Рішення від 02 листопада 2026 р. у справі №347/2645/26 — Косівський районний суд Івано-Франківської області

Суд: Косівський районний суд Івано-Франківської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 02 листопада 2026 р.

Справа: №347/2645/26

Суддя: КРИЛЮК М. І.

Справа № 347/2645/26

Провадження № 2/347/1780/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2026 року м. Косів

Косівський районний суд Івано-Франківської області в складі:

Головуючої-судді: Крилюк М.І.

секретаря: Лазорик Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Позика" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором мотивуючи свої позовні вимоги тим, що між ТОВ «ФК «ІРБІС» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 52367518 від 20.02.2022 року в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатора прирівнюється до його підписання власноручним підписом у паперовій формі.

Кредитний договір № 52367518 від 20.02.2022 року був підписаний відповідачем шляхом використання одноразового ідентифікатора, надісланого на номер мобільного телефону, зазначений ним під час оформлення кредиту. На виконання умов договору ТОВ «ФК «ІРБІС» перерахувало відповідачу кредитні кошти в розмірі 2 600 грн на банківську картку № НОМЕР_1 .

Однак відповідач належним чином не виконав взяті на себе кредитні зобов`язання та не здійснював повернення отриманих коштів у строки, передбачені договором, чим, на думку позивача, порушив вимоги статей 526 та 527 ЦК України.

У зв`язку з невиконанням відповідачем договірних зобов`язань 01.09.2025 року між ТОВ «ФК «ІРБІС» та ТОВ «Фінансова компанія «Позика» було укладено договір факторингу № 01092025/1, відповідно до якого відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором № 52367518 від 20.02.2022 року.

Згідно з договором факторингу, заборгованість відповідача перед новим кредитором становить 9 230 грн, з яких: 2 600 грн — заборгованість за тілом кредиту; 6 630 грн — заборгованість за відсотками; 0 грн — заборгованість за комісіями.

Позивач зазначає, що вказана сума заборгованості є обґрунтованою та документально підтвердженою, однак відповідач своїх зобов`язань щодо повернення кредитних коштів не виконав.

З огляду на викладене, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги та стягнути зі ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Позика» заборгованість за кредитним договором № 52367518 від 20.02.2022 року в розмірі 9 230 грн, судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, а також витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000 грн.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності та не заперечивши проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, причин неявки не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи. Відзив, заяви чи клопотання до суду від нього не надходили.

З урахуванням наведеного та відповідно до ч. 1 ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про можливість ухвалення заочного рішення у даній справі.

Ухвалою Косівського районного суду Івано-Франківської області від 03 листопада 2026 року справу призначено до заочного розгляду відповідно до вимог ст. 281 ЦПК України.

Суд, дослідивши письмові докази, подані позивачем та долучені до матеріалів справи, надавши їм оцінку в сукупності відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення.

Як встановлено судом на підставі досліджених матеріалів справи, 20.02.2022 року між ТОВ «ФК «ІРБІС» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту № 52367518, що підтверджується копією відповідного договору (а.с.9-15), а також довідкою про ідентифікацію клієнта за вказаним кредитним договором (додаток № 4).

Факт укладення кредитного договору в електронній формі суд оцінює з урахуванням положень законодавства України, відповідно до яких електронний договір, підписаний шляхом використання одноразового ідентифікатора 579425, має юридичну силу та прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. При цьому ідентифікація особи позичальника та обставини оформлення кредиту підтверджуються довідкою про ідентифікацію клієнта за кредитним договором № 52367518 (додаток № 4) та самим кредитним договором (а.с.9-15).

Згідно з умовами зазначеного договору відповідачу було надано кредитні кошти в розмірі 2 600 грн. Факт перерахування коштів на банківську картку відповідача № НОМЕР_1 підтверджується доказами видачі коштів за договором про надання фінансового кредиту № 52367518 (додаток № 9), а також довідкою про відкриття рахунку (додаток № 3).

Судом також встановлено, що 01.09.2025 року між ТОВ «ФК «ІРБІС» та ТОВ «Фінансова компанія «Позика» було укладено договір факторингу № 01092025/1, відповідно до якого первісний кредитор відступив новому кредитору право вимоги за кредитним договором № 52367518 від 20.02.2022 року. Укладення зазначеного договору підтверджується копією договору факторингу (додаток № 6).

Факт передання права вимоги за кредитним договором підтверджується також актом приймання-передачі реєстру прав вимог до договору факторингу № 01092025/1 (додаток № 16), а факт виконання позивачем своїх зобов`язань за договором факторингу — доказами оплати за договором факторингу № 01092025/1 (додаток № 11).

Таким чином, суд доходить висновку, що ТОВ «ФК «Позика» набуло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 52367518 від 20.02.2022 року, що підтверджується сукупністю досліджених письмових доказів.

Згідно з наданими позивачем документами, розмір заборгованості відповідача за кредитним договором становить 9 230 грн, з яких: 2 600 грн — заборгованість за основною сумою кредиту та 6 630 грн — заборгованість за процентами за користування кредитними коштами. Заборгованість за комісіями відсутня.

Оцінивши подані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про підтвердження факту укладення кредитного договору, отримання відповідачем кредитних коштів, переходу права вимоги до позивача та наявності заборгованості за кредитним зобов`язанням.

З урахуванням оцінки належності, допустимості, достовірності та достатності кожного доказу окремо, а також їх взаємного зв`язку в сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення.

Відповідно до ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позику у строки та в порядку, встановленому договором. Обов`язок повернення отриманих грошових коштів є істотним елементом зобов`язальних правовідносин, а його невиконання або неналежне виконання відповідно до ст. 610, 611 ЦК України є порушенням зобов`язання та тягне за собою правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України у разі прострочення повернення позики кредитодавець має право вимагати повернення позики та сплати процентів у порядку й розмірі, встановлених договором. У зв`язку з порушенням ОСОБА_1 умов кредитного договору № 52367518 від 20.02.2022 року, зокрема щодо своєчасного повернення отриманих кредитних коштів та сплати процентів за користування ними, виникли правові підстави для звернення нового кредитора до суду з вимогою про стягнення заборгованості.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Умовами кредитного договору № 52367518 від 20.02.2022 року сторонами було погоджено умови надання кредиту та порядок нарахування процентів за користування ним, які відповідно до ст. 629 ЦК України є обов`язковими для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що між ТОВ «ФК «ІРБІС» та ОСОБА_1 20.02.2022 року було укладено кредитний договір № 52367518, що підтверджується копією договору про надання фінансового кредиту та довідкою про ідентифікацію клієнта за кредитним договором № 52367518.

Факт надання відповідачу кредитних коштів у розмірі 2 600,00 грн підтверджується доказами видачі коштів за договором про надання фінансового кредиту № 52367518, а також довідкою про відкриття рахунку, відповідно до яких кошти були перераховані на банківську картку відповідача № НОМЕР_1 .

Водночас відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов`язання щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування ними, унаслідок чого утворилася заборгованість.

Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як встановлено судом, 01.09.2025 року між первісним кредитором ТОВ «ФК «ІРБІС» та ТОВ «Фінансова компанія «Позика» було укладено договір факторингу № 01092025/1, відповідно до якого відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором № 52367518 від 20.02.2022 року.

Факт укладення договору факторингу підтверджується відповідним письмовим документом, передання права вимоги — актом приймання-передачі реєстру прав вимог до договору факторингу, а виконання позивачем своїх зобов`язань за договором факторингу — доказами оплати за договором факторингу.

Таким чином, суд доходить висновку, що ТОВ «ФК «Позика» набуло статусу нового кредитора за кредитним договором № 52367518 від 20.02.2022 року та має право вимагати від відповідача виконання грошового зобов`язання в обсязі, що перейшов від первісного кредитора.

Відповідно до розрахуноку заборгованості за договором про надання фінансового кредиту № 52367518 загальна сума заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором становить 9 230,00 грн, з яких: 2 600,00 грн — заборгованість за основною сумою кредиту та 6 630,00 грн — заборгованість за процентами за користування кредитними коштами. Заборгованість за комісіями відсутня.

Зазначена заборгованість відповідачем ОСОБА_1 не спростована та не оспорена. Будь-яких належних і допустимих доказів на підтвердження повного або часткового погашення заборгованості, або належного виконання взятих на себе договірних зобов`язань відповідачем суду не надано.

Оцінивши надані докази у їх сукупності відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд дійшов висновку, що позивачем підтверджено факт укладення кредитного договору, отримання відповідачем кредитних коштів, неналежного виконання ним договірних зобов`язань, а також переходу права вимоги до ТОВ «ФК «Позика».

Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Позика» заборгованість за кредитним договором № 52367518 від 20.02.2022 року в розмірі 9 230,00 грн.

Представником позивача також заявлено вимогу про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000,00 грн.

На підтвердження понесення зазначених витрат позивачем долучено договір про надання правничої допомоги, додаткову угоду до договору про надання правничої допомоги, детальний опис щодо надання правничої допомоги та акт про надання правничої допомоги.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи, до яких, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно зі ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Разом із тим, відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи, виконаними адвокатом роботами, витраченим часом, обсягом наданих послуг, ціною позову та значенням справи для сторони.

Вирішуючи питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує характер спірних правовідносин, предмет позову, категорію та складність справи, обсяг матеріалів, які підлягали опрацюванню представником позивача, кількість підготовлених процесуальних документів, а також те, що справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження та не потребує значного обсягу процесуальних дій.

Крім того, суд бере до уваги, що спір виник із кредитних правовідносин, обставини справи підтверджуються переважно письмовими доказами, а правове регулювання таких правовідносин є усталеним. Відтак, з огляду на предмет спору, ціну позову та обсяг виконаної адвокатом роботи, заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 6 000,00 грн суд вважає таким, що підлягає зменшенню з метою дотримання принципів розумності, співмірності та пропорційності судових витрат.

При цьому суд враховує, що компенсація витрат на правничу допомогу не повинна бути надмірним тягарем для іншої сторони та має відповідати фактичному обсягу наданих послуг і складності розглянутої справи.

За таких обставин суд доходить висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2 000,00 грн, що, на переконання суду, є співмірним зі складністю справи, обсягом виконаної роботи та характером наданих адвокатом послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги ТОВ «ФК «Позика» про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено, понесені позивачем витрати зі сплати судового збору підлягають відшкодуванню відповідачем у повному обсязі.

Таким чином, з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Позика» підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 000,00 грн.

Ураховуючи викладене та керуючись ст. 3, 512, 514, 525, 526, 530, 610, 611, 625, 629, 1048–1050 ЦК України, ст. 76–81, 89, 137, 141, 263–265, 274 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити частково.

Стягнути зі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» (ЄДРПОУ: 39493634, адреса для листування: 07406, Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1; IBAN: НОМЕР_3 у ПуАТ «КБ «АКОРД БАНК», МФО: 380634) заборгованість за кредитним договором № 52367518 від 20.02.2022 року в розмірі 9 230 (дев`ять тисяч двісті тридцять) гривень 00 копійок, а також витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 000 (дві тисячі) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: М.І. Крилюк

Оригінал: reyestr.court.gov.ua