Рішення від 01 листопада 2026 р. у справі №345/5574/26 — Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/5574/26

Провадження № 2/345/3691/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

З А О Ч Н Е

02.11.2026 м.Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі: головуючого судді Юрчака Л.Б., секретаря судового засідання Пилипів Н.П., розглянувши у відкритому заочному судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Калуші справу за позовом ОСОБА_1 , представником якої є адвокат Сидор Ярослава Миколаївна, до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, -

ВСТАНОВИВ :

Представник позивача звернулася до суду з позовом про стягнення аліментів на утримання дитини, обґрунтовуючи вимоги тим, що 02.05.2020 року вона зареєструвала шлюб із відповідачем ОСОБА_2 у Калуському відділі ДРАЦС, актовий запис № 119. У шлюбі у сторін народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спільне сімейне життя між сторонами не склалося, у зв`язку з чим рішенням Калуського міськрайонного суду від 12.02.2025 року шлюб розірвано. На даний час сторони разом не проживають, син перебуває на утриманні та вихованні позивача. Позивач зазначила, що відповідач із лютого 2022 року проживає та працює у Польщі, однак матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, участі у її вихованні та забезпеченні не бере, хоча має таку можливість. Незважаючи на обіцянки добровільно сплачувати аліменти, відповідач їх не виконує, у зв`язку з чим усі витрати на утримання та виховання сина несе позивач самостійно. З огляду на викладене позивач змушена звернутися до суду із цим позовом, у якому просить стягувати з відповідача аліменти на утримання сина ОСОБА_3 у твердій грошовій сумі в розмірі 8 000,00 грн щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання позову і до досягнення дитиною повноліття, а також стягнути витрати на правничу допомогу в розмірі 3 000,00 грн.

Відповідно до частин 2-6 статті 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, серед іншого, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). З огляду на предмет та ціну позову дана справа підпадає під ознаки малозначної справи та не віднесена до категорії справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження. Обставини справи, що згідно частини третьоїстатті 274 ЦПК України, мають значення для вирішення питання про можливість розгляду справи в порядку спрощеного провадження, також свідчать про наявність підстав для розгляду цієї справи в спрощеному порядку.

Враховуючи викладене, суд вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення учасників справи.

Позивач та її представник - адвокат Сидор Я.М. в судове засідання не з`явилися, однак представник позивачки – адвокат Сидор Я.М. подала суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує повністю, не заперечила щодо заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений продату, час і місце судового засідання, і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобуне здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ч.ч. 7, 8 ст. 7 СК України, під час вирішення будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення, максимально можливого урахування інтересів дитини.

Згідно із ч. 1ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Судом встановлено, що сторони у справі зареєстрували шлюб 02.05.2020 року у Калуському міськрайонному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), про що складено актовий запис № 119.

Від шлюбу у сторін народився син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 06.10.2020 року, актовий запис № 561.

Згідно з витягом з реєстру територіальної громади № 2026/016819871 від 25.09.2026 року позивач ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з витягом з реєстру територіальної громади № 2026/008484638 від 25.05.2026 року син сторін ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Водночас, відповідно до акта № 55 від 21.09.2026 року обстеження матеріально-побутових умов проживання встановлено, що позивач ОСОБА_1 разом із сином ОСОБА_4 фактично проживають без реєстрації за адресою: АДРЕСА_3 .

Рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 12.02.2025 року у справі № 345/6899/24 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано, а малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишено проживати разом із матір`ю. Вказане рішення набрало законної сили 14.03.2025 року.

Відповідно до ст. 180 СК України, обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька.

Виходячи із вимог ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, що стягуються з батьків на утримання неповнолітніх дітей, визначаєст.184 СК України, яка вказує, що якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Положеннями ст. 182 СК України встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 СК України.

Вищевказані положення кореспондуються з роз`ясненнями зазначених в п.п. 17, 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", якими також встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд повинен врахувати стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ст. 182 Сімейного Кодексу України, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

При визначенні розміру аліментів суд, відповідно до вимог ст. 182 СК України, враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини, її вік, матеріальне становище сторін, а також те, що малолітній син сторін проживає разом із матір`ю та перебуває на її утриманні. При цьому суд бере до уваги, що позивач самостійно забезпечує повсякденні потреби дитини, несе витрати на її утримання, виховання та розвиток, тоді як відповідач, за твердженням позивача, з лютого 2022 року проживає та працює у Республіці Польща, однак добровільної матеріальної допомоги на утримання сина не надає. Відомості про точний розмір доходів відповідача матеріали справи не містять, однак доказів наявності в нього інших осіб на утриманні також не подано.

Суд зазначає, що обов`язок утримувати дитину покладається на обох батьків незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі між собою та з ким із них проживає дитина. Відтак відповідач, як батько малолітньої дитини, зобов`язаний брати участь у її матеріальному забезпеченні, а відсутність відомостей про точний розмір його заробітку сама по собі не звільняє його від такого обов`язку. При цьому аліменти мають забезпечувати потреби дитини та бути необхідними й достатніми для її гармонійного розвитку.

Враховуючи наведене, вік дитини, її потреби, обставини проживання та утримання, а також обов`язок обох батьків брати участь у забезпеченні належних умов її життя, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 8 000,00 грн щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред`явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.

При цьому суд роз`яснює сторонам, що відповідно до ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них.

Відповідно до ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Відповідно до вимог ст. 430 ЦПК України рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць слід допустити до негайного виконання.

У відповідності до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, повязаних з розглядом справи.

Згідно з положеннями ст. 141 ЦПК України, Закону України «Про судовий збір», зважаючи на те, що позивачка була звільнена від сплати судового збору при поданні даного позову до суду, судовий збір в розмірі 1331,20 грн. слід стягнути з відповідача на користь держави.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Приписами ч. 2 ст.137 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

У постанові від 28.09.2023 у справі № 686/31892/19 колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду зазначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу. Згідно з вимогами ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. У разі недотримання вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надано суду договір про надання правової допомоги від 30.09.2026 року, укладений між позивачем ОСОБА_5 та адвокатом Сидор Ярославою Миколаївною, акт виконаних робіт від 30.09.2026 року, попередній розрахунок судових витрат, а також квитанцію серії ББА № 760458 від 30.09.2026 року на суму 3 000,00 грн.

Оцінивши подані докази на підтвердження фактичного понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу, врахувавши обсяг наданих адвокатом послуг, складність справи, характер виконаної роботи та критерії співмірності й розумності судових витрат, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в повному обсязі.

Зокрема, суд вважає заявлений розмір витрат у сумі 3 000,00 грн обґрунтованим та співмірним із наданими послугами, які включали консультацію, аналіз документів і складення позовної заяви, а тому вказані витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.cт. 180-182, 184 СК України, ст.ст. 137, 141, 259, 263-265, 279, 280-282 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 , представником якої є адвокат Сидор Ярослава Миколаївна, до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини - задовольнити.

Стягувати із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , в користь ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі по 8 000,00 грн., але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, шляхом їх виплати в інтересах дитини.

Стягнення аліментів розпочати з 30.09.2026 року і проводити до досягнення дитиною повноліття.

Рішення про стягнення аліментів у частині виплати за один місяць підлягає до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , в користь ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , 3 000,00 гривень понесених нею витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , судовий збір в розмірі 1331,20 грн. у дохід держави.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але небули присутні у судовому засіданні під час проголошення судовогорішення - протягом тридцятиднів здня отримання копії цьогорішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Головуючий: