Рішення від 08 жовтня 2026 р. у справі №308/11684/26 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/11684/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Наумової Н.В., при секретарі судового засідання Передерій Є.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відповідача ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач Позивач ОСОБА_1 звернулася до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовом до відповідача ОСОБА_2 , за якою просить: розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 28 травня 2022 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Ужгороді Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), актовий запис № 656 та після розірвання шлюбу повернути дівоче прізвище ОСОБА_3 .

В обґрунтування позовної заяви позивач посилається на те, що 28 травня 2022 року між нею та відповідачем ОСОБА_2 , укладено шлюб, який зареєстровано Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Ужгороді Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), актовий запис № 656 від 28.05.2022 року.

Вказує, що шлюбні відносини між нею та відповідачем фактично припинені, сімейне життя з відповідачем не склалося, вже тривалий час живуть окремо один від одного, спільного побуту не ведуть та неповнолітніх дітей у шлюбі не мають.

У подальшому позивач не бажає продовжувати подружні відносини з відповідачем і бажає розірвати шлюб, укладений між ними. На примирення та збереження шлюбу не згодна.

За ухвалою від 13.08.2026 року, відкрито провадження у справі № 308/1684/26 за позовом ОСОБА_1 до відповідача ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу. Розгляд справи постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Позивач – ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилась, хоча про час та місце розгляду справи була належним чином повідомлена. Подала до суду заяву згідно якої просить провести розгляд справи у її відсутності.

Відповідач – ОСОБА_2 , в судове засідання повторно не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомленим.

Судове засідання у справі було призначене на 09 жовтня 2026 року на 15 год. 20 хв., однак через неявку в судове засідання всіх учасників справи судом у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, 28 травня 2022 року між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , був укладений шлюб, який зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис № 656 від 28.05.2022 року, про що 25.07.2024 року повторно видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 .

Як стверджує позивач, шлюбні відносини між нею та відповідачем фактично припинені, сім`я перестала існувати та вже тривалий час живуть окремо один від одного, спільного побуту не ведуть.

У подальшому позивач не бажає продовжувати подружні відносини з відповідачем і бажає розірвати шлюб, укладений між ними. На примирення та збереження шлюбу не згодна. В даному шлюбі у сторін дітей немає.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану.

У відповідності зі ст. 110 Сімейного Кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним з подружжя. Згідно ст. 112 Сімейного Кодексу України при розгляді справи про розірвання шлюбу суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини й інших обставин життя чоловіка і жінки. Відповідно до ч. 3 ст. 105 Сімейного Кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимоги ст. 110 Сімейного Кодексу.

Стаття 51 Конституції України передбачає, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї. Аналогічні приписи викладені у ст. 24 СК України, у якій, крім іншого передбачено, що примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Виходячи із змісту ч. 3 та ч. 4 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України).

Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що подальше спільне проживання подружжя і збереження шлюбу суперечить їх спільним інтересам, а тому шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , слід розірвати.

Відповідно до статті 113 Сімейного кодексу України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Зазначена норма закріплює право особи самостійно визначати, яке прізвище вона бажає носити після припинення шлюбу, та не ставить реалізацію такого права в залежність від згоди другого з подружжя.

Разом із тим, реалізація передбаченого статтею 113 Сімейного кодексу України права передбачає відновлення саме того прізвища, яке особа мала безпосередньо до державної реєстрації шлюбу та яке було змінене нею у зв`язку з його укладенням.

Як встановлено судом, 28 травня 2022 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 було зареєстровано шлюб Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Ужгороді Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), про що складено актовий запис № 656.

Звертаючись до суду з позовом про розірвання шлюбу, позивачка просить після його розірвання відновити їй дівоче прізвище « ОСОБА_3 ».

Однак, відповідно до досліджених судом письмових доказів, зокрема документів щодо державної реєстрації шлюбу та відомостей про прізвище позивачки до його укладення, судом встановлено, що її безпосереднім дошлюбним прізвищем було « ОСОБА_7 », а не « ОСОБА_3 ».

Таким чином, заявлене позивачкою прізвище « ОСОБА_3 » не відповідає прізвищу, яке вона мала безпосередньо до реєстрації шлюбу та яке відповідно до статті 113 Сімейного кодексу України може бути відновлене у зв`язку з його розірванням.

Суд враховує, що право на зміну прізвища є особистим немайновим правом фізичної особи, однак його реалізація повинна здійснюватися у встановленому законом порядку, відтак суд доходить висновку про відсутність достатніх правових та фактичних підстав для задоволення позовної вимоги в цій частині.

Окрім того, за клопотанням позивача, розподіл судових витрат судом не проводиться.

На підставі викладеного, ст.ст. 56, 110, 112 Сімейного кодексу України та, керуючись ст.ст. 3, 4, 5, 8, 9, 10, 12, 13, 17, 43, 49, 141, 258, 265, 272, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до відповідача ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу – задовольнити.

Шлюб, укладений 28 травня 2022 року між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис № 656 від 28.05.2022 року, та видане повторно свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 від 25.07.2024 року, - розірвати.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи,якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи(вирішення питання) без повідомлення(виклику)учасників справи,зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду Н.В. Наумова