Вирок від 02 листопада 2026 р. у справі №748/3415/26 — Чернігівський районний суд Чернігівської області

Провадження № 1-кп/748/316/26

Єдиний унікальний № справи 748/3415/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2026 рокум. Чернігів

Чернігівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07 січня 2025 року за № 62025000000000025 відносно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Київ, громадянки України, з вищою освітою, одруженої, приватної особи підприємця, проживаючої за адресою АДРЕСА_1 , раніше несудимої,

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 409 КК України,

за участю прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченої ОСОБА_3 ,

захисника обвинуваченої адвоката ОСОБА_5 ,

В С Т А Н О В И В :

Особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 на посаді начальника штабу-заступника командира ІНФОРМАЦІЯ_2 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки, свідомо бажаючи їх настання у вигляді ухилення від несення обов`язків військової служби, в період дії на території України воєнного стану, в порушення положень ст.ст. 17, 65 Конституції України, ст.ст. 49, 254 Статуту внутрішньої служби, ст.ст. 11, 16, 17 Статуту внутрішньої служби ЗС України, ч. 6 ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», за відсутності на те поважних причин, 28 квітня 2025 року у мобільному месенджері «whatsapp» зв`язався зі своїм родичем та попросив його організувати йому документи для оформлення госпіталізації. У свою чергу родич особи, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, надав мобільний телефон НОМЕР_2 ОСОБА_3 , та повідомив, що вона усе зробить.

29 квітня 2025 року о 09 год 00 хв особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, взяв направлення до терапевта військової частини НОМЕР_3 та скерований на консультацію до ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_3 ) з попереднім діагнозом - подагричний артрит, однак туди не з`явився та з 29 квітня 2025 року до 05 травня 2025 року, проводячи час на власний розсуд, за відсутності поважних причин отримав за заздалегідь обумовленим планом від обвинуваченої ОСОБА_3 фотокопії підроблених медичних документів, які вона виготовила на його прохання, хоча її діяльність не пов`язана з наданням медичних послуг, які вона у подальшому надіслала на Особу, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, до відділення «Нової пошти» № 1 у сел. Гончарівське Чернігівської області, які Особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, надав до військової частини НОМЕР_1 , доповідаючи керівництву, що ніби проходив лікування у Державній установі «Національний науковий центр радіаційної медицини, гематології та онкології Національної академії медичних наук України» у м. Києві.

Зокрема, обвинувачена ОСОБА_3 , перебуваючи за адресою проживання: АДРЕСА_1 у період часу із 29 квітня 2025 року по 05 травня 2025 року, діючи із прямим умислом, з особистих мотивів, з метою сприяння в ухиленні від військової служби Особи, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, шляхом надання засобів, достовірно знаючи, що військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 Особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, не проходив у період з 29 квітня 2025 року по 05 травня 2025 року у встановленому законом порядку лікування у ДУ «Національний науковий центр радіаційної медицини, гематології та онкології Національної академії медичних наук України» підробила наступні документи: медичну картку стаціонарного хворого №2647 про госпіталізацію, довідку № 2647 від 01 травня 2025 року та виписного епікризу із медичної картки стаціонарного хворого №2647 щодо лікування Особи, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, оскільки вказана інформація не відповідала дійсності та у вказаний період передала вказані медичні документи Особі, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, та таким чином сприяла в ухиленні Особи, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, від несення обов`язків військової служби, шляхом підроблення документів.

В свою чергу, 01 травня 2025 року Особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, направив фотографію медичної картки стаціонарного хворого №2647 про госпіталізацію 29 квітня 2025 року до ДУ «Національний науковий центр радіаційної медицини, гематології та онкології Національної академії медичних наук України» у м. Києві. Цього ж дня Особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, надіслав фото довідки № 2647, щодо перебуванні на лікуванні у вищевказаній установі фельдшеру медичної частини військової частини НОМЕР_1 .

У подальшому, 05 травня 2025 року Особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, направив фотографію виписного епікризу із медичної картки стаціонарного хворого №2647 ДУ «Національний науковий центр радіаційної медицини, гематології та онкології Національної академії медичних наук України» лікуванні у вищевказаній установі фельдшеру медичної частини військової частини НОМЕР_1 .

06 травня 2025 року Особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, прибув за місцем несення служби до військової частини НОМЕР_1 та з метою введення в оману та укриття факту його ухилення у вказаний період надав вищевказані документи до медичного пункту, видаючи їх як факт перебування останнього у лікувальній установі, видаючи їх за медичний документ, необхідний для оформлення листа непрацездатності у період 29 квітня 2025 року до 05 травня 2025 року.

Таким чином, Особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , за пособництва ОСОБА_3 , у порушення положень ст. ст. 17, 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. ст. 11, 16, 17, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1, 2, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи умисно, достовірно знаючи, що не проходив у встановленому законом порядку лікування у ДУ «Національний науковий центр радіаційної медицини, гематології та онкології Національної академії медичних наук України» у м. Києві для отримання листа непрацездатності, 06 травня 2025 року у військовій частині НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_2 надав вищевказані документи до медичного пункту частини, видаючи їх як факт перебування останнього у лікувальній установі, видаючи їх за медичний документ, необхідний для оформлення листа непрацездатності у період з 29 квітня 2025 року до 05 травня 2025 року, ухилившись від несення обов`язків військової служби у вказаний період, у військовій частині НОМЕР_1 за вказаною вище адресою, шляхом підроблення документів.

Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 409 КК України, а саме у пособництві в ухиленні військовослужбовця від несення обов`язків військової служби шляхом підроблення документів, вчиненому в умовах воєнного стану.

21 жовтня 2026 року між прокурором другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_4 та обвинуваченою ОСОБА_3 у присутності адвоката ОСОБА_5 укладена угода про визнання винуватості, у якій ОСОБА_3 беззастережно визнала свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 409 КК України в обсязі підозри. Сторони дійшли згоди щодо істотних для даного кримінального провадження обставин та узгодили покарання обвинуваченій ОСОБА_3 із застосуванням положень ст. 69 КК України за ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 409 КК України із у виді штрафу у розмірі 2942 (дві тисячі дев`ятсот сорок два) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 50 014 грн. 00 коп.

В угоді про визнання винуватості зазначено, що ОСОБА_3 зобов`язалась після затвердження угоди про визнання винуватості судом протягом 30 календарних днів після набрання законної сили обвинувальним вироком суду, зробити благодійний внесок для потреб Збройних Сил України у розмірі 100 000 (сто тисяч) грн. на спеціальний банківський рахунок (військова частина НОМЕР_4 , ЄДРПОУ: 26613272, КПКВ: 2101150, на рахунок ДКС України в м. Києві UA508201720313211003600096294).

Обвинувачена погодилась на його призначення та усвідомила наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України.

Обвинувачена розуміє, що відповідно до ст. 473 КПК України наслідком укладення угоди та затвердження даної угоди про визнання винуватості для обвинуваченого та прокурора є обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 і 424 КПК України; для обвинуваченої - відмова від здійснення прав, передбачених п.1 ч.1 ст. 474 КПК України.

Обвинувачена вину у скоєнні інкримінованого їй кримінального правопорушення визнала повністю, розуміє, що у разі невиконання угоди про визнання винуватості виконання зобов`язання іншою стороною в рамках цієї угоди цілком залежить від дотримання нею Закону і будь-якого положення укладеної угоди. У разі невиконання угоди про визнання винуватості відповідно до ст.476 КПК України прокурор має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутись до суду з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку.

Обвинувачена ОСОБА_3 розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення її до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України.

Суд вважає правильною кваліфікацію дій обвинуваченої ОСОБА_3 , які виразилась у пособництві в ухиленні військовослужбовця від несення обов`язків військової служби шляхом підроблення документів, вчиненому в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 409 КК України.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу.

Виконавши вимоги ст.ст. 342-348 КПК України, з`ясувавши в учасників судового провадження їх думку щодо можливості затвердження угоди, суд вважає, що угода підлягає затвердженню з ухваленням вироку і призначенням узгодженого сторонами покарання з таких підстав.

Суд переконався в добровільності укладення сторонами угоди і правильності правової кваліфікації кримінального правопорушення.

Перед затвердженням угоди про визнання винуватості, суд згідно з вимогами ч. 5, 6 ст. 474 Кримінального процесуального кодексу України з`ясував, що обвинувачена розуміє права, надані їй законом, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, вид покарання, наслідки укладення та затвердження угоди передбачені ст. 473 КПК України.

Судом встановлено, що умови даної угоди про визнання винуватості відповідають вимогам КПК України та КК України, а тому вона може бути затверджена. На умовах цієї угоди може бути ухвалено вирок, оскільки правова кваліфікація кримінального правопорушення, вчиненого обвинуваченою ОСОБА_3 зазначена вірно. Умови цієї угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права та інтереси сторін, або інших осіб, укладення угоди було добровільним, очевидна можливість виконання обвинуваченою взятих на себе зобов`язань, наявні фактичні підстави для визнання винуватості.

При затвердженні угоди виконані умови, передбачені ч.7 ст.474 КПК України.

При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_3 суд враховує дані про особу обвинувачену, обставини, що пом`якшують та обтяжують її покарання. Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченої є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення. Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої судом не встановлено.

Враховуючи тяжкість скоєного кримінального правопорушення, особу обвинуваченої ОСОБА_3 , яка визнала вину, щиро розкаялась у вчиненому, активно сприяла розкриттю кримінального правопорушення, раніше до кримінальної відповідальності не притягувалась, характеризується позитивно, зазначені обставини істотно знижують ступінь тяжкості скоєного обвинуваченою кримінального правопорушення, суд приходить до висновку що покарання за інкриміноване ОСОБА_3 кримінальне правопорушення можливо призначити узгоджене з прокурором у виді штрафу в розмірі 2 942 (дві тисячі дев`ятсот сорок два) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 50 014 (п`ятдесят тисяч чотирнадцять) гривень 00 коп. із застосуванням ст.69 КК України, а саме перейшовши до іншого, більш м`якого виду основного покарання не зазначеного в санкції ч.4 ст. 409 КК України.

Цивільний позов у справі не заявлено.

Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Захід забезпечення кримінального провадження відносно обвинуваченої ОСОБА_3 не обирався, підстав для його обрання до вступу вироку в законну силу відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.314, 374, 474, 475 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

Затвердити угоду про визнання винуватості від 21 жовтня 2026 року, укладену між прокурором другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_4 та обвинуваченою ОСОБА_3 у присутності адвоката ОСОБА_5 .

ОСОБА_3 визнати винною у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 409 КК України та призначити їй покарання за це кримінальне правопорушення узгоджене з прокурором із застосуванням ч.1 ст. 69 КК України у виді штрафу у розмірі 2942 (дві тисячі дев`ятсот сорок два) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 50 014 грн. 00 коп.

Захід забезпечення кримінального провадження відносно обвинуваченої ОСОБА_3 не обирався, підстави для його обрання до вступу вироку в законну силу відсутні.

ОСОБА_3 зобов`язана протягом 30 (тридцяти) календарних днів після набрання законної сили обвинувальним вироком суду, зробити благодійний внесок для потреб Збройних Сил України у розмірі 100 000 (сто тисяч) грн. на спеціальний банківський рахунок (військова частина НОМЕР_4 , ЄДРПОУ: 26613272, КПКВ: 2101150, на рахунок ДКС України в м. Києві UA508201720313211003600096294).

Вирок може бути оскаржений до Чернігівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Чернігівський районний суд Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду на підставі угоди між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений:

обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 КПК України, в тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди;

прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно із частиною четвертою статті 469 КПК України, угода не може бути укладена.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

У разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутись до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.

Суддя ОСОБА_1