Суд: Житомирський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців як платника податку
Дата: 02 листопада 2026 р.
Справа: №240/19646/25
Суддя: Липа Володимир Анатолійович
ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 листопада 2026 року м. Житомир справа № 240/19646/25
категорія 111011000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Липи В.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення,
встановив:
I. Зміст позовних вимог, заперечень відповідача та процесуальний рух справи
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області (далі - відповідач, ГУ ДПС у Житомирській області), у якому просить:
1) визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 20 листопада 2024 року № 782/06-30-24-09 про виключення Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з реєстру платників єдиного податку;
2) зобов`язати Головне управління ДПС у Житомирській області поновити реєстрацію Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 як платника єдиного податку 3-ї групи зі ставкою 5% з 30 вересня 2024 року та включити відомості про нього до реєстру платників єдиного податку;
3) стягнути з Головного управління ДПС у Житомирській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача сплачений судовий збір у сумі 3 028,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач із 29 квітня 2002 року зареєстрований як фізична особа-підприємець та здійснює господарську діяльність за кодами КВЕД 61.90 «Інша діяльність у сфері електрозв`язку» (основний) і 47.19 «Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах». З 01 січня 2016 року позивач перебував на спрощеній системі оподаткування за 3-ю групою зі ставкою єдиного податку 5% доходу. На підставі рішення НКРЗІ від 21.02.2013 № 90 позивача включено до реєстру операторів, провайдерів телекомунікацій за № 3111 з надання послуг доступу до Інтернету, а з 18 липня 2022 року зареєстровано в Реєстрі постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг НКЕК за № 795 (послуга широкосмугового доступу до мережі Інтернет). Позивач стверджує, що оскаржуване рішення відповідача від 20 листопада 2024 року № 782/06-30-24-09 про анулювання реєстрації платника єдиного податку з 30 вересня 2024 року є протиправним як з процедурних підстав, так і по суті. Процедурно рішення винесено за наслідками камеральної перевірки (акт від 23.09.2024 № 19481/06-30-24-09), тоді як за приписами статей 75, 76, 299 Податкового кодексу України та усталеною практикою Верховного Суду питання правомірності перебування на спрощеній системі оподаткування перебуває поза межами камеральної перевірки і може встановлюватися виключно шляхом документальної перевірки з дослідженням первинних документів. По суті спору позивач наголошує, що діяльність із надання кінцевим користувачам доступу до мережі Інтернет не підпадає під заборону підпункту 8 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 ПК України, оскільки позивач не здійснює технічного обслуговування й експлуатації мереж сторонніх операторів та не надає послуг телефонного зв`язку. Набрання чинності Законом України «Про електронні комунікації» не змінило спеціальних заборонних положень Податкового кодексу України, а тому виключення позивача зі спрощеної системи оподаткування грубо порушує принцип верховенства права та презумпцію правомірності рішень платника податків.
Головне управління ДПС у Житомирській області подало відзив на позовну заяву, у якому заперечило проти задоволення позовних вимог. Податковий орган зазначив, що у ході камеральної перевірки даних інформаційної системи «Податковий блок» виявлено здійснення позивачем діяльності за кодом КВЕД 61.90 «Інша діяльність у сфері електрозв`язку». Відповідач стверджує, що з 01 січня 2022 року набрав чинності Закон України «Про електронні комунікації» № 1089-IX, відповідно до якого суб`єкти, що надають електронні комунікаційні послуги, є постачальниками таких послуг і використовують технічні засоби комунікацій. На переконання відповідача, після 01 січня 2022 року надання послуг доступу до мережі Інтернет охоплюється поняттям діяльності у сфері електронних комунікацій та підпадає під пряму заборону підпункту 8 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 ПК України, що позбавляє суб`єктів права на застосування спрощеної системи оподаткування. Відповідач також зазначив, що акт камеральної перевірки від 23.09.2024 та рішення від 20.11.2024 направлялися на податкову адресу позивача, а рішення прийнято у межах наданих контролюючому органу повноважень за пунктом 299.11 статті 299 ПК України.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2025 року визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду, поновлено строк та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).
Ухвалою суду від 28 серпня 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою суду від 23 липня 2026 року задоволено заяву позивача про забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 20 листопада 2024 року № 782/06-30-24-09 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 240/19646/25.
Ухвалою суду від 10 серпня 2026 року відмовлено у задоволенні заяви Головного управління ДПС у Житомирській області про роз`яснення ухвали суду від 23 липня 2026 року.
Справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи на підставі наявних у матеріалах справи письмових доказів згідно зі статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі — КАС України).
II. Обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин
Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, суд установив такі фактичні обставини.
ОСОБА_1 29 квітня 2002 року зареєстрований як фізична особа-підприємець (номер запису в ЄДР 2 297 002 0000 000109, свідоцтво про державну реєстрацію серії В00 № 997233).
Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основними видами економічної діяльності ФОП ОСОБА_1 за КВЕД ДК 009:2010 є: 61.90 «Інша діяльність у сфері електрозв`язку» (основний) та 47.19 «Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах».
Рішенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації від 21 лютого 2013 року № 90 позивача включено до реєстру операторів, провайдерів телекомунікацій за порядковим номером 3111 з видом діяльності: надання послуг доступу до Інтернету з використанням радіочастотного ресурсу на території Житомирської області, про що видано повідомлення від 22 лютого 2013 року № 02-1188/09.
З 01 січня 2016 року позивач перебував на обліку в Бердичівській ДПІ ГУ ДПС у Житомирській області на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності як платник єдиного податку 3-ї групи зі ставкою 5% доходу, що підтверджується витягом із реєстру платників єдиного податку від 23 березня 2021 року № 210624300043.
18 липня 2022 року Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв`язку (НКЕК) внесено відомості про ФОП ОСОБА_1 до Реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг за порядковим номером 795: послуга широкосмугового доступу до мережі Інтернет із швидкістю передачі даних, не меншою ніж визначена законодавством, без застосування систем із комутацією каналів, з використанням мережі фіксованого зв`язку (код послуги ІА.S1/ІА.S2), що підтверджено витягом від 30 липня 2024 року № 104-5638/104.
Для безпосереднього надання послуг абонентам позивач укладав типові публічні договори про надання послуг доступу до мережі Інтернет (зокрема, договори № 15, № 16), предметом яких є виключно надання фізичним та юридичним особам технічної можливості підключення до всесвітньої мережі Інтернет за встановленими тарифними планами без надання послуг телефонного зв`язку чи технічного обслуговування сторонніх телекомунікаційних мереж.
Посадовими особами ГУ ДПС у Житомирській області проведено камеральну перевірку ФОП ОСОБА_1 щодо порушення платником єдиного податку вимог перебування на спрощеній системі оподаткування за результатами якої 23 вересня 2024 року складено акт камеральної перевірки № 19481/06-30-24-09.
В акті камеральної перевірки податковий орган зробив висновок про те, що позивачем обрано вид діяльності за КВЕД 61.90 «Інша діяльність у сфері електрозв`язку», що після набрання чинності 01.01.2022 Законом України «Про електронні комунікації» № 1089-IX свідчить про надання електронних комунікаційних послуг та експлуатацію мереж, а отже, відповідно до підпункту 8 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 ПК України є несумісним зі спрощеною системою оподаткування.
20 листопада 2024 року Головним управлінням ДПС у Житомирській області на підставі акта камеральної перевірки від 23.09.2024 № 19481/06-30-24-09 прийнято рішення № 782/06-30-24-09 про виключення Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з реєстру платників єдиного податку з 30 вересня 2024 року.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням про позбавлення статусу платника єдиного податку, вважаючи його протиправним та винесеним із перевищенням встановлених законом меж податкового контролю, позивач звернувся з цим позовом до суду.
III. Джерела права, судова практика Верховного Суду, мотиви суду та оцінка доводів сторін
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із таких норм матеріального та процесуального права, а також правових висновків Верховного Суду.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з пунктом 299.1 статті 299 Податкового кодексу України (далі — ПК України) реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.
Підпунктом 3 пункту 299.10 статті 299 ПК України передбачено, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу.
Зокрема, підпунктом 5 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК України встановлено обов`язок платника єдиного податку перейти на сплату інших податків і зборів у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання, — з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми.
Приписами пункту 299.11 статті 299 ПК України визначено імперативний порядок реалізації таких повноважень: у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої — третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення.
1. Щодо процедури проведення перевірки та неправомірності прийняття спірного рішення за актом камеральної перевірки.
Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно з підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість, ЄРПН, ЄРАН, системи електронного адміністрування пального та спирту етилового тощо. Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються в інформаційних базах контролюючого органу.
Натомість документальною перевіркою згідно з підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, виконання вимог іншого законодавства, і яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, первинних документів, що пов`язані з нарахуванням і сплатою податків.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 18 березня 2025 року у справі № 160/21398/24 сформував однозначний правовий висновок: анулювання реєстрації платника єдиного податку можливе виключно після належного встановлення фактичного складу податкового правопорушення у спосіб, прямо передбачений законом. Виявлення порушень щодо здійснення заборонених видів діяльності не може ґрунтуватися на припущеннях та абстрактних даних реєстрів, а вимагає обов`язкового дослідження первинних документів у межах належної перевірки.
Аналогічні правові висновки послідовно висловлювалися Верховним Судом у постановах від 04 травня 2023 року у справі № 320/1040/19, від 05 лютого 2019 року у справі № 805/206/17-а, від 19 березня 2019 року у справі № 803/1908/16, від 23 серпня 2019 року у справі № 826/4242/15 та від 06 лютого 2020 року у справі № 813/87/16, де підкреслено, що встановлення правомірності перебування суб`єкта господарювання на спрощеній системі оподаткування виходить за законодавчо визначені межі камеральної перевірки. Камеральна перевірка є суцільною, автоматизованою перевіркою правильності відображення показників звітності, і податковий орган під час її проведення позбавлений права оцінювати первинні договори, акти чи фактичний зміст господарських операцій.
Суд констатує, що акт камеральної перевірки від 23 вересня 2024 року № 19481/06-30-24-09 не містить аналізу жодного первинного бухгалтерського або розрахункового документа ФОП ОСОБА_1 , а висновок про порушення умов перебування на єдиному податку зроблено контролюючим органом виключно на підставі зіставлення реєстраційного коду КВЕД 61.90 із положеннями Закону № 1089-IX. Отже, податковий орган вийшов за межі предмета камеральної перевірки, порушивши імперативні вимоги статей 75, 76 та 299 ПК України, що робить прийняте на його підставі рішення протиправним.
2. Щодо відсутності порушень підпункту 8 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 ПК України по суті спору.
Відповідно до підпункту 8 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 ПК України не можуть бути платниками єдиного податку першої — третьої груп суб`єкти господарювання, які здійснюють: діяльність з надання послуг пошти (крім кур`єрської діяльності); діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв`язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв`язку; діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв`язку з використанням безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з правом технічного обслуговування і надання в користування каналів електрозв`язку; діяльність з надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв`язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв`язку; діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж.
Буквальний та системний аналіз наведеної норми свідчить, що законодавець установив вичерпний перелік заборонених видів діяльності у сфері зв`язку. До цього переліку віднесено виключно послуги фіксованого та мобільного телефонного зв`язку, а також діяльність з технічного обслуговування та експлуатації відповідних телекомунікаційних мереж. Норми статті 291 ПК України не містять заборони щодо надання кінцевим користувачам послуг доступу до всесвітньої мережі Інтернет.
Відповідно до Національного класифікатора України ДК 009:2010 «Класифікація видів економічної діяльності» клас 61.90 «Інша діяльність у сфері електрозв`язку» включає широкий спектр послуг, у тому числі надання доступу до мережі Інтернет через мережі, встановлені між клієнтами та інтернет-провайдерами, передавання голосу через інтернет-протокол (VOIP), перепродаж телекомунікаційних послуг без надання додаткових послуг тощо. При цьому реєстрація коду 61.90 сама по собі не свідчить про здійснення суб`єктом технічного обслуговування та експлуатації мереж сторонніх осіб.
У постанові від 19 лютого 2019 року у справі № 826/7216/17 Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду наголосив, що сама по собі наявність у реєстраційних даних платника податків коду виду економічної діяльності за КВЕД, якщо заборонена діяльність фактично не здійснюється, не є підставою для позбавлення суб`єкта господарювання статусу платника єдиного податку. Визначальним є фактичний зміст господарських операцій платника.
Судом встановлено, що позивач відповідно до укладених з абонентами договорів здійснює виключно діяльність із забезпечення доступу споживачів до мережі Інтернет і не здійснює діяльності з технічного обслуговування або експлуатації телекомунікаційних мереж інших операторів чи надання телефонного зв`язку.
Посилання відповідача на норми Закону України «Про електронні комунікації» від 16 грудня 2020 року № 1089-IX суд вважає юридично неспроможними. Згідно з положеннями статті 1, пункту 5.2 статті 5 та статті 7 ПК України податкові норми, обов`язки, права та обмеження для суб`єктів оподаткування встановлюються виключно Податковим кодексом України. Законодавець, ухваливши Закон № 1089-IX, не вносив змін до підпункту 8 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 ПК України та не встановлював прямої заборони перебування на спрощеній системі оподаткування для суб`єктів господарювання, які надають послуги доступу до мережі Інтернет.
Більше того, відповідно до підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 ПК України одним із основоположних засад податкового законодавства є презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта допускає неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів.
За таких обставин висновок Головного управління ДПС у Житомирській області про неправомірність перебування ФОП ОСОБА_1 на спрощеній системі оподаткування є безпідставним, а оскаржуване рішення від 20 листопада 2024 року № 782/06-30-24-09 — протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
3. Щодо належного способу захисту порушеного права.
Частиною другою статті 245 КАС України визначено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень, а також зобов`язання відповідача вчинити певні дії з метою повного відновлення порушених прав особи.
Оскільки анулювання реєстрації платника єдиного податку відбулося з 30 вересня 2024 року на підставі протиправного рішення, належним та вичерпним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання Головного управління ДПС у Житомирській області поновити реєстрацію Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 як платника єдиного податку 3-ї групи зі ставкою 5% саме з дати виключення — 30 вересня 2024 року та внести відповідні відомості до реєстру платників єдиного податку.
IV. Розподіл судових витрат
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
При поданні позовної заяви позивач сплатив судовий збір у розмірі 3 028,00 грн відповідно до платіжної інструкції від 05 серпня 2025 року. Оскільки позовні вимоги позивача підлягають повному задоволенню, вказана сума судового збору підлягає стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача.
Керуючись статтями 9, 72–77, 90, 139, 242–246, 255, 257–262, 295 КАС України, суд
вирішив:
Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7,м. Житомир,Житомирська обл., Житомирський р-н,10003. РНОКПП/ЄДРПОУ: 44096781) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії — задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 20 листопада 2024 року № 782/06-30-24-09 про виключення Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з реєстру платників єдиного податку.
Зобов`язати Головне управління ДПС у Житомирській області поновити реєстрацію Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) як платника єдиного податку 3-ї групи зі ставкою 5% з 30 вересня 2024 року та включити відповідні відомості про Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 до реєстру платників єдиного податку.
Стягнути на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Житомирській області судовий збір у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.А. Липа
03.11.26
Оригінал: reyestr.court.gov.ua