Суд: Шевченківський районний суд м. Запоріжжя
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Самовільне залишення військової частини або місця служби
Дата: 03 листопада 2026 р.
Справа: №336/8126/26
Суддя: Дацюк О. І.
ЄУН справи: 336/8126/26>
Номер провадження: 1-кп/336/1437/2026
ВИРОК
Іменем України
04 листопаду 2026 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участі прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
захисника адвоката ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за звинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешкає у АДРЕСА_1 , раніше не судимого в силу положень ст. 89 КК України,
у скоєнні злочинів, передбачених ст. 407 ч. 5 КК України,—
ВСТАНОВИВ:
Солдат ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем за мобілізацією, проходячи військову службу на посаді стрільця 2 відділення 3 стрілецького взводу стрілецької роти (резервної) ВЧ НОМЕР_1 НГ України 07.12.2025 року отримав дозвіл на залишення військового об`єкта до 08.00 години 08.12.2025 року, однак, 08.12.2025 року ОСОБА_5 , діючи в умовах воєнного стану, з метою тимчасового ухилення від проходження військової служби, умисно без поважних причин не з`явився на службу до місця дислокації підрозділу ВЧ НОМЕР_1 НГ України на території Шевченківського району, після чого свої службові обов?язки не виконував, заходів до повернення до військової частини не приймав, про своє місцезнаходження командуванню і в органи військового управління не повідомляв до 30.12.2025 року.
Крім того, солдат ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем за мобілізацією, проходячи військову службу на посаді стрільця 2 відділення 3 стрілецького взводу стрілецької роти (резервної) ВЧ НОМЕР_1 НГ України 17.02.2026 року отримав дозвіл на залишення військового об`єкта до 08.00 години 18.02.2026 року, однак, 18.02.2026 року ОСОБА_5 , діючи в умовах воєнного стану, з метою тимчасового ухилення від проходження військової служби, умисно без поважних причин не з`явився на службу до місця дислокації підрозділу ВЧ НОМЕР_1 НГ України на території Шевченківського району, після чого свої службові обов?язки не виконував, заходів до повернення до військової частини не приймав, про своє місцезнаходження командуванню і в органи військового управління не повідомляв до 03.07.2026 року, коли був виявлений співробітниками правоохоронних органів.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину у скоєнні злочинів визнав повністю По суті пояснив, що на військовій службі перебував за мобілізацією з 2022 року.
У 2025 році проходив службу у ВЧ НОМЕР_1 НГ України. 07.12.2025 року з дозволу командира він залишив місце розташування підрозділу та мав повернутись на службу 08.12.2025 року о 07.00 годині. Через сімейні обставини він на військову службу не повертався до 30.12.2025 року, коли йому зателефонував начальник карного розшуку та повідомив про необхідність повернутись до військової частини.
17.02.2026 року ОСОБА_5 знов отримав дозвіл командира залишити місце розташування підрозділу до ранку наступного дня, однак, 18.02.2026 року він до підрозділу не повернувся та був відсутній за місцем несення служби до 03.07.2026 року, коди його зупинили поліцейські та доправили до військової частини.
На лікуванні у вищевказані періоди ухилення від військової служби не перебував.
ОСОБА_5 вказав, що вину у скоєнні злочинів повністю визнає, кваліфікацію дій не оспорює, обставини злочинів, вказані в обвинувальному акті, відповідають дійсності.
Інших доказів учасниками провадження не надавалось, прокурор вважав, що досліджених судом доказів достатньо для встановлення обставин скоєння злочину та доведеності вини обвинуваченого, стороною захисту не заявлялось клопотань про дослідження інших доказів, заяв про неналежність чи недопустимість доказів, наданих стороною обвинувачення, не подавалось.
У відповідності до положень ст. 359 ч. 3 КПКУ України, суд, за клопотанням прокурора та за згодою сторони захисту, переконавшись у тому, що всі учасники правильно розуміють зміст усіх обставин, за відсутності сумнівів у добровільності їх позиції, та після роз`яснення, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження інших доказів, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням документів, які характеризують його особистість.
З службової та медичної характеристик обвинуваченого вбачається, що останній за станом здоров?я придатний до проходження військової служби, за місцем служби характеризується позитивно та відповідає займаній посаді.
Інших доказів учасниками провадження не надавалось, сторони обвинувачення та захисту вказали, що судом були досліджені усі докази, які вони вважали необхідним надати.
Оцінюючи досліджені в судовому засіданні докази, суд дійшов висновку, що показаннями обвинуваченого підтверджений факт скоєння злочинів за обставин, зазначених в обвинувальному акті.
Указом Президента України № 64 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався та тривав станом на грудень 2025 року та лютий 2026 року.
Оцінивши у сукупності досліджені в судовому засіданні докази, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_5 у скоєнні злочинів знайшла своє підтвердження, доведена належними та допустимими доказами та кваліфікує його дії за обома епізодами за ст. 407 ч. 5 КК України як нез`явлення військовослужбовця вчасно на службу без поважних причин, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.
При дослідженні документів, які характеризують особистість ОСОБА_5 , судом встановлено, що обвинувачений раніше не судимий в силу положень ст. 89 КК України, водночас притягався до кримінальної відповідальності за скоєння кримінальних правопорушень проти власності, а у 2025 року був звільнений від відповідальності за ст. 408 ч. 4 КК України у відповідності до положень ст. 401 ч. 5 КК України, на обліку в наркологічному або психіатричному закладі не перебуває.
Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.
Обставиною, що пом`якшує покарання, є визнання вини у скоєнні злочинів.
При обранні виду та розміру покарання, яке слід призначити обвинуваченому та яке має досягти мети покарання, визначеної ст. 50 КК України, а саме кари та виправлення, а рівно і запобігання скоєнню інших злочинів, суд виходить з того, що обвинувачений вчинив два злочини, які чинним законодавством віднесені до категорії тяжких, не має стійких соціальних зв?язків, водночас, висловив намір повернутись до військової служби.
Враховуючи вказане, суд не вбачає підстав для визначення йому мінімального покарання, передбаченого санкцією статті.
До строку покарання також слід зарахувати строк попереднього ув`язнення.
Враховуючи висновки суду щодо доведеності вини обвинуваченого, обставини скоєння злочину, продовження воєнних дій на території України, суд вважає необхідним також і залишити до набрання законної сили вироком обраний обвинуваченому запобіжний захід.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 369, 373, 374 КПК України, ст. 407 ч. 5 КК України,—
УХВАЛИВ:
Визнати ОСОБА_5 винним у скоєнні злочинів, передбачених ст. 407 ч. 5 КК України, та призначити покарання у виді п`яти років шести місяців позбавлення волі.
До строку покарання зарахувати строк попереднього ув`язнення з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі та рахувати строк відбування покарання з 22 липня 2026 року.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили ОСОБА_5 залишити у виді тримання під вартою.
Копію вироку учасники провадження мають право отримати в суді негайно після його проголошення. Учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні, копію вироку надіслати не пізніше наступного дня після ухвалення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, та може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Суддя ОСОБА_1
Оригінал: reyestr.court.gov.ua