Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №521/9949/26 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

Суд: Хаджибейський районний суд міста Одеси

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення аліментів

Дата: 12 жовтня 2026 р.

Справа: №521/9949/26

Суддя: Мазун І. А.

Справа № 521/9949/26

Провадження № 2/521/7229/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2026 року Хаджибейський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді – Мазун І.А.,

за участю секретаря судового засідання – Гриневич І.Г.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Одесі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та додаткових витрат на утримання малолітньої доньки, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Хаджибейського районного суду міста Одеси перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та додаткових витрат на утримання малолітньої доньки, в якому вона просить суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання доньки – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки від всіх видів доходу щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дати пред`явлення позову і до досягнення дитиною повноліття; стягнути додаткові витрати на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 19851,85 грн. А також стягнути з відповідача понесені нею судові витрати.

В обґрунтування позову зазначила, що 18 липня 2013 року, ОСОБА_4 , уклала шлюб з ОСОБА_2 . Рішенням Пересипського районного суду міста Одеси по справі № 947/46003/25 від 16.04.2026 року, шлюб, зареєстрований 18 липня 2013 року Відділом державної реєстрації актів цивільної стану у Приморському районі реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції, актовий запис № 987, між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 – розірвано. У шлюбі народилася донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зазначає, що чоловік – ОСОБА_2 перестав цікавитися життям доньки та почав відмовляти в утриманні спільної дитини та давати відповідні кошти на її утримання. Донька проживає разом з позивачкою. Усі обов`язки щодо утримання та виховання доньки, позивачка несе самостійно. Відповідач же ухиляється від покладеного на нього у відповідності до ст. 180 Сімейного кодексу України обов`язку щодо утримання дітей.

Ухвалою суду від 08.07.2026 року відкрито провадження по справі та призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

21.09.2026 року через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшла заява про зміну предмету позову, а саме доповнено позовні вимоги в частині стягнення додаткових витрат на дитину ОСОБА_3 . В той же час, ОСОБА_1 несе додаткові витрати на дитину щодо її утримання. На підтвердження утримання та понесення додаткових витрат надаються квитанції, зокрема дитячий табір оплачено на суму 33 003,70 грн., що підтверджується платіжною інструкцією від 06.06.2026, заняття з танців на суму 1400 грн., оплата участі у змаганнях 1300 грн., оплата табору у сумі 4000 грн. Таким чином, підлягає стягненню половина вищезазначених витрат на дитину. Отже, сума, яка підлягає стягненню з Відповідача становить: 33 003,70+1400+1300+4000= 39703,7:2=19851,85 грн.

Представник позивача в підготовче судове засідання не з`явився, однак надав заяву, в якій просив про розгляд справи за його відсутності, заявлені вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач в підготовче судове засідання не з`явився, проте до суду було надано заяву, в якій він визнала позов в повному обсязі та просив проводити розгляд справи за його відсутності.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, то відповідно до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Відповідно до частини 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідивши докази по справі суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Згідно ст. 141 Сімейного кодексу України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до ст.ст.150-152, 155 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини. Право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Судом встановлено, що 18 липня 2013 року, ОСОБА_4 (далі – Позивач), уклала шлюб з ОСОБА_2 (далі – Відповідач). Шлюб зареєстровано Відділом державної реєстрації актів цивільної стану у Приморському районі реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції, актовий запис № 987 (свідоцтво про шлюб від 18.07.2013 серія НОМЕР_1 ).

Рішенням Пересипського районного суду міста Одеси по справі №947/46003/25 від 16.04.2026 року, шлюб, зареєстрований 18 липня 2013 року Відділом державної реєстрації актів цивільної стану у Приморському районі реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції, актовий запис № 987, між ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) – розірвано.

В період шлюбу у них народилася донька – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , яке видано Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Одеського міського управління юстиції 20.10.2015, актовий запис №10607.

Сторонами не заперечується, що дитина мешкає разом з матір`ю.

Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, як беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

В ч. 2 ст. 51 Конституції України закріплено обов`язок батьків по утримуванню дітей до досягнення ними повноліття.

Відповідно до ст.180 Сімейного кодексу України передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. При встановленні розміру аліментів, суд керується вимогами ст. 182 СК України та роз`ясненнями, які містяться в п. 17 Постанови пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 р. «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», та вирішуючи питання щодо розміру аліментів враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно зі ст. 183 Сімейного Кодексу України частина заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватись як аліменти на дитину, визначається судом.

Пленум Верховного Суду України в п. 17 своєї Постанови від 15.05.2006 № 3 роз`яснив судам, що вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК. При цьому необхідно мати на увазі, що зміна законодавства в частині визначення мінімального розміру аліментів на одну дитину не є підставою для перегляду постановлених раніше судових рішень про їх стягнення.

Частиною 2 ст. 18 Сімейного кодексу України передбачено, що суд застосовує ті способи захисту прав або інтересів учасників сімейних відносин, які встановлені законом або домовленістю (договором) сторін.

Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані надавати матеріальну допомогу на утримання дітей.

Згідно з п. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, схваленої резолюцією 44-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН 44/25 від 20.11.1989 р., ратифікованою Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 р. № 789 - ХІІ, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Стаття 27 Конвенції ООН про права дитини, дає кожній дитині право на рівень життя, необхідній для її фізичного, розумового, духовного, морального та соціально розвитку. Батьки або інші особи які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Суд визначає розмір аліментів в кожному конкретному випадку, виходячи з фактичних обставин справи.

При визначенні розміру аліментів суд враховує матеріальний стан сторін, стан здоров`я дитини, відсутність на утриманні у платника аліментів інших неповнолітніх дітей та непрацездатних членів сім`ї, наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; інші обставини, що мають істотне значення (ст. 182 Сімейного кодексу України).

Відповідачем будь-яких відомостей про доходи суду не надано. Також не надано відомостей, що свідчать про його скрутне матеріальне становище.

Положенням ст. 191 Сімейного Кодексу України визначено, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Суд звертає увагу сторін, що відповідно до ст. 179 Сімейного Кодексу України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання.

При визначенні розміру аліментів суд враховує матеріальний стан сторін, стан здоров`я дитини, відсутність на утриманні у платника аліментів інших неповнолітніх дітей та непрацездатних членів сім`ї, наявність на праві власності, володіння та / або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна.

При визначенні розміру аліментів на дитину суд враховує, що відповідач є здоровою та працездатною особою, інших осіб на своєму утриманні не має, тому має змогу сплачувати аліменти на утримання дитини.

Доказів зворотного відповідач суду не надав.

Відповідно до ст. 7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2026 рік» установлено у 2026 році прожитковий мінімум на дітей віком до 6 років - 2817 гривні, дітей віком від 6 до 18 років - 3512 гривень.

Тому визначаючи розмір аліментів, суд враховує, що дитина, на утримання якої позивач просить стягнути аліменти з 15.06.2026 року (дата звернення до суду з позовом) досягла 11 років (повних), тому відповідно до ст. 7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2026 рік», розмір прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років - 3512 гривень, а також те, що відповідач є здоровою працездатною особою та зобов`язаний приймати участь в матеріальному утриманні доньки, та з урахуванням обов`язку матері також утримувати дитину, суд дотримуючись принципів розумності, справедливості та пропорційності, як основних засад цивільного процесуального законодавства дійшов висновку про задоволення позову в цій частині, у зв`язку із чим стягує аліменти на користь позивача на утримання доньки ОСОБА_3 у розмірі частини від усіх його доходів на місяць, але не менше ніж 50 % від встановленого законом прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.

Відтак, суд вважає, що позов в частині стягнення аліментів обґрунтований та підлягає задоволенню.

На підставі п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Зокрема позивач просить стягнути з відповідача на її користь понесені додаткові витрати на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 19851,85 грн.

На підтвердження утримання та понесення додаткових витрат надаються квитанції, зокрема дитячий табір оплачено на суму 33 003,70 грн., що підтверджується платіжною інструкцією від 06.06.2026, заняття з танців на суму 1400 грн., оплата участі у змаганнях 1300 грн., оплата табору у сумі 4000 грн.

Відповідно до ст. 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно. Так, поряд із аліментами на утримання дитини батьки повинні сплачувати кошти на покриття додаткових витрат на дитину.

Дане положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається данною статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв`язку із розвитком певних її здібностей, страждає на тяжку хворобу, є калікою. Особливі обставини можуть бути зумовлені, як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті). Такі особливі обставини будуть індивідуальними у кожному конкретному випадку.

Частина 2 статті 185 СК України передбачає, що розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

Розмір коштів, що стягуються на додаткові витрати, не може бути більше самих додаткових витрат. Суд вирішує, в якій мірі кожені з батьків зобов`язаний приймати участь в цих витратах, виходячи з матеріального та сімейного положення сторін та інших інтересів та обставин, що мають істотне значення, що визначаються так само, як і стягненні аліментів відповідно до ст. ст. 181, 182 СК України.

Таким чином, підлягає стягненню половина вищезазначених витрат на дитину. Отже, сума, яка підлягає стягненню з Відповідача становить: 33 003,70+1400+1300+4000= 39703,7:2=19851,85 грн.

Враховуюче вищевикладене, суд вважає за необхідне задовольнити даний позов в повному обсязі та стягувати з відповідача ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання малолітньої доньки, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дати подачі позову і до досягнення дитиною повноліття та стягнути з відповідача на користь позивача додаткові витрати на дитину в розмірі 19851,85 грн.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржені судові рішення відповідають критерію обґрунтованості судового рішення.

Крім того, позивач звільнена від сплати судового збору відповідно до вимог ст. 5 Закону України «Про судовий збір», тому з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1331,20 грн. (ст. 141 ЦПК України) .

Керуючись ст. ст. 76-78, 83, 258-259, 263-265, 268, 352, 354, 430 ЦПК України, ст. ст. 141, 150-155, 180-182,184, 191 Сімейного кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та додаткових витрат на утримання малолітньої доньки – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ), на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ), аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки від всіх видів доходу щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дати пред`явлення позову, а саме з 15.06.2026 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Рішення суду в частині стягнення аліментів за 1 місяць підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ), на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ), додаткові витрати на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 19 851 (дев`ятнадцять тисяч вісімсот п`ятдесят одну) гривню 85 копійок.

Стягнути ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь держави судовий збір у сумі 1331 (одна тисяча триста тридцять один) гривень 20 копійок.

Рішення суду може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 23 жовтня 2026 року.

ГОЛОВУЮЧИЙ І.А. МАЗУН

Оригінал: reyestr.court.gov.ua