Постанова від 01 листопада 2026 р. у справі №363/6717/26 — Вишгородський районний суд Київської області

"02" листопада 2026 р. Справа № 363/6717/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2026 року м. Вишгород

Суддя Вишгородського районного суду Київської області Лукач О.П., розглянувши матеріали, які надійшли до суду з Вишгородського РУП ГУНП в Київській області, про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 , до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 976372 від 03.10.2026, цього самого дня, близько 16:00, ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно колишньої співмешканки ОСОБА_2 , а саме словесно принижував та ображав останню, чим завдав шкоди її психічному здоров`ю. Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за частиною першою статті 173-2 КУпАП.

До вказаного протоколу долучено:

копію листа за результатами розгляду звернення та довідку про відсутність даних, які б указували на ознаки кримінального правопорушення, із зазначенням про направлення матеріалів для розгляду в порядку КУпАП;

копію рапорту старшого інспектора чергового Вишгородського РУП ГУНП в Київській області від 03.10.2026 щодо отримання на лінію «102» повідомлення, зареєстрованого в ЄО за № 21877, за змістом якого заявник ОСОБА_2 повідомила, що колишній хлопець не впускає її до квартири та не віддає особисті речі;

протокол прийняття заяви ОСОБА_2 про кримінальне правопорушення та іншу подію від 03.10.2026, згідно якої вона повідомила, що 03.10.2026, близько 16:00,

ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно ОСОБА_2 , а саме словесно принижував та ображав її. Також у протоколі зазначено, що вони разом прожили приблизно 10 днів;

письмові пояснення ОСОБА_2 від 03.10.2026, у яких вона зазначила, що раніше проживала спільно з ОСОБА_1 , а після припинення їхніх стосунків прибула до квартири, щоб забрати особисті речі, однак останній не впустив її до помешкання, у зв`язку з чим вона звернулася до поліції;

копію письмових пояснень ОСОБА_1 від 03.10.2026, у яких він виклав свою версію обставин конфлікту з колишньою співмешканкою, пов`язаного з поверненням її речей, та не погодився зі звинуваченнями у вчиненні домашнього насильства;

рапорт поліцейського СПДН Вишгородського РУП ГУНП в Київській області від 08.10.2026 про встановлення на підставі пояснень ОСОБА_2 та ОСОБА_1 факту їхнього спільного проживання протягом деякого часу однією сім`єю без реєстрації шлюбу;

рапорт поліцейського від 03.10.2026 щодо обставин надходження повідомлення та складання адміністративного протоколу;

витяг з інформаційної системи поліції щодо реєстрації протоколу серії ВАД № 976372;

копії документів, що посвідчують особи ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ;

заяви ОСОБА_1 від 17.10.2026, адресовані суду, у одній із яких він зазначив про визнання провини, просив обмежитися мінімальним стягненням та розглянути справу без його участі, а в іншій - про отримання судових повісток в електронній формі за допомогою SMS-повідомлення на зазначений ним номер мобільного телефону.

У судове засідання, призначене на 02.11.2026, ОСОБА_1 не з`явилась, при цьому про день, час та місце розгляду справи завчасно повідомлений, шляхом надсилання та отримання ним повідомлення на мобільний номер телефону, вказаний у його заяві від 17.10.2026 про отримання судової повістки в електронній формі за допомогою

смс-повідомлення. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Оскільки, відповідно до статті 268 КУпАП присутність ОСОБА_1 під час розгляду справи не є обов`язковою, враховуючи встановлений статтею 277 КУпАП строк розгляду справи про адміністративне правопорушення, а також заяву про розгляд справи у його відсутності, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справах матеріалами.

Положеннями статті 1 КУпАП передбачено, що завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно зі статтею 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.

Згідно з вимогами статті 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Суд, вивчивши матеріали адміністративної справи, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, дійшов висновку про недоведеність наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпАП, з таких підстав.

Частиною першою статті 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до положень КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Частиною першою статті 173-2 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Норма статті 173-2 КУпАП є бланкетною, а тому для того, щоб повністю розкрити суть адміністративного правопорушення, у протоколі повинно бути зазначено, які конкретно дії вчинила особа, який вид насильства їй інкримінується та які наслідки настали для потерпілої особи.

Водночас організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у цій сфері, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства, визначаються Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (далі - Закон № 2229-VIII).

Стаття 1 Закону № 2229-VIII визначає, що домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь (пункт 3 частини першої статті 1 Закону № 2229-VIII).

Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи (пункт 14 статті 1 Закону № 2229-VIII).

Таким чином, адміністративна відповідальність за частиною першою статті 173-2 КУпАП передбачає встановлення конкретного умисного діяння відповідного характеру, заподіяної ним шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілої особи та причинного зв`язку між діянням і такою шкодою.

Юридичний склад адміністративного правопорушення - це передбачений нормами права комплекс ознак (елементів), за наявності яких певне протиправне діяння можна кваліфікувати як адміністративний проступок.

Такий комплекс ознак передбачає чотири елементи: об`єкт, об`єктивну сторону, суб`єкт і суб`єктивну сторону.

Об`єктом цього адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян від домашнього насильства.

Об`єктивна сторона правопорушення полягає в умисному вчиненні діяння фізичного, психологічного чи економічного характеру, внаслідок якого завдано шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.

З аналізу наведених норм убачається, що не кожен конфлікт між особами, на яких поширюється дія Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», свідчить про вчинення домашнього насильства. Для встановлення складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпАП, необхідним є підтвердження відповідних протиправних дій та передбачених законом наслідків.

Як убачається з матеріалів справи, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які раніше спільно проживали без реєстрації шлюбу, виник конфлікт, пов`язаний, зокрема, з доступом до житлового приміщення та поверненням особистих речей. Хоча у протоколі про адміністративне правопорушення та протоколі прийняття заяви ОСОБА_2 зазначено про вчинення психологічного насильства, шляхом словесних образ та принижень, інші долучені матеріали, зокрема письмові пояснення учасників події, не містять достатніх відомостей, які б у своїй сукупності підтверджували обставини інкримінованого правопорушення та заподіяння потерпілій шкоди психічному здоров`ю.

При цьому суд враховує і заяву ОСОБА_1 від 17.10.2026 про визнання провини, однак оцінює її в сукупності з іншими наявними доказами, у тому числі його попередніми поясненнями.

За таких обставин, суд вважає, що надані матеріали не містять достатньої сукупності належних доказів, які б давали підстави для беззаперечного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпАП.

Таким чином, з урахуванням змін, внесених Законом України від 22.05.2024 № 3733-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законів України у зв`язку з ратифікацією Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами», що набрав чинності 19.12.2024, для відповідальності за частиною першою статті 173-2 КУпАП недостатньо лише можливості заподіяння шкоди: необхідно встановити, що внаслідок інкримінованих дій була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Відповідно до вимог статей 9, 245, 251, 252 КУпАП, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом після всебічної та повної оцінки доказів у справі.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.

Згідно з положеннями статей 279, 280 КУпАП суд розглядає справу в межах фактичних обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, і не наділений повноваженнями самостійно змінювати суть пред`явленого особі обвинувачення.

За частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За результатами оцінки наведених доказів у їх сукупності суд не встановив належного й достатнього підтвердження того, що ОСОБА_1 03.10.2026 умисно вчинив щодо

ОСОБА_2 саме інкриміноване йому психологічне насильство шляхом словесних образ і принижень та що внаслідок таких дій було заподіяно шкоду її психічному здоров`ю. Таким чином, наявність у його діях об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпАП, не доведена.

Так, відповідно до пункту 39 постанови Верховного Суду від 08.07.2020 у справі №463/1352/16-а, в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, яка притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Стандарт доведення вини поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що правопорушення було вчинено і особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, є винною у його вчиненні.

Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону.

Згідно зі статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

В силу статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Таким чином, з огляду на недоведеність належними та достатніми доказами вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою

статті 173-2 КУпАП, суд дійшов висновку про відсутність підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності, а провадження у справі підлягає закриттю відповідно до пункту 1 статті 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до пункту 1 статті 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події або складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до статті 40-1 КУпАП, судовий збір стягується у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення. Оскільки провадження у справі підлягає закриттю, судовий збір стягненню не підлягає.

Керуючись статтями 1, 7, 9, 40-1, 173-2, 245, 247, 251, 252, 255, 256, 268, 269, 277, 279, 280, 283–285, 289, 294 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 173-2 КУпАП закрити з підстав, передбачених пунктом 1 статті 247 КУпАП, – у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Вишгородський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя О.П. Лукач