Суд: Камінь-Каширський районний суд Волинської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 02 листопада 2026 р.
Справа: №157/1605/26
Суддя: Ходачинський Р. О.
Справа № 157/1605/26
Провадження № 2/157/989/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
03 листопада 2026 рокумісто Камінь-Каширський
Камінь-Каширський районний суд Волинської області
у складі головуючого – судді Ходачинського Р.О.,
за участю секретаря судового засідання Зеленка В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
До Камінь-Каширського районного суду Волинської області 31.08.2026 надійшла позовна заява ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 , у якій позивач просить стягнути з відповідача на користь ТОВ «ФК «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором № 550373776 від 29.04.2019 у розмірі 14090 грн та судові витрати - судовий збір у розмірі 2662 грн 40 коп., витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що 29.04.2019 ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та відповідач уклали договір № 550373776 в електронній формі, відповідно до якого кредитодавець належним чином виконав свої зобов`язання та надав відповідачу грошові кошти в сумі 5000 грн шляхом перерахування через банк-провайдер.
28.11.2018 ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» уклали договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого від первісного кредитора до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі зазначеному у реєстрі прав вимоги.
05.08.2020 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено договір факторингу № 05/0820-01, відповідно до умов якого від первісного кредитора до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі зазначеному у реєстрі прав вимоги.
05.06.2025 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та позивачем укладено договір факторингу № 05/06/25-Е, відповідно до умов якого останньому відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. Відповідно до реєстру боржників за договором факторингу від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 16590 грн.
ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та позивач не здійснювали жодних нарахувань за кредитним договором. У період перебування права вимоги у ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» зі сторони відповідача не здійснювалося погашення заборгованості за кредитним договором. Станом на дату подання позовної заяви на рахунки позивача не надходило жодного платежу на погашення заборгованості відповідача за кредитним договором.
Загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем, на момент подання позовної заяви, за кредитним договором, становить – 16590 грн, що складається з: 5000 грн - заборгованість за тілом кредиту, 9090 грн - заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом та 2500 грн – заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).
Ухвалою судді від 04.09.2026 заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Представник позивача у судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив справу розглянути без участі позивача; щодо ухвалення заочного рішення не заперечив.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов не подав.
Враховуючи норми ст. 280 ЦПК України, суд вирішив провести заочний розгляд справи та ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів.
Проаналізувавши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню.
Статтею 205 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Статтею 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Згідно зі ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частин 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію»). Статтею 12 ЗУ «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію»).
Щодо укладення кредитного договору:
Судом встановлено, що 29 квітня 2019 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 укладено договір № 550373776, який підписаний відповідачем шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором FV36Z3G5, тобто у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» (а.с. 10-11).
Зазначений ідентифікатор був направлений ОСОБА_1 29.04.2019 на його номер телефону НОМЕР_1 , що встановлено з довідки щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (а.с. 77).
Згідно з п. 1.1 цього договору товариство зобов`язується надати позичальнику кредит на суму 5000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а останній зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно п. 1.4 цього договору.
Відповідно до п. 1.2, 1.3 договору строк дії Договору починається з моменту його укладення та становить 30 днів. Кредит надається строком на 30 днів.
Нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється у розмірі 1,70 процентів від суми Кредиту за кожний день користування Кредитом (далі – «Процентна ставка»), починаючи з першого дня перерахування суми Кредиту до закінчення строку Кредиту, визначеного в п.1.3. цього Договору (п. 1.4 договору).
Згідно з пунктами 4.2, 4.3 договору Сторони погоджуються що у випадку користування Позичальником Кредитом понад строк, встановлений п.1.3 Договору або додатковими угодами між Сторонами зобов`язання Позичальника за цим Договором продовжуються на весь період фактичного користування Кредитом, при цьому у випадку, якщо встановлена п. 1.4 цього Договору Процентна ставка менша ніж 1,70 (одна ціла сім десятих) відсотків від суми Кредиту за кожен день користування Кредитом, то правила нарахування процентів за Процентною ставкою визначеною п.1.4 – 1.5 Договору скасовуються з моменту початку їх застосування і до взаємовідносин між Сторонами застосовуються правила нарахування процентів за понадстрокове користування Кредитом, а саме 1,70 (одна ціла сім десятих) за кожен день користування Кредитом, починаючи з дати укладення Договору і до дня повного повернення Кредиту. Таким чином зобов`язання Позичальника по сплаті процентів за користування Кредитом в розмірі 1,70 розповсюджуються на весь період фактичного користування Кредитом з моменту укладення цього Договору, при умові врахування в таких зобов`язаннях суми процентів, які були фактично сплачені Позичальником до моменту завершення строку, встановленого п.1.3 Договору.
Також до договору долучено Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «СМАРТ» Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (а.с. 14-18), які є невід`ємною частиною укладеного договору (п. 4.1 договору).
Таким чином, в укладеному договорі сторонами погоджено всі істотні умови щодо суми і строку кредиту, сплати відсотків за користування кредитними коштами, розмір і тип процентної ставки. Цей кредитний договір є дійсним, у судовому порядку не оскаржувався.
Відповідно до умов договору товариство надало ОСОБА_1 кредит шляхом зарахування на платіжну картку останнього № НОМЕР_2 , зазначену у заявці на отримання грошових коштів в кредит від 29.04.2019 (а.с. 19), суму коштів 5000 грн, що стверджується довідкою ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» № 5503...6/Э від 26.05.2026 (а.с. 74), інформацією АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 11.09.2026 № 20.1.0.0.0/7-260907/75675-БТ та випискою за договором № б/н за період з 29.04.2019-04.05.2019.
Суд вважає доведеним факт укладення між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 29.04.2019 договору № 550373776 та виконання Кредитодавцем свого зобов`язання щодо надання кредиту в розмірі 5000 грн.
Також судом встановлено, що між сторонами кредитного договору були укладені додаткові угоди до договору № 550373776 від 29.04.2019, які є невід`ємною частиною договору.
Відповідно до пунктів 1 - 3 додаткової угоди від 29.05.2019 (а.с. 12) сторони дійшли згоди, у зв`язку з неможливістю виконання Позичальником умов Договору та на підставі звернення Позичальника, продовжити строк, на який був наданий Кредит за Договором № 550373776 від 29.04.2019, на тридцять днів. На дату укладання цієї Додаткової угоди Позичальник сплачує фактично нараховані проценти за користування Кредитом та пеню, у випадку її наявності. Починаючи з 29.05.2019, Позичальник сплачує за користування Кредитом 1,70 процентів в день від суми Кредиту згідно даної Додаткової угоди.
Відповідно до пунктів 1 - 3 додаткової угоди від 28.06.2019 (а.с. 12 зворот) сторони дійшли згоди, у зв`язку з неможливістю виконання Позичальником умов Договору та на підставі звернення Позичальника, продовжити строк, на який був наданий Кредит за Договором № 550373776 від 29.04.2019, на двадцять вісім днів. На дату укладання цієї Додаткової угоди Позичальник сплачує фактично нараховані проценти за користування Кредитом та пеню, у випадку її наявності. Починаючи з 28.06.2019, Позичальник сплачує за користування Кредитом 1,70 процентів в день від суми Кредиту згідно даної Додаткової угоди.
Відповідно до пунктів 1 - 3 додаткової угоди від 26.07.2019 (а.с. 13) сторони дійшли згоди, у зв`язку з неможливістю виконання Позичальником умов Договору та на підставі звернення Позичальника, продовжити строк, на який був наданий Кредит за Договором № 550373776 від 29.04.2019, на тридцять днів. На дату укладання цієї Додаткової угоди Позичальник сплачує фактично нараховані проценти за користування Кредитом та пеню, у випадку її наявності. Починаючи з 26.07.2019, Позичальник сплачує за користування Кредитом 1,53 процентів в день від суми Кредиту згідно даної Додаткової угоди.
Суд вважає доведеним факт укладення між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 29.04.2019 договору № 550373776, а також 29 травня, 28 червня та 26 липня 2019 додаткових угод до договору № 550373776 від 29.04.2019 та виконання Кредитодавцем свого зобов`язання щодо надання кредиту в розмірі 5000 грн.
Щодо нарахованих відсотків за користування кредитом:
У наданому розрахунку заборгованості за кредитним договором № 550373776 від 29.04.2019 зазначається, що станом на 05.11.2019 боржник має заборгованість перед ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» у розмірі 13605 грн, а саме: за тілом кредиту - 5000 грн, за відсотками – 8605 грн (а.с. 62-63).
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду зробленими у постанові від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16, щодо можливості нарахування процентів поза межами строку кредитування, визначено, що в разі порушення виконання зобов`язання щодо повернення кредиту за період після прострочення виконання нараховуються не проценти за користування кредитом (стаття 1048 ЦК України), а проценти за порушення грошового зобов`язання (стаття 625 ЦК України) у розмірі, визначеному законом або договором. Якщо умови кредитного договору передбачають можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування, судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, що мали на увазі сторони встановлення нарахування процентів як міри відповідальності в певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»).
Згідно із розрахунком ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» з 29.08.2019 нараховувались проценти за користування кредитом поза межами строку договору, передбаченого п. 1.2 договору, в розмірі, визначеному п. 1.4 договору, що зважаючи на умови, визначені у п. 4.3 договору, є відсотками, у розумінні ч. 2 ст. 625 ЦК України.
Матеріалами справи підтверджується, що позичальник ОСОБА_1 допустив неналежне виконання зобов`язань за кредитним договором, у зв`язку з чим виникла заборгованість, яка повністю не сплачена.
При здійсненні судом перерахунку заборгованості відповідно до умов кредитного договору та додаткових угод встановлено, що за період з 30.04.2019 до 29.05.2019 (30 днів), із врахуванням відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 1,7%, розмір нарахованих відсотків за користування кредитом становить 2550 грн (85 грн х 30 днів), що підтверджується розрахунком. У зв`язку зі сплатою відповідачем 29.05.2019 коштів у розмірі 2550 грн заборгованість за нарахованими відсотками станом на 29.05.2019 погашена та відсутня.
За період з 30.05.2019 до 28.06.2019 (30 днів), із врахуванням додаткової угоди та відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 1,7%, розмір нарахованих відсотків за користування кредитом становить 2550 грн (85 грн х 30 днів). У зв`язку зі сплатою відповідачем 28.06.2019 коштів у розмірі 2550 грн заборгованість за нарахованими відсотками станом на 28.06.2019 погашена та відсутня.
За період з 29.06.2019 до 26.07.2019 (28 днів), із врахуванням додаткової угоди та відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 1,7%, розмір нарахованих відсотків за користування кредитом становить 2380 грн (85 грн х 28 днів). У зв`язку зі сплатою відповідачем 26.07.2019 коштів у розмірі 2550 грн заборгованість за нарахованими відсотками станом на 26.07.2019 погашена та відсутня.
За період з 27.07.2019 до 25.08.2019 (30 днів), із урахуванням додаткової угоди та відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 1,53%, розмір нарахованих відсотків за користування кредитом буде становити 2295 грн (76,50 грн х 30 днів).
За період з 26.08.2019 до 05.11.2019 (72 дні), із урахуванням п. 4.2 та 4.3 кредитного договору та відсотків за порушення грошового зобов`язання згідно зі ст. 625 ЦК України у розмірі 1,7%, сума нарахованої заборгованості буде становити 6120 грн (85 грн х 72 дні). З урахуванням сплати (списання) 28.08.2019 заборгованості у розмірі 5 грн, заборгованість за відсотками буде становити 6115 грн (6120 – 5).
Отже, загальний розмір заборгованості за кредитним договором станом на 05.11.2019 становив 13410 грн, з яких 5000 грн – заборгованість за основним боргом (толом кредиту) та 8410 грн – заборгованість за відсотками (2295 + 6115).
Щодо переходу права вимоги:
Сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор (ч. 1 ст. 510 ЦК України).
Законодавством також передбачені порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) у зобов`язанні.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.
Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).
Згідно зі ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
28.11.2018 року між ТОВ «Таліон плюс» (Фактор) та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (Клієнт) укладено договір факторингу № 28/111/-01, відповідно до умов якого від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» переходить ТОВ «Таліон плюс» право вимоги до боржників за відповідним реєстром права вимоги (а.с. 34-37).
Згідно з п. 1.3 договору факторингу під правом вимоги розуміється всі права Клієнта за Кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до Боржників по сплаті суми Боргу за Кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.
Пунктом 1.4 визначено термін «Борг» – означає суми грошових коштів, належні до сплати Клієнту Боржником за Кредитним договором, включаючи суми кредиту, процентів за користування кредитом, та будь-які інші суми, що належать до сплати Клієнту за Кредитним договором, які нараховані або можуть бути нараховані Клієнтом на день набуття цим Договором зобов`язальної сили.
Розділом 4 зазначеного вище договору регламентовано порядок відступлення права вимоги, згідно з п. 4.1. Право вимоги переходить від Клієнта до Фактора в день підписання Сторонами Реєстру прав вимоги, по формі, встановленій у відповідному додатку. Підписання реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі, за відповідним реєстром права вимоги.
В подальшому між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» було укладено ряд додаткових угод, згідно з якими сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору.
Відповідно до Реєстру прав вимоги № 51 від 05.11.2019, ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 550373776 від 29.04.2019 на загальну суму 13605 грн, з яких 5000 грн заборгованість по основному боргу (тіло кредиту) та 8605 грн заборгованість за відсотками (а.с. 48-49).
Тобто щодо конкретних правовідносин - набуття Договором факторингу зобов`язальної сили відбулось 05.11.2019 у день підписання між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відповідного Реєстру права вимоги № 51, у якому за № 1045 зазначений ОСОБА_1 .
Суд вважає, що копії договору факторингу та реєстру права вимоги є належними та допустимими доказами відступлення права вимоги у спірних правовідносинах. Однак до Фактора перейшло право вимоги у розмірі 13410 грн, що підтверджується здійсненим судом розрахунком.
Починаючи з 06 листопада 2019 року до 13 листопада 2019 року відповідно до п. 1.3 умов договору № 550373776 від 29.04.2019, ТОВ «Таліон плюс» здійснювало нарахування відсотків у розмірі 1,70% на день, оскільки ОСОБА_1 і надалі сплачував заборгованість не в повному розмірі. Нарахування підтверджується розрахунком заборгованості, сформованим ТОВ «Таліон Плюс», згідно з яким заборгованість становить 14090 грн, з яких 5000 грн - тіло кредиту та 9090 грн - відсотки (а.с. 64).
Суд вважає таке нарахування відсотків ТОВ «Таліон Плюс» безпідставним. Оскільки згідно з п. 1.3 та 1.4 договору факторингу з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» від 28.11.2018, до Фактора перейшло право вимоги на Борг, тобто зобов`язання перед Клієнтом, яким є ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», а не Фактор ТОВ «Таліон плюс». Подальше нарахування Фактором відсотків, тобто збільшення Боргу, не передбачено умовами договору факторингу.
05.08.2020 року між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» (фактор) та ТОВ «Таліон Плюс» (клієнт) укладено договір факторингу № 05/0820-01, згідно з умовами якого право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного реєстру прав вимоги (а.с. 50-52).
Відповідно до реєстру прав вимоги № 4 від 09.04.2021 року (а.с. 55-56), платіжної інструкцій в національній валюті від 12.04.2021 № 190 (а.с. 57) ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» отримало право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 550373776 від 29.04.2019 на загальну суму 14090 грн, з яких 5000 грн заборгованість по основному боргу (тіло кредиту) та 9090 грн заборгованість за відсотками.
Аналогічно з укладенням Договору факторингу між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» - перехід права вимоги до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» відбувся у день підписання Реєстру права вимоги 09.04.2021, у якому за № 8380 зазначений ОСОБА_1 .
Проте, у зв`язку тим, що ТОВ «Таліон плюс» безпідставно нарахувало на первинний Борг щодо Клієнта ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відсотки за користування кредитом, то розмір зобов`язання ОСОБА_1 в Реєстрі прав вимоги № 4 від 09.04.2021 визначений неправильно. Фактично до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» перейшло право вимоги на суму 13410 грн.
05.06.2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» (фактор) та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» (клієнт) укладено договір факторингу № 05/06/25-Е, згідно з умовами якого право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного акта прийому-передачі реєстру боржників (а.с. 58-61).
Відповідно до реєстру боржників від 05.06.2025 до договору факторингу № 05/06/25-Е від 05.06.2025, підписаного між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» (а.с. 63-64), акту прийому-передачі Реєстру Боржників від 05.06.2025 за договором факторингу № 05/06/25-Е від 05.06.2025 (а.с. 64), платіжної інструкції в національній валюті від 10.09.2025 № 345 (а.с. 66), ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» отримало право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 550373776 від 29.04.2019 на загальну суму 16590 грн, з яких 5010 грн заборгованість по основному боргу (тіло кредиту), 9090 грн заборгованість по відсотках та 2500 грн пені (штрафу).
Суд вважає, що копії договорів факторингу, реєстрів права вимоги та платіжних інструкцій в національній валюті є належними та допустимими доказами відступлення права вимоги до позивача у спірних правовідносинах.
Оскільки до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» перейшло право вимоги до відповідача на заборгованість за кредитним договором у розмірі 13410 грн, до ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» перейшло право вимоги у зазначеному розмірі.
Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушення умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Оскільки сума заборгованості відповідача за договором № 550373776 від 29.04.2019 підтверджена належно проведеним судом розрахунком, здійсненим на підставі умов договору та вимог чинного законодавства, тому саме такий її розмір необхідно стягнути на корить позивача.
Щодо розподілу судових витрат:
Позивач ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача на свою користь судовий збір та витрати на правову допомогу в розмірі 7000 гривень.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що позов задоволено на 95,74 % (13410 х 100% : 14090), з відповідача підлягає стягненню на користь позивача сплачений ним судовий збір у розмірі 2548,98 грн (2662,40 грн х 95,74%).
Відповідно до ч. 1. п. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони.
Відповідно до пунктів 1 та 2 ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження надання правової допомоги позивач надав копії договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-01 від 20.01.2026 (а.с. 71-72), протоколу погодження вартості послуг до договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-01 від 20.01.2026 (а.с. 72 зворот), додаткової угоди № 25770992807 до договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-01 від 20.01.2026 (а.с. 73), акту прийому-передачі наданих послуг від 25.06.2026 (а.с. 74), свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 4267/10 від 26.08.2010 (а.с. 75) та довіреності від 12.02.2026 (а.с. 76) згідно з якими вартість послуг з надання правничої допомоги становить 7000 гривень.
Суд, розподіляючи витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу, дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу у вказаному розмірі з відповідача, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у додатковій постанові від 14 листопада 2018 року у справі № 753/15687/15.
При цьому, суд звертає увагу на те, що предметом позову є стягнення заборгованості за кредитним договором. Справа є малозначною в силу вимог закону, та не є складною.
За таких обставин суд вважає, що позивачем витрати на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 7000 грн є завищеними, належним чином не обґрунтованими та становлять надмірний тягар для відповідача, що суперечить принципу розумної необхідності судових витрат. Враховуючи складність справи та виконані роботи, суд вважає розмір у сумі 5000 грн співмірним розміром витрат на правничу допомогу, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що становить 4787 грн (5000 грн х 95,74%).
Керуючись ст. 81, 89, 133, 137, 141, 263-265, 280 ЦПК України, ст. 526, 610, 625, 638, 1048, 1049, 1054 ЦК України, суд
вирішив:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за договором № 550373776 від 29.04.2019 у розмірі 13410 (тринадцять тисяч чотириста десять) гривень.
Відмовити у задоволенні іншої частини позовних вимог.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» частину сплаченого судового збору в розмірі 2548 (дві тисячі п`ятсот сорок вісім) гривень 98 коп. та 4787 (чотири тисячі сімсот вісімдесят сім) гривень витрат за надання професійної правничої допомоги.
Заочне рішення може бути переглянуте Камінь-Каширським районним судом Волинської області за письмовою заявою відповідача, яка має бути подана ним протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про перегляд заочного рішення або апеляційної скарги, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», 02094, м. Київ, вул. Юрія Поправки, 6, каб. 13, код ЄДРПОУ 42986956.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Суддя Роман ХОДАЧИНСЬКИЙ
Оригінал: reyestr.court.gov.ua