Постанова від 01 листопада 2026 р. у справі №403/623/26 — Устинівський районний суд Кіровоградської області

Суд: Устинівський районний суд Кіровоградської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування

Дата: 01 листопада 2026 р.

Справа: №403/623/26

Суддя: Атаманова С. Ю.

Справа №403/623/26 провадження № 3/403/161/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2026 року с-ще Устинівка

Суддя Устинівського районного суду Кіровоградської області Атаманова С.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Устинівка справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від відділення поліції №1 Кропивницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , згідно відомостей,

зазначених в протоколі,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання та реєстрації:

АДРЕСА_1 , громадянство України

(паспорт № НОМЕР_1 , виданий 13 квітня 2018

року, органом 3533), пенсіонерку,

за ч.2 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №841586 від 19 серпня 2026 року, складеного інспектором СРПП ВП №1 КРУП ГУНП в Кіровоградській області лейтенантом поліції (скорочення, як вони викладені в протоколі) ОСОБА_2 , з доданими до протоколу матеріалами, 19 серпня 2026 року о 12 год. 50 хв. за адресою: вул.Партизанська с.Мар`янівка Кропивницький район Кіровоградська область, на дитячому майданчику гр-нка ОСОБА_1 вчинила психологічне насильство відносно своєї неповнолітньої внуки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: умисно висловлювала нецензурну лайку та погрози фізичною розправою, чим вчинила правопорушення, передбачене ч.2 ст.173-2 КУпАП.

В судове засідання по розгляду справи гр-нка ОСОБА_1 , як особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не з`явилась. Про дату, час та місце розгляду складеного стосовно неї протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.173-2 КУпАП, повідомлялась в передбаченому законом порядку.

Будь-яких заяв та клопотань в порядку ст.268 КУпАП гр-нка ОСОБА_1 суду не подала.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (п.41 рішення «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року, заява №3236/03) сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

За вказаних обставин, з урахуванням того, що гр-нка ОСОБА_1 будучи достовірно обізнаною про здійснення розгляду Устинівським районним судом Кіровоградської області стосовно нього справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.173-2 КУпАП, не вжила жодних заходів для прибуття до суду та (або) подання письмових заяв (клопотань) з приводу складеного стосовно неї протоколу, суд відповідно до положень ст.268 КУпАП, яка не містить імперативної вимоги щодо здійснення розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст.173-2 КУпАП, за обов`язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, приходить до висновку про можливість розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності гр-нки ОСОБА_1 що відповідатиме виконанню завдань, визначених ст.1 КУпАП.

При вирішенні питання щодо наявності в діях гр-нки ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП, суд приходить до наступного висновку.

За змістом ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

При з`ясуванні цих обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно яких доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, крім іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.

За змістом ст.ст.254, 256 КУпАП про вчинене адміністративне правопорушення уповноваженою на те посадовою особою складається протокол, в якому зазначаються: місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Таким чином, всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів, обов`язок щодо збирання яких покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Ч.1 ст.173-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Ч.2 ст.173-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.

Відповідно до положень п.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи (п.14 ч.1 ст.1 Закону).

Як вбачається із суті адміністративного правопорушення, викладеній в протоколі серії ВАД №841586 від 19 серпня 2026 року, гр-нка ОСОБА_1 вчинила психологічне насильство відносно своєї неповнолітньої внуки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: умисно висловлювала нецензурну лайку та погрози фізичною розправою.

Подібний виклад суті адміністративного правопорушення, не відповідає диспозиції ч.2 ст.173-2 КУпАП, та зазначеним вище положенням пункту 14 ч.1 ст.1 Закону, оскільки зі змісту протоколу вбачається відсутність обов`язкової ознаки об`єктивної сторони даного складу адміністративного правопорушення у виді шкоди, завданої фізичному та (або) психологічному здоров`ю гр-нки ОСОБА_3 (протокол взагалі не містить формулювання заподіяння такої шкоди).

Крім того, жодних тверджень гр-нки ОСОБА_3 та її законного представника - матері ОСОБА_4 з приводу виникнення в неповнолітньої ОСОБА_3 внаслідок таких дій гр-нки ОСОБА_1 емоційної невпевненості та побоювань за своє життя і здоров`я письмові пояснення останніх від 19 серпня 2026 року не містять.

Протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 19 серпня 2026 року не береться судом до уваги як доказ підтвердження викладених в протоколі про адміністративне правопорушення обставин, оскільки не містить власноручного напису заявника про ознайомлення та правильність викладених в ньому даних.

Крім того, з вказаного протоколу прийняття заяви вбачається, що фізичне насильство або погроза його застосування не застосовувались (п.3).

З доданого до протоколу відеозапису вбачається повідомлення гр-нами ОСОБА_1 та ОСОБА_4 обставин конфлікту між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ..

При цьому, ОСОБА_1 , пояснюючи свою поведінку зазначила, що в зв`язку з тим, що її онука ОСОБА_3 залишила свого меншого брата на автомобільній дорозі, по якій здійснювали рух транспортні засоби, вона закричала до неї, щоб остання забрала свого брата з автомобільної дороги.

В подальшому гр-нка ОСОБА_1 зазначає про виникнення між нею та ОСОБА_3 конфлікту, пов`язаного з вихованням останньої.

З огляду на викладене, беручи до уваги формальний підхід лейтенанта поліції ОСОБА_2 до складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.173-2 КУпАП, суддя позбавлений в силу приписів чинного законодавства самостійно встановлювати наявність в діях гр-нки ОСОБА_1 ознак об`єктивної сторони психологічного насильства, як виду домашнього насильства, за відсутності в протоколі встановлених поліцейським всіх обставин події, яка мала місце 19 серпня 2026 року за участі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ..

Відповідно до ст.8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності, суддя керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними ст.129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також ст.62 Конституції України та загальними принципами права, згідно яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (п.65 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Коробов проти України» №39598/03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (п.161 рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства», заява №25).

Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст.252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

З огляду на викладене, враховуючи, що обов`язковою ознакою психологічного насильства, як об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП, є наслідок у виді завдання шкоди психічному здоров`ю постраждалої особи, наявність якої під час розгляду справи не була підтверджена сукупністю доданих до протоколу матеріалів, зазначені в протоколі обставини не можуть свідчити про вчинення стосовно гр-нки ОСОБА_3 домашнього насильства психологічного характеру в розумінні вимог ч.2 ст.173-2 КУпАП та п.14 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за наявності таких обставин, як зокрема, відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, приходжу до висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.173-2 КУпАП, стосовно гр-нки ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю в її діях складу зазначеного адміністративного правопорушення.

На підставі наведеного, керуючись ч.ч.1, 2 ст.173-2, ст.ст.245, 247, 251, 268, 277, 279, 283, 284, 287, 289, 291 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.173-2 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду через Устинівський районний суд Кіровоградської області.

Відповідно до ч.1 ст.285 КУпАП копію постанови протягом трьох днів вручити або надіслати особі, щодо якої її винесено.

Суддя С.Ю.Атаманова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua