Рішення від 02 листопада 2026 р. у справі №352/2276/26 — Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 352/2276/26

Провадження № 2/352/1835/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2026 рокум. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області в складі судді Гриньків Д.В., розглянувши у порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст позовних вимог.

03 вересня 2026 року позивач звернувся до Тисменицького районного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позов мотивований тим, що 22.12.2025 року між сторонами укладено кредитний договір № 22.12.2025-100002883 шляхом підписання заявки, що є невід`ємною частиною договору. Відповідно до умов договору ТОВ «Споживчий центр» було надано кредит позичальнику ОСОБА_1 у розмірі 5500 грн, строком на 168 днів, дата повернення кредиту 07.06.2026, за процентною ставкою "Стандарт" у розмірі 1% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 7 чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів та процентна ставка "Економ" - у розмірі 0.5% за 1 день користування Кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка "Стандарт".

Кредитним договором було передбачено комісію за надання кредиту 5% від суми кредиту, що становить 275 грн та комісію за обслуговування кредиту в розмірі 275 грн у кожному з 3 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом.

12.01.2026 між Кредитодавцем та Позичальником було укладено додатковий договір за яким Сторони домовились за взаємною згодою та ініціативою Позичальника збільшити Суму Кредиту на 1500 грн.

04.02.2026 між Кредитодавцем та Позичальником було укладено додатковий договір за яким Сторони домовились за взаємною згодою та ініціативою Позичальника збільшити Суму Кредиту на 1000 грн.

15.02.2026 між Кредитодавцем та Позичальником було укладено додатковий договір за яким Сторони домовились за взаємною згодою та ініціативою Позичальника збільшити Суму Кредиту на 1000 грн. В загальному сума наданого кредиту за всіма траншами становить 9000 грн.

Взяті на себе зобов`язання за кредитним договором відповідач належним чином не виконував, внаслідок чого, утворилась заборгованість у розмірі 20490 грн, що складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 9000 грн, по процентах в розмірі 6940 грн, комісії – 50 грн, відсотків, нарахованих по ст. 625 ЦК України 4500 грн, чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр».

Відповідачем буди здійснені заходи, спрямовані на визнання боргу, а саме: проведена часткова сплата на суму 1045 грн. від 04.01.2026 року, на суму 1300 грн. від 18.01.2026 року, на суму 1330 грн. від 01.02.2026 року, на суму 1550 грн. від 15.02.2026 року. Під час розрахунку заборгованості та суми позовної вимоги було враховано факт оплати та змінено суму заборгованості

За указаних обставин позивач, звернувшись в суд із даним позовом, просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором у сумі 20490 грн та судові витрати.

ІІ. Стислий виклад позиції учасників справи.

Представник позивача у позовній заяві просив проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, без його участі, проти заочного рішення не заперечував.

Відповідачу ОСОБА_1 була надіслана його електронний кабінет ухвала про відкриття провадження у справі, яка йому була вручена 09.09.2026 року в електронному кабінеті підсистеми «Електронний суд».

Представник відповідача до суду 03.11.2026 року надіслала відзив на позовну заяву, в якому просила у задоволенні позову відмовити, зокрема у нарахованих за ст. 625 ЦК України відсотках в розмірі 4500 грн, а також перевірити розрахунок заборгованості за відсотками за користування кредитом та комісій з урахуванням внесених на погашення заборгованості за кредитом коштів. Крім цього зауважила відносно строку подання доказу позивачем щодо перерахування коштів за кредитом.

З приводу доказу, що був доданий 28.10.2026 року представником позивача про перерахування коштів за додатковою угодою в розмірі 1500 грн, представник відповідача у запереченні на клопотання вказала, що представником позивача належним чином не обґрунтовано неможливість подання даного доказу у встановлений законом для цього строк. Вказала також, що суду належить перевірити, чи направлено копію цього доказу відповідачу відповідно до частини дев`ятої статті 83 ЦПК України. Якщо підтвердження направлення відсутнє і не застосовується передбачений законом виняток, суд не повинен брати такий доказ до уваги.

ІІІ. Відомості про рух справи. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 08.09.2026 відкрито провадження у справі постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін у справі не надходили.

ІV. Фактичні обставини справи.

Судом встановлено, що 22.12.2025 ОСОБА_1 ознайомився з пропозицією про укладення кредитного договору ТОВ «Споживчий центр» та підписав її одноразовим ідентифікатором E168 (доказ в електронному вигляді).

В подальшому 22.12.2025 відповідач підписав заявку, яка є невід`ємною частиною пропозиції про укладення договору № 22.12.2025-100002883, згідно якого кредитодавець надає позичальнику кредит у сумі 5500 грн строком на 168 днів, дата повернення кредиту 07.06.2026, процентна ставка – "Стандарт" – фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 7 чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів (надалі – «чергові періоди»). Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. 7. Процентна ставка "Економ" - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0.5% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка "Стандарт".

Згідно п.8, п.9 договору, Комісія, пов`язана з наданням Кредиту (надалі – "Комісія за надання", "Комісія"; економічна сутність – плата за надання Кредиту) – 5% від суми Кредиту та дорівнює 275 грн. 00 коп. Комісія розраховується шляхом множення суми Кредиту (база розрахунку) на розмір Комісії у відсотковому значенні. Нараховується Кредитором та обліковується в день видачі кредиту, сплачується згідно Графіку платежів. 9. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості (надалі – "Комісія за обслуговування", "Комісія") – 275 грн. у кожному з 3 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом. Комісія за обслуговування нараховується Кредитором та обліковується в перший день кожного з 3 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом, сплачується згідно Графіку платежів. Комісія за обслуговування встановлюється (економічна сутність) за організацію та забезпечення надання інформаційної підтримки позичальника по телефону, в особистому кабінеті та на відділеннях, забезпечення надання можливості робити платежі онлайн на відділеннях, забезпечення надання можливості відновлення забутого паролю для входу в особистий кабінет як віддалено, так і на відділеннях, забезпечення інформування про дати сплати чергового платежу, консультаційні послуги, інші послуги, які прямо не вказані в даному пункті, однак, надання яких забезпечено Кредитодавцем та пов`язане з обслуговуванням кредитної заборгованості. До Комісії за обслуговування кредитної заборгованості не включено послуги, які Кредитодавець зобов`язаний надавати Позичальнику безоплатно відповідно до чинного законодавства, зокрема, за надання один раз на місяць на вимогу споживача інформації про споживчий кредит.

Сторони домовились, що позичальник, який прострочив виконання будь-якого грошового зобов`язання за договором, зокрема, зобов`язання зі сплати кредиту/його частини та/або процентів/їх частини та/або комісії(їй)/ її(їх) частини (якщо комісія (ії) встановлена(і) договором) у терміни/строки, що передбачені договором, на вимогу кредитодавця зобов`язаний сплатити кредитодавцю суму заборгованості з урахуванням 170000% річних від суми заборгованості за весь час прострочення відповідно до ст.625 цивільного кодексу України (по тексту даного договору - проценти річних) (пункт 17 договору)

Договір підписаний ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором Е168, який був надісланий на відповідний номер телефону (доказ в електронному вигляді).

12.01.2026 року між тими ж сторонами укладено додатковий договір, який підписано ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора К217, згідно якого сторони домовились за взаємною згодою та ініціативою позичальника збільшити суму кредиту, в зв`язку з чим внести наступні зміни до договору: Сума Кредиту з дати укладення даного Додаткового Договору становить 7000 грн. 00 коп., яка складається з усіх Траншів (частин Суми кредиту), зазначених в Договорі (1-й Транш) та в укладених Сторонами Додаткових Договорах (чергові Транші). За даним Додатковим Договором Кредитодавець зобов`язується надати Позичальнику 2-й Транш у розмірі 1500 грн. 00 коп.; дата надання/видачі Кредиту (2-го Траншу) - 12/01/2026. Спосіб надання Позичальнику коштів у рахунок кредиту (2-го Траншу): перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 5355-57XX-XXXX-1596. Днем надання Кредиту (2-го Траншу) вважається списання відповідної суми коштів з рахунку Кредитодавця . Реквізити належного Позичальнику електронного платіжного засобу для надання коштів Позичальнику: 5355-57XX-XXXX-1596. Строк, на який надається Кредит (а саме 2-й Транш) - 147 днів з дати його надання. Сторони домовились, що Позичальник відповідно до даного Додаткового Договору зобов`язаний сплатити Комісію, пов`язану з наданням 2-го Траншу (частини Суми Кредиту) (надалі – "Комісія за надання", "Комісія"; економічна сутність плата за надання Кредиту) – 5% від суми 2-го Траншу (частини Суми Кредиту), що дорівнює 75 грн. 00 коп. Комісія розраховується шляхом множення суми 2-го Траншу (база розрахунку) на розмір Комісії у відсотковому значенні. Нараховується Кредитодавцем та обліковується в день видачі Траншу, сплачується згідно Графіку платежів. Комісія за обслуговування з дати укладення даного Додаткового Договору встановлюється у розмірі 350 грн. 00 коп., починаючи з Комісії за обслуговування, яка сплачується у тому черговому періоді (у черговому періоді №2) , у якому надається Транш. Кількість і порядкові номери чергових періодів, у яких сплачується Комісія за обслуговування, не змінюються даним Додатковим Договором, Комісія за обслуговування сплачується у чергові періоди №№2-4. Грошова сума у розмірі різниці між Комісією за обслуговування у черговому періоді (у черговому періоді №2), у якому надається Транш, встановленою до та з дати укладення даного Додаткового Договору, становить 75 грн. 00 коп., нараховується та обліковується в день укладення даного Додаткового Договору та сплачується у складі відповідного чергового платежу згідно Графіку платежів, встановленого даним Додатковим Договором. (доказ в електронному вигляді).

Згідно інформації ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім» від 21.04.2026 року вказано, що у відповідності до договору, укладеного між ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім» та ТОВ «Споживчий центр» №050225/АФ-6833 від 05.02.22025 року, успішно перераховано кошти в сумі 1500 грн 12.01.2026 року на картку № НОМЕР_1 , номер транзакції НОМЕР_2 .

04.02.2026 року між тими ж сторонами укладено додаткову угоду до кредитного договору, за якою сума кредиту з дати укладення даного додаткового договору становить 8000 грн 00 коп, за даним додатковим договором кредитодавець зобов`язується надати позичальнику 3-й транш у розмірі 1000 грн 00 коп. Строк, на який надається кредит (а саме 3-й транш) - 124 дні з дати його надання, зі сплатою комісії за надання даного траншу в розмірі 50 грн 00 коп. та комісії за обслуговування з дати укладення даного додаткового договору встановлюється у розмірі 400 грн. Додатковий договір підписаний ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора К315.

15.02.2026 року між тими ж сторонами укладено третю додаткову угоду до кредитного договору № 22.12.2025-100002883 від 22.12.2025 року, за яким сума кредиту з дати укладення даного Додаткового Договору становить 9000 грн. 00 коп., яка складається з усіх Траншів (частин Суми кредиту), зазначених в Договорі (1-й Транш) та в укладених Сторонами Додаткових Договорах (чергові Транші). За даним Додатковим Договором Кредитодавець зобов`язується надати Позичальнику 4-й Транш у розмірі 1000 грн. 00 коп.; дата надання/видачі Кредиту (4-го Траншу) - 15/02/2026. Строк, на який надається Кредит (а саме 4-й Транш) - 113 днів з дати його надання. Комісія за надання даного траншу – 50 грн, комісія за обслуговування 0 грн.

Між ТОВ «Споживчий центр» та ТОВ «Універсальні платіжні рішення» укладено договір на переказ коштів ФК-П-2024/01-2 від 04.01.2024, на підставі якого 22.12.2025, 15.02.2026 та 04.02.2026 позичальнику на номер картки НОМЕР_3 успішно перераховано кошти в сумі 5500 грн, 1000 грн, 1000 грн відповідно, де у призначеннях платежу вказано: Видача за договором кредиту №22.12.2025-100002883 (докази в електронному вигляді).

Із розрахунку заборгованості за кредитним договором № 22.12.2025-100002883 від 22.12.2025 року, за період з 22.12.2025 по 08.06.2026 року станом на 25.08.2026 року слідує, що загальний залишок заборгованості становить 20490 грн, з яких 9 000 грн заборгованість за основним боргом, 6940 грн - заборгованість за процентами, 4500 грн - відсотки нараховані по ст. 625 ЦК України, 50 грн – залишок комісій. Позичальником здійснено погашення заборгованості за кредитом 04.01.2026 в розмірі 1045 грн, 18.01.2026 в розмірі 1300 грн, 01.02.2026 в розмірі 1330 грн, 15.02.2026 в розмірі 1550 грн, тобто в загальному розмірі 5225 грн. (доказ в електронному вигляді).

V. Мотиви з яких виходить суд та норми права.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються Цивільним кодексом України (далі ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон).

У статті 3 Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За змістом частин 3, 4, 6 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до частини 12 статті 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно статті 1056 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до статті 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (частина перша статті 1048 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України презюмується, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (статті 610, 611 ЦК України).

Щодо стягнення відсотків визначених статтею 625 ЦК України.

Пунктом 18 розділу Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тобто, в даному випадку законодавством звільнено позичальника від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення своїх кредитних (боргових) зобов`язань.

У постанові Верховного Суду від 06 вересня 2023 року у справі № 910/8349/22 суд виснував щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України.

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: 1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; 3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 31.01.2024 у справі №183/7850/22.

Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року на території України з 24 лютого 2022 року строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на даний час.

Щодо одноразової комісії за надання та обслуговування кредиту.

Так, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 (провадження 14-53цс21) зазначила про таке.

Закон № 1734-VIII (ЗУ Про споживче кредитування) у редакції, чинній до 19 жовтня 2019 року (дати набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав споживачів фінансових послуг» від 20 вересня 2019 року), до загальних витрат за споживчим кредитом відносив витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту (пункт 4 частини першої статті 1). Цей же пункт з 19 жовтня 2019 року визначив, що до загальних витрат за споживчим кредитом належать витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за супровідні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

В цьому висновку Велика Палата Верховного Суду зауважує, що згідно п. 8 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав споживачів фінансових послуг» від 20 вересня 2019 року, що набрав чинності 19 жовтня 2019 року і положення якого зберігають свою чинність на день перегляду рішення суду першої інстанції), пункт 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» виклали в такій редакції, згідно якої до загальних витрат за споживчим кредитом відносять витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту (пункт 4 частини першої статті 1). Цими ж змінами починаючи з 19 жовтня 2019 року визначено у частині другій статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», що до загальних витрат за споживчим кредитом належать витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за супровідні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

VІ. Висновки суду.

Розглянувши матеріали цивільної справи, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Матеріалами справи підтверджено, що 22.12.2025 у встановленому вказаними заявкою та пропозицією порядку, а також у відповідності до Закону «Про електронну комерцію», ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 строком на 168 календарних дні уклали кредитний договір за заявкою в електронній формі № 22.12.2025-100002883 на суму 5500 грн.

Відповідач підтвердив, що ознайомлений і приймає умови кредитного договору (оферти), а також підтверджує, що однозначно та безумовно приймає (акцептує) пропозицію про укладення кредитного договору (оферти), невід`ємною частиною якої є заявка до кредитного договору № 22.12.2025-100002883 від 22.12.2025, з якими він попередньо ознайомився. Акцептовані ним умови кредитного договору містяться у вказаних заявці та оферті.

Крім того, відповідач розумів, що підписує та укладає кредитний договір на вищевказаних умовах, підписуючи даний акцепт одноразовим ідентифікатором Е168, який був надісланий на відповідний номер телефону.

В подальшому відповідач звертався до кредитора ТОВ «Споживчий центр» із пропозиціями щодо збільшення суми кредиту шляхом укладення додаткових договорів, зокрема, 12.01.2026 року на 1500 грн, 04.02.2026 року на 1000 грн, та 15.02.2026 року на суму 1000 грн, а в загальному сума кредиту збільшилась до 9000 грн.

Вказані суми позики було перераховано відповідачу на платіжну картку, що підтверджується довідками ТОВ «УПР» та ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім».

В той же час суд зазначає, що у додатках до позовної заяви зазначено квитанцію про перерахунок коштів від 12.01.2026 року, однак, фактично таку не було додано до позову, що надісланий суду в електронній формі, про що 28.10.2026 року складено акт. В той же день, 28.10.2026 року представником позивача було надіслано відсутній доказ. А відтак, суд приймає даний доказ до уваги.

Одночасно, щодо клопотання представника відповідача щодо надання часу для подання письмових пояснень, перевірки належності платіжного інструменту та за потреби, клопотання про витребування відомостей у платіжної установи або банку, то суд зазначає, що всі кошти за договором та додатковими договорами перераховувались на картку № НОМЕР_1 . В той же час ця ж маска карти вказана і у кредитному договорі, проте відповідачем жодних доказів на спростуваня факту отримання ним кредитних коштів не надано. Суд враховує і те, що відповідач отримав копію ухвали про відкриття провадження у даній справі 09.09.2026 року в електронному кабінеті підсистеми «Електронний суд». Представник відповідача подала заяву про вступ у справу 14.10.2026 року, однак жодних клопотань про витребування доказів чи самих доказів стороною відповідача надано не було.

Відтак, позичальником не спростовано факт отримання ним кредитних коштів від первісного кредитора у зазначеному розмірі, будь-яких належних і допустимих доказів того, що відповідні кредитні кошти не були зараховані на його картковий рахунок, вказаний у договорі або доказів того, що вказаний картковий рахунок йому не належить, відповідач суду не надав.

Крім того суд ураховує те, що відповідачем в рахунок погашення заборгованості по зобов`язаннях здійснено платежі в загальному розмірі 5225 грн, які кредитором зараховано на погашення відсотків за користування кредитом та комісій, нарахованих за надання кожного з траншів за даним кредитом та обслуговування кредиту. Зокрема в рахунок погашення відсотків нарахованих станом на 04.01.2026 року (дата першого платежу за кредитом в розмірі 1045 грн) 770 грн (5500*1%*14 днів) та комісії за видачу кредиту 275 грн (5500*5%) відповідачем сплачено 1045 грн (770+275). В рахунок погашення відсотків, нарахованих станом на 18.01.2026 року (дата другого платежу за кредитом в розмірі 1300 грн) 875 (5500*1%*7днів+7000*1%*7днів) та комісій в розмірі 275 грн – за обслуговування кредитної заборгованості нарахованої за перший черговий період та 150 грн – за надання додаткового траншу по кредиту, відповідачем сплачено 1300 грн (875+150+275). Станом на 01.02.2026 року відповідачем внесено платіж в сумі 1330 грн, з яких відсотки за кредитом, нараховані на тіло кредиту 7000 грн за ставкою 1% протягом 14 днів з 19.01.2026 по 01.02.2026 року в сумі 980 грн та комісії за обслуговування кредитної заборгованості, що нарахована в розмірі 350 грн та передбачена додатковим договором від 12.01.2026 року. Також 15.02.2026 року відповідачем здійснено платіж в розмірі 1550 грн, з яких кредитором зараховано 1100 грн зі 1110 грн (7000*1%*2 дні +8000*1%*11 днів +9000*1%*1 день) відсотків за користування кредитом, 350 грн – комісії за обслуговування у другому черговому періоді, передбачена додатковим договором від 12.01.2026 року та 100 грн – комісії за надання траншу в розмірі 1000 грн за другим додатковим договором від 04.02.2026 року. При цьому 15.02.2026 року було нараховано комісію за надання третього траншу за кредитом в розмірі 50 грн. Після 15.02.2026 року відповідач не здійснював погашення заборгованості. Відтак, станом на 16.02.2026 року залишок непогашених відсотків становить 10 грн, комісії за надання кредиту – 50 грн, тіло кредиту 9000 грн. Тому слушними є вимоги позивача про стягнення тіла кредиту в розмірі 9000 грн та відсотків за користування кредитом в розмірі 6940 грн (9000*1%*42 дні+9000*0,5%*70 днів) +10 грн) розрахованих за період з 16.02.2026 по 07.06.2026 року.

При цьому, наведені приписи ЦК України, ЗУ «Про споживче кредитування» не вказують на недійсність умови кредитного договору про встановлення комісії за надання кредиту, яку передбачає кредитний договір № 22.12.2025-100002883.

Умови кредитного договору, якими визначено права споживача, є зрозумілими та не дають підстав для висновку, що одноразова комісія за надання кредиту та комісія за обслуговування кредиту може передбачати плату за інші послуги, які банк зобов`язаний надати безкоштовно, а отже і для висновку про нікчемність такої умови. Таким чином залишок суми комісії 50 грн підлягає стягненню з відповідача.

Стосовно вимоги позивача про стягнення із відповідача відсотків за ст. 625 ЦК України, в розмірі 4500 грн, то суд вважає, що остання до задоволення не підлягає, оскільки суперечить п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, які передбачають особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань, зокрема, списання сум неустойки (штрафу, пені) в період дії на території України воєнного стану з 24.02.2022 року по даний час.

Суд також зазначає, що на погашення заборгованості за відсотками нарахованими згідно ст. 625 ЦК України відповідачем кошти не сплачувались, оскільки такі відсотки були нараховані лише з 02.03.2026 року, в той час, як останній платіж внесений відповідачем відбувся 15.02.2026 року.

Таким чином з урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в загальній сумі 15990 грн.

VІІ. Судові витрати.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача судові витрати по справі, які складаються зі сплаченого позивачем судового збору в розмірі 2077,69 грн.

Окрім цього, позивач просив стягнути з відповідача витрати пов`язані з надсиланням стороні відповідача позовної заяви у паперовій формі з описом вкладення у розмірі 141,78 грн, при цьому до позовної заяви долучив квитанцію «Поштової служби «Е-пост» від 16.06.2026 №2120887 на загальну суму 141,78 грн, що складається з плати за пересилку – 72 грн, плати за друк документів 67.68 грн та сервісного збору 2,10 грн.

На підставі п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України суд покладає судові витрати, пов`язані з надсиланням відповідачу копії, на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відтак, поштові витрати позивача, які слід стягнути з відповідача становитимуть 110,64 грн.

На підставі ст.ст.549, 551, 625, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 12,13,81,247,259,263,265,268, 273, 354-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 22.12.2025-100002883 від 22.12.2025 року, в сумі 15 990 (п`ятнадцять тисяч дев`ятсот дев`яносто) грн, яка складається з: 9 000 (дев`ять тисяч) грн - заборгованості за тілом кредиту, 6 940 (шість тисяч дев`ятсот сорок) грн - заборгованості за процентами та 50 (п`ятдесят) грн – заборгованості за комісіями.

В задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» сплачений судовий збір у сумі 2 077 (дві тисячі сімдесят сім) грн 69 коп. та 110 (сто десять) грн 64 коп. - витрат позивача на поштові відправлення.

Згідно до ст.273 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», вул. Саксаганського, 133-А, м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ 37356833;

відповідач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Рішення складене в повному обсязі 03.11.2026.

Суддя Тисменицького районного суду

Івано-Франківської області Гриньків Д.В.