Вирок від 01 листопада 2026 р. у справі №387/1806/26 — Добровеличківський районний суд Кіровоградської області

ЄУН 387/1806/26

Номер провадження по справі 1-кп/387/252/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2026 року селище Добровеличківка

Добровеличківський районний суд Кіровоградської області

в складі головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

розглянувши в приміщенні суду в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні кримінальне провадження внесене до ЄРДР за №12026121220000085 від 05.10.2026 за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селище Добровеличківка Добровеличківського району Кіровоградської області, зареєстрованого та фактично проживаючого АДРЕСА_1 , громадянин України, освіта професійно-технічна, не одружений, не працює, має на утриманні малолітню дитину 2024 року народження, раніше не судимий

вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 вчинив умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я потерпілої ОСОБА_4 , за таких обставин.

04 жовтня 2026 року близько 22 год 00 хв ОСОБА_3 , перебуваючи біля будівлі комунального закладу «Центр культури та дозвілля», розташованого за адресою: вул. Поповича, 19, селище Добровеличківка Новоукраїнського району Кіровоградської області, під час словесного конфлікту, що виник на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, маючи умисел на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_4 , схопив її лівою рукою за волосся та потягнув униз.

Продовжуючи свої протиправні дії, ОСОБА_3 схопив потерпілу за волосся та праву руку, після чого завдав їй одного удару лівою рукою, стиснутою в кулак, у ділянку грудної клітки.

Унаслідок умисних протиправних дій ОСОБА_3 потерпілій ОСОБА_4 спричинено тілесні ушкодження у вигляді черепно-мозкової травми: забою тім`яної ділянки голови, струсу головного мозку, які за ступенем тяжкості належать до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я на термін понад шість діб, а також забою грудини, правого ліктьового суглоба та правої кисті, які належать до легких тілесних ушкоджень.

Відповідно до частини другої статті 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні та за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

До суду від прокурора Добровеличківського відділу Новоукраїнської окружної прокуратури ОСОБА_5 надійшло клопотання про розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні та за відсутності учасників судового провадження.

У клопотанні прокурор зазначив, що обвинувачений ОСОБА_3 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, не оспорює встановлені під час досудового розслідування обставини, надав згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні за його відсутності, а потерпіла не заперечує проти такого порядку розгляду кримінального провадження.

Обвинувачений ОСОБА_3 за участю захисника — адвоката ОСОБА_6 подав письмову заяву, в якій зазначив, що свою винуватість у вчиненні кримінального проступку визнає повністю та беззастережно, встановлені під час досудового розслідування обставини не оспорює та вважає їх доведеними.

Крім того, у заяві обвинувачений підтвердив, що йому роз`яснено зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також правові наслідки розгляду обвинувального акта у спрощеному провадженні, зокрема обмеження права на апеляційне оскарження вироку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорювання встановлених досудовим розслідуванням обставин.

Обвинувачений також зазначив, що його згода на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні є добровільною, та просив здійснити такий розгляд без його участі.

Судом установлено, що потерпіла ОСОБА_4 надала згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні та не заперечувала проти його розгляду за її відсутності.

З огляду на те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, його інтереси представляє захисник, він беззастережно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені під час дізнання обставини та погоджується з розглядом обвинувального акта за його відсутності, а потерпіла не заперечує проти такого порядку розгляду, суд дійшов висновку про наявність передбачених законом підстав для здійснення спрощеного провадження відповідно до статей 381, 382 КПК України.

При цьому суд не має сумнівів у добровільності та усвідомленості позиції обвинуваченого щодо застосування спрощеного порядку судового провадження.

Відповідно до частини четвертої статті 107 КПК України у разі здійснення судового провадження за відсутності учасників судового провадження фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів не здійснюється.

Згідно з частиною другою статті 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. При цьому замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин у вироку зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали кримінального провадження, суд дійшов висновку, що викладені в обвинувальному акті обставини кримінального проступку встановлені органом досудового розслідування, є послідовними, узгоджуються між собою та не оспорюються обвинуваченим.

ОСОБА_3 свою винуватість визнав повністю та беззастережно, погодився з фактичними обставинами обвинувачення та надав добровільну згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.

За таких обставин суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, а його дії правильно кваліфіковані за частиною другою статті 125 КК України як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому, суд відповідно до вимог статей 50, 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, а також вплив призначеного покарання на виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до статті 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не лише кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Суд враховує дані про особу обвинуваченого ОСОБА_3 , який є громадянином України, має професійно-технічну освіту, не працює, не одружений, раніше не судимий.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття у вчиненому, а також, відповідно до частини другої статті 66 КК України, добровільне здійснення благодійної пожертви на підтримку Збройних Сил України, що свідчить про позитивну суспільно корисну поведінку обвинуваченого.

Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

Визначаючи вид та міру покарання, суд бере до уваги характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого кримінального проступку, який належить до кримінальних проступків, конкретні обставини його вчинення, дані про особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом`якшують покарання, та відсутність обставин, що його обтяжують.

Суд також враховує, що обвинувачений визнав свою винуватість, не оспорював обставин кримінального проступку та надав згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.

Санкція частини другої статті 125 КК України передбачає покарання у виді штрафу, громадських робіт, виправних робіт, пробаційного нагляду або обмеження волі.

З урахуванням наведеного суд вважає, що призначення обвинуваченому покарання у виді громадських робіт буде необхідним і достатнім для його виправлення та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень, відповідатиме принципам справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання.

На переконання суду, саме такий вид покарання з урахуванням обставин вчинення кримінального проступку, особи обвинуваченого, його ставлення до вчиненого та наявності пом`якшуючих обставин забезпечить досягнення мети покарання, передбаченої статтею 50 КК України.

За таких обставин суд дійшов висновку про необхідність призначення ОСОБА_3 покарання у виді громадських робіт на строк 170 годин.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Питання щодо речових доказів належить вирішити відповідно до вимог статті 100 КПК України.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_3 не застосовувався. Підстав для його обрання суд не вбачає.

Керуючись статтями 374, 381–382, 394, 424, 473, 475 КПК України, суд –

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною другою статті 125 КК України, та призначити йому покарання у виді громадських робіт строком на 170 (сто сімдесят) годин.

Речовий доказ у кримінальному провадженні — медичну карту амбулаторного хворого на ім`я ОСОБА_4 — після набрання вироком законної сили повернути закладу охорони здоров`я, якому вона належить, або за наявності відповідної згоди залишити у потерпілої ОСОБА_4 .

Відповідно до частини четвертої статті 382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Вирок може бути оскаржений до Кропивницького апеляційного суду через Добровеличківський районний суд Кіровоградської області протягом тридцяти днів з дня отримання його копії з урахуванням особливостей, передбачених статтею 394 КПК України.

Вирок, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381, 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорювання встановлених органом досудового розслідування обставин.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, якщо вирок не скасовано, він набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя

Добровеличківського районного суду

Кіровоградської області ОСОБА_1