Рішення від 02 листопада 2026 р. у справі №240/21074/25 — Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2026 року м. Житомир справа № 240/21074/25

категорія 112010201

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Липи В.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

I. Зміст позовних вимог, заперечень відповідача та процесуальний рух справи

ОСОБА_1 (далі — позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі — відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_2 ), у якому просить:

1) визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці і наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області нової довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 01 січня 2024 року з урахуванням вимог статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України, висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 червня 2022 року у справі № 520/2098/19, а також того, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року у справі № 320/29450/24 визнано протиправним та нечинним пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 року № 481;

2) зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01 січня 2024 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (у редакції до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 року № 481), Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 (у редакції до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103), визначивши посадовий оклад і оклад за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (3028,00 грн), на відповідний тарифний коефіцієнт з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри усіх основних, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень, винагород) та премій, обчислених із перерахованих розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, із застосуванням надбавки за особливості проходження служби та премії відповідно до Порядку № 260 та рішення Міністра оборони України оформленого телеграмою Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України від 16 січня 2024 року № 183/уд, для здійснення перерахунку пенсії з 01 лютого 2024 року;

3) надіслати копію запитуваної довідки позивачу за місцем проживання або на електронну адресу, а у разі зменшення розмірів раніше встановлених надбавок надати письмове обґрунтування.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач проходив військову службу у Збройних Силах України, має військове звання «підполковник» у відставці та є особою з інвалідністю внаслідок війни 2 групи. З 22 квітня 2013 року йому призначено та виплачується пенсія по інвалідності на підставі Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (пенсійна справа № 0601007584). Позивач зазначає, що внаслідок набрання 29 січня 2020 року законної сили постановою Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 826/6453/18 відновлено дію пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» у його первинній редакції, згідно з якою розрахунковою величиною для визначення розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням є прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» такий прожитковий мінімум з 01 січня 2024 року встановлено на рівні 3028,00 грн. З огляду на зростання цієї базової величини та збільшення грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України, у позивача виникло право на отримання оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2024 року та перерахунок призначеної пенсії з 01 лютого 2024 року. Однак на звернення позивача від 16 липня 2025 року відповідач листом від 30 липня 2025 року № 10/10329 протиправно відмовив у виготовленні нової довідки, посилаючись на відсутність відповідного рішення Уряду та списків осіб від органів Пенсійного фонду України, що й спонукало позивача звернутися за судовим захистом.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за правилами статей 257–262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідач — ІНФОРМАЦІЯ_2 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позову відмовити повністю. Заперечуючи проти вимог, відповідач послався на те, що процедура перерахунку військових пенсій, регламентована Порядком № 45, передбачає обов`язкове прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про перерахунок пенсій та подальше надсилання територіальними органами Пенсійного фонду України списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку. Списків стосовно позивача станом на 01 січня 2024 року від ГУ ПФУ в Житомирській області до центру комплектування не надходило, а отже обов`язку з виготовлення довідки за індивідуальним зверненням особи у відповідача не виникло. Відповідач також зазначив, що рішення Міністра оборони України від 16 січня 2024 року № 183/уд носить внутрішній розпорядчий характер, є тимчасовим, розрахованим виключно на діючих військовослужбовців на період воєнного стану і не може слугувати підставою для перерахунку раніше призначених пенсій. Крім того, відповідач заявив про пропуск позивачем передбаченого статтею 122 КАС України шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, стверджуючи, що про відсутність перерахунку пенсії позивачу мало бути відомо ще з 01 січня 2024 року.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наведені сторонами доводи та докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість заявлених позовних вимог з огляду на таке.

II. Обставини справи, встановлені судом

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 проходив військову службу у Збройних Силах України та має військове звання «підполковник» у відставці.

Позивач є особою з інвалідністю внаслідок війни 2 групи, що підтверджується посвідченням серії № НОМЕР_1 , виданим Управлінням у справах ветеранів війни Житомирської міської ради, та має право на пільги і гарантії, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

З 22 квітня 2013 року ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримує пенсію по інвалідності, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (пенсійна справа № 0601007584).

Як убачається з наявних у матеріалах справи розрахунків пенсії за пенсійною справою позивача станом на 01 лютого 2023 року, 01 січня 2024 року та 01 серпня 2025 року, обчислення його пенсії здійснювалося виходячи із сум грошового забезпечення, де посадовий оклад та оклад за військовим званням були розраховані без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01 січня 2024 року.

16 липня 2025 року позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою, в якій просив виготовити та надати до ГУ ПФУ в Житомирській області оновлену довідку про розмір його грошового забезпечення станом на 01 січня 2024 року з обов`язковим визначенням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2024 року (3028,00 грн), на відповідні тарифні коефіцієнти, із зазначенням основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії відповідно до окремого доручення Міністра оборони України від 16 січня 2024 року № 183/уд, для перерахунку пенсії з 01 лютого 2024 року.

Листом від 30 липня 2025 року № 10/10329 ІНФОРМАЦІЯ_2 відмовив ОСОБА_1 у складанні та наданні такої довідки. Свою відмову відповідач обґрунтував тим, що згідно з Порядком № 45 довідки для перерахунку пенсій виготовляються уповноваженими органами виключно на підставі списків, сформованих та надісланих органами Пенсійного фонду України після прийняття Урядом відповідного рішення про підвищення грошового забезпечення. Оскільки таких списків від пенсійного органу не надходило, правових підстав для задоволення заяви позивача відповідач не встановив.

Вважаючи таку відмову суб`єкта владних повноважень неправомірною та такою, що порушує його конституційне право на належне соціальне забезпечення, позивач звернувся з цим адміністративним позовом до суду.

III. Джерела права та мотиви, якими керується суд

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із таких приписів законодавства та усталених висновків Верховного Суду.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Частиною п`ятою статті 17 Конституції України визначено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Спеціальним законом, що регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі, є Закон України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі — Закон № 2262-XII).

Статтею 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що грошове забезпечення військовослужбовців складається з посадового окладу, окладу за військовим званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Згідно з частиною третьою статті 43 Закону № 2262-XII пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премії в розмірах, установлених законодавством.

Відповідно до частин першої, другої та четвертої статті 63 Закону № 2262-XII перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі — Постанова № 704) затверджено нову тарифну сітку та розміри посадових окладів і окладів за військовими званнями.

Пунктом 4 Постанови № 704 (у первинній редакції) було встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Пунктом 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 пункт 4 Постанови № 704 було викладено в новій редакції, за якою розміри окладів визначалися виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року (1762,00 грн).

Проте постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103.

Відповідно до частини другої статті 265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. Згідно з частиною першою статті 325 КАС України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Отже, з 29 січня 2020 року відновлено дію пункту 4 Постанови № 704 у первинній редакції, згідно з якою розміри посадових окладів та окладів за військовими званнями визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний коефіцієнт тарифної сітки.

Цей правовий підхід є сталим та послідовно застосовується Верховним Судом. Верховний Суд однозначно констатував, що зміна розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня кожного календарного року зумовлює зміну розрахункової величини посадових окладів та окладів за військовими званнями і, відповідно, є безумовною правовою підставою для підготовки та видачі уповноваженими органами оновлених довідок про розмір грошового забезпечення військовослужбовців для перерахунку їхніх пенсій.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3028,00 грн.

Суд відхиляє будь-які посилання на положення абзацу п`ятого статті 7 зазначеного Закону щодо прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2102 грн, оскільки ця спеціальна норма регулює виключно питання визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регламентується спеціальними законами (податкових, митних органів тощо), і не розповсюджується на військовослужбовців та осіб, пенсія яким призначена відповідно до Закону № 2262-XII. Вказаний висновок прямо закріплено Верховним Судом у постанові від 02 квітня 2024 року у справі № 340/608/23.

Щодо постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 року № 481 «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704», якою передбачалося здійснювати розрахунок окладів виходячи з фіксованої величини 1762 гривні, суд зазначає таке.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року у справі № 320/29450/24, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2025 року, пункт 2 зазначеної постанови № 481 визнано протиправним та нечинним як такий, що не відповідає правовим актам вищої юридичної сили.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09 червня 2022 року у справі № 520/2098/19 наголосила, що відповідно до статті 8 Конституції України та статті 6 КАС України суди при вирішенні справ зобов`язані застосовувати принцип верховенства права та пріоритет закону над підзаконним нормативним актом. У разі суперечності між положеннями закону та підзаконного акта застосуванню підлягає саме норма закону.

Таким чином, розрахунковою величиною для обчислення належного позивачу розміру посадового окладу та окладу за військовим званням станом на 01 січня 2024 року є саме прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3028,00 грн.

Суд категорично відхиляє доводи відповідача про те, що видача довідки можлива лише за наявності списків від Пенсійного фонду України. Право особи на належне пенсійне забезпечення не може бути поставлене в залежність від бездіяльності чи взаємодії органів публічної адміністрації. Якщо особа звертається до уповноваженого органу з індивідуальною заявою про видачу довідки у зв`язку із зміною нормативних передумов розміру грошового забезпечення, такий орган зобов`язаний виготовити відповідну довідку та надіслати її органу Пенсійного фонду України (аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 16 грудня 2019 року у зразковій справі № 160/8324/19 та від 13 грудня 2022 року у справі № 240/12647/21).

Суд також вважає безпідставними доводи відповідача про пропуск позивачем шестимісячного строку звернення до суду (стаття 122 КАС України).

Предметом судового оскарження у цій справі є конкретна відмова ІНФОРМАЦІЯ_4 , викладена у листі від 30 липня 2025 року № 10/10329 за результатами розгляду заяви позивача від 16 липня 2025 року. Позовну заяву подано до суду 29 серпня 2025 року, тобто менш ніж через місяць після отримання оскаржуваної відмови, у межах встановленого законом строку. До того ж, відповідно до частини третьої статті 51 Закону № 2262-XII перерахунок пенсій, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України або державних органів, які видають довідки, проводиться з дати виникнення права на нього без обмеження будь-яким строком.

Водночас, вирішуючи позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача зазначити в оновленій довідці конкретні відсоткові розміри надбавки за особливості проходження військової служби та премії відповідно до окремого доручення Міністра оборони України, оформленого телеграмою Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України від 16 січня 2024 року № 183/уд, суд зазначає таке.

Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 13 травня 2020 року у справі № 592/5164/16-а, та послідовної практики Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (зокрема, у постановах від 13 березня 2025 року у справі № 380/18985/23 та від 23 травня 2024 року у справі № 380/19324/23), відомчі накази, розпорядження та телеграми Міністра оборони України щодо виплати грошового забезпечення діючим військовослужбовцям є відомчими внутрішніми актами ненормативного характеру, які встановлюють тимчасові виплати в межах видатків бюджету на конкретний рік для спеціального суб`єктного складу і не є рішеннями Кабінету Міністрів України про зміну розміру грошового забезпечення у розумінні статті 63 Закону № 2262-XII.

Складання довідки про розмір грошового забезпечення належить до компетенції відповідача, який під час її формування зобов`язаний самостійно визначити всі складові грошового забезпечення за відповідною або аналогічною посадою, яку обіймав позивач, керуючись імперативними вимогами Закону № 2262-XII, Постанови № 704 та Порядку № 45. Суд не вправі перебирати на себе дискреційні повноваження уповноваженого органу та визначати наперед у судовому рішенні конкретні фіксовані відсоткові ставки премії та надбавок із посиланням на відомчі доручення.

Також не підлягає задоволенню вимога позивача щодо зобов`язання відповідача надіслати довідку безпосередньо йому та надати додаткові письмові роз`яснення, оскільки відповідно до алгоритму Порядку № 45 довідка про розмір грошового забезпечення складається уповноваженим органом саме для її надання територіальному органу Пенсійного фонду України з метою подальшого проведення перерахунку пенсії. При цьому позивач має безумовне право ознайомитися з текстом цієї довідки після її складення.

Суд також враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема прецедентні рішення у справах «Кечко проти України» (заява № 63134/00), «Суханов та Ільченко проти України» (заяви № 68385/10 та № 71378/10), де ЄСПЛ вказав, що держава не може відмовляти у здійсненні гарантованих законом соціальних виплат під приводом відсутності коштів чи недосконалості підзаконного регулювання. Позбавлення особи права на перерахунок пенсії за наявності чітко встановлених законом підстав порушує принцип верховенства права та правомірних очікувань у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Крім того, за принципом «належного врядування» («Рисовський проти України», заява № 29979/04), державні органи повинні діяти вчасно, послідовно та у належний спосіб, виправляючи власні помилки без покладення надмірного тягаря на громадянина.

IV. Висновки суду та розподіл судових витрат

Згідно з частинами першою та другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач під час судового розгляду не довів правомірності своєї відмови у підготовці та наданні довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01 січня 2024 року, розрахованої виходячи з актуального прожиткового мінімуму для працездатних осіб 3028,00 грн.

За таких обставин адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 8 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» як особа з інвалідністю внаслідок війни 2 групи, документально підтверджених судових витрат, які б підлягали розподілу за правилами статті 139 КАС України, матеріали справи не містять.

Керуючись статтями 2, 9, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії — задовольнити частково.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2024 року для перерахунку пенсії.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01 січня 2024 року відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із визначенням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2024 року (3028,00 грн), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 та 14 до постанови № 704, із зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії, для проведення перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 01 лютого 2024 року.

У задоволенні решти позовних вимог — відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.А. Липа

03.11.26