Рішення від 03 листопада 2026 р. у справі №680/844/26 — Новоушицький районний суд Хмельницької області

Справа № 680/844/26

№2/680/737/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 листопада 2026 року селище Нова Ушиця

Новоушицький районний суд Хмельницької області в складі судді Польової В.Є., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт Пей» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість в сумі 19962,76 грн.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що між Акціонерним товариством «Перший Український Міжнародний Банк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №100997976401 від 13 березня 2018 року, шляхом власноручного підписання заяви про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб. Відповідно до умов договору банк надав позичальнику кредит у сумі, зазначеній у розрахунку заборгованості, на умовах строковості, поворотності та оплатності.

26 червня 2026 року АТ «ПУМБ» та ТОВ «ФК «Смарт Пей» уклали договір факторингу №1, згідно умов якого ТОВ «ФК «Смарт Пей» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до боржників визначених у реєстрі, в тому числі до ОСОБА_1 за кредитним договором №100997976401 від 13 березня 2018 року на загальну суму 19962,76 грн, з яких 8494,18 грн – заборгованості за тілом кредиту, 5984,34 грн – заборгованість за процентами; 5484,24 грн. заборгованості за комісією.

З урахуванням викладеного, ТОВ «ФК «Смарт Пей» як правонаступник боргових зобов`язань, просило стягнути із ОСОБА_1 вказану суму заборгованості за договором, а також судові витрати, які складаються із судового збору у розмірі 2 662,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 грн.

Ухвалою від 07 жовтня 2026 року відкрито спрощене позовне провадження у справі за даним позовом без виклику сторін.

Представник позивача у позовній заяві просив справу слухати у його відсутності, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач повідомлена про розгляд справи належним чином, шляхом направлення ухвали про відкриття провадження за зареєстрованим місцем проживання, яку вона отримала 14 жовтня 2026 року, відзиву до суду не направила.

Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін не надходили.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення по суті, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 13 березня 2018 року ОСОБА_1 звернулась до АТ «ПУМБ» із заявою №100997976401 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, яка підписана власноручним підписом.

Відповідно до умов Заяви відповідач просила Банк відкрити на її ім`я поточний рахунок № НОМЕР_1 у гривнях та надати кредитну картку з поточним лімітом у сумі 20000,00 грн.

Розмір процентної ставки складає 12 % річних (а.с.6).

Даними платіжної інструкції № TR.27580188.39917.8810 від 13 березня 2018 року підтверджено переказ кредитних коштів за договором №100997976401 від 13 березня 2018 року ОСОБА_1 (а.с.7).

Згідно із розрахунком заборгованості ОСОБА_1 , її заборгованість станом 25 червня 2026 року становить 19962,76 грн., з яких 8494,18 грн – заборгованості за тілом кредиту, 5984,34 грн – заборгованість за процентами; 5484,24 грн. заборгованості за комісією. Згідно наданої виписки по особовому рахунку підтверджено зарахування переказу 13 березня 2018 року в сумі 20000,00 грн. (а.с.8-11).

26 червня 2026 року між АТ «ПУМБ» та ТОВ «ФК «Смарт Пей» укладено договір факторингу №1, відповідно до умов якого від АТ «ПУМБ» до ТОВ «ФК «Смарт Пей» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №100997976401 від 13 березня 2018 року (а.с.12-14).

Згідно з статтею 512 ЦК України кредитор у зобовязанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1056-1 ЦК визначено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Згідно з частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлено договором.

Однак, відповідач умови договору порушив, внаслідок чого виникла заборгованість за кредитним договором №100997976401 від 13 березня 2018 року, яка становить 19962,76 грн., з яких 8494,18 грн – заборгованості за тілом кредиту, 5984,34 грн – заборгованість за процентами; 5484,24 грн. заборгованості за комісією.

Враховуючи факт надходження кредитних коштів на банківський рахунок відповідача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги та підлягають частковому задоволенню.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача комісії за кредитним договором №100997976401 від 13 березня 2018 року, суд дійшов наступного висновку.

За обставин цієї справи, пунктом 4 кредитного договору встановлено комісію за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 2,55 %.

При цьому у постанові Верховного Суду від 25 січня 2023 року у справі №752/4008/20, в якій надавалася оцінка дійсності положень кредитного договору з АТ «ПУМБ», аналогічно цій справі, вказано про те, що, відповідно до ч.1, 2 ст.11 Закону України «Про споживче кредитування», після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

З урахуванням вищевикладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Закону України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до ч.1, 2 ст. 11, ч.5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такого ж висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у пункті 31.29 постанови від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

Положення Публічної пропозиції АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, що діяли на день підписання відповідачем заяви на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, свідчать про те, що комісія за обслуговування кредитної заборгованості за споживчим кредитом нараховується щомісячно незалежно від дій споживача.

При цьому з аналізу змісту зазначеного пункту договору вбачається, що сплату відповідної комісії банк покладає на позичальника попри те, що дії, за які вона справляється, вчиняються на користь банку, зокрема, послуги щодо списання та зарахування коштів з метою повернення кредиту, розрахунково-касове обслуговування кредиту.

Враховуючи вищенаведене, оскільки відповідачу було встановлено щомісячну плату за послуги банку, які за законом повинні надаватись безоплатно, суд вважає, що положення кредитного договору, укладеного між сторонами про зобов`язання позичальника сплачувати комісію за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно у терміни та у розмірах, визначених графіком щомісячних платежів за кредитним договором, є нікчемними.

Відтак, враховуючи висновки Верховного Суду нарахування позивачем у даній справі заборгованості по комісії за кредитним договором №100997976401 від 13 березня 2018 року у сумі 5484,24 грн є безпідставним, та у задоволенні зазначеної позовної вимоги слід відмовити.

Крім того, з розрахунку заборгованості за кредитним договором №100997976401 від 13 березня 2018 року вбачається, що позивачем було зараховано грошові кошти у розмірі 9141,75 грн. на погашення заборгованості за комісією. Однак, з огляду на безпідставність нарахування комісії, суд дійшов висновку про необхідність зарахувати вказані кошти на погашення заборгованості за сумою кредиту.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором №100997976401 від 13 березня 2018 року, станом на 26 червня 2026 року, у розмірі 5336,77 грн (8494,18 грн. + 5984,34 грн. – 9141,75 грн.).

Щодо розподілу судових витрат.

Згідно з частиною першою, пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частинами першою-п`ятою статті 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Позивач просить стягнути з відповідача на його користь судові витрати, які складаються із витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн та судового збору, сплаченого за подання позовної заяви в розмірі 2 662,40 грн.

Позивачем ТОВ «ФК «Смарт Пей» в особі Носалик О.В. 26 березня 2026 року укладено договір про надання правничої допомоги з адвокатом Рудзей Юрієм Володимировичем. За умовами пунктів 1,7 договору адвокат надає правничу допомогу Клієнту на умовах і в порядку, визначеному цим Договором, а Клієнт зобов`язується оплатити надану правничу допомогу в порядку, визначеному цим Договором. Розмір гонорару Адвоката визначається за домовленістю сторін та відображається у актах приймання - передачі наданих послуг. Відповідно до акту наданих послуг правничої допомоги від 30 червня 2026 року, адвокат Рудзей ЮВ. надав клієнтові ТОВ «ФК «Смарт Пей» послуги, пов`язані із правовим аналізом та консультацією; підготовкою позовної заяви; супроводом цивільної справи під час судового розгляду. Вартість послуг - 10 000 гривень.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката, суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч. 4 ст. 137 ЦПК України.

Витрати на надану професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачена стороною / третьою особою, чи тільки має бути сплачена (пункти 138, 139 постанови Верховного Суду від 23 вересня 2021 року у справі N 904/1907/15).

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (пункти 107-109 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року N 922/1964/21).

Суд враховує, що справа є малозначною, в даній категорії справ наявна узгоджена та усталена судова практика, через що позовні заяви у таких справах є майже типовими та фактично шаблонними, а обсяг наданих доказів є невеликим, правова допомога полягала у підготовці та поданні до суду позовної заяви, участі в судових засіданнях адвокат не брав, оскільки справа розглядалась в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін, а тому суд вважає, що обґрунтованим є розмір витрат на професійну правничу допомогу позивача, які підлягають розподілу 4 000,00 грн.

Саме такий розмір витрат є розумним, співмірним з ціною позову та виконаною адвокатом роботою у цій справі згідно з актом про надання юридичної допомоги

Виходячи з того, що вимоги позивача задоволено судом частково, з урахуванням приписів ч.1 ст. 141 ЦПК України, понесені позивачем судові витрати з оплати судового збору підлягають відшкодуванню пропорційно розміру задоволених вимог, а саме: 718,85 грн.

5336,77 грн *100 %/ 19962,76 грн = 27 %;

2662,40*0.27 = 718,85 грн.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 263-265 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт Пей» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт Пей» (01042, м. Київ, вул. Іоанна Павла ІІ, будинок 4/6, корпус А, офіс 303, ідентифікаційний код юридичної особи 43696954, рахунок НОМЕР_3 , МФО 300528, відкритий у АТ «ОТП Банк») заборгованість за кредитним договором №100997976401 від 13 березня 2018 року у сумі 5336 (п`ять тисяч триста тридцять шість) гривень 77 копійок.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт Пей» витрати зі сплати судового збору у розмірі 718 (сімсот вісімнадцять) гривень 85 копійок та 4000 (чотири тисячі) гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів із дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт Пей», адреса місцезнаходження: вул. Іоанна Павла ІІ, буд. 4/6, корпус А, офіс 303, м. Київ, код ЄДРПОУ - 43696954.

Відповідач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 .

Суддя В. Є. Польова