Рішення від 01 листопада 2026 р. у справі №468/2634/26 — Баштанський районний суд Миколаївської області

Справа № 468/2634/26

2-а/468/38/26

БАШТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

56101 Миколаївська область м. Баштанка вул. Полтавська 43

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.11.2026 Баштанський районний суд Миколаївської області в складі головуючого – судді Гапєєвої Т.В, за участю секретаря Шутєєвої Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Баштанка справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 , поданим його представником адвокатом Матвієнко Вікторією Василівною, до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, якою на ОСОБА_1 накладений штраф в розмірі 34000 грн. за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 210-1 ч.3 КУпАП.

Посилаючись на незаконність та необґрунтованість оскарженої ним постанови № 460 від 18.09.2026, представник позивача вказав, що у провину ОСОБА_1 як відповідальній посадовій особі за організацію та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у Горожанському психоневрологічному інтернаті ставиться незабезпечення виконання розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № 207 від 05.09.2026 року в частині забезпечення прибуття військовозобов`язаного - працівника Горожанського психоневрологічного інтернату ОСОБА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_2 11.09.2026 року на 09.00 годину всупереч пункту 47 Порядку організації та ведення військового обліку призовників військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487, між тим вказана норма покладає на керівника підприємства при отриманні розпорядження ТЦК та СП обов`язок забезпечити здійснення контролю за результатами оповіщення та прибуттям призовників, військовозобов`язаних та резервістів до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу, проте не зобов`язує керівника забезпечити прибуття працівника до ТЦК та СП, таким органом є поліція. Також відповідачем порушена процедура розгляду справи про адміністративне правопорушення, а саме: ОСОБА_1 отримав копію протоколу 18.09.2026 року в 11 год 35 хв, і в цей же день о 15 год 00 хв була розглянута справа про його притягнення до адміністративної відповідальності за вказаним протоколом. Отже, ОСОБА_1 не був належним чином повідомленим про розгляд справи про адміністративне правопорушення, чим порушено його право на захист.

У відзиві на позов відповідач ІНФОРМАЦІЯ_3 зазначив, що 05.09.2026 відповідач надіслав до Горожанського психоневрологічного інтернату розпорядження № 207 (вих. № 11/4688), яким вимагав здійснити оповіщення військовозобов`язаного працівника інтернату ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та забезпечити його прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 11.09.2026 о 09:00 год., а також подавати до ТЦК та СП інформацію щодо військовозобов`язаних, які ухиляються від виконання військового обов`язку. Розпорядження зареєстроване в інтернаті 07.09.2026 за вх. № 40-01-04. На його виконання позивач видав наказ від 07.09.2026 № 45, у пункті 1.1 якого сам доручив «забезпечити прибуття» працівника 11.09.2026 о 09:00 год., а в пункті 2 залишив контроль за виконанням наказу за собою. 08.09.2026 ОСОБА_2 ознайомився з наказом і отримав повістку № 8867606, однак у визначений час до ТЦК та СП не прибув. Про причини неприбуття ні працівник, ні керівник установи відповідача не повідомили. Отже, позивач не просто знав про обов`язок забезпечити прибуття працівника, а сам закріпив цей обов`язок у власному наказі та особисто взяв на себе контроль за його виконанням, обов`язок забезпечення своєчасного прибуття військовозобов`язаних на вимогу ТЦК та СП закріплений у п 13 Функціональних обов`язків відповідальної особи за ведення військового обліку в інтернаті, затверджених самим позивачем. У провину позивачу ставиться невиконання організаційних заходів щодо прибуття військовозобов`язаного - після неприбуття працівника позивач не з`ясував його причин і не проінформував про це відповідача. Провадження у справі здійснено з дотриманням усіх вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення. ОСОБА_1 було роз`яснено права, передбачені статтею 268 КУпАП, зокрема права користуватися юридичною допомогою адвоката і заявляти клопотання. Він 18.09.2026 отримав другий примірник протоколу о 11:35, надав розгорнуті письмові пояснення по суті, прибув на розгляд справи та о 15:15 того ж дня особисто отримав копію постанови, про що власноручно зазначив на ній. При цьому позивач не заявив жодного клопотання про відкладення розгляду справи, про надання часу для залучення адвоката чи подання додаткових доказів. Право позивача на захист не порушене. Відповідач просив відмовити позивачу у задоволенні позову, розглянути справу за відсутності представника відповідача.

Ухвалою від 01.10.2026 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

За загальним правилом, визначеним ч.1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ст. 268 КАС України у справах, визначених статтями 273-277, 280-283-1, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур`єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку. Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду. Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

За такого, оскільки усі учасники даної справи повідомлені відповідно до положень ст. 268 КАС України, до суду не з`явились, відповідач ІНФОРМАЦІЯ_3 надав відзив на позовну заяву і неявка сторін не перешкоджає розгляду справи, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило, суд ухвалив про розгляд справи за відсутності учасників справи.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється з огляду на ч. 4 ст. 229 КАС України у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступних висновків.

В судовому засіданні встановлено, що згідно з наказом розпорядженням № 229-рк від 28.07.2026 ОСОБА_1 з 02.08.2026 виконує обов`язки директора Горожанського психоневрологічного інтернату.

З 26.03.2019 обов`язки з ведення військового обліку покладені на ОСОБА_3

01.01.2025 в.о. директора Горожанського психоневрологічного інтернату затверджені Функціональні обов`язки відповідальної особи за організацію та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, з яким під підпис ознайомлена ОСОБА_3 . Зокрема, відповідно до пункту 13 її завданням є оповіщувати на вимогу районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки військовозобов`язаних та резервістів про їх виклик до відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки і забезпечення їх своєчасного прибуття.

Наказом директора Горожанського психоневрологічного інтернату від 16.01.2026 № 7 визначені заходи щодо військово-облікової роботи на 2026 рік.

Розпорядженням начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 05.09.2026 № 207 з метою уточнення військово-облікових даних, проходження ВЛК та призову Горожанський психоневрологічний інтернат зобов`язано здійснити оповіщення таких призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які перебувають на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 про їх виклик ІНФОРМАЦІЯ_2 та забезпечити їх прибуття 11.09.2026 р., 0 9.00 год. за адресою АДРЕСА_1 , кабінет № 17, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , про результати виконання розпорядження поінформувати до 10.09.2026, інформацію щодо призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які ухиляються від виконання військового обов`язку, подавати до ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказане розпорядження 07.09.20206 отримано Горожанським психоневрологічним інтернатом.

07.09.2026 в.о. директора Горожанського психоневрологічного інтернату виданий наказ № 45 «Про оповіщення працівників щодо виклику до ІНФОРМАЦІЯ_6 », яким ОСОБА_3 , інспектору з кадрів та відповідальній за ведення військового обліку наказано здійснити оповіщення про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_1 та забезпечити прибуття 11.09.2026 року о 09.00 за адресою: АДРЕСА_1 , кабінет № 17, такого працівника: ОСОБА_2 , сторож Горожанського психоневрологічного інтернату, довести наказ до відома працівника, зазначеного у пункті 1 наказу, під особистий підпис до 08.09.2026 та повідомити про прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, надіслати копію наказу до ІНФОРМАЦІЯ_1 до 10.09.2026, забезпечити здійснення контролю за результатами оповіщення та прибуття працівників до ІНФОРМАЦІЯ_1 . Контроль за виконанням наказу в.о. директора залишив за собою.

З вказаним наказом від підпис ознайомлена ОСОБА_3 , ОСОБА_2 .

Відповідно до розписки 08.09.2026 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 отримав під підпис повістку № 8867606 про виклик для уточнення даних при ІНФОРМАЦІЯ_7 на 11.09. 2026 о 10:00 годні.

10.09.2026 наказ надісланий до ІНФОРМАЦІЯ_8 електронною поштою.

Відповідно до табелю обліку робочого часу по Горожанському психоневрологічному інтернату у сторожа ОСОБА_2 11.09.2026 був вихідний день.

З письмових пояснень інспектора з кадрів ОСОБА_4 на ім`я начальника відділення військового обліку і бронювання ІНФОРМАЦІЯ_8 щодо розпорядження № 207 від 05.09.2026 № 11/4688 вбачається, що нею створено наказ «Про оповіщення працівників щодо виклику до ТЦК та СП», з яким під підпис ознайомлено ОСОБА_2 , вручено йому повістку про прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_8 на 11.09.2026. Наказ про увільнення від роботи для прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_8 не видано. Щодо фактичного невиконання розпорядження ОСОБА_2 поінформований в.о. директора.

Повідомленням від 17.09.2026 № 1/4827 в.о. директора ОСОБА_1 запрошений до ІНФОРМАЦІЯ_8 для підписання Акту перевірки стану дотримання правил ведення військового обліку 18.09.2026 на підставі проведеної перевірки згідно з розпорядженням Баштанської районної державної військової адміністрації від 07.01.2026 № 1р.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 18.09.2026 № 423 17.09.2026 року встановлено факт невиконання розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №207 від 05.09.2026 на виконання Конституції України, Законів України “Про оборону України", "Про військовий обов`язок і військову службу", "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та з метою приведення військового обліку у відповідність до постанови КМУ від 30.12.2022 № 1487. На виконання розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 виконувач обов`язків директора Горожанського психоневрологічного інтернату повинен був здійснити оповіщення військовозобов`язаного ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 , працівника Горожанського психоневрологічного інтернату, та забезпечити прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 9 годину 11.09.2026 року. Встановлено, що ОСОБА_5 видано наказ від 07.09.2026 за №45 по Горожанському психоневрологічному інтернату «Про оповіщення працівників щодо виклику до ТЦК та СП», а саме сторожа Горожанського психоневрологічному інтернату ОСОБА_2 . Але відповідно до вищезазначеного наказу не забезпечив прибуття ОСОБА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 9.00 11.09.2026 року. Факт правопорушення визначений формальним та недбалим ставленням до потреб обліковомобілізаційних заходів, щодо комплектування Збройних Сил України під час військового стану в особливий період чим передбачено ч.3 ст.210 КУПАП. Протокол був складений за участі ОСОБА_1 . Йому роз`яснений зміст статті 63 Конституції України про те, що особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім`ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом, а також права та обов`язки, передбачені статтею 268 КУпАП (знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця в галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи; виступати рідною мовою і користуватися послуг та повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 15.00 год. 18.09.2026 року в приміщені ІНФОРМАЦІЯ_2 о 15.00 год. 18.09.2026, кабінет № 12. В протоколі міститься пояснення ОСОБА_1 про те, що йому повідомила секретар Левицька М.М. про неявку ОСОБА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також, що останній агресивно відреагував, оскільки виконав свій обов`язок участю в АТО., також повідомив, останній вже отримував повістки, проте не бажає з`являтись до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Протокол отриманий ОСОБА_1 18.09.2026 об 11.35 год.

18.09.2026 ІНФОРМАЦІЯ_3 позивач ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 210-1 ч.3 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 34000 грн. В тексті постанови вказано, що, будучи відповідальною посадовою особою за організацію та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у Горожанському психоврологічному інтернаті в.о. директора ОСОБА_6 не забезпечив виконання розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №207 від 05.09.2026 року в частині забезпечення прибуття військовозобов`язаного працівника Горожанського психоврологічного інтернату ОСОБА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_9 11.09.2026 року на 9-00 годину. Відповідно до пункту 47 Порядку організації та ведення військового обліку призовників військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487: «У разі отримання розпоряджень районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, керівники підприємств, установ та організацій зобов`язані: видати наказ (розпорядження) про оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів, довести його до відома таких осіб під особистий підпис, а у разі виконання такими особами дистанційної, надомної роботи, у період їх тимчасової непрацездатності, перебування у відпустці або у відрядженні - рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення у частині, що стосується їх прибуття до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, та надіслати копії відповідних наказів (розпоряджень) та підтвердну інформацію або документи про здійснення оповіщення у триденний строк до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки; вручити призовникам, військовозобов`язаним та резервістам повістки про явку за викликом до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки; забезпечити здійснення контролю за результатами оповіщення та прибуттям призовників, військовозобов`язаних та резервістів до відповідного районного (міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки.» На вказану у повістці № 8867606 дату 11.09.2026 року, яку військовозобов`язаний ОСОБА_2 отримав під особистий підпис та на визначену дату і час не з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 , про причини неприбуття не повідомив ні військовозобов`язаний, ні в.о. директора Горожанського психоневрологічного інтернату. Таким чином, в.о директора Горожанського психоневрологічного інтернату ОСОБА_1 не забезпечив виконання наказу №45 від 07.09.2026 року «Про оповіщення працівників щодо виклику до ТЦК та СП», де в п.2 цього наказу контроль за його виконанням в.о. директора залишив за собою (копія наказу №45 від 07.09.2026 року додається). Отже, ОСОБА_6 , будучи відповідальною посадовою особою, допустив порушення встановленого законодавством порядку організації та ведення військового обліку, а саме: не забезпечив прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_1 військовозобов`язаного ОСОБА_2 , який перебував у трудових відносинах з Горожанським психоневрологічним інтернатом. Зазначені дії утворюють склад. адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 2101 КУпАП, оскільки порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію вчинене посадовою особою підприємства в особливий період.

Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Відповідно до положень ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади, їх посадові особи зобов`язанні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Відповідно до ч.1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частина 2 цієї статті встановлює, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з вимогами ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (ст. 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Стаття 210-1 КУпАП передбачає відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Частина 3 статті 210-1 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.

Об`єктом даного адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Об`єктивна сторона правопорушення виражається у порушенні законодавства України про мобілізаційну підготовку та мобілізацію (формальний склад).

Суб`єктами даного адміністративного правопорушення можуть бути громадяни України, а також керівники та посадові особи підприємств, установ, організації на яких покладено обов`язки з ведення військового обліку на таких підприємствах.

Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративні правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

У статті 280 КУпАП закріплено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно зі ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Частиною 3 ст. 286 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень обов`язок доведення правомірності такого рішення покладається саме на відповідача. Отже, саме відповідач повинен був надати суду належні та допустимі докази на підтвердження події та складу адміністративного правопорушення, а також дотримання процедури притягнення позивача до відповідальності.

Згідно зі ст. 245, 251, 280 КУпАП завданням провадження у справі про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування всіх обставин справи, а доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких встановлюється як наявність (чи відсутність) події правопорушення, так і винність конкретної особи у його вчиненні. Орган (посадова особа), який розглядає справу, зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинено правопорушення і чи винна саме ця особа, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному їх дослідженні (ст.252 КУпАП).

Згідно з ст. 16 Закону України «Про оборону України» підприємства, установи та організації усіх форм власності забезпечують ведення персонального військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, сприяють їх підготовці до військової служби, призову на строкову військову службу, на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, створенню працівникам належних умов для виконання ними військового обов`язку згідно із законодавством, забезпечують здійснення заходів з їх військово-патріотичного виховання.

Так, відповідно до п. 47 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 (далі – Порядок) у разі отримання розпоряджень районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів (додаток 13) щодо оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів керівники (голови) державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій зобов`язані:

видати наказ (розпорядження) про оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів, довести його до відома таких осіб під особистий підпис, а у разі виконання такими особами дистанційної, надомної роботи, у період їх тимчасової непрацездатності, перебування у відпустці або у відрядженні - рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення у частині, що стосується їх прибуття до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у визначені строки, та надіслати копію відповідних наказів (розпоряджень) та підтвердну інформацію або документи про здійснення оповіщення у триденний строк до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів;

вручити призовникам, військовозобов`язаним та резервістам повістки про явку за викликом до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу (за наявністю);

письмово повідомити з наданням витягів з наказів (розпоряджень) відповідним районним (міським) територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки, органам СБУ, відповідним підрозділам розвідувальних органів про осіб з числа призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які тимчасово непрацездатні, перебувають у відпустці або у відрядженні;

забезпечити здійснення контролю за результатами оповіщення та прибуттям призовників, військовозобов`язаних та резервістів до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу.

В своїх судових рішеннях Європейський Суд з прав людини неодноразово вказував на те, що формулювання обвинувачення є важливою умовою справедливого та об`єктивного судового розгляду.

Так, з урахуванням положення ч.1 ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також з огляду на практику Європейського суду з прав людини у справах «Малофєєва проти Росії» рішення від 30.05.2013 року та «Карелін проти Росії» рішення від 20.09.2016 року, у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципи рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, в фактично судом).

З огляду на зазначене, ЄСПЛ дійшов висновку, що суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувачення, позбавляючи статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 ЄСПЛ.

Судом встановлено, що виконання розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 05.09.2026 № 207 позивачем виданий наказ про оповіщення працівника Горожанського психоневрологічного інтернату ОСОБА_2 про явку до ІНФОРМАЦІЯ_2 , вручена повістка про його явку, копія цього наказу направлена відповідачу, контроль за виконанням наказу позивач залишив за собою.

Відповідно до процитованого вище нормативного припису Порядку керівник підприємства, установа та організацій зобов`язаний у випадку отримання розпорядження районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, зокрема, забезпечити здійснення контролю за результатами оповіщення та прибуттям призовників, військовозобов`язаних та резервістів до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Між тим, оскаржуваною постановою у провину позивачу ставиться порушення вказаного вище пункту 47 Порядку щодо незабезпечення прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 військовозобов`язаного, який перебував у трудових відносинах з Горожанським психоневрологічним інтернатом. Проте безпосередньо обов`язку керівника забезпечити прибуття військовозобов`язаного до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки цей пункт не передбачає. В ньому йдеться про здійснення контролю за результатами оповіщення та прибуттям військовозобов`язаного до відповідного районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Отже, суд погоджується з аргументами представника позивача щодо відсутності обов`язку у позивача як керівника Горожанського психоневрологічного інтернату, встановленому цією нормою, безпосередньо забезпечити прибуття працівника до ТЦК та СП.

Твердження представника відповідача, що позивачу ставиться в провину невиконання організаційних заходів, які перебували виключно в межах його компетенції як роботодавця і керівника спростовується змістом оскаржуваної постанови, в якій зазначено про незабезпечення прибуття працівника до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Суд також погоджується з позицією представника позивача щодо порушення права на захист позивача під час розгляду відповідачем справи про адміністративне правопорушення.

З матеріалів справи вбачається, що протокол про адміністративне правопорушення № 423 від 18.09.2026 вручений ОСОБА_1 об 11.35 год, а справа про його притягнення до адміністративної відповідальності розглянута в той же день о 15:00 год.

За правилами статті 277-2 КУпАП повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.

Згідно зі статтею 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Відповідно до ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, подавати заяви; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.

Верховний Суд у постановах від 31.03.2021 у справі № 676/752/17, від 21.03.2019 у справі № 489/1004/17, від 30.01.2020 у справах № 308/12552/16-а та № 482/9/17, від 06.02.2020 у справі № 205/7145/16-а зробив такі висновки: «Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема, передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи.

Обов`язок повідомити особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.

Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення».

Відповідачем недотримана імперативна вимога чинного законодавства щодо обов`язку повідомити особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи.

Призначення розгляду справи про адміністративне правопорушення відповідачем менш, ніж через 4 години з моменту вручення протоколу, без сумніву вплинуло на можливість позивача в повній мірі реалізувати свої права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, зокрема, щодо підготовки для надання пояснень, надання доказів, право скористатися юридичною допомогою адвоката.

Твердження відповідача про те, позивач був повідомлений про час розгляду справи не спростовує допущене відповідачем порушення порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку, що всупереч приписам ч. 2 ст. 77 КАС України, суб`єкт владних повноважень не довів правомірність свого рішення ні з точки зору дотримання процедури притягнення до адміністративної відповідальності, ні з точки зору наявності складу правопорушення в діях позивача.

Суд також виходить із того, що провадження у справах про адміністративні правопорушення, хоча і не є кримінальним, однак за своєю суттю має каральний характер, а тому до нього підлягають застосуванню загальні засади, зокрема принцип презумпції невинуватості та правило тлумачення усіх непереборних сумнівів щодо доведеності вини особи на її користь. За відсутності достатніх, послідовних і взаємопов`язаних доказів, які б поза розумним сумнівом підтверджували наявність події правопорушення, притягнення позивача до адміністративної відповідальності не може визнаватися законним.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що відповідач не довів наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а також правомірність прийняття постанови № 460 від 18.09.2026.

За таких обставин суд вважає позов ОСОБА_7 , поданий його представником адвокатом Матвієнко В.В., обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню, постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 460 від 18.09.2026 такою, що підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закриттю у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 73-77, 90, 242-244, 246, 250-251, 286 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , поданим його представником адвокатом Матвієнко Вікторією Василівною, до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову № 460 від 18.09.2026 про накладення штрафу на ОСОБА_1 за ст. 210-1 ч.3 КУпАП та справу про адміністративне правопорушення закрити.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 246 КАС України:

Позивач: ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).

Відповідач:

ІНФОРМАЦІЯ_10 ( АДРЕСА_1 ).

Повне судове рішення складене 02.11.2026.

СУДДЯ: