Постанова від 02 листопада 2026 р. у справі №308/1240/25 — Закарпатський апеляційний суд

Справа № 308/1240/25

Закарпатський апеляційний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.11.2026 м. Ужгород

Суддя Закарпатського апеляційного суду Феєр І. С., розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді справу про адміністративне правопорушення № 33/4806/89/26, за апеляційною скаргою захисника-адвоката Шкорки І. М., який діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13.01.2026.

Цією постановою:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, мешканець АДРЕСА_1 , визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 01 (один) рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 грн 60 коп.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 223755 від 18.01.2025 та постанови судді від 13.01.2026 вбачається, що 17.01.2025 о 23 год 48 хв в м. Ужгороді, на перехресті вул. Академіка Шпеника та вул. Будителів, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Volkswagen E-Go lf» державний номерний знак НОМЕР_1 , у стані наркотичного сп`яніння. Огляд проводився у медичному закладі, що підтверджується висновком на стан наркотичного сп`яніння № 60 від 18.01.2025, чим порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В апеляційній скарзі захисник-адвокат Шкорка І. М. просить постанову судді від 13.01.2026 щодо ОСОБА_1 скасувати та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП. В обґрунтування апеляційних вимог зазначає про те, що суд безпідставно відмовив у призначенні лабораторного дослідження, а взяв до уваги результати швидкого тесту, який може не підтверджувати стан сп`яніння. ОСОБА_1 заперечував покази лікаря допитаного в суді першої інстанції, яка без належних доказів заявила, що у нього був високий тиск, тремтіння повік та пальців рук. 17.01.2025 ОСОБА_1 на вимогу поліцейських прибув разом з ними до КНП «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги м. Берегово» Закарпатської обласної ради для проходження освідування на стан сп`яніння. При цьому ОСОБА_1 поводився адекватно до дійсної обстановки. На запитання лікаря, повідомив, що не перебуває у стані сп`яніння, проходити освідування погодився. Аналіз проводився за допомогою експрес тесту для виявлення наркотичного сп`яніння, який показав позитивний результат на наркотичну речовину, а саме метамфетамін. Однак, ОСОБА_1 не може з цим погодитися , оскільки

-2-

він наркотичні речовини не вживав. Крім того, ним надані письмові пояснення, в яких він зазначив, що того дня вживав тільки таблетки для потенції. Натомість, лікарем був складений висновок про те, що ОСОБА_1 перебуває у стані наркотичного сп`яніння. Крім того, на відео відсутні дані, на яких можна дійти висновку, що ОСОБА_1 поводив себе неадекватно, він належним чином виконував всі вправи, які від нього вимагали лікар та поліцейські, поводив себе адекватно до обстановки. Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння визначений ст. 266 КУпАП, а також затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008, відповідно до якого проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов`язкове. Як вбачається, з матеріалів справи, лабораторне дослідження зразків біологічного середовища (сечі) ОСОБА_1 проводилося за допомогою експрес тесту, який є тільки попереднім засобом вимірювання та є не точним. Отже відсутність проведення обов`язкового лабораторного дослідження зразків біологічного середовища (сечі) з урахуванням висновку експерта № 60 від 18.01.2025 унеможливлює підтвердження стану сп`яніння ОСОБА_1 . Також, у справі не було забезпечено аудіо та відео фіксацію судового засідання. Таким чином, у справі відсутні належні та допустимі докази, які доводять винуватість ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду апеляційної скарги, ОСОБА_1 та його захисник-адвокат Шкорка І. М. на розгляд справи щодо ОСОБА_1 не з`явилися, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляли, відомостей про поважність причин чергової неявки не надали. Останні повідомлені за допомогою смс-повідомлення, про що свідчать відповідні довідки про доставку. При цьому, ОСОБА_1 повідомлення про час та місце розгляду справи надіслано поштовою кореспонденцією, однак таке повернулось до апеляційного суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання». Указані обставини свідчать про те, що апеляційним судом вжито всіх можливих заходів щодо повідомлення учасників справи про час та місце судового засідання, і вони вважаються належним чином повідомленими. При цьому, за змістом ст. 294 КУпАП участь особи, яка притягується до відповідальності, чи захисника, в апеляційному розгляді справи, не є обов`язковою. Тому, враховуючи вимоги закону про розгляд справи в розумні строки, а також рішення Європейського суду з прав людини «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07.07.1989 про те, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип – верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи, апеляційний суд вважає за необхідне розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 та його захисника, що не може розцінюватись як порушення їх прав, передбачених ст. 268, 271 КУпАП.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши зібрані по справі докази, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга захисника-адвоката Шкорки І. М. задоволенню не підлягає з таких підстав.

Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. За змістом вказаної норми закону, провадження в справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності.

-3-

Відповідно до вимог ст. 245, 280 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суд першої інстанції вказаних вимог закону дотримався та прийшов до обґрунтованого висновку про наявність у діянні ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Згідно з пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до підпункту а) пункту 2.9 Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебувати під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до пункту 4 розділу І Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ № 1452/735 від 09.11.2015 (далі Інструкція №1452/735) ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Згідно пункту 6 розділу І Інструкції № 1452/735 огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби).

Згідно пункту 12 розділу ІІ Інструкції № 1452/735 у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Висновки суду щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідають фактичним обставинам справи, підтверджуються наявними і дослідженими судом доказами.

-4-

З матеріалів справи та досліджених доказів апеляційним судом встановлено, що 17.01.2025 о 23 год 48 хв в м. Ужгороді, на перехресті вул. Академіка Шпеника та вул. Будителів, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Volkswagen E-Go lf» державний номерний знак НОМЕР_1 , у стані наркотичного сп`яніння. Огляд проводився у медичному закладі, що підтверджується висновком на стан наркотичного сп`яніння № 60 від 18.01.2025, чим порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Незважаючи на заперечення захисником вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, така повністю підтверджується сукупністю зібраних по справі, досліджених суддею місцевого суду та наведених у постанові доказів.

Зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 223755 від 18.01.2025, яким зафіксовано обставини вчиненого правопорушення та який відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, як щодо змісту, так і щодо форми; висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 60 від 18.01.2025, з якого вбачається, що ОСОБА_1 перебував у стані наркотичного сп`яніння; копією постанови серії ЕНА № 3880571 від 18.01.2026 та іншими матеріалами справи.

Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Під час розгляду справи апеляційним судом не здобуто будь-яких даних, які б давали підстави вважати, що поліцейський 2 взводу 1 роти УПП бат. УПП в Закарпатській області Мандрик Я. А. був упереджений при складанні протоколу щодо ОСОБА_1 і що в нього були підстави фальсифікувати такий. Тому, суд приходить до висновку, що вказаний поліцейський при виконанні своїх функціональних обов`язків діяв у межах наданих йому повноважень, протокол ним складено згідно з вимог «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом МВС України і МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735.

Крім того, огляд водія ОСОБА_1 за його згоди, проводився лікарем ОСОБА_3 , яка будучи кваліфікованим фахівцем, встановила факт перебування ОСОБА_1 у стані наркотичного сп`яніння та склала про це відповідний висновок (а.с. 4).

На підставі викладеного, апеляційний суд дійшов до переконання, що висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебувають під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 60 від 18.01.2025, є належним та допустимим доказом по справі, у зв`язку з чим, в сукупності з іншими дослідженими по справі доказами, вважає за необхідне покласти в основу рішення, як такий, що дійсно підтверджує перебування ОСОБА_1 у стані наркотичного сп`яніння під час керування транспортним засобом.

Також апеляційний суд звертає увагу на те, що процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду, визначена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі Інструкція).

-5-

Згідно з пунктом 2 розділу І цієї Інструкції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі – поліцейського) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Пунктом 12 розділу ІІ Інструкції передбачено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу І цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Згідно з пунктами 7 та 8 розділу ІІІ цієї Інструкції проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов`язкове. Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп`яніння.

Слід звернути також увагу на те, що діагноз лікаря, який вноситься до акта медичного огляду і на підставі якого в подальшому лікарем видається висновок, ставиться лікарем не тільки на підставі результатів тестування, а він звертає увагу на клінічну картину, тобто на те, як водій себе поводить і на наявність ознак наркотичного сп`яніння: звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло, почервоніння очей, сповільненість або навпаки підвищена жвавість, нечіткість при виконанні координаторних проб, ступінь порушення реакції та інші ознаки, які вказують на можливий стан сп`яніння.

Клінічні дані в поєднанні із результатом експрестесту дають можливість визначити, чи знаходиться людина під дією наркотичних речовин.

Матеріали справи не містять жодних доказів того, що після проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння, ОСОБА_1 висловлював свою незгоду з результатами такого огляду.

Огляд ОСОБА_1 на стан наркотичного сп`яніння проводився лікарем у закладі охорони здоров`я та жодних порушень порядку проведення такого огляду не виявлено.

Що стосується доводів сторони захисту про те, що результати тесту під час огляду на стан наркотичного сп`яніння є лише попередніми і не забезпечують достовірності дослідження, то такі не приймаються до уваги, оскільки Акт медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, який є Додатком № 3 до Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 за № 1452/735З, містить в п. 21-25 посилання на результати лабораторних тестів.

Доводи апеляційної скарги про те, що лікарем допущено порушення порядку огляду на стан сп`яніння, оскільки не відібрано інші види зразків біологічного середовища, є необґрунтованим, оскільки жодна норма чинного законодавства не містить такого обов`язку.

Наявність в Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735 (далі Інструкції) положень, які містять перелік видів біологічного середовища, які, окрім сечі, можуть бути відібрані, жодним чином не означає, що це є альтернатива для особи, яка проходить огляд на стан сп`яніння, обирати вид біологічного

-6-

середовища, яке йому зручно здавати. Вказана можливість встановлена для тих випадків, коли відсутня реальна, об`єктивна можливість здати якийсь із зазначених видів біологічного середовища.

Зокрема, відповідно до пунктів 13, 14 розділу ІІІ Інструкції, кров відбирається у випадку, коли особа перебуває у несвідомому стані або з тяжкими травмами, або якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12.

Саме лікар, який уповноважений на проведення огляду та пройшов відповідну підготовку визначає чи можливо, чи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 та чи є необхідність відбирати інші зразки біологічного середовища людини.

Допитана у судовому засіданні лікар КНП «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги м. Берегова» Закарпатської обласної ради ОСОБА_3 , показала, що нею було проведено два тести. Оскільки першому тесту водій не довіряв, зазначивши, що він вживав «Віагру» і у нього були проблеми з відбором біологічного середовища, тому було проведено другий тест, який теж показав наявність наркотичних засобів. Крім того, нею було здійснено медичний огляд водія. У зв`язку з тим, що у нього був високий тиск, тремтіння повік та пальців рук, вона запитала його, чи він приймає якісь препарати, і чи є у нього проблеми з тиском, на що ОСОБА_1 повідомив, що не відчуває тиску, і що приймав «Віагру». Щодо тверджень водія, що саме препарат «Віагра» вплинув на результат тесту, вона не погоджується, оскільки хімічна формула цього препарату не схожа з хімічною формулою виявленого наркотичного засобу, а отже тест не може показати аналогічний результат. Крім того, для людей які вживають наркотичні засоби характерним є погане сечовиділення, а вживання «Віагри» на сечовиділення не впливає.

Показання лікаря ОСОБА_3 є логічними, послідовними та повністю узгоджуються між собою, тому підстав для сумнівів у їх достовірності в апеляційного суду не має.

Апеляційний суд звертає увагу також на те, що відповідно до пункту 14 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103, висновок лікаря може бути оскаржений водієм транспортного засобу у встановленому законодавством порядку.

Між тим, ОСОБА_1 та його захисником не надано доказів оскарження ними висновку лікаря КНП «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги м. Берегова» Закарпатської обласної ради щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння № 60 від 18.01.2025 щодо результатів огляду ОСОБА_1 на стан наркотичного сп`яніння.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не перебував у стані наркотичного сп`яніння, а медичний огляд проведено з порушенням вимог чинного законодавства, а саме без лабораторного дослідження, що свідчить про те, що результати огляду є недійсними, апеляційний суд відхиляє, визнає безпідставними і такими, що не спростовують факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, у стані наркотичного сп`яніння, а також не свідчать про недійсність результатів огляду та неналежність чи недопустимість висновку лікаря.

У зв`язку з наведеним, доводи сторони захисту щодо наявності підстав для закриття провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з порушенням лікарем порядку огляду на стан сп`яніння, слід визнати необґрунтованими і такі апеляційним судом відхиляються.

-7-

Щодо твердження захисника про те, що на відео відсутні дані, на підставі яких можна дійти висновку, що ОСОБА_1 перебуває у стані наркотичного сп`яніння, не заслуговують на увагу, оскільки встановити наявність ознак наркотичного сп`яніння з відеозапису об`єктивно неможливо та не передбачено законодавством, такі ознаки були виявлені працівниками поліції , у зв`язку з чим ОСОБА_1 , у встановленому законом порядку, був направлений до закладу охорони здоров`я, де за результатами медичного огляду лікарем виданий медичний висновок, відповідно до якого ОСОБА_1 перебуває у стані наркотичного (МЕТ «+») сп`яніння.

Таким чином, досліджені під час розгляду справи про адміністративне правопорушення докази, повністю узгоджуються між собою та є такими, що не викликають сумніву.

При розгляді справи цим доказам суд дав належну оцінку, а тому твердження захисника в апеляційній скарзі про те, що висновки суду зроблено формально і такі не відповідають фактичним обставинам справи, не знайшли свого підтвердження.

Суддею першої інстанції досліджені та перевірені доказами обставини, які поза розумним сумнівом свідчать про беззастережну винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, що ставилось йому за провину.

Інші доводи апеляційної скарги також не спростовують доведеність його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Таким чином, обґрунтування вимог апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції законодавства при винесенні постанови, яке полягало у не з`ясуванні місцевим судом всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, не знайшло свого підтвердження при апеляційному перегляді.

Також, судом першої інстанції з урахуванням вимог ст. 33 КУпАП, зокрема, характеру вчиненого правопорушення, особи порушника та обставин справи, правильно вирішено питання про кваліфікацію діянь ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП і накладено стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік відповідно до санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, що хоч і є суворим, проте безальтернативним видом стягнення.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується і суд апеляційної інстанції і уважає, що з врахуванням наведених обставин, допущене ОСОБА_1 порушення правил дорожнього руху є грубим та потенційно небезпечним як для самої особи, яка керує транспортним засобом, що є джерелом підвищеної небезпеки, так і для інших учасників дорожнього руху, тяжкість ймовірних наслідків.

Враховуючи обставини справи, суд приходить до висновку, що адміністративне стягнення, накладене на ОСОБА_1 відповідає характеру вчиненого правопорушення, встановлене у межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому підстав для його зміни, навіть з урахуванням даних про його особу та місця роботи, пов`язаного з керуванням транспортними засобами, не вбачається.

Порушень вимог закону, які б ставили під сумнів доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та необґрунтованість накладеного на нього адміністративного стягнення, не вбачається, відтак постанова суду є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування немає, а тому апеляційна скарга захисника-адвоката Шкорки І. М. задоволенню не підлягає.

При прийнятті рішення враховуються положення передбаченого нормативно-правовими актами України принципу диспозитивності, відповідно до якого сторони провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених нормативно-правовими актами; ст. 294 КУпАП у частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги; що суд, за відсутності обґрунтованих клопотань, не вправі самостійно витребовувати докази, викликати будь-яких свідків, тощо; те, що стороною

-8-

захисту не було надано належних та допустимих доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції та могли б слугувати підставами для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу захисника-адвоката Шкорки І. М. залишити без задоволення, а постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13.01.2026 щодо ОСОБА_4 , - без змін.

Постанова апеляційного суду оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Суддя