Рішення від 01 листопада 2026 р. у справі №683/1103/26 — Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

Справа № 683/1103/26

2-о/683/82/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2026 року Старокостянтинівський районний суд

Хмельницької області

в складі:

головуючого-судді Завадської О.П.

присяжних Медведчук О.В., Сторожука І.П.

при секретарі Поважнюк О.Б.

з участю заявниці ОСОБА_1

її представника – адвоката Віхерко Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Старокостянтинів Хмельницької області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , від імені якої на підставі договору про надання правової допомоги діє адвокат Віхерко Надія Олексіївна, про оголошення особи померлою, заінтересовані особи: Старокостянтинівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Хмельницькому районі Хмельницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Старокостянтинівська міська рада Хмельницької області,

встановив:

У квітні 2026 року ОСОБА_1 , від імені якої на підставі договору про надання правової допомоги діє адвокат Віхерко Н.О., звернулась до суду із заявою, в якій просить оголосити померлим її чоловіка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з яким перебуває в зареєстрованому шлюбі з 29 квітня 1985 року і постійно проживали в м. Старокостянтинові. В 1998 року ОСОБА_2 поїхав на заробітки в Російську Федерацію, де працював на різних роботах в м. Ленінград, м. Москві, постійно спілкувався з нею та їхньою дочкою ОСОБА_3 , 1986 року народження. Вкінці 1998 року з ним був втрачений зв`язок. Він припинив спілкуватися не тільки з ними, а й з своєю матір`ю, яка проживала в Свердловській області. Остання по телефону повідомила, що ОСОБА_2 зник, намагалась його розшукати, не виключала, що його немає в живих. До чого вона також схиляється, так як причин не спілкуватись з нею та дочкою не було, до зникнення спілкування було постійне, відносини були дружні. Оскільки у місці постійного проживання ОСОБА_2 вже більше 28 років (з кінця 1997 року) немає відомостей про його місце перебування й встановити місце його знаходження не представилось можливим, просить оголосити його померлим. Чоловік у власності мав 1/3 частку квартири АДРЕСА_1 , яку вони на трьох отримали в порядку приватизації в травні 1997 року. Без оголошення його померлим ні вона, ні дочка не мають можливості оформити свої спадкові права на спадкову частку.

В судовому засіданні заявниця підтримала заявлену вимогу за обставин на її обґрунтування. До того повідомила, що за її зверненням у місцевому відділі поліції заведена оперативно-розшукова справа з метою розшуку безвісти зниклого ОСОБА_2 .

Представники заінтересованих осіб направили до суду заяви, якими просили справу розглянути без їх участі, при вирішенні справи поклались на розсуд суду.

Заслухавши учасників, показання свідків та дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновків про наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народився в с. Зейково Ірбітський район Свердловська область, та ОСОБА_4 зареєстрували шлюб 29 квітня 1985 року в Старокостянтинівському районному відділі ЗАГС Хмельницької області (свідоцтво про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 , видане 29 квітня 1985 року).

Від шлюбу у подружжя ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась дочка ОСОБА_6 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 , видане 04 лютого 1986 року Старокостянтинівським районним відділом ЗАГС Хмельницької області).

Згідно свідоцтва про право власності на житло, виданого 08 травня 1997 року відділом приватизації Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області Пономарьовій Н.О., ОСОБА_2 , ОСОБА_6 належить на праві приватної власності квартира АДРЕСА_1 .

Відповідно до листа ВП №1 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області від 11 грудня 2025 року за №200795-2025 у провадженні відділу перебуває оперативно-розшукова справа категорії «Розшук» за №24/15/01/0354 від 12 листопада 2024 року з приводу розшуку безвісти зниклого ОСОБА_2 . Крім того інформацію щодо розшуку ОСОБА_2 внесено до інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України». На теперішній час встановити місцезнаходження останнього не вдалось, здійснюються розшукові заходи, спрямовані на встановлення його місця знаходження.

Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницької області листом від 21 серпня 2026 року за №2200-0304-7/66811 повідомило, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на обліку як отримувач пенсійних та соціальних витрат не перебуває.

Комунальне некомерційне підприємство «Старокостянтинівська багатопрофільна лікарня» Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області у відповіді від 19 жовтня 2026 року за №01-21-1407 вказало, що медична картка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відсутня, за медичною допомогою не звертався, на стаціонарному лікуванні з 01 січня 1997 року не перебував.

За відомостями Старокостянтинівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України за результатами перевірки за період з 01 січня 1997 року по теперішній час в архіві відділу відсутні актові записи про державну реєстрацію смерті, шлюбу та зміни імені ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (лист від 07 серпня 2026 року за №24.9-37).

Згідно листа Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 04 серпня 2026 року за №10227/2026 за результатами перевірки інформації в базі даних «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України, в`їхали на тимчасово окуповану територію України або виїхали з такої території» відомостей про перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією України у період з 08 листопада 2017 року по 12 серпня 2026 року громадянином України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не виявлено.

З відповіді Головного управління державної податкової служби в Хмельницькій області від 12 серпня 2026 року за №11465/5/22-01-12-01-16 інформація з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , за період з січня 1998 року по червень 2026 року відсутня.

Свідки ОСОБА_7 , ОСОБА_8 в судовому засіданні повідомили, що знають сім`ю ОСОБА_5 , вкінці 90-х років ОСОБА_2 поїхав на заробітки в Росію і звідти не повернувся, його місцеперебування їм невідоме, знають, що рідні його розшукували, однак його так і не знайшли.

Визнання фізичної особи померлою здійснюється у судовому порядку, який встановлюється Главою 4 ЦПК України.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.

Згідно зі ст. 305 ЦПК України заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна.

Відповідно до ч. 1 ст.46 ЦК України фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

При цьому на наявність у суду саме права, а не обов`язку оголосити фізичну особу померлою за умови відсутності у місці її постійного проживання відомостей про місце її перебування протягом трьох років прямо вказує частина перша статті 46 ЦК України.

Системний аналіз вказаних норм дозволяє дійти висновку, що сама собою відсутність відомостей про місце перебування фізичної особи протягом трьох років у місці її постійного проживання не може бути достатньою підставою для оголошення цієї фізичної особи померлою. Суд повинен мати достатні докази для встановлення обставин, на підставі яких можливо зробити вірогідне припущення про смерть громадянина. Відсутність безумовних доказів або суперечність у доказах на підтвердження обставин, що надаються заявником та/або заінтересованими особами, унеможливлює оголошення особи померлою.

Подібний висновок Верховний Суд зробив у постановах від 07 липня 2021 року в справі №390/1443/19, від 27 листопада 2019 року в справі №461/424/15, від 30 березня 2022 року в справі №295/4293/21, від 08 лютого 2024 року в справі №148/1207/22.

При розгляді справ цієї категорії судам слід, крім іншого, з`ясовувати, чи може бути відсутність особи умисною, тобто чи не переховується вона від правоохоронних органів з метою уникнення юридичної відповідальності. Вказаний висновок висловлено у постанові Верховного Суду від 06 листопада 2019 року у справі № 226/3053/18 (провадження № 61-11048св19).

При цьому заявник має мати особисту цивільну-правову заінтересованість у зміні правового стану особи, яку він просить оголосити померлою. Для підтвердження цього повинні бути наведені обставини, які свідчать про те, що між заявником та особою, яку він просить оголосити померлою існують особисті або майнові правовідносини, матеріально-правовий зв`язок або за відсутності такого зв`язку – дані про те, що відсутність фізичної особи є для заявника перешкодою у реалізації суб`єктивних прав або виконання обов`язків.

За результатами розгляду даної заяви суд приймає рішення про визнання особи померлою.

Оголошення особи померлою необхідно для усунення невизначеності, яка склалася щодо правовідносин за участю особи, яка тривалий час є відсутньою за місцем свого постійного проживання і місце перебування якої невідоме.

Особливості цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.

Однак необхідно відрізняти оголошення фізичної особи померлою від встановлення факту смерті особи. Оголошення фізичної особи померлою – це ствердження судовим рішенням припущення про смерть даної особи, тобто констатація високого ступеня ймовірності смерті. Встановлення факту смерті особи можливо, якщо суд на підставі незаперечних доказів ствердить, тобто доведе обставини, які вірогідно свідчать про смерть особи у точно визначений час, обставини, за яких настала смерть і факт неможливості реєстрації органом державної РАЦС факту смерті.

Аналізуючи зазначені норми права, підставою для оголошення особи померлою є не факти, які напевне свідчать про її загибель, а обставини, що дають підставу припускати смерть такої особи.

У цих справах суд визнає днем смерті громадянина, оголошеного померлим, день його гаданої смерті, якщо він пропав безвісті за обставин, які загрожували смертю або давали підстави припускати його загибель від певного нещасного випадку, а в інших випадках днем смерті вважається день набрання законної сили рішення суду про оголошення громадянина померлим (п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення»).

Після оголошення фізичної особи померлою відкривається спадщина (ст. 1220 ЦК України), утриманцям призначається пенсія, шлюб припиняється (ст. 104 Сімейного кодексу України), припиняється представництво за довіреністю, яку видала особа, оголошена померлою, та/або представництво за довіреністю, виданою особі, яка оголошена померлою (ст. 248 ЦК України).

Судове рішення, яке підтверджує факт смерті відсутньої особи шляхом оголошення її померлою, з моменту набрання законної сили є підставою для припинення правосуб`єктності такої фізичної особи. На підставі рішення суду органом державної реєстрації актів цивільного стану буде видано Свідоцтво про смерть особи.

Одним з обов`язкових реквізитів такого актового запису про смерть, а також свідоцтва про смерть є дата смерті.

Згідно з ч. 3 ст.46 ЦК України днем смерті відсутньої фізичної особи вважається день набрання законної сили рішенням суду про оголошення її померлою. У випадку оголошення померлою фізичної особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку, а також у зв`язку з воєнними діями суд має право визнати днем смерті цієї фізичної особи день її вірогідної смерті. У випадку припущення загибелі особи у зв`язку з воєнними діями, бойовими операціями, дата можливої загибелі буде встановлена та зазначена саме в судовому рішенні.

Після набрання законної сили таке рішення суду про оголошення особи померлою надсилається або надається, крім органу державної реєстрації актів цивільного стану, також нотаріусу за місцем відкриття спадщини, а в населеному пункті, де немає нотаріуса, відповідному органу місцевого самоврядування для вжиття заходів щодо охорони спадкового майна.

Правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті.

Спадкоємці фізичної особи, яка оголошена померлою, не мають права відчужувати протягом п`яти років нерухоме майно, що перейшло до них у зв`язку з відкриттям спадщини. Нотаріус, який видав спадкоємцеві свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно, накладає на нього заборону відчуження (ст. 47 ЦК України).

Правові наслідки появи фізичної особи, яка була оголошена померлою, визначені у статті 48 ЦК України. Так, якщо фізична особа, яка була оголошена померлою, з`явилася або якщо одержано відомості про місце її перебування, суд за місцем перебування цієї особи або суд, що постановив рішення про оголошення її померлою, за заявою цієї особи або іншої заінтересованої особи скасовує рішення суду про оголошення фізичної особи померлою.

Частиною першою статті 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За змістом статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч. 1 і 2 ст. 89 ЦПК України).

Судом встановлено що станом на день розгляду заяви по суті ОСОБА_2 більше 28 років відсутній в місці постійного проживання, а також відсутні відомості про місце його перебування.

Сукупність досліджених доказів підтверджує відсутність відомостей про перебування ОСОБА_2 в місці його останнього проживання понад три роки. Останній не давав про себе знати ні засобами поштового зв`язку, ні телефонного, ні будь-якого іншого.

Заходи пошуку ОСОБА_2 через органи внутрішніх справ не дали позитивного результату.

Наведені заявницею обставини та мета, з якою заявниці необхідно оголосити особу померлою, свідчать про наявність між заявницею та особою, яку вона просить оголосити померлою, матеріально-правового зв`язку.

Таким чином, враховуючи, що в місці постійного проживання ОСОБА_2 тривалий час відсутні відомості про місце його перебування, заходами розшуку встановити місце його перебування не виявилось можливим, достовірних доказів про те, що він є живим немає, а тому існують достатні підстави для припущення смерті ОСОБА_2 , який понад 28 років відсутній за місцем свого проживання, не отримує доходів, перебуває у розшуку, державний кордон України не перетинав, в лікарні не звертався, пенсії не отримував, актові записи про його смерть, реєстрацію шлюбу або зміну імені відсутні.

До того ж, у зв`язку з відсутністю тривалий час відомостей про місце перебування ОСОБА_2 , заявниця не може реалізувати свої права на спадкове майно та отримати у нотаріуса відповідне свідоцтво, а відтак, суд вважає за можливе задовольнити заяву та оголосити його померлим.

На підставі вищевикладеного, та керуючись ст. ст. 19, 89, 259, 263-265, 268, 273, 293-294, 305-309 ЦПК України, суд –

ухвалив:

Заяву задовольнити.

Оголосити померлим ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Зейково Ірбітського району Свердловської області, останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_2 .

Днем смерті ОСОБА_2 вважати день набрання законної сили рішенням суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається учасниками справи протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

заявниця: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ;

заінтересована особа: Старокостянтинівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Хмельницькому районі Хмельницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, місцезнаходження: 31100, Хмельницька область, Хмельницький район, Старокостянтинівська ТГ, м. Старокостянтинів, пров. Подільський, 2, код ЄДРПОУ 21323049;

заінтересована особа: Старокостянтинівська міська рада Хмельницької області, місцезнаходження: 31100, Хмельницька область, Хмельницький район, Старокостянтинівська ТГ, м. Старокостянтинів, вул. Острозького, 41, код ЄДРПОУ 36027760.

Головуючий суддя

Присяжні