Рішення від 02 листопада 2026 р. у справі №240/21884/25 — Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2026 року м. Житомир справа № 240/21884/25

категорія 108020200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Липи В.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Волинської митниці про визнання протиправними та скасуванні рішення та картки відмови,

встановив:

I. Зміст позовних вимог та позиція сторін

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі — позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Волинської митниці (далі — відповідач, митний орган), у якому просить:

1) визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів № UA205140/2025/000213/2 від 18.07.2025;

2) визнати протиправною та скасувати картку відмови Волинської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA205140/2025/001884 від 18.07.2025;

3) стягнути з Волинської митниці за рахунок її бюджетних асигнувань на користь позивача сплачений судовий збір у сумі 15 140,00 грн;

4) стягнути з відповідача на користь позивача витрати на переклад документів у розмірі 2 700,00 грн;

5) вирішити питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що під час митного оформлення імпортованого з Великобританії товару (бувших у використанні телескопічних навантажувачів JCB 535-95 та віброплити) за митною декларацією № 25UA205140044855U8 від 17.07.2025 митну вартість визначено за основним методом — за ціною зовнішньоекономічного договору (контракту). До митного оформлення подано повний пакет документів, передбачених частиною другою статті 53 Митного кодексу України, що містили всі необхідні відомості про кількісні, якісні та вартісні показники вантажу, а також документально підтверджену вартість транспортування. Позивач стверджує, що в органу доходів і зборів не було правових підстав вимагати додаткові документи та відмовляти у визнанні заявленої митної вартості. Висловлені митницею зауваження щодо відображення у міжнародній накладній CMR стороннього автоперевізника, залученого експедитором, незначної різниці між сумою інвойсу та платіжною інструкцією передоплати, а також умов завантаження на умовах FCA St Helens, позивач вважає безпідставними та такими, що суперечать положенням чинного законодавства і дійсним умовам комерційної угоди. Застосування відповідачем шостого (резервного) методу визначення митної вартості позивач вважає протиправним, оскільки митниця не обґрунтувала неможливість застосування попередніх методів та безпідставно використала для порівняння інформацію щодо нового навантажувача з бази даних АСМО «Інспектор», проігнорувавши стан та індивідуальні особливості оцінюваного вживаного товару.

Волинська митниця подала відзив на позовну заяву, у якому заперечила проти задоволення позовних вимог. Відповідач зазначив, що під час автоматизованого контролю спрацювала система управління ризиками (АСАУР), що зумовило необхідність перевірки правильності визначення митної вартості. Під час перевірки поданих документів митний орган виявив розбіжності: у рахунку на оплату транспортних послуг від 15.07.2025 № TR25000106 надавачем послуг зазначено компанію «FORKLIFT GROUP», тоді як у графі 23 CMR перевізником виступає «Jabur-trans», при цьому договору між ними надано не було; у рахунку-фактурі від 02.07.2025 № 1186 вартість товару становить 105 350 фунтів стерлінгів, а надана платіжна інструкція від 12.06.2025 № 765 містить оплату лише на суму 104 500 фунтів стерлінгів; у довідці про транспортні витрати вказано про виконання навантажувальних робіт, проте вони не включені до декларації митної вартості. У зв`язку з ненаданням декларантом витребуваних додаткових документів митниця провела консультації та скоригувала митну вартість за резервним методом (стаття 64 МК України) на основі цінової інформації ЄАІС щодо раніше оформлених схожих товарів. Відповідач також висловив заперечення щодо заявлених позивачем судових витрат, вважаючи витрати на правову допомогу в сумі 10 000,00 грн та витрати на переклад у сумі 2 700,00 грн необґрунтованими та завищеними.

У відповіді на відзив позивач підкреслив, що компанія «FORKLIFT GROUP» надавала транспортно-експедиторські послуги відповідно до договору № 2024/032 від 27.03.2024 та мала законодавче право залучати безпосереднього перевірника («Jabur-trans»), що не впливає на тверду вартість послуг для замовника; платіжна інструкція підтверджувала здійснення попередньої оплати основної суми замовлення, а умови поставки FCA передбачають здійснення навантаження продавцем за його рахунок, через що окремі витрати на завантаження були відсутні. Позивач наполягав на повному задоволенні позову та відшкодуванні всіх понесених судових витрат.

Ухвалою суду від 22 вересня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою суду від 06 жовтня 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання Волинської митниці про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи на підставі наявних матеріалів відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі — КАС України).

II. Обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Суд установив, що між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Покупець) та компанією «Construction Machines Sales Ltd» (Великобританія, Продавець) було укладено зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів № 2023/043 від 02 серпня 2023 року.

На виконання умов контракту сторони підписали Специфікацію № 255 від 04 червня 2025 року та Специфікацію № 262 від 04 липня 2025 року, а також продавець виставив рахунок-фактуру (інвойс) № 1186 від 02 липня 2025 року на загальну суму 105 350,00 фунтів стерлінгів (GBP) на умовах поставки FCA St Helens WA11 9UY (Великобританія).

Відповідно до зазначених комерційних документів предметом поставки були наступні товари:

— товар № 1: автонавантажувач, оснащений телескопічним підіймальним обладнанням, самохідний, що може працювати на нерівній місцевості, був у використанні: б/в телескопічний навантажувач JCB 535-95, 2025 року випуску, заводський серійний номер JCB5ABMGTS3469244, вага 8 700 кг, вантажопідйомність 3 500 кг, висота підйому 9,5 м, дизельний двигун потужністю 55 кВт, 1 штука, фактурною вартістю 53 500,00 GBP;

— товар № 2: автонавантажувач, оснащений телескопічним підіймальним обладнанням, самохідний, що може працювати на нерівній місцевості, був у використанні: б/в телескопічний навантажувач JCB 535-95, 2024 року випуску, заводський серійний номер JCB5ABMGPR3412439, вага 8 700 кг, вантажопідйомність 3 500 кг, висота підйому 9,5 м, дизельний двигун потужністю 55 кВт, 1 штука, фактурною вартістю 51 000,00 GBP;

— товар № 3: машини та механізми для трамбування, несамохідні, були у використанні: віброплита TOFT TOFT04EC, серійний номер TOFTEC24112330, 2025 року випуску, 1 штука, фактурною вартістю 850,00 GBP.

На виконання зобов`язань з оплати товару ФОП ОСОБА_1 здійснив банківський переказ на користь продавця за платіжною інструкцією в іноземній валюті № 765 від 12 червня 2025 року на суму 104 500,00 GBP з призначенням платежу: «авансовий платіж за навантажувачі згідно зі специфікацією № 255 від 04.06.2025».

Організація міжнародного перевезення вантажу здійснювалася експедитором — польською компанією «Forklift Group Sp. z o.o.» на підставі контракту про надання транспортно-експедиторських послуг № 2024/032 від 27 березня 2024 року та заявки на перевезення вантажів № 105 від 09 липня 2025 року. Перевезення виконувалося автомобільним транспортом (тягач AM6981HC / причіп AM4251XP) за міжнародною товарно-транспортною накладною CMR № 1186 від 10 липня 2025 року, у графі 23 якої зазначено перевізника «Jabur-trans», залученого експедитором.

За надання комплексу транспортно-експедиторських послуг експедитор виставив рахунок від 15 липня 2025 року № TR25000106 на загальну суму 1 950,00 євро, у якому окремо виділено вартість послуг з транспортування вантажу та експедиторську винагороду. Виконання послуг підтверджено актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 1507/02 від 15 липня 2025 року. Перевізником також складено довідку про транспортні витрати № 16072025-02 від 16 липня 2025 року та калькуляцію витрат № 17072025-2/1 від 17 липня 2025 року з чітким розподілом витрат на транспортування до пункту пропуску через державний кордон України (Ягодин) та після перетину кордону.

Вантаж супроводжувався транзитною декларацією T1 № 25GB000060PRDOLPJ8 від 12 липня 2025 року, експортною митною декларацією країни відправлення № 25GB7LXIRWDAN0PAA3 від 11 липня 2025 року, сертифікатом з перевезення товару форми EUR.1 № S 0913592 від 11 липня 2025 року та декларацією про походження № 1186 від 02 липня 2025 року.

17 липня 2025 року декларант подав до митного поста «Ковель» Волинської митниці електронну митну декларацію № 25UA205140044855U8 для оформлення товарів у митний режим імпорту (випуск у вільний обіг). Митну вартість товарів було визначено декларантом самостійно за першим методом — за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються.

Разом із митною декларацією декларант надав органу доходів і зборів повний комплект документів, перелічених у графі 44 МД, зокрема контракт, специфікації, інвойс, банківську платіжну інструкцію, CMR, рахунок експедитора, довідку та калькуляцію транспортних витрат, акт виконаних робіт, експортні документи Великобританії та сертифікат походження EUR.1.

За результатами перевірки поданої декларації Волинська митниця згенерувала електронне повідомлення з вимогою надати додаткові документи протягом 10 днів для підтвердження заявленої митної вартості, посилаючись на виявлені розбіжності та спрацювання системи АСАУР. Декларант листом від 17 липня 2025 року повідомив митний орган про надання вичерпного переліку наявних комерційних та транспортних документів, які повністю підтверджують заявлену митну вартість.

18 липня 2025 року Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № UA205140/2025/000213/2, яким відмовила у визнанні задекларованої вартості та визначила її за 6-м (резервним) методом згідно зі статтею 64 МК України на рівні: товар № 1 — 76 700,00 GBP за одиницю; товар № 2 — 57 263,00 GBP за одиницю; товар № 3 — 6,47 євро за кг. Одночасно посадовою особою митниці оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA205140/2025/001884 від 18 липня 2025 року.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням про коригування та карткою відмови, позивач скористався правом, передбаченим частиною сьомою статті 55 МК України, оформивши випуск товарів у вільний обіг за митною декларацією № 25UA205140045331U0 від 18 липня 2025 року під фінансову гарантію шляхом сплати різниці між сумами митних платежів.

Листом від 21 серпня 2025 року позивач подав до митниці додаткові пояснення та документи в порядку частини восьмої статті 55 МК України. Листом від 26 серпня 2025 року № 7.3-2/15-02/14/9960 Волинська митниця повідомила про залишення рішення про коригування без змін.

III. Джерела права, судова практика Верховного Суду, мотиви суду та оцінка доводів сторін

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із таких норм права та усталених висновків Верховного Суду.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 49 Митного кодексу України (далі — МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною першою статті 51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом або уповноваженою ним особою відповідно до положень цього Кодексу.

Приписами частин першої та другої статті 57 МК України закріплено принцип пріоритетності першого методу визначення митної вартості: визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним методом — за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Кожен наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів, а ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, підтверджена належними документами.

Вичерпний перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, регламентований частиною другою статті 53 МК України. Відповідно до частини третьої статті 53 МК України митний орган має право витребувати додаткові документи виключно у разі, якщо надані документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або вони не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Верховний Суд у своїх постановах (зокрема, від 23.01.2020 у справі № 826/410/16, від 04.09.2020 у справі № 815/4530/15, від 21.01.2021 у справі № 804/1826/16 та від 20.05.2021 у справі № 815/3449/16) неодноразово наголошував на тому, що обов`язок доведення сумніву в достовірності поданих декларантом відомостей покладається саме на орган доходів і зборів. Сам факт наявності у розпорядженні митниці цінової інформації про оформлення подібних або ідентичних товарів за вищою вартістю не є безумовною та достатньою підставою для відмови у застосуванні основного методу за ціною договору, якщо декларантом надано дійсні комерційні, розрахункові та транспортні документи, що дають змогу достовірно встановити фактичну ціну правочину.

Суд ретельно дослідив три мотиви, покладені Волинською митницею в основу оскаржуваного рішення про коригування митної вартості, та дійшов висновку про їх юридичну та фактичну неспроможність.

1. Щодо зазначення перевізника «Jabur-trans» у накладній CMR та відносин з експедитором «FORKLIFT GROUP».

Судом установлено, що позивач уклав контракт про надання транспортно-експедиторських послуг № 2024/032 від 27.03.2024 саме з компанією «Forklift Group Sp. z o.o.». Згідно з пунктом 2.1 вказаного контракту та положеннями статті 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» експедитор має право укладати договори з третіми особами (перевізниками) для безпосереднього виконання перевезення вантажу замовника. Відображення у графі 23 CMR компанії «Jabur-trans» підтверджує фактичне виконання автоперевезення залученим автомобільним перевізником. Разом з тим, вартість транспортних витрат, понесених позивачем, визначена рахунком експедитора № TR25000106 від 15.07.2025, зафіксована двостороннім актом приймання-передачі послуг № 1507/02 від 15.07.2025, деталізована у довідці № 16072025-02 та калькуляції № 17072025-2/1 з поділом на відрізки маршруту до кордону та після нього. Внутрішні розрахунки між експедитором та субпідрядником не змінюють суми фактично понесених покупцем транспортних витрат, які в повному обсязі включені декларантом до розрахунку митної вартості.

Посилання відповідача на постанову Верховного Суду від 22.12.2020 у справі № 810/2463/17 є безпідставним, оскільки у тій справі декларант не надав договору транспортного експедирування та жодних документів на підтвердження витрат, обмежившись лише довідкою без числового розрахунку. Натомість у справі № 240/21884/25 ФОП ОСОБА_1 надав повний, несуперечливий пакет документів, що підтверджує як повноваження експедитора, так і дійсний розмір транспортних витрат.

2. Щодо різниці між сумою інвойсу (105 350 GBP) та платіжною інструкцією № 765 (104 500 GBP).

Судом з`ясовано, що згідно зі Специфікацією № 255 від 04.06.2025 сторони передбачили попередню оплату за навантажувачі у сумі 104 500 GBP, що й було виконано позивачем за банківською інструкцією № 765 від 12.06.2025. Залишок суми у розмірі 850 GBP згідно з контрактом підлягав оплаті після фактичної поставки товару. Частина п`ята статті 58 МК України чітко визначає, що ціна, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті, — це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем. Таким чином, наявність відстрочення сплати частини фактурної вартості є звичайною діловою практикою зовнішньоекономічної діяльності та за відсутності суперечностей у первинних документах не є свідченням недостовірності ціни договору.

3. Щодо витрат на навантаження товару та заповнення графи 21 ДМВ.

За умовами поставки FCA St Helens WA11 9UY відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс обов`язок завантаження товару на транспортний засіб перевізника покладається на продавця і здійснюється за рахунок продавця. Відповідне застереження прямо міститься у специфікаціях № 255 та № 262, де зазначено: «ціна товару включає вартість навантаження і вартість усіх митних формальностей, необхідних для вивозу товару». Оскільки витрати на завантаження вже увійшли до ціни товару, вони не підлягали повторному включенню декларантом до графи 21 ДМВ, що повністю відповідає підпункту 5 частини десятої статті 58 МК України. Жодного заниження складових митної вартості декларантом допущено не було.

Окремо суд звертає увагу на грубе порушення Волинською митницею порядку застосування резервного методу визначення митної вартості.

Відповідно до частини першої статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена за попередніми методами, вона визначається за резервним методом з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з принципами статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ). Митна вартість повинна ґрунтуватися на раніше визнаних митними органами вартостях дійсно порівнюваних товарів.

Як слідує з оскаржуваного рішення та відзиву, митний орган застосував для коригування вартості товару № 1 (б/в навантажувач JCB 535-95, 2025 року випуску) інформацію з електронної митної декларації № UA100100/2025/430215 від 22.04.2025, за якою розмитнювався новий, колісний навантажувач JCB 535-95 у комплекті з вилами безпосередньо від виробника JCB EXCAVATORS LIMITED за ціною 76 700 GBP/шт. Порівняння вартості вживаної техніки (б/в) із вартістю нового обладнання заводської комплектації суперечить вимогам статей 55, 64 МК України, спотворює цінову базу та свідчить про штучне, необґрунтоване завищення митної вартості.

Спрацювання системи ризиків АСАУР є внутрішнім інструментом митного контролю та не може слугувати законною підставою для невизнання контрактної вартості (постанова Верховного Суду від 29.04.2020 у справі № 810/3145/16).

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04, п. 58) та «Рисовський проти України» (заява № 4490/04, п. 70–71) закріплено принцип «належного урядування», який покладає на органи публічної влади обов`язок діяти послідовно та своєчасно, а тягар помилок або невизначеності органу влади не повинен перекладатися на приватну особу.

З огляду на викладене, рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів № UA205140/2025/000213/2 від 18.07.2025 є протиправним та підлягає скасуванню. Оскільки картка відмови в прийнятті митної декларації № UA205140/2025/001884 від 18.07.2025 є похідним актом індивідуальної дії, винесеним виключно на підставі протиправного коригування митної вартості, вона також підлягає скасуванню.

IV. Висновки суду та розподіл судових витрат

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

1. Щодо судового збору: позивачем при поданні позовної заяви через підсистему «Електронний суд» сплачено судовий збір у сумі 15 140,00 грн, що підтверджується банківським платіжним документом. Вказана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в повному обсязі.

2. Щодо витрат на переклад документів: позивач просить стягнути 2 700,00 грн витрат, понесених у зв`язку з перекладом документів, поданих до матеріалів справи. На підтвердження понесених витрат надано заяву щодо вірності перекладу від 08.09.2025 Центру перекладів ТОВ «Глобал Лінго Груп», рахунок № 409 від 08.09.2025, акт приймання-передачі наданих послуг № 409 від 08.09.2025 та платіжну інструкцію № 33518 від 08.09.2025 на суму 2 700,00 грн. Відповідно до статті 15, частини першої статті 132, статті 137 КАС України судочинство ведеться державною мовою, а докази, складені іноземною мовою, мають подаватися з належним перекладом. Тому зазначені витрати є необхідними, підтвердженими належними первинними документами та підлягають стягненню у розмірі 2 700,00 грн.

3. Щодо витрат на професійну правничу допомогу: згідно із заявою від 12.01.2026, договором про надання правової допомоги № б/н від 12.09.2025, актом приймання-передачі наданих послуг № 1/1201 від 12.01.2026 та рахунком № 12/01-4 від 12.01.2026 позивач заявив до відшкодування витрати на правничу допомогу адвоката Гарькавого М.В. (АО «Лігал енд кейс») у сумі 10 000,00 грн. Відповідач подав клопотання від 16.01.2026 про зменшення розміру витрат як неспівмірних.

Згідно з практикою Великої Палати Верховного Суду (постанови від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16) розмір винагороди за надання правничої допомоги повинен бути співмірним зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом, обсягом наданих послуг та ціною позову. Зважаючи на розгляд справи у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін, типовий характер спірних правовідносин, обсяг підготовлених процесуальних документів та усталеність правових позицій Верховного Суду у даній категорії спорів, суд вважає обґрунтованим клопотання відповідача та зменшує розмір витрат на професійну правничу допомогу, що підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача, до 6 000,00 грн. Ця сума є розумною, справедливою та пропорційною до предмета спору.

Керуючись статтями 9, 72–77, 90, 139, 242–246, 255, 257–262, 295 КАС України, суд

вирішив:

Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) до Волинської митниці (вул. Призалізнична, 13, с. Римачі, Волинська обл., Ковельський р-н,44350. РНОКПП/ЄДРПОУ: 43958385) про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів № UA205140/2025/000213/2 від 18 липня 2025 року.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови Волинської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA205140/2025/001884 від 18 липня 2025 року.

Стягнути на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці (код ЄДРПОУ: 43958385) судовий збір у розмірі 15 140 (п`ятнадцять тисяч сто сорок) гривень 00 копійок.

Стягнути на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці (код ЄДРПОУ: 43958385) витрати на здійснення перекладу документів у розмірі 2 700 (дві тисячі сімсот) гривень 00 копійок.

Стягнути на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці (код ЄДРПОУ: 43958385) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000 (шість тисяч) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.А. Липа

03.11.26