Рішення від 03 листопада 2026 р. у справі №308/7188/26 — Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

_______________________________________________________________________________________________ Справа № 308/7188/26

Номер провадження 2/299/2331/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.11.2026 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого-судді Трагнюк В.Р., за участю секретаря судового засідання Конар В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАР ФАЙНЕНС ГРУП" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "СТАР ФАЙНЕНС ГРУП" звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги мотивує тим, що 15.11.2025 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» (код ЄДРПОУ: 44022416) (даліТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП», Позивач, Кредитодавець, Товариство) та ОСОБА_1 (далі Відповідач, Боржник, Позичальник) укладено Договір про надання кредиту № 33990-11/2025.

15.11.2025 Позичальником підписано Договір, чим засвідчено вивчення його умов, свідоме прийняття пропозиції укласти Договір та згоду на використання одноразового ідентифікатора в якості особистого підпису відповідно до умов Договору.

В паспорті кредиту зазначено про умови надання позики, в тому числі: сума кредиту; строк, на який надається позика; процентна ставка за користування позикою в день; загальні витрати; тип процентної ставки; реальна річна відсоткова ставка *Розрахована, відповідно до Постанови Правління Національного банку України 11.02.2021 р. №16 з використанням функції XIRRT.

Товариство належним чином виконало свої договірні зобов`язання, перерахувавши 15.11.2025 на вказаний Позичальником рахунок кошти кредиту в сумі 19600 грн, що підтверджується довідкою ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» про зарахування на картковий рахунок Відповідача.

Таким чином, всі істотні умови договору були надані Позичальнику до моменту підписання Договору з Товариством у вигляді оферти та паспорту споживчого кредиту, які серед іншого містили чітку інформацію про строк кредиту, дату повернення кредиту, плату за користування кредитом і умови їх нарахування та окрім того містять всі істотні умови передбачені законодавством України.

Жодних змін до умов кредитного договору Товариством не здійснювалося.

Відповідно до розрахунку заборгованості, сума боргу перед Кредитором (ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП») є обґрунтованою та документально підтвердженою, що становить 45276,00 грн., із яких: сума заборгованості за основною сумою боргу становить 19600 грн.; сума заборгованості за відсотками становить 15876 грн.; сума заборгованості за комісією становить 0 грн.; сума заборгованості за штрафними санкціями становить 9800 грн.;

На підставі наведенного позивач просить стягнути із відповідача заборгованість за кредитним договором, судовий збір та витрати за надану правову допомогу.

15 травня 2026 року ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» (далі по тексту - ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» чи/або Позивач чи/або Кредитор) звернулося до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовом до ОСОБА_1 (далі по тексту - Позичальник чи/або Відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором. 28.05.2026 року ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської перенаправлено справу до Берегівського районного суду Закарпатської області.

21.09.2026 року ухвалою Берегівського районного суду Закарпатської області перенаправлено справу до Виноградівського районному суду Закарпатської області.

14 жовтня 2026 року ухвалою Виноградівського районного суду Закарпатської області прийнято позовну заяву ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику сторін.

Відповідач у свою чергу подав до суду відзив на позовну заяву у справі № 308/7188/26 за позовом ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором яким заперечив позовні вимоги та просив задоволити такі частково мотивуючи наступним .

Оскільки сума тіла кредиту становить 19600 грн. то заявлена позивачем сума заборгованості 45276 грн. є завищеною. Разом з тим повідомлено про часткове погашення відповідачем заборгованості в сумі 7362 гривні, що позивачем не враховано при розрахунку заборгованості за кредит ним договором.

Разом з тим представником позивача подано заперечення на відзив у якому зазначено, що відповідач не заперечив факт укладення кредитного договору, факт отримання кредитних коштів та наявність непогашеної заборгованості.

Більше того, у своєму відзиві Відповідач прямо визнав суму основного боргу у розмірі 19 600,00 грн, що фактично підтверджує існування між сторонами спірних кредитних правовідносин.

Основним доводом Відповідача є посилання на здійснення окремих платежів на загальну суму 7 362,43 грн. Проте зазначені обставини самі по собі не спростовують заявлені Позивачем вимоги та не свідчать про відсутність заборгованості. При цьому Відповідач не надає жодного контррозрахунку заборгованості, не зазначає, які саме складові розрахунку Позивача є неправильними, за який період допущено помилки та яким, на його думку, є фактичний розмір заборгованості.

Фактично всі заперечення Відповідача зводяться до загального твердження про нібито завищений розмір боргу без будь-якого математичного, документального чи правового обґрунтування.

Відповідача належним чином повідомлено про розгляд справи, (в порядку вимог п.4 ч.7 ст.128 ЦПК України, відтак у відповідності до ч. 8 ст.178 та ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

У відповідності з ст.ст. 610, 611, 612 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з частиною другою ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які на свій розсуд розпоряджаються процесуальними правами, реалізують право на судовий захист; кожна сторона зобов`язана належно довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, обов`язок доказування позову лежить на позивачеві; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях; зловживання процесуальними правами недопустиме ( ч. 1 ст. 20 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 44, 76-82 ЦПК України). Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2 ст. 77 ЦПК України). Про задоволення позову рішення може бути прийняте лише за умови обґрунтованості та доведеності позовних вимог ( ст.ст. 89, 263-265 ЦПК України).

Судом встановлено, що 15.11.2025 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 (далі Відповідач, Боржник, Позичальник) укладено Договір про надання кредиту № 33990-11/2025.

15.11.2025 Позичальником підписано Договір, чим засвідчено вивчення його умов, свідоме прийняття пропозиції укласти Договір та згоду на використання одноразового ідентифікатора в якості особистого підпису відповідно до умов Договору.

В паспорті кредиту зазначено про умови надання позики, в тому числі: сума кредиту; строк, на який надається позика; процентна ставка за користування позикою в день; загальні витрати; тип процентної ставки; реальна річна відсоткова ставка *Розрахована, відповідно до Постанови Правління Національного банку України 11.02.2021 р. №16 з використанням функції XIRRT.

Товариство належним чином виконало свої договірні зобов`язання, перерахувавши 15.11.2025 на вказаний Позичальником рахунок кошти кредиту в сумі 19600 грн, що підтверджується довідкою ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» про зарахування на картковий рахунок Відповідача.

Таким чином, всі істотні умови договору були надані Позичальнику до моменту підписання Договору з Товариством у вигляді оферти та паспорту споживчого кредиту, які серед іншого містили чітку інформацію про строк кредиту, дату повернення кредиту, плату за користування кредитом і умови їх нарахування та окрім того містять всі істотні умови передбачені законодавством України.

Жодних змін до умов кредитного договору Товариством не здійснювалося.

Відповідно до розрахунку заборгованості, сума боргу перед Кредитором (ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП») є обґрунтованою та документально підтвердженою, що становить 45276,00 грн., із яких: сума заборгованості за основною сумою боргу становить 19600 гривень; сума заборгованості за відсотками становить 15876 гривень.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача штрафу у сумі 9800 грн., суд приходить до наступного.

Позивачем відповідно до п. 1.3 та п. 2.3 договору відповідачу нараховано 8250 грн. штрафу.

Стаття 549 ЦК України передбачає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 14 ЦК України особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

Критерії правомірності примусу суб`єкта цивільного права до певних дій (бездіяльності) пов`язуються з тим, що відповідні дії (бездіяльність) мають бути обов`язковими для такого суб`єкта (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 320/8618/15-ц (провадження № 61-4393сво18)).

У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) (пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється:

(1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;

(2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит;

(3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Судом встановлено, що кредитний договір між кредитодавцем та відповідачем укладено 15.11.2025, відповідно і штраф за порушення грошового зобов`язання за договором нарахована після 24.02.2022. Отже до спірних правовідносин підлягають застосуванню вимоги пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

За викладених обставин у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача 9800 грн. штрафу слід відмовити.

Разом з тим суд прийняв до уваги відзив відповідача згідно якого суму основного боргу у розмірі 19 600,00 грн, що відповідно підтвердило існування між сторонами спірних кредитних правовідносин.

Посилання відповідача на здійснення окремих платежів на загальну суму 7 362,43 грн. то такі платежі враховані позивачем, оскільки містяться в деталізованому розрахунку за кредитним договором № 33990-11/2025, а саме оплата відповідачем комісії становить 1960 гривень та оплата по відсоткам становить 5292 гривні. Проте зазначені обставини самі по собі не спростовують заявлені Позивачем вимоги та не свідчать про відсутність заборгованості.

Подане позивачем заперечення на відзив прийняте судом до уваги оскільки таке підтверджує обставини позову та спростовує доводи відповідача, щодо неправильності розрахунку заборгованості.

На підтвердження вищезазначених обставин судом досліджено наступні докази в електронній (цифровій) формі: копію заяви про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування; письмовий доказ про надання кредитних коштів відповідачу (платіжна інструкція); виписка по розрахунковому рахунку (кредитному) відповідача, видана банком; розрахунок заборгованості по кредитному договору, складений Банком; виписки з реєстру боржників до договору факторингу №1 від 26.06.2026 року; довідку, що підтверджує наявність банківського рахунку Позивача; витяг з Державного реєстру фінансових установ, виданий НБУ; копію платіжної інструкції №23 про оплату коштів за договором факторингу; копія Договору факторингу №1 від 26.06.2026 року, з доказами його підписання у електронному вигляді; копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю; копію Договору про надання правничої допомоги; копію Довіреності представника; копію акту наданих послуг до Договору про надання правничої допомоги, тощо.

Таким чином, у порушення умов кредитного договору, а також ст. ст. 1050, 1054 ЦК України, відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав.

Відповідно до ст.ст. 526, 527, 530 ЦК зобов`язання повинно виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору і вимог закону.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь витрат на правничу допомогу суд встановив наступне.

Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

02 січня 2026 року між ФОП адвокатом Горобей Русланою Геннадієвною та Позивачем укладено договір про надання правової допомоги.

Згідно з вказаним договором позивачу було надано наступні послуги: усна консультація Клієнта щодо спірних правовідносин -затрачений час 0,5 год. (вартість 1 години 500 грн.) вартість 250 грн.; письмова консультація Клієнта щодо спірних правовідносин- затрачений час 0,5 (вартість 1 години 1000 грн) вартість становить 500 грн.; правовий аналіз обставин спірних правовідносин та надання правових рекомендацій (консультацій) щодо захисту інтересів ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» - 1 година сума 1500 грн.; складання позовної заяви про стягнення кредитної заборгованості, в тому числі попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, позивач затрачено 2 години (вартість години 1500 грн.) вартість послуги 3000 грн.; формування додатків до позовної заяви (письмові докази) затрачений час 0,5 год (вартість години 1500 грн.) вартість послуги 750 грн.

Сторони підписали АКТ надання послуг № 33990-11/2025 на підтвердження факту надання правової допомоги від 24 квітня 2026 року на загальну суму 6000 грн.

На підтвердження оплати юридичних послуг позивачем не надано платіжну інструкцію згідно з позивач перерахував (чи зобов`язаний перерахувати) кошти за надання правової допомоги .

Верховний Суд у постанові від 30.09.2020 року у справі №201/14495/16-ц зазначив, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).

При вирішенні питання розподілу судових витрат суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (п.61 Постанови Верховного Суду від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18).

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Судом встановлено, що спір який виник між сторонами у справі відноситься до категорії спорів, які виникають у зв`язку із стягненням заборгованості за порушення грошового зобов`язання; матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження та збирання яких адвокат витратив значний час. Даний спір є незначної складності, у спорах такого характеру судова практика є сталою, великої кількості законів та підзаконних актів, які підлягають застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.

Дослідивши надані докази на підтвердження витрат на правничу допомогу, врахувавши складність справи, обсяг виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), час, витрачений адвокатом на виконання робіт, обсяг наданих адвокатом послуг та значення справи для сторони, прийшов до висновку, що з урахуванням вимог розумності та справедливості, із ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "СТАР ФАЙНЕНС ГРУП" слід стягнути 3 000 гривень судових витрат, понесених на оплату професійної правничої допомоги.

Враховуючи встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, а також оцінюючи подані докази, суд приймає рішення часткове задоволення позову.

За подання позовної заяви майнового характеру позивач сплатив судовий збір у розмірі 2662,40 гривень, що є судовими витратами позивача, які суд вирішує стягнути на його користь із відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог: 35476*2662,40/45276 = 2 086,12 грн.

Керуючись ст.ст. 258, 259, 263, 265, 267, 268, 284, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "СТАР ФАЙНЕНС ГРУП" заборгованість за Кредитним договором № 33990- 11/2025 від 15.11.2025 року у розмірі 35 476 гривень, судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 086 гривні 12 копійок та 3 000 гривень витрат за надання правничої допомоги

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його прийняття до Закарпатського апеляційного суду.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "СТАР ФАЙНЕНС ГРУП", ЄДРПОУ 44022416, ел. пошта info@starfin.com.ua, адреса Україна, 03150, місто Київ, вул. Велика Васильківська, будинок 72, (IBAN НОМЕР_1 в АТ «ОЩАДБАНК).

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення суду складено 04.11.2026 року.

ГоловуючийТрагнюк В. Р.