Постанова від 07 жовтня 2026 р. у справі №598/1941/26 — Збаразький районний суд Тернопільської області

Справа № 598/1941/26

провадження № 3/598/559/2026

ПОСТАНОВА

іменем України

"08" жовтня 2026 р. Суддя Збаразького районного суду Тернопільської області Гудима І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Збаражі матеріали, які надійшли з відділення поліції №4 Тернопільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, працюючого робітником ТОВ «Брук-Тон», РНОКПП НОМЕР_1 , раніше притягувався до адміністративної відповідальності,

за ч.1 ст. 130 КпАП України,

в с т а н о в и в :

До провадження Збаразького районного суду Тернопільської області надійшли матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КпАП України.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №770933 від 14.09.2026 року ОСОБА_1 звинувачується у тому, що він: «14.09.2026 року о 00:50:00 с. Залужжя, вул. Виноградна керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився із згоди водія у встановленому законом порядку за допомогою технічного приладу газоаналізатора Алкотест Драгер 6820 результат 1,62% із результатом огляду водій згідний, чим порушив п.2.9.а. ПДР – керування ТЗ особами в стані алк., нарк. чи ін. сп`яніння що знижують їх увагу та швидкість реакції».

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що провадження у справі підлягає закриттю за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП України завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.

Згідно з ч.1 ст.251 КУпАП України доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.252 КУпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Частиною другою ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Відповідно до ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно з ч.2 ст.251 КУпАП України обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 цього Кодексу.

При цьому суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення та перебирати на себе функції обвинувачення, оскільки це суперечить принципу неупередженості суду та вимогам ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно з ч.1 ст.130 КУпАП України адміністративна відповідальність передбачена, зокрема, за керування транспортними засобами особами, які перебувають у стані алкогольного сп`яніння. Отже, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності за вказаною нормою є встановлення факту керування нею транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Відповідно до п.27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» керування транспортним засобом полягає у виконанні функцій водія під час руху такого засобу незалежно від того, рухається він своїм ходом чи за допомогою буксирування.

У постанові Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі №404/4467/16-а зазначено, що керування транспортним засобом передбачає вчинення водієм технічних дій, спрямованих на приведення транспортного засобу в рух та його переміщення у просторі.

Згідно зі ст.266 КУпАП України огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості їх застосування огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Огляд, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Так, на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП України, до матеріалів справи долучено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №770933 від 14 вересня 2026 року (а.с.1), результати аналізу «Драгер Алкотест» (а.с.3), рапорт працівника поліції від 14 вересня 2026 року (а.с.4-5), акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.6), направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с.7), відеозапис, що міститься на компакт-диску (а.с.11).

Дослідивши відеозапис, долучений до матеріалів справи, судом встановлено, що він є короткотривалим, здійснений у темну пору доби та має низьку якість зображення. Зазначений відеозапис не містить відомостей, які б підтверджували факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у вказаний у протоколі час та місці. На ньому також не зафіксовано обставин зупинки транспортного засобу, проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння та оформлення відповідних матеріалів. За таких обставин вказаний відеозапис не підтверджує обставин вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, викладених у протоколі.

Разом із тим, долучені до матеріалів справи результати огляду на стан алкогольного сп`яніння, акт огляду та рапорт працівника поліції не містять об`єктивних даних, які б самостійно підтверджували факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у зазначений у протоколі час та місці. Результат огляду на стан алкогольного сп`яніння сам по собі не підтверджує факту керування транспортним засобом. Інших належних та достатніх доказів на підтвердження цієї обставини матеріали справи не містять.

Крім того, протокол про адміністративне правопорушення сам по собі не може вважатися достатнім доказом винуватості особи, оскільки викладені в ньому обставини підлягають перевірці та підтвердженню іншими належними і допустимими доказами.

Суд зазначає, що для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП України має бути встановлено як факт керування транспортним засобом відповідною особою, так і факт перебування такої особи у стані алкогольного сп`яніння. Сам по собі факт перебування особи у стані алкогольного сп`яніння за відсутності належних та достатніх доказів керування нею транспортним засобом не утворює складу адміністративного правопорушення, передбаченого вказаною нормою.

За таких обставин судом не встановлено на підставі належних та допустимих доказів, що ОСОБА_1 у зазначений у протоколі час та місці керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. Наявні у справі докази в їх сукупності не спростовують його пояснень щодо відсутності факту керування транспортним засобом.

Враховуючи викладене, а також те, що відповідно до принципу презумпції невинуватості всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП України, не доведена належними та допустимими доказами, у зв`язку з чим провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП України за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.247, 251, 252, 266, 283, 284, 294 КУпАП України, суддя,

п о с т а н о в и в :

У притягненні ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КпАП України відмовити, а дану справу провадженням закрити за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.

На дану постанову може бути подана апеляційна скарга до Тернопільського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.

СУДДЯ Ігор ГУДИМА