Суд: Закарпатський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна
Дата: 27 жовтня 2026 р.
Справа: №308/2661/26
Суддя: Бисага Т. Ю.
Справа № 308/2661/26
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28.10.2026 м. Ужгород
Суддя Закарпатського апеляційного суду Бисага Т.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за його апеляційною скаргою на постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 09 червня 2026 року,
В С Т А Н О В И В:
Постановою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 09 червня 2026 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце проживання: АДРЕСА_1 , визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Провадження по справі відносно ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП закрито на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП.
Відповідно до постанови суду, - 14.02.2026 року о 16 год 35 хв, за адресою м. Ужгород, вул. Миколи Бобяка, буд. 5А, водій ОСОБА_1 керуючи т/з BMW д.н.з НОМЕР_1 під час руху заднім ходом не врахував дорожньої обстановки та габаритів автомобіля, не звернувся за допомогою інших учасників дорожнього руху, здійснив зіткнення з т/з Mazda 5 д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , в результаті події автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив п. 10.9. ПДР.
Отже, своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП: порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
Не погоджуючись з даною постановою ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову суду скасувати, ухвалити нову постанову, якою провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Вважає вказану постанову суду, якою встановлено вину ОСОБА_1 , незаконною, необґрунтованою, ухваленою з порушенням норм процесуального права та такою, що підлягає скасуванню. Зазначає, що порушено судом першої інстанції презумпції невинуватості та недопустимості поєднання констатації вини із закриттям справи за строками давності. Вказує, що НКР при ВАСУ зроблено висновок, що під час закриття провадження у справах про адмінправопорушення у зв`язку із закінченням строків притягнення до адмінвідповідальності, передбачених ст.38 КУпАП, вина особи не встановлюється, тобто суд вийшов за межі своїх процесуальних повноважень, оскільки після встановлення факту спливу строків давності був зобов`язаний виключно закрити справу, не вдаючись до аналізу та констатації вини особи.
В судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , потерпілий ОСОБА_2 , не з`явилися, будучи належним чином повідомлені про час та місце апеляційного розгляду. Крім того, інформація про дату та час про розгляд справи, а також оголошення про виклик їх в судове засідання із зазначенням дати та часу судового засідання розміщено на офіційному сайті Закарпатського апеляційного суду.
Справа про адміністративне правопорушення розглядається за відсутності учасників судового процесу, неявка яких із урахуванням положень ч. 6 ст. 294 КУпАП не перешкоджає її розгляду.
Приймаючи рішення про розгляд справи без участі ОСОБА_1 , потерпілого ОСОБА_2 , враховуються і вимоги чинного законодавства щодо розгляду справи в розумні строки.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши мотиви і доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги згідно з положеннями ст. 294 КУпАП.
За змістом ст. ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП при розгляді справи про адміністративні правопорушення забезпечується всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи, підлягають для з`ясування питання про те, чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа в його вчинені, рішення приймається на підставі доказів, долучених у суді і оцінених суддею за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному дослідженню всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Апеляційний суд вважає, що вказаних вимог закону суд першої інстанції дотримався в повному обсязі.
Пленум Верховного Суду України у пункті 7 постанови № 14 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз`яснив, що у випадках, коли передбачені суспільно небезпечні наслідки настали через порушення правил дорожнього руху двома водіями транспортних засобів, потрібно з`ясувати характер порушень, які допустив кожний із них, а також чи не було причиною порушення зазначених правил одним водієм їх недодержання іншим і чи мав перший можливість уникнути дорожньо-транспортної події та її наслідків.
Окремим видом адміністративних правопорушень (проступків) є правопорушення на транспорті, в тому числі порушення, вчиненні під час дорожнього руху.
Статтею 124 КУпАП передбачена відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Об`єктивна сторона зазначеного складу адміністративного правопорушення полягає в певних діях (бездіяльності) водія, якими порушується відповідний пункт Правил дорожнього руху України, що перебуває в причинному зв`язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди. Це випливає зі змісту диспозиції ст. 124 КУпАП, яка по своїй суті бланкетною, та відсилає до Правил дорожнього руху України.
Визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, суд першої інстанції виходив з того, що в діях останнього вбачається порушення вимог п. 10.9 ПДР України.
Відповідно до п. 10.9 Правил дорожнього руху, під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.
Як убачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 14.02.2026 серії ЕПР1 №591349, - 14.02.2026 року о 16 год 35 хв, за адресою м. Ужгород, вул. Миколи Бобяка, буд. 5А, водій ОСОБА_1 керуючи т/з BMW д.н.з НОМЕР_1 під час руху заднім ходом не врахував дорожньої обстановки та габаритів автомобіля, не звернувся за допомогою інших учасників дорожнього руху, здійснив зіткнення з т/з Mazda 5 д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , в результаті події автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив п. 10.9. ПДР.
Розглянувши вказаний протокол про адміністративне правопорушення, суддя суду першої інстанції дійшов правильного висновку, що водій ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, що відповідає фактичним обставинам справи, належним чином умотивовано та об`єктивно підтверджується наявними у справі доказами, зокрема: схемою місця ДТП до протоколу від 14.02.2026 в якій відображено всі обставини, що стосуються дорожньо-транспортної події, а також місце розташування транспортних засобів після її настання. Згідно зі схемою, у транспортному засобі марки BMW д.н.з НОМЕР_3 зафіксовані пошкодження (задній бампер, кришка багажника), у транспортному засобі марки Mazda 5 д.н.з. НОМЕР_2 зафаксовані пошкодження (передній бампер, переднє праве крило). Документ підписаний учасниками події ОСОБА_1 та ОСОБА_2 без будь-яких зауважень; письмовими поясненнями ОСОБА_1 , з яких слідує, що 14.02.2026 року за адресою: м. Ужгород, вул. Миколи Бобяка, буд. 5А, приблизно о 16:35 год. здійснював виїзд заднім ходом з парковки. Перед початком руху переконався, що рух можливий та виїхав на дорожню смугу, після чого почув зіткнення у задню частину свого автомобіля. Водій т/з Mazda 5 д.н.з. НОМЕР_2 вийшов з автомобіля на милицях з наявністю фізичної вади; письмовими поясненнями ОСОБА_2 , з яких слідує, що 14.02.2026 року за адресою: м. Ужгород, вул. Миколи Бобяка, буд. 5А керував своїм т/з Mazda 5 д.н.з. НОМЕР_2 , перед ним виїжджав заднім ходом т/з BMW д.н.з НОМЕР_1 , не зупинившись здійснив зіткнення з його автомобілем в результаті чого автомобілю було завдано механічні пошкодження, поясненнями ОСОБА_1 , які були надані ним 09.06.2026 в суді першої інстанції.
З урахуванням установлених обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124, його винуватість у вчиненні даного правопорушення підтверджується сукупністю наявних у справі, належних та допустимих доказів, які узгоджуються між собою і сумнівів у їх достовірності не викликають.
Невизнання ОСОБА_1 своєї вини, апеляційний суд розцінює, як бажання уникнути відповідальності за вчинення даного правопорушення, так як наявні у справі докази, не спростовують факт вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Апеляційний суд також погоджується з висновками суду першої інстанції, що на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП відносно ОСОБА_1 сплинули строки накладення адміністративного стягнення, передбачені ст. 38 КУпАП.
Твердження ОСОБА_1 в апеляційній скарзі про те, що НКР при ВАСУ зроблено висновок, що під час закриття провадження у справах про адмінправопорушення у зв`язку із закінченням строків притягнення до адмінвідповідальності, передбачених ст.38 КУпАП, вина особи не встановлюється, тобто суд вийшов за межі своїх процесуальних повноважень, оскільки після встановлення факту спливу строків давності був зобов`язаний виключно закрити справу, не вдаючись до аналізу та констатації вини особи, апеляційним судом відхиляються з огляду на таке.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті.
Правопорушення ОСОБА_1 вчинено 14.02.2026, тобто станом на 09.06.2026 закінчився тримісячний строк, передбачений законом, для накладення на особу адміністративного стягнення.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Верховним Судом у постановах від 07 лютого 2018 року у справі №910/18319/16, 07 лютого 2018 року у справі №910/18319/16, 16 квітня 2019 року у справі №927/623/18, 04 березня 2020 року у справі №641/2795/16, 29 квітня 2020 року у справі №686/4557/18, 26 січня 2022 року у справі №465/674/19, від 26 жовтня 2022 року у справі №645/6088/18 зроблений правовий аналіз ст. 38 КУпАП, яким установлено, що її застосування можливе лише у випадку наявності вини особи у вчиненні правопорушення, адже у разі відсутності вини особи провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП через відсутність події і складу адміністративного правопорушення, відтак така обставина як закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених ст. 38 КУпАП, не є реабілітуючою, тобто не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи у вчиненні правопорушення.
Отже, аналіз положень ст. 38 та п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП дає підстави стверджувати, що наслідком закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення - є лише звільнення особи від накладення адміністративного стягнення. При цьому, закриття справи із підстав, передбачених п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, не передбачає звільнення особи від адміністративної відповідальності, наслідком чого була б відсутність підстав для визнання вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
З урахуванням наведеного, суд першої інстанції правильно установив у діях ОСОБА_1 ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, визнав його винуватим та закрив провадження у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.
Твердження ОСОБА_1 в апеляційній скарзі про те, що постанова суду є незаконною та необґрунтованою та винесена з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки при розгляді справи в суді першої інстанції порушень норм матеріального чи процесуального права допущено не було. Суддя відповідно до вимог ст. 245 та 280 КУпАП повно і всебічно з`ясував усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи.
Доказів на спростування викладених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №591349 від 14.02.2026 та постанові суду від 09.06.2026 - обставин того, що ОСОБА_1 не винуватий у настанні дорожньо-транспортної пригоди, матеріали справи не містять.
Враховуючи встановлені обставини, апеляційний суд вважає, що обставини, які б виключали провадження в справі, відповідно до ст. 247 КУпАП, апеляційним судом не встановлені.
Відповідно до вимог ст. 294 КУпАП, за наслідками апеляційного розгляду справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд має право залишити постанову суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, або скасувати постанову повністю чи частково та ухвалити нову постанову, змінити її чи закрити провадження у справі.
З огляду на викладене апеляційний суд не встановив підстав для скасування постанови судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 09 червня 2026 року, а тому апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, а постанову суду першої інстанції належить залишити без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 09 червня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 та закриття провадження на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП, залишити без змін.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Т.Ю. Бисага
Оригінал: reyestr.court.gov.ua