Постанова від 03 листопада 2026 р. у справі №504/4312/26 — Доброславський районний суд Одеської області

Справа № 504/4312/26

Номер провадження 3/504/1517/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.11.2026с-ще Доброслав

Суддя Доброславського районного суду Одеської області Жовтан П.В., розглянувши матеріали, які надійшли з ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с.Кірове Комінтернівського району Одеської області, громадянина України, одруженого, начальника відділення рекрутингу та комплектування ІНФОРМАЦІЯ_1 , військове звання «майор», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 , виданий Комінтернівським РВ УМВС України в Одеській області від 10.04.1997р., ІПН НОМЕР_2 ,

-за ч.2 ст.172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ОРТЦК №505, складеного 04.09.2026р. ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_3 під час вивчення стану законності та заходів щодо її забезпечення в ІНФОРМАЦІЯ_4 , який дислокується за адресою: АДРЕСА_2 , виявлено ознаки вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.

Так відповідно до наказу ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 № 237 від 25.08.2026 тимчасове виконання обов`язків начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 покладено на начальника відділення військового обліку та бронювання майора ОСОБА_2 .

У зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України №2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, з подальшим неодноразовим його продовженням та до теперішнього часу, відповідно до Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» почав діяти воєнний стан в Україні.

Відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 217 від 05.08.2025 майора ОСОБА_1 , старшого офіцера відділення обліку мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_6 , призначеного наказом командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_7 » (по особовому складу) від 27 липня 2025 року № 316 на посаду начальника відділення рекрутингу та комплектування ІНФОРМАЦІЯ_6 вважати таким, що 05 серпня 2025 року справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків за посадою.

Відповідно до наказу №210 начальник відділення рекрутингу та комплектування ІНФОРМАЦІЯ_8 майор ОСОБА_3 з 29.07.2026 до 23.08.2026 тимчасово виконував обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_9 .

Відповідно до ст. 65 Конституції України, захист Батьківщини, незалежності і територіальної цілісності України є обов`язком громадян України та ст. 1 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, військовослужбовці зобов`язані свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок; постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати і виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; знати і утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку; дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України.

Згідно вимог ст.ст. 1, 2, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України військова дисципліна досягається шляхом особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Військової присяги, виконання своїх обов`язків, вимог військових статутів, а також зобов`язує кожного військовослужбовця додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів та накази командирів.

Статтею 26 Статуту передбачено, що військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.

Відповідно до ст. 58 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України командир (начальник) є єдиноначальником і особисто відповідає перед державою за бойову та мобілізаційну готовність довіреної йому військової частини, корабля (підрозділу) за забезпечення охорони державної таємниці; за бойову підготовку, виховання, військову дисципліну, морально-психологічний стан, збереження життя і зміцнення здоров`я особового складу; за внутрішній порядок, стан і збереження озброєння, боєприпасів, бойової та іншої техніки, пального і матеріальних засобів; за всебічне забезпечення військової частини, корабля (підрозділу); за додержання принципів соціальної справедливості.

Командир (начальник) відповідно до посади, яку він займає, повинен діяти самостійно i вимагати від підлеглих виконання вимог Конституції України, законів України, статутів Збройних Сил України та інших нормативно-правових актів.

Згідно статті 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України командир (начальник) зобов`язаний:

знати, дотримуватися особисто та вимагати від особового складу неухильного дотримання норм міжнародного гуманітарного права;

планувати роботу і здійснювати заходи щодо підтримання та удосконалення бойової та мобілізаційної готовності і вимагати їх виконання, своєчасно вносити до планів роботи необхідні зміни (уточнення), вживати заходів для охорони державної таємниці, забезпечення прихованого управління військами;

негайно доповідати старшому командиру (начальнику) про кримінальне чи адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, вчинене підлеглим військовослужбовцем, а командир (начальник) військової частини (установи) - негайно повідомляти про це відповідному прокурору, а разі вчинення кримінального чи адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією військовослужбовцем Збройних Сил України - начальнику відповідного органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України;

знати стан справ у дорученій йому військовій частині, на кораблі (у підрозділі), ділові, морально-психологічні якості безпосередньо підпорядкованих військовослужбовців, бойову та іншу техніку, озброєння, що є в частині, на кораблі (у підрозділі), вміло керувати військовою частиною, кораблем (підрозділом) як у повсякденному житті, так і під час виконання бойових завдань;

організовувати та безпосередньо керувати бойовою підготовкою, здійснювати контроль за її ходом, об`єктивно оцінювати досягнуті підлеглими результати, підбивати підсумки й заохочувати кращих, узагальнювати та впроваджувати передовий досвід у практику навчання особового складу, ефективно використовувати навчально-матеріальну базу, спрямовувати кошти та матеріальні засоби на вдосконалення цієї бази;

постійно вдосконалювати особисту підготовку та майстерність підпорядкованих командирів (начальників), методи керівництва військовою частиною, кораблем (підрозділом), особисто проводити навчання та заняття з особовим складом військової частини, корабля (підрозділу), займатися правовим вихованням підлеглих, своєчасно вживати заходів для виконання завдань соціально-психологічного забезпечення бойової підготовки; завжди мати точні відомості про особовий склад, озброєння, боєприпаси, бойову та іншу техніку, пальне, матеріальні засоби (кошти), що є у військовій частині, на кораблі (у підрозділі) за штатом, списком і в наявності;

встановлювати у військовій частині, на кораблі (у підрозділі) такий внутрішній порядок, який гарантував би неухильне виконання законів України і положень статутів Збройних Сил України; організовувати дотримання та неухильно особисто дотримуватися принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у службовій діяльності;

показувати приклад дисциплінованості, неухильного виконання вимог законодавства, наказів і розпоряджень командирів (начальників); бути ввічливим і справедливим у ставленні до підлеглих, не принижувати їх честі і гідності;

постійно виховувати підлеглих у дусі гуманізму та людяності, спираючись при цьому на загальновизнані принципи міжнародного права;

проводити роботу щодо зміцнення військової дисципліни, запобігання надзвичайним подіям, кримінальним та іншим правопорушенням серед особового складу, своєчасно виявляти й усувати їх причини;

аналізувати стан військової дисципліни і об`єктивно доповідати про це старшому командирові (начальникові);

виявляти чуйність та бути уважним до підлеглих, поєднувати вимогливість і принциповість з повагою до їх честі і гідності, вникати в проблеми їх побуту, забезпечувати соціальну та правову захищеність, у разі необхідності клопотати за них перед старшими командирами (начальниками);

знати потреби і запити особового складу, приймати рішення за його заявами, скаргами та іншими зверненнями;

організовувати своєчасну видачу всіх видів забезпечення та перевіряти його повноту;

організовувати культурологічну роботу, створювати умови для зміцнення здоров`я та фізичного розвитку;

здійснювати заходи щодо безпеки особового складу військової частини, корабля (підрозділу) та інших осіб під час роботи з озброєнням, бойовою та іншою технікою, обладнанням, проведення стрільб, навчань, несення вартової і внутрішньої (чергової та вахтової) служби, виконання інших військових обов`язків;

не допускати до участі у бойових діях військовослужбовців з числа призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, які не пройшли курс базової загальновійськової підготовки або не мають бойового досвіду;

особисто керувати кадровою роботою та відбором кандидатів для вступу до військових навчальних закладів;

організовувати експлуатацію, збереження і використання за призначенням казармено-житлового фонду, комунальних споруд, інженерних мереж, наданих для розквартирування військових частин і підрозділів;

контролювати додержання заходів пожежної безпеки у військовій частині, на кораблі (у підрозділі);

вживати заходів для охорони довкілля в місцях розташування та дій військ;

організовувати та здійснювати заходи, спрямовані на захист особового складу, озброєння, боєприпасів, бойової та іншої техніки і майна від зброї масового ураження, звичайних засобів ураження;

під час вирішення питань, пов`язаних з трудовою діяльністю працівників, суворо додержуватися законодавства про працю;

вживати заходів для відшкодування матеріальних збитків, заподіяних військовій частині, кораблю (підрозділу).

Таким чином, на майора ОСОБА_1 , під час виконання обов`язків начальника ІНФОРМАЦІЯ_9 , покладалися організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, а отже в розумінні положення примітки до ст. 172-13 КУпАП - він являється військовою службовою особою, тобто суб`єктом правопорушення, передбаченого ст. 172-15 КУпАП.

Встановлено, що ОСОБА_4 призваний на військову службу по мобілізації 05.01.2026 ІНФОРМАЦІЯ_10 та того ж дня призначений на посаду стрільця 3 відділення взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_11 , у військовому званні солдат.

01 вересня 2026 року під час проведення інструктажу груп оповіщення офіцером призову лейтенантом ОСОБА_5 (рапорт Вх. № 5935 від 01.09.2026 р.) виявлено відсутність військовослужбовця ІНФОРМАЦІЯ_9 солдата ОСОБА_4 . Перевіркою встановлено, що солдат ОСОБА_4 без поважних причин не прибув на службу та фактично відсутній у розпорядженні підрозділу, починаючи з 19.08.2026 року.

Доповіді про подію станом на 01.09.2026 до начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 не надходило.

Відповідно до наказу № 210 начальник відділення рекрутингу та комплектування ІНФОРМАЦІЯ_9 майор ОСОБА_1 з 29.07.2026 до 23.08.2026 тимчасово виконував обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_9 .

Так, механізм надання доповідей та донесень про події, кримінальні правопорушення, військові адміністративні правопорушення та адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією, порушення військової дисципліни в структурних підрозділах Міністерства оборони України Апарату Головнокомандувача Збройних Сил України, Генерального штабу Збройних Сил України, органах військового управління, з`єднаннях, військових частинах, військових навчальних закладах, установах та організаціях Збройних Сил України, органах військового управління, військових частинах, вищих військових навчальних закладах, установах, організаціях, підпорядкованих Міністерству оборони України, та державних підприємствах, що належать до сфери управління Міністерства оборони України, військових частинах, установах, організаціях, підпорядкованих Державній спеціальній службі транспорту визначений в інструкції з надання доповідей і донесень про події, кримінальні правопорушення, військові адміністративні правопорушення та адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією, порушення військової дисципліни та їх облік у Міністерстві оборони України, Збройних Силах України та Державній спеціальній службі транспорту, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 29 листопада 2018 року № 604 (далі – Інструкція).

Відповідно до п. 2 Розділу II Інструкції за своєчасність та об`єктивність надання доповідей та донесень про події, кримінальні правопорушення, військові адміністративні правопорушення та адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією, скоєні (вчинені) військовослужбовцями або працівниками (під час виконання службових обов`язків, у робочий час), що сталися у військових частинах, відповідають командири (начальники) військових частин.

Згідно п. 4 Розділу ІІ Інструкції 4. Доповіді та донесення про події, кримінальні правопорушення, військові адміністративні правопорушення та адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією, командири (начальники) військових частин надають своїм прямим начальникам за підпорядкованістю (керівники державних підприємств - керівнику структурного підрозділу Міністерства оборони України, на який покладено функціональне управління цим підприємством), повідомляють начальника органу управління Військової служби правопорядку та керівника відповідної спеціалізованої прокуратури у сфері оборони, у зоні діяльності яких військова частина виконує завдання за призначенням.

Доповіді та донесення надаються:

негайно (протягом 15 хвилин) після отримання інформації про подію, кримінальне правопорушення, адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією, - усно (у доповіді мають зазначатися умовне найменування, пункт дислокації та підпорядкованість військової частини, дата і час скоєння правопорушення, стислий зміст, обставини та місце скоєння (вчинення), ким виявлено правопорушення, заподіяні матеріальні збитки, загибель, поранення людей, демографічні дані учасників, військове звання, прізвище, ім`я, по батькові командира військової частини, номери телефонів для уточнення інформації);

про обставини вчинення події, кримінального правопорушення, самовільного залишення військової частини або місця служби військовослужбовцями - за формою, наведеною в додатку 1 до цієї Інструкції; адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, за формою, наведеною в додатку 2 до цієї Інструкції, - письмово протягом доби з моменту надання усної доповіді про подію, кримінальне правопорушення, адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією.

У разі вчинення військового адміністративного правопорушення завірена копія протоколу про військове адміністративне правопорушення протягом 5 діб надсилається до органу управління Військової служби правопорядку та до спеціалізованої прокуратури у сфері оборони, у зоні діяльності яких військова частина виконує завдання за призначенням.

Командири (начальники) військових частин про події, кримінальні правопорушення, адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією, негайно (протягом 15 хвилин після отримання інформації) по лінії оперативно-чергової служби або особисто повідомляють оперативного чергового органу військового управління (пункту управління) вищого рівня, головного оперативного чергового Збройних Сил України, оперативного чергового органу управління Військової служби правопорядку (п. 5 Розділу II Інструкції).

Таким чином встановлено, що ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_9 , в порушення ст. ст. 1, 2, 3, 4, Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ст. ст. 1, 58, 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, інструкції з надання доповідей і донесень про події, кримінальні правопорушення, військові адміністративні правопорушення та адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією, порушення військової дисципліни та їх облік у Міністерстві оборони України, Збройних Силах України та Державній спеціальній службі транспорту, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 29 листопада 2018 року № 604 не було подано доповіді безпосередньому командиру (начальнику), а саме начальнику ІНФОРМАЦІЯ_4 доповідь про самовільне залишення військової частини солдатом ОСОБА_4 , що у свою чергу призвело до невчасної доповіді начальником вищому керівництву - начальнику ІНФОРМАЦІЯ_12 .

Таким чином, майор ОСОБА_1 тимчасово виконуючи обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_9 , перебуваючи в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_9 , розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , будучи військовою службовою особою, допустив недбале ставлення до військової служби, в умовах особливого періоду, не здійснивши доповідь начальнику ІНФОРМАЦІЯ_4 про подію з 19.08.2026 по 03.09.2026, а саме: про самовільне залишення військової частини військовослужбовцем ОСОБА_4 , відповідальність за що передбачено ч.2 ст.172-15 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення не визнав та повідомив що з викладеними у протоколі обставинами не погоджується. Дійсно він був призначений на посаду тимчасового виконувача обов`язків начальника ІНФОРМАЦІЯ_13 , та виконував обов`язки з 29 липня по 23 серпня 2026 року, але сама процедура прийняття справ та посади не була оформлена за встановленим порядком, передбаченим розділом 2 пунктом 63 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України (далі Статут). Відповідно до фактів, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, зауважив що відсутність солдата ОСОБА_4 встановлена офіцером ІНФОРМАЦІЯ_4 01.09.2026 року, на цей час обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_9 з 24 серпня 2026 року виконував підполковник ОСОБА_6 , призначений наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 №236.

При складанні протоколу, 04.09.2026 року, його не ознайомили з рапортом або поясненням підполковника ОСОБА_6 , щодо прийняття посади начальника та виявлення відсутність в підрозділі солдата ОСОБА_4 .

Відповідно до вимог Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України розділу 3 пункту 120 командир взводу зобов`язаний підтримувати особовий склад бойовій готовності, неухильно стежити за дотриманням військовослужбовцями військової дисципліни та своєчасно доповідати командирові роти про потреби підлеглих.

Письмових доповідей або рапортів про обставини та причини відсутності солдата ОСОБА_4 на службі від командира взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_9 штаб-сержанта ОСОБА_7 або старшого групи оповіщення молодшого сержанта ОСОБА_8 де виконував завдання солдат ОСОБА_4 , в період з 19 по 23 серпня 2026 року особисто до нього не надходили.

Крім того, зазначив, що з появою нового керівництва у Четвертому відділі та Одеському районному територіальному центрі відчуває до себе упередження ставлення.

На підставі викладеного просить закрити провадження у справі через відсутність складу правопорушення та істотні порушення процедури складання протоколу.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_9 повідомив, що працює у ІНФОРМАЦІЯ_4 . У період з 29 липня по 23 серпня 2026 року тимчасово виконуючого обов`язки начальника цього відділу на підставі відповідного наказу виконував майор ОСОБА_1 .

До службових обов`язків свідка входить реєстрація та опрацювання вхідної й вихідної кореспонденції підрозділу, підготовка відповідей на запити тощо. Зареєстровані письмові документи він особисто доводить до відома керівника. Уся кореспонденція приймається виключно в письмовій формі, водночас начальник може отримувати повідомлення й усно від підпорядкованих осіб.

Щодо причини відсутності солдата ОСОБА_4 на службі в період з 19 по 23 серпня 2026 року жодних письмових повідомлень чи рапортів від відповідальних осіб на реєстрацію не надходило, відповідно, свідку про це нічого не було відомо, і ТВО начальника ОСОБА_1 він про це не повідомляв.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_7 повідомив, що займає посаду командира взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_9 . У період з 29 липня по 23 серпня 2026 року обов`язки тимчасово виконуючого обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_9 на підставі відповідного наказу виконував майор ОСОБА_1 . Письмовий рапорт про відсутність солдата ОСОБА_4 на службі, в зазначений період, від старшого групи оповіщення ОСОБА_8 не надходив. Про дану подію він дізнався під час проведення службового розслідування.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_8 повідомив, що у період з 29 липня по 23 серпня 2026 року обов`язки тимчасово виконуючого обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_9 на підставі відповідного наказу виконував майор ОСОБА_1 .

У зв`язку з перебуванням начальника юридичного супроводу ОСОБА_10 у відпустці, свідок ОСОБА_8 був призначений старшим групи оповіщення цього ж відділу. У його підпорядкуванні перебував солдат ОСОБА_4 , який був відсутній на службі в період з 19 по 23 серпня 2026 року без поважних причин. Про цю подію було усно повідомлено ОСОБА_10 та ТВО начальника ОСОБА_1 . Група оповіщення на чолі з ним неодноразово виїжджала за місцем проживання ОСОБА_4 та здійснювала його розшук, проте це не дало результатів.

Письмовий рапорт про відсутність солдата ОСОБА_4 на службі він не подавав, оскільки ОСОБА_10 повідомив, що все зробить самостійно, а також додав, що ОСОБА_4 пообіцяв повернутися до підрозділу. Крім того, свідку відомо, що на теперішній час ОСОБА_4 через СЗЧ перевівся до іншої військової частини.

Також за клопотанням ОСОБА_1 суд своєчасно та належним чином викликав у судове засідання свідка начальника групи документування ІНФОРМАЦІЯ_9 ОСОБА_11 . Однак останній в судове засідання не з`явився, причини своєї неявки не повідомив. У зв`язку з цим суд ухвалює рішення на підставі доказів, наявних у матеріалах справи.

Дослідивши і проаналізувавши докази по справі, суддя приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення доведена та підтверджується наступними матеріалами:

- даними протоколу про військове адміністративне правопорушення ОРТЦК №505, складеного 04.09.2026р. ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 за ч.2 ст.172-15 КУпАП;

- даними наказу командувача сухопутних військ ЗСУ (про визначення посадових осіб уповноважених на складання протоколів про військові адміністративні правопорушення) №188/нагд від 05.03.2026р.;

- витягом із наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_12 (по стройовій частині) №237 від 25.08.2026р., про тимчасове покладання обов`язків начальника на ОСОБА_2 ;

- витягом із наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_14 (по стройовій частині) №217 від 05.08.2025р., про призначення на посаду начальника відділення рекрутингу та комплектування ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 ;

- витягом із наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_14 (по стройовій частині) №210 від 29.07.2026р., про тимчасове покладання обов`язків начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 на майора ОСОБА_1 ;

- витягом із наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_14 (про призначення службового розслідування) №537 від 02.09.2026р.;

- даними акту службового розслідування від 03.09.2026р., згідно з яким підтверджено факти викладені в протоколі про військове адміністративне правопорушення ОРТЦК №505 від 04.09.2026р.;

- даними службової картки майора ОСОБА_1 ;

- копією письмових пояснень командира взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_9 ОСОБА_7 від 02.09.2026р.;

- письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 02.10.2026р.;

- даними витягу із статуту внутрішньої служби Збройних Сил України.

Суд надає критичну оцінку доводам ОСОБА_1 щодо процедури прийняття справ та посади, яка нібито не була оформлена в порядку, передбаченому Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України. Суд зазначає, що наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_14 (по стройовій частині) № 210 від 29.07.2026 р. на майора ОСОБА_1 було тимчасово покладено обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 . Цей наказ оскаржено не було, у зв`язку з чим ОСОБА_1 прийняв посаду та приступив до виконання зазначених обов`язків і несе повну відповідальність згідно зі Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України та іншими нормативно-правовими актами України.

Окрім того, суд відхиляє доводи ОСОБА_1 про те, що йому не було відомо про відсутність солдата ОСОБА_4 на службі в період з 19 по 23 серпня 2026 року через неподання письмових доповідей чи рапортів (ані від командира взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_9 штаб-сержанта ОСОБА_7 , ані від старшого групи оповіщення молодшого сержанта ОСОБА_8 , де виконував завдання військовослужбовець).

Ці твердження спростовуються показами свідка ОСОБА_8 , а також іншими матеріалами справи, дослідженими в судовому засіданні, які суд визнав належними та допустимими доказами.

З огляду на сукупність досліджених у справі доказів, суд вважає, що позиція ОСОБА_1 є способом його захисту, обумовленим прагненням уникнути відповідальності, а його доводи не спростовують винуватість у вчиненому правопорушенні.

Таким чином, оцінивши у всій сукупності досліджені по справі докази, суддя приходить до висновку, що вони узгоджуються між собою та підтверджують винуватість ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, при цьому суддя вважає, що у діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-15 КУпАП, а саме: недбале ставлення військової службової особи до військової служби вчинене в умовах особливого періоду.

Решта доводів та заперечень, в тому числі покази свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_7 висновків суду не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Відповідно до ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Суддя при накладенні стягнення враховує характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 , ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, тому суддя вважає необхідним застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції ч.2 ст.172-15 КУпАП.

Згідно ст.40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні про адміністративне правопорушення сплачується у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено стягнення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.23, 27, 33-35, 40-1, 283, 284 ч.1 п.1, 285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя –

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-15 КУпАП. Накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що відповідає сумі 17 000 (сімнадцять тисяч) грн.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір, ставка якого складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідає сумі 665 грн. 60 коп.

Відповідно до ч.1 ст.307 КУпАП, штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш, як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз`яснити, що у випадку несплати накладеного штрафу у передбачений законом строк, може бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.

Реквізити для сплати штрафу і судового збору розміщені на офіційному веб порталі «Судова влада» - https://km.od.court.gov.ua/sud1515/gromadyanam/zbir/ та https://km.od.court.gov.ua/sud1515/gromadyanam/tax/.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її винесення.

СуддяП. В. Жовтан