Рішення від 03 листопада 2026 р. у справі №297/502/26 — Берегівський районний суд Закарпатської області

Суд: Берегівський районний суд Закарпатської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 03 листопада 2026 р.

Справа: №297/502/26

Суддя: ГАЛ Л. Л.

Справа № 297/502/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2026 року м. Берегове

Берегівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді ГАЛ Л. Л., за участю секретаря Геревич Т.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,

встановив:

ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», в інтересах якого діє представник за довіреністю – Какун А.С., звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами в загальному розмірі 56 060 грн.

Позов мотивовано тим, що 26 травня 2025 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 укладено кредитні договори №62029-05/2025 та №62033-05/2025.

Зазначені договори підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, та надіслано на номер мобільного телефону відповідача.

25 вересня 2025 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №25092025/1, у відповідності до умов якого ТОВ «Стар Файненс Груп» передає (відступає) ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «Стар Файненс Груп» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.

У зв`язку з невиконанням умов договорів у відповідача утворилася непогашена заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» у розмірі 26 800 грн. за договором №62029-05/2025, з яких: 10 000 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу; 10 800 грн. – сума заборгованості за відсотками; 5 000 грн. – сума заборгованості за штрафом; 1 000 грн. – сума комісії за видачу кредиту та 29 260 грн. за договором №62033-05/2025, з яких: 7 000 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу; 7 560 грн. – сума заборгованості за відсотками; 14 000 грн. – сума заборгованості за штрафом; 700 грн. – сума комісії за видачу кредиту.

Ухвалою Берегівського районного суду Закарпатської області від 24.02.2026 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду по суті в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (а. с. 47-48).

Ухвалою Берегівського районного суду Закарпатської області від 14.07.2026 року розгляд справи було відкладено у зв`язку з перебуванням головуючого судді на лікарняному (а. с. 62).

15 липня 2026 року представником відповідача – адвокатом Зачепіло З.Я. через підсистему «Електронний суд» подано відзив на позовну заяву, у якому останній заперечував проти задоволення позовних вимог у частині стягнення штрафних санкцій та комісій, вважаючи їх незаконними та такими, що суперечать вимогам чинного законодавства.

На обґрунтування своєї позиції представник відповідача зазначив, що кредитні договори укладено 26.05.2025 року, тобто в період дії воєнного стану в Україні. Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» на період дії воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення чи скасування споживач звільняється від відповідальності за прострочення виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит, а нарахування штрафних санкцій та інших платежів за таке прострочення припиняється.

Крім того, представник відповідача вказав на невідповідність заявлених штрафних санкцій вимогам ч. 3 ст. 21 Закону України «Про споживче кредитування», оскільки їх загальний розмір становить 19 000 грн. Також заперечував проти стягнення комісії в розмірі 1 700 грн., вважаючи відповідні вимоги безпідставними.

Окремо зазначив, що позивач не надав належного розмежування нарахованих процентів за користування кредитом у межах строку кредитування та після його закінчення, у зв`язку з чим розрахунок заборгованості є необґрунтованим. Також звернув увагу, що загальна сума заявлених до стягнення процентів становить 18 360 грн., що перевищує загальний розмір основного боргу – 17 000 грн.

Також представник відповідача заперечував проти стягнення судового збору в заявленому розмірі 3 328 грн., зазначивши, що в разі часткового задоволення позову судові витрати мають розподілятися пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене представник відповідача просив відмовити в повному обсязі у задоволенні позову ТОВ «ФК «ЄАПБ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами в розмірі 56 060 грн., а також покласти судові витрати на позивача (а. с. 63-70).

17 липня 2026 року представником позивача Пер`яном А.А. через підсистему «Електронний суд» подано додаткові пояснення та клопотання про витребування доказів, у яких зазначено, що ТОВ «ФК «ЄАПБ» не є первісним кредитором за спірними кредитними договорами. Перерахування кредитних коштів та нарахування процентів здійснювало ТОВ «Стар Файненс Груп», яке надало інформаційні довідки щодо перерахування коштів відповідачу та розрахунки заборгованості.

Позивач зазначив, що передав суду всі наявні документи за кредитними договорами, отримані від первісного кредитора в межах договорів факторингу. Водночас ТОВ «ФК «ЄАПБ» не володіє оригіналами первинних банківських документів щодо перерахування та повернення кредитних коштів, оскільки такі документи формуються та зберігаються відповідними банківськими установами. Крім того, інформація про рух коштів на карткових рахунках становить банківську таємницю, доступ до якої мають банк та власник рахунку.

Представник позивача також зауважив, що відповідач не надав доказів незарахування кредитних коштів на зазначені в договорах рахунки або того, що такі рахунки йому не належать, хоча мав можливість самостійно отримати відповідні банківські виписки.

З метою повного та об`єктивного розгляду справи, посилаючись на відсутність у позивача можливості самостійно отримати відповідну інформацію, представник позивача просив поновити строк для подання клопотання про витребування доказів та витребувати від АТ «Універсал Банк»: 1) інформацію про наявність у ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) карткових рахунків станом на 26.05.2025 року; 2) інформацію про належність відповідачу карткового рахунку № 4441-11xx-xxxx-2380; 3) виписку за вказаним картковим рахунком; 4) інформацію про надходження 26.05.2025 року на зазначений рахунок грошових коштів у розмірі 10 000 грн та 7 000 грн.

Крім того, представник позивача зазначив, що умови кредитних договорів містять погоджені сторонами розмір кредиту, строк, порядок кредитування та нарахування процентів, а відповідач, підписавши договори без зауважень, погодився з їх умовами. Розрахунок заборгованості здійснено відповідно до умов договорів та додатків до них.

Також наголосив, що позивач не здійснював додаткових нарахувань чи застосування штрафних санкцій, а просить стягнути заборгованість, визначену первісним кредитором на дату відступлення права вимоги. На думку позивача, відповідач, отримавши кредитні кошти та не виконавши взятих на себе зобов`язань, зобов`язаний погасити утворену заборгованість у повному обсязі (а. с. 77-87).

Ухвалою Берегівського районного суду Закарпатської області від 22.07.2026 року клопотання представника позивача за довіреністю Пер`ян А.А. про поновлення строку для подання клопотання про витребування доказів задоволено, представнику позивача поновлено строк для подання клопотання про витребування доказів та від АТ «Універсал Банк» витребувано: 1) інформацію щодо наявності у ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) карткових рахунків, відкритих у банку станом на 26.05.2025 року; 2) інформацію щодо належності ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) карткового рахунку №? НОМЕР_2 ; 3) виписку по рахунку №? НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ); 4) Інформацію про надходження 26.05.2025 року на картковий рахунок №? НОМЕР_2 грошових коштів у сумі 10?000 грн. та 7?000 грн. (а. с. 91-92).

Згідно з ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Згідно зі ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися в суд за захистом свого цивільного права у випадку його порушення з вимогою про примусове виконання зобов`язання в натурі.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. У статті 12 ЦПК України йдеться про те, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 26 травня 2025 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 укладено кредитні договори №62029-05/2025 та №62033-05/2025 шляхом підписання останнім електронним підписом, відтвореним за допомогою одноразового ідентифікатора, у зв`язку з чим він отримав грошові кошти у розмірі 10 000 грн. та 7 000 грн. (а. с. 5-8, 10-11, 12, 15-19, 21-22, 23).

Відповідно до п.п. 1.1. п. 1 Кредитного договору, товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі, на умовах строковості, зворотності, платності (далі - кредит), а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Згідно з п.п. 3.3. п.3 Кредитного договору обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за цим договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються у відсотках від суми кредиту з першого дня надання кредиту клієнту (перерахування грошових коштів на банківський рахунок, вказаний клієнтом) до дня повного погашення заборгованості за кредитом (зарахування грошових коштів на поточний рахунок товариство) включно. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом.

Відповідно до п.п. 2.3. п. 2 Кредитного договору, для отримання кредиту клієнт відвідує сайт товариства та ознайомлюється з відповідною інформацією, а саме – правилами надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту; кредитними продуктами товариства, документами щодо взаємодії з споживачами, примірним договором про надання кредиту, інформацією про істотні характеристики послуги з надання мікрокредиту/споживчого кредиту та іншою інформацією про фінансову послугу, яка розміщується товариством на сайті товариства, відповідно до вимог чинного законодавства України та нормативно-правових актів Національного Банку України (інформація на сайті товариства). Приймаючи умови кредитного договору, клієнт підтверджує, що він ознайомлений з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно їх дотримуватися (п.п. 7.6 п.7 Кредитного договору).

Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст.ст. 641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.

25 вересня 2025 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 25092025/1, відповідно до умов якого ТОВ «Стар Файненс Груп» передало (відступило) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняло права вимоги до боржників, зазначених у реєстрі боржників, у тому числі до відповідача (а. с. 24-25, 28, 29).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачении договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові свое право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Визначення факторингу міститься у ст. 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність», у якій зазначено, що факторинг це придбання права вимоги на виконання зобов`язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог і прийом платежів.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Частиною 1 ст. 1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Таким чином, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» наділено правом вимоги до відповідача за вищевказаними договорами.

Свої зобов`язання за кредитними договорами первісний кредитор виконав у повному обсязі, однак відповідач свої зобов`язання належним чином не виконав, у зв`язку з чим у нього утворилась заборгованість у розмірі 26 800 грн. за договором №62029-05/2025, з яких: 10 000 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу; 10 800 грн. – сума заборгованості за відсотками; 5 000 грн. – сума заборгованості за штрафом; 1 000 грн. – сума комісії за видачу кредиту та 29 260 грн. за договором №62033-05/2025, з яких: 7 000 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу; 7 560 грн. – сума заборгованості за відсотками; 14 000 грн. – сума заборгованості за штрафом; 700 грн. – сума комісії за видачу кредиту, що підтверджується розрахунками заборгованості за договорами (а. с. 13, 30).

Крім того, згідно з витребуваною судом інформацією з АТ «Універсал Банк», станом на 26.05.2025 року у ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) були відкриті карткові рахунки №? НОМЕР_3 , №? НОМЕР_4 , №? НОМЕР_5 , №? НОМЕР_6 , №? НОМЕР_7 . На його ім`я банком емітовано платіжну картку №? НОМЕР_3 , на рахунок якої 26.05.2025 року було зараховано платежі у сумі 10?000 грн. та 7?000 грн. (а. с. 103).

Отже, факт надання відповідачу кредитних коштів також підтверджується інформацією банку про зарахування відповідних сум на його картковий рахунок.

Доводи відповідача про ненадання позивачем належних доказів перерахування коштів спростовуються зазначеною інформацією банку.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Матеріали справи свідчать про те, що між сторонами досягнуто згоди щодо істотних умов кредитних договорів.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на встановлених умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Матеріалами справи підтверджується, що кредитні договори було укладено на підставі вільного волевиявлення ОСОБА_1 , а первісний кредитор належним чином виконав взяті на себе договірні зобов`язання, надавши відповідачу грошові кошти у передбаченому договорами розмірі. Водночас відповідач своїх договірних зобов`язань щодо належного та своєчасного повернення отриманих кредитних коштів і сплати передбачених договорами платежів не виконав.

Щодо доводів відповідача про незаконність нарахування штрафних санкцій суд зазначає наступне.

Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (набув чинності 17 березня 2022 року) внесено зміни до Цивільного кодексу України, Закону України «Про іпотеку» та Закону України «Про споживче кредитування». Зокрема, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18, відповідно до якого у період дії воєнного чи надзвичайного стану та протягом тридцяти днів після його припинення або скасування позичальник у разі прострочення виконання грошового зобов`язання за кредитним договором звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати неустойки (штрафу, пені). Установлено, що неустойка та інші платежі, нараховані з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання таких договорів, підлягають списанню кредитодавцем.

Таким чином, за кредитним договором №62029-05/2025 від 26.05.2025 року підлягає стягненню заборгованість за основною сумою боргу у розмірі 10 000 грн., заборгованість за відсотками у розмірі 10 800 грн. та заборгованість за комісією у розмірі 1 000 грн., тобто загалом 21 800 грн. Водночас стягнення заборгованості за штрафом у розмірі 5 000 грн. задоволенню не підлягає, у цій частині вимог слід відмовити.

Аналогічно, за кредитним договором №62033-05/2025 від 26.05.2025 року підлягає стягненню заборгованість за основною сумою боргу у розмірі 7 000 грн., заборгованість за відсотками у розмірі 7 560 грн. та заборгованість за комісією у розмірі 700 грн., тобто загалом 15 260 грн. Водночас стягнення заборгованості за штрафом у розмірі 14 000 грн. задоволенню не підлягає.

Таким чином, доводи відповідача в цій частині є обґрунтованими.

Щодо доводів відповідача про незаконність стягнення комісії за видачу кредиту суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» у договорі про споживчий кредит зазначаються порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, власних комісій та інших платежів (за наявності), включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів (у разі кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії графік платежів може не надаватися).

Водночас суд враховує, що відповідно до ч. 6 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» споживач не зобов`язаний сплачувати кредитодавцю будь-які платежі, не зазначені в договорі про споживчий кредит та/або не враховані в розрахунку денної та орієнтовної річної процентної ставки, що зазначені в договорі про споживчий кредит, крім платежів за споживчим кредитом, які не включаються до розрахунку загальних витрат за споживчим кредитом у випадках, передбачених цим Законом. Кредитодавцю та новому кредитору забороняється вимагати сплати будь-яких платежів, не зазначених у договорі про споживчий кредит та/або не врахованих у розрахунку денної процентної ставки, що зазначена в договорі про споживчий кредит.

Умови кредитних договорів передбачають сплату комісії за видачу кредиту. Відповідач, підписуючи кредитні договори за допомогою електронного підпису, відтвореного шляхом використання одноразового ідентифікатора, погодився з їх умовами, у тому числі з розміром та порядком сплати комісії.

При цьому матеріали справи не містять доказів того, що умови договорів щодо сплати комісії були змінені, визнані недійсними або що відповідач був звільнений від обов`язку її сплати.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або вимог, що звичайно ставляться.

Отже, за наявності погодженої сторонами умови про сплату комісії та за відсутності доказів її незаконності або припинення відповідного зобов`язання, суд доходить висновку про обґрунтованість вимог позивача в цій частині.

За таких обставин суд вважає, що вимоги позивача про стягнення комісії за видачу кредиту в розмірі 1 000 грн. за кредитним договором №62029-05/2025 від 26.05.2025 року та 700 грн. за кредитним договором №62033-05/2025 від 26.05.2025 року є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо доводів відповідача про недоведеність розміру процентів та їх нарахування поза межами строку кредитування суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12 викладено, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

З наданих позивачем розрахунків заборгованості вбачається, що проценти за користування кредитом нараховані в межах строку дії відповідних кредитних договорів, а саме до закінчення встановленого ними строку кредитування. Нарахування процентів за період після закінчення строку дії договорів позивачем не заявлено та до суми позову не включено.

Отже, проценти стягнуті не як плата за користування кредитом після спливу строку кредитування, а відповідно до погоджених сторонами умов договорів за період їх дії.

Частиною четвертою статті 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Кредитні кошти відповідачу були надані у спосіб, зазначений у кредитних договорах.

Так, первісні кредитори свої обов`язки за кредитними договорами виконали в повному обсязі та згідно з договорами факторингу позивач отримав право вимоги до відповідача за цими кредитними договорами.

У свою чергу, відповідач свої зобов`язання за кредитними договорами належним чином не виконав.

Отже, відповідачем було порушено умови кредитних договорів, а також норми чинного законодавства.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача документально підтверджена сплачена сума судового збору у розмірі 3 328 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 273, 279, 352, 354 ЦПК України, ст.ст. 16, 512, 514, 526, 610, 626, 628, 638, 1048, 1054, 1077 ЦК України, суд

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , мешканця АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», розташоване за адресою: м. Бровари, вул. Лісова, 2, Київська область, код ЄДРПОУ 35625014, заборгованість за кредитними договорами у загальній сумі 37 060 (тридцять сім тисяч шістдесят) гривень, а саме за кредитним договором №62029-05/2025 від 26.05.2025 року у розмірі 21 800 грн., з яких: 10 000 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу; 10 800 грн. – сума заборгованості за відсотками; 1 000 грн. – сума комісії за видачу кредиту та за кредитним договором №62033-05/2025 від 26.05.2025 року у розмірі 15 260 грн., з яких: 7 000 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу; 7 560 грн. – сума заборгованості за відсотками; 700 грн. – сума комісії за видачу кредиту.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір у розмірі 3 328 (три тисячі триста двадцять вісім) гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя: Лайош ГАЛ

Оригінал: reyestr.court.gov.ua