Рішення від 02 листопада 2026 р. у справі №621/1516/25 — Зміївський районний суд Харківської області

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

Справа № 621/1516/25

Провадження 2/621/196/26

03 листопада 2026 року м. Зміїв Харківської області

Зміївський районний суд Харківської області в складі:

головуючий – суддя В. Філіп`єва,

за участі секретаря судового засідання – А. Головіної,

учасники справи:

позивач - Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк"

представник позивача - Д.Ляр, В.Хміль, Л.Станішевський (не з`явились),

відповідач - ОСОБА_1 (не з`явилась),

розглянувши у відкритому судовому засіданні за відсутності учасників в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача АТ КБ "Приватбанк", через підсистему "Електронний суд" звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №б/н від 09.10.2020 року в розмірі 53097,44 гривень, та витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 гривень.

Ухвалою судді Зміївського районного суду Харківської області від 28.05.2025 року позовну заяву прийнято до провадження та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників в судове засідання.

Учасники справи в судове засідання не з`явились.

Представник позивача у письмовій заяві просив проводити розгляд справи без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач, яка належним чином повідомлялась про дату, час та місце розгляду справи, в тому числі шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України, повторно в судове засідання не з`явилась, про причини неявки не повідомила, заяв про відкладення розгляду справи, відзиву на позов не подала.

Відповідно до частини 3 статті 211 Цивільного процесуального кодексу України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до частини 4 статті 223 Цивільного процесуального кодексу України, в разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області у зв`язку з повторною неявкою відповідача постановлено провести заочний розгляд справи на підставі ч. 4 статті 223, ч. 1 статті 280 Цивільного процесуального кодексу України.

Зважаючи на те, що всі особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з`явилися, відповідно до частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

В обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_2 звернулась до АТ КБ "Приватбанк" з метою отримання банківських послуг, ознайомилась з умовами кредитування та підписала заяву-приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 09.10.2020 року чим приєдналась до Умов та правил надання банківських послуг саме в тій редакції, що діяла на дату підписання та розміщена на сайті банку https://privatbank.ua/terms. На підставі укладеного Договору ОСОБА_2 отримала платіжний інструмент - кредитну картку номер НОМЕР_1 , строк дії - 05/24, тип - Універсальна, що підтверджується випискою по рахунку. У подальшому ОСОБА_3 , для можливості користування рахунком було додатково видано кредитну картку номер НОМЕР_2 , строк дії - 08/27, тип - Картка "Універсальна". ОСОБА_2 користувалась кредитним лімітом, відповідно до виписки по рахунку вчиняла операції, таким чином, згідно до Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, що затверджено Постановою НБУ №164 від 29.07.2022 року, ОСОБА_2 є власником рахунку та держателем платіжного інструменту для здійснення операцій за рахунком. Згідно п. 2.1.1.3.5. Договору Сторони узгодили, що в разі порушення Відповідачем зобов`язань з погашення заборгованості по кредиту протягом 180-ти днів з моменту виникнення таких порушень, на підставі ст.ст. 212, 611, 651 Цивільного кодексу України терміном повернення кредиту встановлюється 180-й день з моменту порушення зобов`язань Клієнта з погашення кредиту. На 180-й день з моменту порушення зобов`язань Клієнта з погашення кредиту Клієнт зобов`язаний повернути Банку кредит, проценти за користування кредитом, неустойку та виконати інші зобов`язання за Договором в повному обсязі. Тобто Сторони згідно до ст. 212 ЦКУ передбачили відкладальну обставину внаслідок виникнення якої, терміном повернення кредиту встановлюється 180-й день з моменту порушення зобов`язань Відповідача з погашення кредиту. Враховуючи, що строк повернення кредиту закінчився на 180-й день прострочення, то відповідно до п. 1.5. та п. 2.1.1.2.12. Договору починаючи з 181-го дня з моменту порушення зобов`язань Відповідача з погашення кредиту сторони погодили нарахування процентів від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю Сторін у процентах від простроченої суми заборгованості. У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості ОСОБА_2 станом на 01.05.2025 року має заборгованість - 53097,44 гривень, яка складається з наступного: 46374,54 гривень - заборгованість за тілом кредита; 6722,90 гривень - заборгованість за простроченими відсотками.

Відповідач відзиву на позов чи будь-яких заперечень проти правильності розрахунку до суду не подавала.

Дослідивши доводи позовної заяви та письмові докази, що містяться в матеріалах справи, судом встановлено наступне:

Повноваження позивача щодо надання банківських послуг кредитування підтверджуються відомостями, що містяться у витягу з державного реєстру банків НБУ, виписці з єдиного державного реєстру юридичних осіб, Витягу з нової редакції Статуту Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", затвердженому постановою КМУ від 05.06.2019 року № 594, Витягу з Державного реєстру банків АТ КБ "Приватбанк" (а. с. 72 - 75).

09.10.2020 року відповідач ОСОБА_2 власноруч підписала Заяву-приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг «Приватбанк», а також паспорт споживчого кредиту, який є складовою кредитного договору, укладеного між позивачем АТ КБ "Приватбанк" та ОСОБА_4 (а. с. 51 – 58, 59 - 61).

Випискою АТ КБ "Приватбанк" підтверджується, що відповідачу ОСОБА_3 була видана картки: номер НОМЕР_1 , номер НОМЕР_2 (а. с. 11 - 50).

09.10.2020 року відповідач ОСОБА_2 , особисто підписала Заяву про приєднання до банківських послуг та приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг, якими обумовлені основні умови кредитування (п. 1.1; 1.3): тип кредиту – відновлювальна кредитна лінія; розмір кредитного ліміту; строк кредитування – 12 місяців з пролонгацією, мета – на споживчі цілі; загальні витрати за кредитом, а також розмір процентної ставки та відповідальність сторін за невиконання зобов`язання (а. с. 51 – 61 зворот).

Як вбачається з виписки про рух коштів за Договором б/н за період з 14.10.2020 року по 01.04.2025 року, відповідач ОСОБА_2 свої зобов`язання за кредитним договором виконувала несвоєчасно та не в повному обсязі здійснювала повернення грошових коштів, внаслідок чого утворилася заборгованість в сумі 53097,44 гривень (а. с. 11 - 50).

Згідно наданого позивачем розрахунку, загальний розмір заборгованості відповідача ОСОБА_5 за кредитом становить 53097,44 гривень, яка складається з наступного: 46374,54 гривень - заборгованість за тілом кредиту; 6722,90 гривень - заборгованість за простроченими відсотками (а. с. 7 – 10 зворот).

Доказів погашення відповідачем заборгованості за кредитом чи спростування розміру заборгованості матеріали справи не містять.

Дослідивши доводи позовної заяви та письмові докази, надані до матеріалів справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного:

Частинами 1, 3 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до статей 76-81 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

За загальним правилом, встановленим статтею 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Одним з видів зобов`язання є договір, вимоги до укладення якого встановлені главою 52 Цивільного кодексу України.

Так, за змістом положень статей 626 - 628 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частин другої, четвертої статті 631 Цивільного кодексу України, договір набирає чинності з моменту його укладення, якщо інше не визначено законом або договором. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Частиною першою статті 638 Цивільного кодексу України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Крім того, відповідно до ч. 1, ч. 2 статті 633 Цивільного кодексу України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Згідно частин першої, другої статті 634 Цивільного кодексу України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов`язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору.

Відповідно до положень §2 глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад», за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом. (ч.1, ч.3 статті 1054 Цивільного кодексу України)

Статтею 1056-1 Цивільного кодексу України визначено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Якщо інше не встановлено законом, у разі застосування змінюваної процентної ставки кредитодавець самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов`язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов`язаний письмово повідомити позичальника, а в разі збільшення процентної ставки - поручителя та інших зобов`язаних за договором осіб про зміну процентної ставки протягом 15 календарних днів, що настають за днем, з якого застосовується нова ставка.

У разі незгоди позичальника із збільшенням процентної ставки позичальник зобов`язаний погасити заборгованість за договором у повному обсязі протягом 30 календарних днів з дня отримання повідомлення про збільшення процентної ставки. З дня погашення заборгованості за кредитним договором у повному обсязі зобов`язання сторін за таким договором припиняються. При цьому до моменту повного погашення заборгованості, але не більше 30 календарних днів з дати отримання повідомлення про збільшення процентної ставки, застосовується попередній розмір процентної ставки. У разі застосування змінюваної процентної ставки у кредитному договорі визначається максимальний розмір процентної ставки, що може бути застосований.

Відповідно до частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 Кодексу, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно частин 1, 2 статті 1069 Цивільного кодексу України, якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов`язки сторін, пов`язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.

В судовому засіданні належними й допустимими доказами підтверджується, що між сторонами по справі виникли договірні зобов`язання стосовно надання/отримання банківських кредитних послуг, за якими відповідач приєднався до публічного договору, запропонованого позивачем – АТ КБ «Приватбанк», шляхом підписання Заяви - приєднання до Умов і Правил (Кредитного договору), яким обумовлені всі істотні умови Договору – кредитний ліміт, строк дії договору, порядок погашення, розмір процентів та штрафних санкцій в разі порушення умов. Позивач (Банк) виконав взяті на себе зобов`язання; відкрив позичальнику банківський рахунок та здійснив кредитування карткового рахунку відповідача.

Натомість відповідач взяті на себе зобов`язання виконувала не своєчасно та не в повному обсязі, внаслідок чого утворилася заборгованість, що свідчить про порушення прав позивача, які підлягають захисту шляхом стягнення з боржника суми заборгованості.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно ч. 2 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства

Враховуючи викладене, позовна заява АТ КБ "Приватбанк" про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

На підставі ч. 1 статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача належить стягнути витрати зі сплати судового збору.

На підставі викладеного, керуючись статями 2, 4, 12, 13, 76-82, 89, 141, 247, 274-279, 259, 263-265, 268, 280-289, 352, 354- 355 ЦПК, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", ЄДРПОУ 14360570 заборгованість за кредитним договором б/н від 09.10.2020 року в загальному розмірі 53097 (п`ятдесят три тисячі дев`яносто сім) гривень 44 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", ЄДРПОУ 14360570, суму сплаченого судового збору в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Зміївським районним судом Харківської області за письмовою заявою відповідача, яка може бути ним подана протягом тридцяти днів з дня його складення.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк", юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, б. 1Д, код ЄДРПОУ: 14360570.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя В. Філіп`єва