада 2026 р. у справі №357/37/26 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Суд: Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 02 листопада 2026 р.

Справа: №357/37/26

Суддя: Сомок О. А.

Справа № 357/37/26

Провадження № 2/357/2659/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2026 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді – Сомок О. А. ,

при секретарі – Пугач В. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Біла Церква Київської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами

В С Т А Н О В И В :

Стислий виклад позицій сторін

У грудні 2025 року ТОВ «Коллект Центр» (далі - «позивач») звернулося до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області через систему «Електронний суд» з позовом до ОСОБА_1 (далі - «відповідач») про стягнення заборгованості договором у розмірі 27828,24 гривень.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на наступні обставини.

10.05.2018 між Акціонерним товариством «Укрсиббанк» та ОСОБА_1 (далі – позичальник та/або відповідач) укладено Договір № 94469680000(26201965799102) (далі – Договір). Відповідно до умов договору кредитодавець надав позичальнику кредит а позичальник зобов`язується повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ними. АТ «Укрсиббанк» свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало кредит в розмірі 14800,00 грн. В свою чергу відповідач свої зобов`язання перед кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконав.

25.01.2021 було укладено договір № 198 відповідно до якого Акціонерне товариство "Укрсиббанк" відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №94469680000(26201965799102).

26.01.2021 було укладено договір № 04/26/01/2021/1 відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №94469680000(26201965799102).

10.03.2023 було укладено договір № 10-03/2023/01 відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №94469680000(26201965799102).

Відповідно до витягу з Реєстру боржників від 10.01.2023 до Договору відступлення прав вимоги № 10-03/2023/01 від 10.03.2023, ТОВ «Коллект Центр» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 27828,24 грн, з яких: 21777,93 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 6050,31 грн - сума заборгованості за відсотками.

Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунок ТОВ «Коллект Центр», ні на рахунок попередніх кредиторів.

Тому, позивач просив у судовому порядку стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект Центр» заборгованість за Договором №94469680000(26201965799102) від 10.05.2018 у розмірі 27828,24 грн, також Позивач просить покласти на Відповідача судові витрати, які складаються зі сплаченого ним судового збору в розмірі 2422,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 13000,00 грн.

Відповідач відзиву на позовну заяву до суду не подав.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану справу передано на розгляд судді Сомок О.А.

17 березня 2026 року ухвалою суду було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, постановлено провести її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження та витребувано інформацію з АТ «Укрсиббанк» яка містить банківську таємницю.

24 квітня 2026 на виконання ухвали суду від АТ «Укрсиббанк» на адресу суду надійшла витребувана інформація.

У судове засідання представник позивача не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, просив розглядати справу без його участі, а у разі неявки належним чином повідомленого відповідача в судове засідання, провести заочний розгляд справи.

У судове засідання відповідач ОСОБА_1 не з`явилась про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суду не повідомив, відзиву або будь-яких заяв або клопотань на адресу суду від нього не надходило.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами і ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, і, в даному конкретному випадку за наявних у справі доказів за одночасного існування передбачених ч. 1 ст. 280 ЦПК України умов ухвалює заочне рішення.

У зв`язку з тим, що сторони не з`явилися в судове засідання, згідно із ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

10.05.2018 між Акціонерним товариством «Укрсиббанк» та ОСОБА_1 укладено договір №94469680000(26201965799102), згідно п. 1.1. Договору-анкети, банк на підставі наданих Клієнтом відповідно до вимог законодавства України документів відкриває Клієнту та обслуговує на умовах Тарифного плану Револьверна Кредитна Картка «Шоппінг картка» розміщеного на сайті www.my.ukrsibbank.com й на інформаційних стендах у приміщеннях установ Банку (надалі - «Тарифи»), картковий рахунок, який використовується згідно з режимом поточного рахунку, встановленим законодавством, та обслуговується згідно цього Договору-анкети та Правил (договірних умов) споживчого кредитування та відкриття і розрахунково-касового обслуговування карткових рахунків Клієнтів АТ «УкрСиббанк», опублікованих в газеті «Урядовий кур?єр» N? 105 від 09.06.2017 р. (з усіма змінами та доповненнями) та розміщених на сайті www.my.ukrsibbank.com та/або на інформаційних стендах у приміщеннях установ Банку (далі - Правила), а саме :

Картковий Рахунок N? НОМЕР_1 у національній валюті України (далі - Картковий рахунок).

Пароль для ідентифікації до основної картки Карткового рахунку: ОСОБА_2 . Сторони домовились, що цей Договір-анкета містить заяву Клієнта на відкриття Карткового рахунку і подання окремої заяви не вимагається.

Відповідно до п. 1.2. Договору-анкети, банк встановлює ліміт овердрафту на Картковому рахунку Клієнта, а Клієнт зобов?язується повернути використану суму кредиту та сплачувати плату за кредит на умовах визначених цим Договором-анкетою та Правилами.

Відповідно до п. 1.3. Договору-анкети, банк має право надавати, а Клієнт отримувати послуги та/або сервіси Банку, в тому числі щодо кредитування, шляхом вчинення електронних правочинів з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем Банку в порядку, викладеному у Правилах.

Відповідно до п. 1.4. Договору-анкети, для отримання Клієнтом доступу до системи дистанційного обслуговування Банку Star 24 Клієнту надається Особистий ключ: 7342813227.

Відповідно до п. 1.5. Договору-анкети, Правила після підписання Сторонами Договору-анкети, стають його невід?ємною частиною.

Підписуючи Договір-анкету, Сторони підтверджують, що досягли згоди за усіма істотними умовами Договору, які викладені в цьому Договорі-анкеті та в Правилах. Підписи Сторін під цим Договором-анкетою вважаються одночасно підписами під Правилами, при цьому, після підписання Сторонами цього Договору-анкети, Правила не підлягають додатковому підписанню Сторонами і вступають в силу для Сторін одночасно із підписанням цього Договору-анкети.

Терміни, що вживаються в цьому Договорі-анкеті мають значення, надане їм у Правилах.

Згідно з Умов кредитування сторони дійшли згоди, що ліміт овердрафту, що встановлюється на Картковому рахунку Клієнта розуміється Сторонами в рамках цього Договору-анкети як ліміт кредитування, що встановлюється у вигляді відновлюваної кредитної лінії, яка передбачає надання кредитних коштів Клієнту в рамках ліміту кредитування одним траншем або декількома траншами. Видача траншів може ініціюватися Клієнтом шляхом використання Кредитної картки в банкоматах, електронних терміналах або іншими способами передбаченими Договором та Правилами, а також шляхом надання доручень Банку на списання кредитних коштів з Карткового рахунку (в тому числі шляхом надання Банку доручення на списання кредитних коштів на користь Банку або третіх осіб). Зобов?язання Банку по видачі чергового траншу Клієнту є відкличними і Банк має право відмовитись від видачі чергового траншу без пояснення причин відмови Клієнту.

Ліміт кредитування (ліміт овердрафту) встановлюється у розмірі 14800,00 грн.

Строк користування кредитом: з 10.05.2018 по 10.06.2020.

Згідно з умовами обслуговування кредиту процентна ставка на суму кредитної заборгованості за операціями отримання готівки та за безготівковими операціями 55,00% річних.

Відповідно до п. 2.6. Договору-анкети, дата розрахунку мінімальної суми поповнення рахунку – 15 числа кожного місяця.

Відповідно до п. 2.9. Договору-анкети, клієнт доручає Банку здійснювати договірне списання коштів з усіх рахунків Клієнта, відкритих у Банку, в тому числі тих, що будуть відкриті у майбутньому, для погашення простроченої заборгованості за кредитом відповідно до Договору.

Відповідно до п. 2.10. підписанням цього Договору-анкети Клієнт, серед іншого, засвідчує, що він особисто ознайомлений з Правилами та Тарифами, які розміщені для ознайомлення на сайті www.my.ukrsibbank.com; він ознайомлений зі змістом Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, яка затверджена Постановою ПНБУ від 12.11.2003 N? 492, та ознайомлений зі змістом Положення про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, яке затверджене Постановою ПНБУ від 05.11.2014 N? 705. Клієнту відомо про те, що Рахунки забороняється використовувати для проведення операцій, пов?язаних зі здійсненням підприємницької та/або інвестиційної діяльності; він отримав від Банку інформацію про умови кредитування згідно вимог законодавства України, зокрема, Закону України Про споживче кредитування; він доручає Банку здійснювати договірне списання коштів з його ОСОБА_3 в порядку, сумі та за реквізитами, вказаними в Договорі-анкеті, Тарифах та Правилах; він надає Банку згоду та право збирати, використовувати, зберігати, обробляти, поширювати і отримувати інформацію, у тому числі банківську таємницю та персональні. дані Клієнта, в обсязі, встановленому Правилами споживчого кредитування та Правилами РКО; він надає свій дозвіл на використання зразку підпису, що зазначений під цим Договором-анкетою для здійснення операцій, що передбачені Договором; він ознайомлений і погоджується з умовами усіх додатків до Договору-анкети. у тому числі з Тарифами Банку ним особисто (або його уповноваженим представником) отримано примірник цього Договору-анкети.

Відповідно до п. 2.15. Договір укладається на невизначений строк та набирає чинності з моменту укладення Договору-анкети, усі додатки до Договору є невід?ємною частиною Договору.

Відповідно до п. 2.16. Договору-анкети, своїм підписом Клієнт підтверджує коректність і повноту наданої ним інформації.

Разом з договором позивач подав до суду, анкету-заяву, паспорт споживчого кредиту, які містять відомості щодо погоджених сторонами істотних умов цього правочину, а також видану кредитодавцем довідку про ідентифікацію позичальника.

10.05.2018 між АТ «Укрсиббанк» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду про відкриття та комплексне розрахунково – касове обслуговування банківських рахунків фізичної особи та умови кредитування №94469680000 відповідно до вказаної угоди сторони домовились, що в межах ліміту кредитування, встановленого п. 2.2. Договору банк надає кредит у сумі 13795,90 грн. При цьому з дати підписання даної додаткової угоди ліміт кредитування, встановлений згідно п.2.2 Договору, зменшується на суму кредиту, виданого згідно умов п. 1 цієї Додаткової угоди, а суми сплачені Клієнтом в рахунок погашення кредиту поновлюють діміт кредитування, встановлений згідно п. 2.2 Договору.

Кредит клієнту надається для особистих потреб в сумі 13795,90 грн на придбання товару. Процентна ставка за користування кредитом, становитиме 0,00001% річних. Строк дії пільгового періоду з 10.05.2018 по 12.05.2020. Клієнт зобов`язався повертати суму кредиту, плату за використання кредиту, інші платежі шляхом внесення на картковий рахунок клієнта, відкритий згідно умов Договору, коштів у сумі достатній для щомісячної сплати платежів, відповідно до графіку платежів, зазначеного у п. 3.3. цієї додаткової угоди, але не пізніше умов договору, коштів у сумі достатній для щомісячної сплати платежів, відповідно до графіку платежів, зазначеного у п. 3.3. Додаткової угоди, але не пізніше 10.05.2020.

Факт перерахування кредитних коштів на картковий рахунок відповідача 10.05.2018 у розмірі 14800,00 грн підтверджується випискою по рахунку № НОМЕР_1 / IBAN: НОМЕР_2 за період з 10.05.2020 по 24.01.2021, наданою АТ «Укрсиббанк» на виконання ухвали суду від 17.04.2026.

25.01.2021 було укладено договір факторингу № 198 відповідно до якого Акціонерне товариство "Укрсиббанк" відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №94469680000(26201965799102).

Відповідно до витягу з Реєстру боржників від 25.01.2021 до Договору факторингу № 198 від 25.01.2021, ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 27828,24 грн, з яких: 21777,93 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 6050,31 грн - сума заборгованості за відсотками.

26.01.2021 було укладено договір № 04/26/01/2021/1 відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №94469680000(26201965799102).

Відповідно до витягу з Реєстру боржників від 26.01.2021 до Договору факторингу № 04/26/01/2021/1 від 26.01.2021, ТОВ «Вердикт капітал» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 27828,24 грн, з яких: 21777,93 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 6050,31 грн - сума заборгованості за відсотками.

10.03.2023 було укладено договір № 10-03/2023/01 відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №94469680000(26201965799102).

04.02.2025 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» було укладено додаткову угоду №7/7 до договору № 10-03/2023/01 про відступлення права вимоги від 10.03.2023 згідно вказаної угоди сторони домовились внести зміни в реєстри боржників, що є додатками до договору № 10-03/2023/01 про відступлення права вимоги від 10.03.2023 а саме: внести зміни до Реєстру боржників в електронному вигляді (Додаток №1 до Договору) виклавши його в новій редакції.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників від 07.02.2025 до Договору відступлення права вимоги № 10-03/2023/01 від 10.03.2023, ТОВ «Коллект Центр» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 27828,24 грн, з яких: 21777,93 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 6050,31 грн - сума заборгованості за відсотками.

На підтвердження розміру заборгованості позивач подав до суду Розрахунок заборгованості, складений та засвідчений ТОВ «Вердикт капітал», згідно з відомостями якого станом на 10.03.2023 у відповідача наявний борг в сумі 27828,24 грн, з яких: 21777,93 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 6050,31 грн - сума заборгованості за відсотками.

На підтвердження розміру заборгованості позивач подав до суду Розрахунок заборгованості, складений та засвідчений ТОВ «Коллект центр», згідно з відомостями якого станом на 12.12.2025 у відповідача наявний борг в сумі 27828,24 грн, з яких: 21777,93 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 6050,31 грн - сума заборгованості за відсотками.

Матеріали справи не містять доказів погашення заборгованості відповідачем.

Мотиви, з яких виходить суд та застосування норм права, що регулюють дані правовідносини

Згідно ч.1 ст.205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч.1 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно ч.3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Частиною 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до абзацу 3 ч.1 ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 526 ЦК України встановлює, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно ч. 1ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1ст. 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1ст. 612 ЦК України).

Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до частин третьої-четвертої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За правилами ч.ч.1,3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

У свою чергу, ст. 80 ЦПК України передбачає, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стаття 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Аналіз наведених норм процесуального та матеріального права дає підставу вважати, що кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів (Постанова Верховного Суду від 08.08.2019 року у справі №450/1686/17).

Верховний Суд також неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

У частині третій статті 2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 12 цього Кодексу.

З огляду на викладене, даючи оцінку зібраним доказам у справі, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги позивача є законними та такими, що підлягають задоволенню і з відповідача на користь позивача необхідно стягнути заборгованість у сумі 27828,24 грн.

Судові витрати.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України, суд під час ухвалення судового рішення вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

При цьому відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Як встановлено в судовому засіданні, позивач поніс судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в сумі 2422,40 гривень, що підтверджується платіжною інструкцією № 0591910015 від 23.12.2025 а тому суд у відповідності до ст. 141 ЦПК України стягує його з відповідача.

Крім того, згідно із ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом судової справи, належать витрати на професійну правничу допомогу, які відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У постановах Верховного Суду від 07 листопада 2019 року у справі №905/1795/18 та від 08 квітня 2020 року у справі №922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).

З огляду на зазначене положеннями ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи і наданих послуг та фінансового стану учасників справи.

Подібні правові висновки викладені у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).

Для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату певного гонорару, в контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи це питання, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19)).

Склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу у даній справі позивач надав суду копію договору про надання правової допомоги №01-07/2024 від 01.07.2024, укладеного між ТОВ «Колект Центр» та адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс», детальний опис виконаних адвокатським об`єднанням робіт, заявка на надання юридичної допомоги №2226 від 03.11.2025, витяг з акту №16 про надання юридичної допомоги від 28.11.2025. З перелічених доказів встановлено, що витрати позивача на правову допомогу склали 13000,00 грн.

Визначаючи розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, з урахуванням виконаної адвокатом роботи, зважаючи на категорію справи, яка є малозначною, та те, що розгляд справи проводився за правилами спрощеного позовного провадження без участі представника позивача, суд дійшов висновку, що стягненню підлягають витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн, що буде достатнім, співмірним і справедливим з огляду на категорію та складність справи.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.3, 12, 13, 81, 141, 254, 263, 264-265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за Договором №94469680000(26201965799102) від 10.05.2018 у розмірі 27828,24 грн, (двадцять сім тисяч вісімсот двадцять вісім гривень 24 копійки).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» судовий збір у розмірі 2422,40 гривні та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 гривень, а всього стягнути 5422,40 гривень (п`ять тисяч чотириста двадцять дві гривні 40 копійок).

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду суд шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте Білоцерківським міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення повного заочного рішення суду.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», місцезнаходження: вулиця Мечнікова, будинок 3, офіс 306, місто Київ, 01133, код ЄДРПОУ 44276926.

Відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя О. А. Сомок

Оригінал: reyestr.court.gov.ua