Рішення від 03 листопада 2026 р. у справі №297/447/26 — Берегівський районний суд Закарпатської області

Суд: Берегівський районний суд Закарпатської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 03 листопада 2026 р.

Справа: №297/447/26

Суддя: ГАЛ Л. Л.

Справа № 297/447/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2026 року м. Берегове

Берегівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді ГАЛ Л. Л., за участю секретаря Геревич Т.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН», в інтересах якого діє представник за довіреністю – адвокат Пархомчук С.В., звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 560069 від 01.11.2020 року в розмірі 66 396 грн., яка складається з: 4 000 грн. – прострочена заборгованість за сумою кредиту; 62 396 грн. – прострочена заборгованість за відсотками.

Позов мотивовано тим, що 01.11.2020 року між ТОВ «ФК «Джобер» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 560069 про надання коштів на умовах споживчого кредиту який був укладений в електронному вигляді та підписаний за допомогою електронного підпису, який був відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) та надісланий на номер мобільного телефону відповідача.

Підписуючи договір відповідач підтвердив, що він ознайомився з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно їх дотримуватися.

Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст.ст. 641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладання договору.

На підтвердження видачі первісним кредитором кредитних коштів позивач надає інформаційну довідку, відповідно до якої 01.11.2020 року на картковий рахунок відповідача було перераховано кредитні кошти в сумі 7 000 грн. за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 .

Станом на 26.12.2025 року загальний розмір заборгованості за кредитним договором становить 66 396 грн., яка складається з: 4 000 грн. – прострочена заборгованість за сумою кредиту; 62 396 грн. – прострочена заборгованість за відсотками.

30.11.2023 року між ТОВ «ФК «Джобер» та ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» укладено договір відступлення права вимоги № 1-30/11/2023 відповідно до умов якого первісний кредитор відступив ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників.

Ухвалою Берегівського районного суду Закарпатської області від 19.02.2026 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду по суті в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (а. с. 44-45).

Ухвалою Берегівського районного суду Закарпатської області від 24.03.2026 року відзив на позовну заяву представника відповідача – адвоката Пархоменко М.В. та відповідь на відзив представника позивача – адвоката Пархомчука С.В. залишено без розгляду (а. с. 80-81).

18 червня 2026 року представник позивача – адвокат Пархомчук С.В. через підсистему «Електронний суд» подав заяву про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи.

У зазначеній заяві представник позивача вказав, що під час подання позовної заяви позивачем було заявлено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс та очікує понести у зв`язку з розглядом справи, у загальному розмірі 15 662,40 грн., з яких: 2 662,40 грн. – витрати зі сплати судового збору та 13 000 грн. – витрати на професійну правничу допомогу. Фактичний розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги підтверджується актом про отримання правової допомоги від 15.06.2026 року та квитанцією про оплату зазначених послуг від 15.06.2026 року (а. с. 85-89).

Ухвалою Берегівського районного суду Закарпатської області від 14.07.2026 року розгляд справи було відкладено у зв`язку з перебуванням головуючого судді на лікарняному (а. с. 96).

Згідно з ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Згідно зі ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися в суд за захистом свого цивільного права у випадку його порушення з вимогою про примусове виконання зобов`язання в натурі.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. У статті 12 ЦПК України йдеться про те, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 01.11.2020 року між ТОВ «ФК «Джобер» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 560069 про надання коштів на умовах споживчого кредиту шляхом підписання договору одноразовим ідентифікатором (а.с. 14-19, 20-22, 23-24, 28).

Згідно умов кредитного договору, товариство надає клієнту фінансовий кредит в гривні (далі – кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором на наступних умовах:

Сума виданого кредиту: 7000,00 грн.;

Дата надання кредиту: 01.11.2020 року;

Строк кредиту : 29 днів;

Валюта кредиту: UAH;

Відсоткова ставка 2 % (процентів) на добу.

Згідно норм кредитного договору, кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної клієнтом.

Умовами договору передбачено що кредитний договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами з урахуванням особливостей, визначених частиною 3 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», а саме: з моменту одержання кредитодавцем на його пропозицію укласти цей електронний договір (оферту) відповіді позичальника про прийняття (акцепт) цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною 6 цієї статті, та переказу суми кредиту на рахунок банківської платіжної картки позичальника. Цей договір укладено дистанційно, в письмовій (електронній) формі, з використанням Інформаційнотелекомунікаційних системи товариства, шляхом підписання уповноваженою особою кредитодавця з використанням аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) та позичальником з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, відповідно до положень ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Сторони дійшли взаємної згоди та погодили застосування (використання) аналогу власноручного підпису уповноваженої особи кредитодавця та відбитку (відтиску) печатки кредитодавця (у разі її використання), що відтворені шляхом факсимільного відтворення печатки та підпису зі сторони кредитодавця (уповноваженої особи) за допомогою нанесення та/або використання механічних приладів (засобів, механізмів) або іншого способу нанесення (відтворення) підпису та печатки, для підписання кредитодавцем будь-яких документів та вчинення будь-яких правочинів в межах договору, підписання яких можливе із використанням аналогу власноручного підпису уповноваженої особи кредитодавця.

У вимозі про виконання зобов`язання за кредитним договором № 560069 від 01.11.2020 року, адресованій ОСОБА_1 , зазначено про необхідність погашення заборгованості (а.с. 25).

Таким чином, відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 560069 від 01.11.2020 року та виписки з особового рахунку, заборгованість ОСОБА_1 станом на 26.12.2025 року складає 66 396 грн., з яких: 4 000 грн. – прострочена заборгованість за сумою кредиту; 62 396 грн. – прострочена заборгованість за відсотками (а.с. 26).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України зазначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

У даному випадку матеріали справи свідчать про те, що між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на встановлених умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Матеріалами справи підтверджується, що кредитний договір було укладено на підставі вільного волевиявлення ОСОБА_1 . На підтвердження своєї обізнаності про умови кредитування ОСОБА_1 підписав кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Частиною четвертою статті 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Кредитні кошти відповідачу були надані у спосіб, зазначений у кредитному договорі.

Так, позивач свої обов`язки за кредитним договором виконав у повному обсязі.

Отже, відповідачем було порушено умови кредитного договору, а також норми чинного законодавства.

За таких обставин, у зв`язку з невиконанням відповідачем своїх договірних зобов`язань, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача документально підтверджена сплачена сума судового збору у розмірі 2 662,40 грн.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача на його користь витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 13 000 грн. суд зазначає таке.

Згідно з ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Велика Палата Верховного Суду висловила наступну правову позицію у постанові від 19 лютого 2020 року № 14-382цс19.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23- рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати.

Судом досліджено довіреність, видану директором ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» (а. с. 12-13), договір №09/07/2025 про надання правової допомоги від 09.07.2025 року (а. с. 29-32), додаткову угоду № 1 до договору №09/07/2025 про надання правової допомоги від 09.07.2025 року (а. с. 33), свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю (а. с. 35), акт про отримання правової допомоги від 15.06.2026 року (а. с. 90), квитанцію про оплату зазначених послуг від 15.06.2026 року та рахунок (а. с. 91-92).

Отже, проаналізувавши надані документи та вищенаведені норми законодавства, суд вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем, є співмірним із складністю даної категорії справ та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих послуг.

У зв`язку з наведеним, суд вважає, що відшкодування позивачу ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» витрат, пов`язаних з професійною правничою допомогою адвоката, підлягає в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 264, 265, 273, 352, 354 ЦПК України, ст.ст. 526, 530, 611, 612, 625, 1054 ЦК України, суд

вирішив:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , мешканця АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН», розташоване за адресою: м. Київ, вул. Саперне Поле, 12, інше, нежитлове приміщення 1008, код ЄДРПОУ 44002941, заборгованість за кредитним договором № 560069 від 01.11.2020 року у розмірі 66 396 (шістдесят шість тисяч триста дев`яносто шість) гривень, яка складається з: 4 000 грн. – прострочена заборгованість за сумою кредиту; 62 396 грн. – прострочена заборгованість за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 13 000 (тринадцять тисяч) гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя: Лайош ГАЛ

Оригінал: reyestr.court.gov.ua