Суд: Сумський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 03 листопада 2026 р.
Справа: №592/10115/26
Суддя: Басова В. І.
Справа №592/10115/26Головуючий у суді 1-ї інстанції - Алфьоров А.М.
Номер провадження 33/816/1551/26Суддя-доповідач Басова В. І.
Категорія 130 КУпАП
ПОСТАНОВА
Іменем України
04 листопада 2026 року суддя Сумського апеляційного суду Басова В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Суми клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та апеляційну скаргу захисника особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Максименко Юлії Петрівни на постанову судді Ковпаківського районного суду м.Суми від 04.09.2026, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 536 грн 80 коп,
встановила:
Постановою судді Ковпаківського районного суду м.Суми від 04.09.2026 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП за те, що він 06.06.2026 о 01 год 41 хв в м. Суми по вул. С. Бандери, 70 керував транспортним засобом VOLKSWAGEN Passat, реєстраційний номер НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився на місці зупинки транспортного засобу за згодою ОСОБА_1 за допомогою технічного приладу газоаналізатор Alcotest Drager 6820 ARHK-0128, що підтверджується тестом 2342 від 06.06.2026, результат тесту склав 0,82 %. ОСОБА_2 з результатом огляду був згоден, чим порушив п. 2.9 А Правил дорожнього руху
Не погодившись з вказаним судовим рішенням, захисник Максименко Ю. П. в інтересах ОСОБА_1 звернулась з апеляційною скаргою та просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати постанову судді, а провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю складу правопорушення у діях її підзахисного.
В обґрунтовування апеляційних вимог посилається на те, що постанову ухвалено з порушення норм матеріального та процесуального права, які залишилися поза належною оцінкою суду першої інстанції.
Зазначає, що матеріали справи, у тому числі відеозапис, не містять належних даних про наявність законної підстави для зупинки автомобіля під керуванням ОСОБА_1 . Поліцейським не було належним чином повідомлено конкретну підставу зупинки.
Також матеріали справи не містять підтвердження того, що місце зупинки за адресою: м. Суми, вул. Степана Бандери, 70, було санкціонованим блокпостом чи контрольним пунктом, на якому поліцейські мали право здійснювати відповідні заходи в умовах воєнного стану. Докази, отримані після незаконної зупинки транспортного засобу, не можуть бути належними та допустимими доказами вини ОСОБА_1 .
Порушено процедуру огляду на стан алкогольного сп`яніння, оскільки ОСОБА_1 запропоновано пройти огляд лише на місці зупинки. Після проведення огляду йому не було належним чином роз`яснено право на проходження огляду в закладі охорони здоров`я у разі незгоди з результатом. Направлення на медичний огляд у матеріалах справи також відсутнє.
Також зазначає, що під час складання адміністративних матеріалів поліцейським було встановлено, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем та ним були надані відповідні документи.
Відповідно до ст. 266-1 КУпАП огляд військовослужбовців Збройних Сил України на стан сп`яніння має проводитися уповноваженою посадовою особою Військової служби правопорядку з використанням спеціальних технічних засобів та у визначеному законом порядку. Огляд, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Зазначених вимог працівниками поліції дотримано не було, що має істотне значення для оцінки допустимості доказів.
Крім того, положення ст. 15 КУпАП передбачають особливості відповідальності військовослужбовців за порушення правил дорожнього руху, а матеріали щодо відповідних правопорушень у передбачених законом випадках підлягають передачі до органів Військової служби правопорядку для вирішення питання про відповідальність.
Щодо поновлення строку на апеляційне оскарження зазначила, що судове засідання 04.09.2026 було проведено без захисника Максименко Ю.П. та без самого ОСОБА_1 , рішення суду їм було невідомо до 09.09.2026, допоки захисник не отримала повний текст постанови у особистому кабінеті підсистеми "Електронний суд". У зв`язку з цим апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження як пропущений з поважних причин.
В судове засідання апеляційного суду будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце апеляційного розгляду, особа, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисник Максименко Ю.П. не прибули, клопотань про відкладення апеляційного розгляду з поважних причин до суду не скерували. В силу ч.6 ст.294 КУпАП їх неявка не перешкоджає проведенню апеляційного рохзгляду.
Перевіривши доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд зазначає наступне.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 285 КУпАП, постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або надсилається особі, щодо якої її винесено. За змістом ч. 1 ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником.
Як вбачається з матеріалів справи, 04 вересня 2026 року судове засідання у справі проведено за відсутності ОСОБА_1 та його захисника. При цьому в матеріалах справи відсутні належні докази вручення ОСОБА_1 або його захиснику копії постанови Ковпаківського районного суду м. Суми від 04.09.2026 року у день її постановлення або в інший строк, передбачений законом. Натомість захисником надано картку руху документа з електронного кабінету підсистеми «Електронний суд», відповідно до якої копію постанови суду першої інстанції було фактично доставлено та отримано захисником лише 08 вересня 2026 року. Більше того, саме 08 вересня 2026 року судом першої інстанції оформлено вихідні листи щодо направлення копії постанови ОСОБА_1 та органу поліції, що додатково підтверджує відсутність можливості отримати копію постанови раніше зазначеної дати.
Апеляційну скаргу подано 16 вересня 2026 року, тобто через сім днів після фактичного отримання захисником копії повного тексту постанови в електронному кабінеті. Отже, після отримання судового рішення апелянт діяв без невиправданого зволікання та в розумний строк реалізував своє право на апеляційне оскарження.
За таких обставин пропуск строку на апеляційне оскарження зумовлений об`єктивними причинами, які не залежали від волі ОСОБА_1 та його захисника, а саме несвоєчасним отриманням копії постанови суду.
З урахуванням наведеного апеляційний суд визнає причини пропуску строку на апеляційне оскарження поважними, а тому строк на апеляційне оскарження постанови Ковпаківського районного суду м. Суми від 04 вересня 2026 року підлягає поновленню.
Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення захисника та перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах поданих доводів, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність підстав для її скасування.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Даних вимог закону при винесенні постанови місцевим судом дотримано.
Відповідно до вимог пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ за № 1306 від 10.10.2001 року, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.
Згідно п.6 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735, (далі Інструкція) огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, а також лікарем закладу охорони здоров`я.
Як убачається з матеріалів справи, постановою Ковпаківського районного суду м.Суми від 04.09.2026 ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, та до нього застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Висновки суду першої інстанції ґрунтуються на належних і допустимих доказах, яким суд надав оцінку відповідно до вимог ст. 252 КУпАП.
Зокрема, вина ОСОБА_1 підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 685141 від 06.06.2026 у якому зафіксовано, що 06.06.2026 р. о 01 год. 41 хв. в м. Суми по вул. С. Бандери, 70 ОСОБА_1 керував транспортним засобом VOLKSWAGEN Passat, реєстраційний номер НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився на місці зупинки транспортного засобу за згодою ОСОБА_1 за допомогою технічного приладу газоаналізатор Alcotest Drager 6820 ARHK-0128, що підтверджується тестом 2342 від 06.06.2026 р., з позитивним результатом якого 0,82 % ОСОБА_3 був згоден. Правопорушення зафіксовано на відеореєстратор Xiaomi Yi Car Dvr , Motorola Salotions 471978,470821. В протоколі повідомлено про час, дату та місце розгляду справи та він підписаний ОСОБА_1
- тестом № 2342 спеціального технічного засобу Drager Alcotest 6820, результат тесту 0,82 проміле. Роздруківка з технічного пристрою «Drager Alcotest 6820» підписана ОСОБА_1 ;
- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого огляд був проведений у зв`язку з виявленими ознаками алкогольного сп`яніння , а саме : запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці, за допомогою спеціального технічного засобу Drager Alcotest 6820, проба позитивна 0,82 проміле. З результатом ОСОБА_1 згоден, про що мається підпис ОСОБА_1 ;
- відеозаписами з нагрудної камери поліцейського, переглянутими й апеляційним судом, з яких убачається, що 28 жовтня 2026 року під час дії комендантської години працівниками поліції було зупинено транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 . Після зупинки транспортного засобу працівник поліції повідомив водієві про причину зупинки, а саме рух транспортного засобу під час дії комендантської години, та запитав, чи є він військовослужбовцем. ОСОБА_1 відповів ствердно, зазначивши, що прямує на СКД, де на нього чекає автомобіль. Надалі працівник поліції запропонував водієві пред`явити посвідчення водія. Під час спілкування з водієм працівник поліції запитав, коли той востаннє вживав алкогольні напої. ОСОБА_1 повідомив, що напередодні о 12:00 год вживав алкогольні напої, а саме випив близько двох літрів пива, після чого ліг спати та прокинувся незадовго до моменту зупинки транспортного засобу. У зв`язку з виявленими ознаками можливого перебування водія у стані алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного засобу «Drager». На запропонований огляд водій погодився. Перед проведенням огляду працівник поліції продемонстрував ОСОБА_1 новий герметично запакований одноразовий мундштук, після чого встановив його на спеціальний технічний засіб «Drager». ОСОБА_1 здійснив видих у мундштук приладу. За результатами огляду спеціальним технічним засобом «Drager» було зафіксовано показник концентрації алкоголю у видихуваному повітрі на рівні 0,82 ‰. З отриманим результатом огляду ОСОБА_1 погодився, зауважень або заперечень щодо справності спеціального технічного засобу, порядку проведення огляду чи достовірності його результатів не висловлював. Після проведення огляду працівники поліції роз`яснили ОСОБА_1 його права та обов`язки, передбачені Кодексом України про адміністративні правопорушення, повідомили про правові наслідки вчинення адміністративного правопорушення, а також про місце, дату та час розгляду справи судом. За результатами встановлених обставин працівниками поліції складено протокол про адміністративне правопорушення за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Копію протоколу ОСОБА_1 отримав, про що свідчить його підпис.
Відеозапис із нагрудних камер інспекторів поліції, який значиться як додаток до протоколу про адміністративне правопорушення, і у відповідності до положень ст.251 КУпАП є джерелом доказів у справі про адміністративне правопорушення, не містить ознак монтажу чи інших недоліків, з нього достатньо повно убачаються детальні обставини вчинення ОСОБА_1 даного адміністративного правопорушення, що цілком підставно було враховано суддею першої інстанції при розгляді справи.
Доводи апелянта про відсутність законних підстав для зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 та недопустимість доказів, отриманих після такої зупинки, самі по собі не свідчать про незаконність постанови суду першої інстанції.
Як убачається з відеозапису, після зупинки транспортного засобу працівник поліції повідомив ОСОБА_1 про причину зупинки, а саме рух автомобіля під час дії комендантської години. Отже, твердження апелянта про те, що водієві взагалі не було повідомлено причину зупинки, не узгоджується зі змістом наявних у справі доказів.
Відповідно до статті 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов`язаний повідомити водієві конкретну причину зупинки транспортного засобу з детальним описом підстави, передбаченої законом. Посилання на дію комендантської години не звільняє працівників поліції від обов`язку діяти в межах визначених законом повноважень. Разом із тим для оцінки правомірності зупинки необхідно враховувати правовий режим, запроваджений на відповідній території, установлені обмеження руху та наявність у поліцейських передбачених законом повноважень щодо перевірки транспортних засобів у відповідних обставинах.
Посилання апелянта на те, що місце зупинки за адресою: м. Суми, вул. Степана Бандери, 70, не було санкціонованим блокпостом або контрольним пунктом, не є достатнім для висновку про незаконність дій поліцейських. Правомірність зупинки транспортного засобу не може оцінюватися виключно залежно від того, чи мало місце зупинки статус блокпоста, без урахування інших передбачених законодавством підстав для здійснення заходів поліцейськими. Визначальним є встановлення того, чи діяли працівники поліції в межах наданих їм повноважень та чи дотрималися встановленої законом процедури.
Щодо доводів апелянта про недопустимість доказів, отриманих після зупинки транспортного засобу, апеляційний суд зазначає, що питання належності та допустимості кожного доказу слід вирішувати з урахуванням конкретних обставин його отримання, характеру можливого порушення закону та впливу такого порушення на достовірність відповідних відомостей і при встановленні істотного порушення закону під час отримання доказу суд має надати цьому порушенню належну правову оцінку. У цій справі не встановлено обставин, які б свідчили про порушення прав особи під час отримання доказів або про недотримання передбаченого законом порядку їх одержання. Факт отримання окремих доказів після зупинки транспортного засобу не ставить під сумнів їх допустимість. Усі наявні в матеріалах справи докази отримані за належною правовою процедурою та у передбачений законом спосіб, із дотриманням установлених вимог щодо їх збирання та фіксації.
Доводи апеляційної скарги щодо порушення порядку проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння також є безпідставними.
Відповідно до статті 266 КУпАП та Інструкції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», огляд водія на стан алкогольного сп`яніння може проводитися уповноваженим поліцейським на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного засобу, дозволеного до використання у встановленому порядку.
Як убачається з відеозапису, ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння із застосуванням спеціального технічного засобу «Drager», на що він погодився. Перед проведенням огляду працівник поліції продемонстрував водієві новий герметично запакований одноразовий мундштук, після чого встановив його на прилад. За результатами огляду було зафіксовано показник 0,82 ‰ алкоголю у видихуваному повітрі.
При цьому ОСОБА_1 з результатом огляду погодився, заперечень щодо його достовірності, справності спеціального технічного засобу або порядку проведення огляду не висловлював. Отже, за умови підтвердження матеріалами справи належності використаного приладу, дотримання процедури огляду та належного оформлення його результатів, отриманий показник може бути використаний як доказ на підтвердження перебування водія у стані алкогольного сп`яніння.
Посилання апелянта на те, що після проведення огляду йому не було роз`яснено право на проходження огляду в закладі охорони здоров`я, а направлення на медичний огляд у матеріалах справи відсутнє не може оцінюватися окремо від установлених обставин проведення огляду.
Згідно з вимогами статті 266 КУпАП та пункту 7 розділу I Інструкції № 1452/735, у разі відмови водія від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами такого огляду він направляється до відповідного закладу охорони здоров`я для проведення медичного огляду. Таким чином, обов`язок направлення водія до закладу охорони здоров`я виникає за наявності передбачених законодавством підстав, зокрема відмови від огляду на місці або незгоди з його результатами.
У цій справі, як убачається з відеозапису та зазначених у матеріалах справи обставин, ОСОБА_1 добровільно погодився пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу та погодився з отриманим результатом. Відомостей про його відмову від огляду або незгоду з результатом огляду матеріали справи не містять. За таких обставин сама лише відсутність направлення на медичний огляд не свідчить про порушення встановленого порядку.
Оцінюючи докази в їх сукупності, апеляційний суд також бере до уваги, що під час спілкування з працівником поліції ОСОБА_1 повідомив про вживання напередодні близько двох літрів пива. Ці пояснення узгоджуються з установленим за допомогою спеціального технічного засобу результатом огляду, що у сукупності з іншими належними та допустимими доказами повністю підтверджує викладені у протоколі обставини, а тому цілком підставно враховано судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови.
Щодо доводів апелянта про те, що огляд ОСОБА_1 на стан сп`яніння проведений з порушенням вимог ст. 266-1 КУпАП, оскільки він є військовослужбовцем, апеляційний суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби: на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника); під час виконання державних обов`язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов`язки не були пов`язані з військовою службою; під час виконання обов`язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.
Згідно п. 1 розділу І Інструкції про організацію патрульно-постової служби Військовою службою правопорядку у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України 10 жовтня 2016 року № 515 (далі Інструкція), дана інструкція визначає основні завдання, механізм організації та несення патрульно-постової служби Військовою службою правопорядку у Збройних Силах України (далі - Служба правопорядку) щодо забезпечення правопорядку і військової дисципліни серед військовослужбовців у місцях дислокації військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій (далі - військова частина), на вулицях і в громадських місцях, а також у військових містечках Збройних Сил України (далі - військові містечка), права та обов`язки патрулів і посадових осіб Служби правопорядку під час несення служби, порядок застосування ними заходів адміністративного примусу до військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів під час проходження зборів (далі - військовозобов`язані), а також працівників Збройних Сил України (далі - працівники) під час виконання ними службових обов`язків.
Відповідно до ч. 3 ст. 266-1 КУпАП огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп`яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.
Даною нормою законодавства визначено чіткий перелік обставин, за яких огляд військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного сп`яніння проводиться особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, зокрема якщо є підстави вважати, що військовослужбовці у стані алкогольного сп`яніння: перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях.
Керування військовослужбовцем транспортним засобом на дорогах загального користування з ознаками алкогольного сп`яніння чи відмова такого військовослужбовця від проходження огляду на стан сп`яніння до таких підстав не належить.
Згідно з ч.2 ст. 266-1 КУпАП огляд на стан сп`яніння проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром, лише щодо військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп`яніння виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин.
З протоколу про адміністративне правопорушення та переглянутого як судом першої інстанції, так і апеляційним судом відеозапису, вбачається, що транспортний засіб, під керуванням ОСОБА_1 перебував в АДРЕСА_2 , поза межами території будь-якої військової частини. При спілкуванні з поліцейськими він жодним чином не виказує, що їде на бойове чи будь-яке інше завдання військової служби.
Відповідно до ст. 15 КУпАП військовослужбовці за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.
У ч. 2 ст. 266 КУпАП зазначено, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Даний порядок визначає процедуру огляду водіїв, в той же час положення ст.266-1 КУпАП передбачають порядок огляду військовослужбовців. При цьому статус водія є спеціальною нормою для військовослужбовців і тому, при проведенні огляду військовослужбовця водія, таку процедуру проводить поліція, у випадку проведення огляду військовослужбовця пішохода такий огляд проводить військова служба правопорядку. Таким чином, під час процедури огляду на стан сп`яніння водія поліцейські не повинні запрошувати представника військової служби правопорядку.
Суд зазначає, що об`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Чинним законодавством не передбачено виключень для військовослужбовців щодо їх обов`язку проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, відповідно до п. 2.5 ПДР України, і вони, як і всі особи, що керують транспортними засобами на території України зобов`язані дотримуватися ПДР.
Отже, в даному випадку ОСОБА_1 , як суб`єкт правопорушення є саме водієм, а тому факт перебування його у статусі військовослужбовця не впливає на кваліфікацію правопорушення та необхідність проведення огляду в особливому порядку.
Твердження захисту, що огляд останнього на стан сп`яніння повинен був здійснюватися в порядку, визначеному ст. 266-1 КУпАП ґрунтуються на помилковому тлумаченні наведеної норми закону.
Враховуючи встановлені обставини, апеляційний суд вважає, що постанова судді Ковпаківського районного суду м.Суми від 04 вересня 2026 року ухвалена з додержанням вимог матеріального та процесуального права, є законною й обґрунтованою, а наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.
Обставини, які б виключали провадження в справі, відповідно до ст. 247 КУпАП, апеляційним судом не встановлені.
Інші доводи апеляційної скарги є формальними та не спростовують висновків суду першої інстанції, який повно, всебічно та об`єктивно дослідив матеріали справи й обґрунтовано дійшов висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що полягає у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, а під час апеляційного перегляду, обставин, за яких дана справа підлягала б закриттю, про що просить захисник встановлено не було. Невизнання своєї вини у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, апеляційним судом розцінюється як лінія захисту з метою уникнення адміністративної відповідальності.
Відповідно до вимог ст. 294 КУпАП, за наслідками апеляційного розгляду справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд має право залишити постанову суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу- без задоволення, або скасувати постанову повністю чи частково та ухвалити нову постанову, змінити її чи закрити провадження у справі.
Оцінивши доводи апеляційної скарги та матеріали справи в їх сукупності, апеляційний суд вважає, що вказана справа була розглянута суддею суду першої інстанції повно, всебічно, об`єктивно, з наданням належної правової оцінки зібраним у справі доказам, а висновок щодо винуватості ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є законним та обґрунтованим, тому відсутні підстави для скасування чи зміни оскаржуваної постанови, у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Керуючись статтями 294, 295 КпАП України,
п о с т а н о в и л а:
Клопотання захисника Максименко Юлії Петрівни про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити.
Поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді Ковпаківського районного суду м.Суми від 04 вересня 2026 року.
Апеляційну скаргу захисника Максименко Юлії Петрівни, подану в інтересах ОСОБА_1 , на постанову судді Ковпаківського районного суду м.Суми від 04 вересня 2026 року залишити без задоволення, а оскаржувану постанову- без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
СуддяБасова В. І.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua