Рішення від 02 листопада 2026 р. у справі №132/3098/26 — Калинівський районний суд Вінницької області

Справа № 132/3098/26

Провадження № 2/132/1939/26

РІШЕННЯ

Іменем України

03 листопада 2026 року м. Калинівка

Калинівський районний суд Вінницької області у складі:

головуючого – судді Карнауха Н.П.,

за участі секретаря судового засідання Лисюк О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Калинівки Хмільницького району Вінницької області в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду із вказаним позовом, в якому просить розірвати шлюб між нею та ОСОБА_2 , який зареєстрований 11 січня 2025 року Калинівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Хмільницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 5.

Позивач також в позовній заяві зазначила, що не бажає стягувати з відповідача сплачений нею судовий збір.

В обґрунтування поданих вимог позивачка зазначила, що з 11 січня 2025 року перебуває в зареєстрованому шлюбі з відповідачем. У них дітей немає.

Шлюб виявився невдалим. Понад півтора роки сторони спільне господарство не ведуть, спільного бюджету не мають, подружні стосунки не підтримують, не спілкуються. Стали чужими один одному. Їх шлюб себе вичерпав та існує лише формально.

Ухвалою судді Калинівського районного суду Вінницької області від 08.09.2026 постановлено відкрити провадження за вказаним позовом, розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 13:10 год. 07.10.2026.

Вказану ухвалу разом із судовими повістками направлено сторонам для відома, відповідачу також направлено копію позовної заяви з долученими документами.

Позивач ОСОБА_1 у вказане судове засідання не з`явилася, 02.10.2026 подала до суду заяву, в якій зазначила, що поданий позов підтримує, просить розгляд справи проводити за її відсутності.

Відповідач ОСОБА_2 у вказане судове засідання не з`явився. Будь-яких заяв, клопотань від відповідача до суду не надходило.

Згідно із наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення АТ «Укрпошта» конверт з копіями ухвали про відкриття провадження у справі, позовної заяви з додатками та судовою повісткою 20.10.2026 повернувся до суду з відміткою – «адресат відсутній».

У зв`язку з неведеним, розгляд справи відкладено на 13:10 год. 03.11.2026, судом сторонам направлено судові повістки про їх виклик у це судове засідання. Також виклик відповідача у це судове засідання здійснено шляхом публікації оголошення на сайті «Судова влада України».

Після цього до суду 02.11.2026 засобами поштового зв`язку надійшла заява відповідача ОСОБА_2 , згідно із якою позовну вимогу ОСОБА_1 про розірвання шлюбу він визнає, заперечує проти примирення, розгляд справи просить проводити за його відсутності.

Сторони у судове засідання, призначене на 13:10 год. 03.11.2026, не з`явилися, згідно з їх заявами просили розглянути справу за їх відсутності.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку щодо можливості проведення розгляду справи за відсутності сторін та без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, оцінюючи, належність, допустимість й достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, які містяться в матеріалах справи, дійшов такого висновку.

Шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану (частина перша статті 21 Сімейного кодексу України).

Згідно із частиною другою статті 3 Сімейного кодексу України (далі – СК України) сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Статтею 51 Конституції України визначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Відповідно до частини першої статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Положеннями частин третьої та четвертої статті 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Частиною першою статті 110 СК України встановлено, що позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Відповідно до положень статті 112 СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Згідно із роз`ясненнями, неведеними у пунктах 10, 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

Судом встановлено, що сторони перебувають в шлюбі, зареєстрованому 11 січня 2025 року Калинівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Хмільницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 5.

Позивач та відповідач не проживають разом, не ведуть спільного господарства, не мають спільного бюджету.

На переконання позивачки їх сім`я припинила існування остаточно і подальше її збереження суперечить інтересам позивача, що мають істотне значення.

Суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства (стаття 111 СК України).

Положеннями пункту 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» роз`яснено, що передбачене ч. 1 ст. 111 СК України вжиття судом заходів щодо примирення подружжя застосовується у випадку відсутності згоди одного з них на розірвання шлюбу за ініціативою однієї зі сторін або суду у формі відкладення розгляду справи слуханням та надання сторонам строку на примирення (ч. 5 ст. 191 ЦПК України). Судам слід використовувати надану законом можливість відкласти розгляд справи для примирення подружжя, особливо за наявності неповнолітніх дітей. При визначенні строку на примирення суд заслуховує думку сторін та враховує конкретні обставини справи. Якщо після закінчення призначеного судом строку примирення подружжя не відбулося і хоча б один з них наполягає на припиненні шлюбу, суд вирішує справу по суті.

Клопотань щодо надання терміну на примирення до суду сторонами не подано, в своїх заявах вони категорично заперечували щодо примирення.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у постанові від 25.03.2026 у справі № 444/4951/24 (провадження № 61-15767св25), серед іншого, виснував, що примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість, що є недопустимим.

Згідно із частиною третьою статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Позивач категорично не бажає зберігати шлюб з відповідачем, про що зазначено в позовній заяві та її заяві від 02.10.2026.

Виходячи з викладеного, оскільки сім`я сторін фактично припинила існування, існує лише формально і зберегти її неможливо, сторони тривалий час не підтримують шлюбні відносини, не мають спільного бюджету, не ведуть спільне господарство, позивач наполягає на розірванні шлюбу, відповідач не заперечує щодо задоволення позову, суд дійшов висновку про те, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам позивача, що мають істотне значення, а тому позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу підлягає задоволенню.

Позивачем понесено судові витрати, які складаються з витрат зі сплати судового збору в розмірі 1 331,20 грн, які вона з відповідача стягувати не бажає.

На підставі викладеного та керуючись положеннями статей 104, 112-115 СК України, статей 133, 141, 258-259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – задовольнити.

Шлюб, зареєстрований 11 січня 2025 року Калинівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Хмільницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 5, між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , – розірвати.

Судові витрати позивача – залишити за позивачем.

Копію рішення направити сторонам до відома.

Рішення суду після набрання ним законної сили надіслати до Калинівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Хмільницькому районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.П. Карнаух